Подкасти SVOBODA.FM

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika дізнавайтеся, як литовський фонд Альгірдаса Аушри допомагає українським рятувальникам, передаючи десятки одиниць спецтехніки для ліквідації наслідків російської агресії.Також у випуску — ексклюзивне інтерв'ю з начальником міської військової адміністрації Генічеська Євгенієм Родіоновим. Він розповість про досвід дистанційного управління громадою в окупації та збереження зв'язку із земляками-переселенцями.«Та частина України, яка знаходиться під тимчасовою окупацією, - це Україна, і вона була, є і буде Україною. Діти повинні вірити в те, що вони повернуться в свої рідні домівки», – наголошує Євгеній Родіонов.Дізнайтеся, як адміністрації вдалося відновити роботу онлайн-школи для понад 500 дітей з окупованих територій? Як програма «Подарунок від тата» допомагає дітям загиблих захисників? Чому курси з кібербезпеки та історії є потужною зброєю проти російської пропаганди? Також в передачі пропонуємо  нове прочитання поезії Павла Тичини від гурту «Франко» та глибоку містичну сповідь у стилі альтернативного року від співачки Фіїнки.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з програмною директоркою фундації «Пилипа Орлика», фахівчинею з освітніх та культурних проєктів Яриною Ясиневич.Вона розкаже про те, як допомогти адаптуватися дітям, що вимушено опинилися за кордоном, як правильно говорити з ними про пережитий досвід війни та не втратити зв'язок з Україною.«В якому віці дитина не була б переміщена, війна залишила слід в її серці, в її свідомості... Ключ до посттравматичного зростання є в тому, що молоді люди будуть бачити досвід народу, який пройшов величезні кризи, але зараз відвойовує незалежність і творить якісне майбутнє», – зазначає Ярина Ясиневич.Дізнайтеся, як переклад поезії Тараса Шевченка данською мовою допомагає європейцям зрозуміти безкомпромісну боротьбу українців? Що таке посттравматичне зростання, і як воно формує нове, надстійке покоління? Чому інноваційна програма «Спогади в коробках» стала ефективним інструментом для вивчення історії та захисту дітей від російської дезінформації? Якою є роль звичайних українців у Литві та інших країнах Європи у відстоюванні національних інтересів нашої держави?«Українська історія не є трагедією. Ця наша історія багато століть говорить про те, що ми перемагали. Це усвідомлення дуже багато додає внутрішньої сили українцям, чи тут, чи за кордоном», – підкреслює гостя передачі.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė,Фото - Anastasiia Mantach.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika підбиваємо підсумки масштабного Форуму українців Східної Європи, який об'єднав лідерів громад із 13 країн.Разом із президентом Світового Конгресу Українців (СКУ) Павлом Ґродом та головою Світової федерації українських жіночих організацій Ярославою Хортяні шукаємо відповіді на найгостріші виклики, перед якими сьогодні стоїть світове українство.«Важливо не тільки думати і говорити, що хтось інший має робити. Ми маємо діяти за принципом: беріть і робіть!» – так закликає розвінчувати російську пропаганду президент СКУ Павло Ґрод.Дізнайтеся з нашого ефіру:Що таке «культура жертовності», і чи достатньо діаспора підтримує Збройні Сили України?Як унікальний десерт став лотом на благодійному аукціоні Форуму?  Як в Угорщині вдається українізувати дітей біженців, 90% з яких виявилися російськомовними?Як ефективно протистояти «русскому міру», який тисне через систему освіти країн Східної Європи?Який шлях пройшов Союз українок Литви за 25 років свого існування — від перших недільних шкіл до потужного волонтерського руху. «Сьогодні діаспора виконує роботу з українізації, яку роками не робила держава. Ми будемо допомагати як діаспора, адже Україна не має права втратити такий цінний людський ресурс», – підкреслює Ярослава Хортяні.А справжньою душею передачі стануть щирі мрії та виступ дитячого гурту «Краєчка» з Польщі (солістка Ганя Сидор), які нагадують усім нам, заради кого ведеться ця боротьба.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

Правосуддя для України: як світ переосмислює статус жертви війниУ передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika підбиваємо підсумки Міжнародної наукової конференції в Університеті Миколаса Ромеріса, присвяченої 4-й річниці повномасштабного вторгнення. Спілкуємося з організаторкою заходу, доценткою Катериною Латиш та науковцями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з Харкова – професорами Михайлом і Валерієм Шепітьками.Вони розкажуть про те, як еволюціонує концепція жертви в умовах гібридних криз і цифрової трансформації, а також про реальні правові механізми притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва держави-агресора.«Наш проєкт – це вибудова фундаменту для того, аби правоохоронці мали можливість належним чином фіксувати докази, допитувати жертв, запобігаючи повторній травматизації, і щоб ці справи врешті дійшли до суду», – підкреслює Катерина Латиш.Дізнайтеся, як технології штучного інтелекту сьогодні загрожують безпеці цивільних і навіть дітей? Чому системне знищення української інфраструктури правники називають «холодомором», проводячи історичні паралелі з 30-ми роками? Які глибокі психологічні та демографічні наслідки несе масова вимушена міграція українців за кордон? Чому для протидії агресору замало національних судів і потрібен спеціальний міжнародний трибунал? І чи доречно залучати істориків до офіційних переговорних делегацій?«Визнання нашої історії від агресора нам не потрібно. Ми просто підтверджуємо свій державний статус незалежної України. А їм потрібно буде вивчити ще свою історію», – зазначає професор Михайло Шепітько.Ведуча – Олена Головатенко.Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.фото: Lukas Kodis

У спецвипуску передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika, присвяченому річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, слухайте відверту та щемну розмову зі старшокласниками Міжнародної української школи Литви. Цей особливий випуск підготовлено спільно з Пресцентром МУШ.Вони зустріли велику війну ще підлітками. За цей час юнаки та дівчата змушені були стрімко подорослішати, пройти крізь жахи блокади, місяці окупації, вимушений переїзд та пошук прихистку за кордоном.Дізнайтеся, як це — виживати без води та їжі під час евакуації? Як підлітки чинили спротив в окупації? Чому свобода для них тепер має імена конкретних солдатів? І якою вони бачать Україну свого майбутнього — без корупції, зрадників та «русского міра»?«Моя особиста перемога — це пережити окупацію, не продатися ворогу, не втратити внутрішню силу і вірити у своє майбутнє», — зізнається один з учасників передачі.Також у передачі відновлено погодинну хроніку першої доби повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року, а ще звучить пронизлива авторська поезія.   Учасники передачі (пресцентр МУШ Литви): Марія Папсуєва, Олександр Діденко, Єсенія Басенко, Катерина Циганкова, Максим Ліпчевський, Іван Апухтін, Вікторія Присяжнюк, Ярослав Лаврик.Ведуча – Олена Головатенко.Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з ветераном Збройних Сил України, а нині вчителем Міжнародної української школи Литви Владиславом Баштинським.Він розкаже про свій шлях від технолога харчової промисловості до оборонця Попасної, Рубіжного та Бахмута, та про те, як після поранення знайшов себе у викладанні предмету «Захист України».«Ми не йшли когось вбивати для того, щоб нам краще жити. Ми працювали для того, щоб жити краще. Але коли в мій дім прийшов ворог, я без вагань пішов до військкомату», – згадує Владислав Баштинський.Дізнайтеся, що відчуває людина, яка пройшла пекло боїв на Луганщині та втратила побратимів? Як фронтове братерство змінює світогляд? Чому на уроках «Захисту України» вчать не агресії, а оборонній свідомості та мінній безпеці? Як діти, що пережили окупацію, відкриваються у новому середовищі? Та послухайте авторську поезію «В окопах не ховаються солдати».«Нам потрібно подолати корупцію та збудувати сильну державу, щоб наші діти повноцінно почувалися господарями у своїй країні. Для себе я бачу однозначно тільки перемогу України», – підкреслює гість ефіру.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.Фото з особистого архіву Владислава Баштинського (колаж)

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з театрознавицею, продюсеркою, кураторкою мистецьких проектів, до повномасштабного вторгнення завідувачкою трупою Київського театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Лаурою Вілцане.Вона розповість про критичну ситуацію, в якій опинилися київські театрали через відключення світла та холоднечу, і оголосить збір «тепла» для колег – коштів для купівлі акумуляторних ламп, павербанків, грілок та термосів.«Робити диво кожен вечір, відкривати завісу і грати вистави на холодній сцені, яка обігрівається лише старим генератором – це справжній вчинок. Театр зараз – це пункт незламності», – підкреслює Лаура Вілцане.Дізнайтеся, чому попри війну в українських театрах аншлаги, і люди стоять у чергах за квитками? Як відбувається лагідна, але безповоротна українізація репертуару, що роками був російськомовним? Зворушлива історія про те, як грузинський режисер через Латвію подарував виставу київському театру. Як особистий приклад 14-річного сина надихнув родину перейти на українську мову у вимушеній еміграції? Та як протистояти російським наративам у країнах Балтії?«Наша правда закарбована в ДНК. Вона врешті-решт візьме гору над брехнею та ворожими наративами», – переконана гостя студії.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika слухайте особливий випуск, підготований спільно з учнями пресцентру Міжнародної української школи Литви. Гостя студії – генеральна директорка закладу та директорка Української паризької школи Олена Внуковська.Вона розповість про те, як вдається керувати навчальними закладами у двох різних культурних контекстах та будувати українську освіту за кордоном фактично з нуля. Олена Внуковська поділиться досвідом створення унікальної команди педагогів, де пліч-о-пліч працюють університетські професори, заслужені артисти та вчителі-переселенці.«Я вчусь як директор, як людина, не тримати тих, хто хоче не бути, і дякувати. Ми завжди збираємось і радимось. І якщо людині це не потрібно, значить нам не потрібно бути разом», – ділиться принципами побудови команди пані Олена.Дізнайтеся, як 100 карбованців УНР та литовські партизани об’єднали історію двох країн у рубриці від школярів? Яке послання передав українським дітям посол Японії Шінсуке Шімідзу під час візиту до Паневежиса? Як штучний інтелект змінює ринок праці та чому Литва вирішила очолити цей процес у школах? Чому в Міжнародній українській школі немає дзвоників і як там зберігають дитинство в умовах війни?«Якщо ми освітимо шлях кожній нашій дитині, ці діти будуть зірочками і будуть освітлювати шлях іншим», – підсумовує Олена Внуковська.Ведуча – Олена Головатенко,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з рівненським лірником, дослідником і реконструктором волинської лірницької традиції Андрієм Ляшуком.Він розповість про унікальний інструмент — колісну ліру, яка увібрала в своє звучання відгомін століть української культурної традиції.Дізнайтеся, чому ліра, що з’явилася в Іспанії ще у XIV столітті, стала в Україні сакральним інструментом незрячих співців? Як радянська влада намагалася знищити лірництво, нав'язуючи міф про «жебрацтво» мандрівних мудреців? Що таке кобзарські цехи, і як сьогодні відбувається ритуал визвілки молодих лірників?У цьому випуску ви почуєте: Чому ліра не розповсюдилася далі Курщини?Як пісня про перемогу князя Острозького під Оршею 1514 року допомагає сучасним воїнам на полігонах розуміти сенси нинішньої війни?Що таке «устинські книги», і чому лірників колись просили хрестити дітей замість священиків?Як старовинна музика стає терапією та «духовним домом» для українців, які опинилися в евакуації?«В яких би країнах ми не жили, ми разом, ми українці. Поки крутиться колесо ліри — триває наше життя і живе наша пам'ять», — підкреслює Андрій Ляшук.В ефірі також пролунають унікальні композиції у виконанні гостя: від глибоких духовних псалмів до сатиричних пісень.Ведуча — Олена Головатенко.Звукорежисер — Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika завершуємо авторський цикл радіолекцій «Україна і Литва поруч крізь віки» з кандидатом історичних наук Артемом Петриком.Цей випуск присвячений тернистому шляху обох народів до відновлення суверенітету та паралелям між радянською окупацією Балтії у 1940 році та сучасною російською агресією проти України. Артем Петрик, який особисто пережив окупацію Херсона, аналізує методи імперії, що не змінюються десятиліттями.«Методи схожі, цілі теж. Сучасна Росія проголошує себе спадкоємицею радянських імперських проєктів, тому порівнювати події 1940-го у Балтії та 2022-го в Україні не просто коректно, а необхідно», — наголошує історик.Дізнайтеся, чому так звані «народні революції» в Литві, Латвії та Естонії насправді були московським фарсом? Як декларація Саммера Уеллеса дозволила балтійським країнам де-юре зберігати незалежність навіть в часи СРСР? Чому юридично Росія сама визнала анексію Литви 1940 року злочинною? Що спільного у долях командира УПА Романа Шухевича та лідера литовських партизанів Йонаса Жемайтіса? Та чому коріння сучасних випробувань України варто шукати у військових поразках 1920-х років?«Ми підійшли до литовського рівня національної свідомості через десятиліття, крізь дві революції та криваву війну. Сьогодні ми маємо покоління свободи, для якого самостійна Україна — це основа буття», — зазначає Артем Петрик.Ведуча — Олена Головатенко.Звукорежисер — Sonata Jadevičienė.

Вашій увазі п'ята радіолекція із циклу «Україна і Литва: поруч крізь віки» кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.Початок XX століття став для обох народів часом великого зламу. Коли старі імперії руйнувалися у полум’ї Першої світової війни, на їхніх руїнах поставали нові прагнення. Це була епоха, де долі українців та литовців переплелися у відчайдушній боротьбі за право бути господарями на власній землі.У цьому випуску ми пройдемо шляхом від 1914-го до 1940-го року: від німецької окупації та «Обер-Осту» до проголошення незалежності у Києві та Вільнюсі. Ви дізнаєтеся, чому литовську Тарибу порівнюють з українською Центральною Радою, як молоді держави відбивали атаки більшовиків та чому для Литви міжвоєнний період став «епохою великих надій», тоді як Україна була змушена перейти до підпільної боротьби.Окремою сторінкою лекції є розповідь про те, як майбутній президент Литви Антанас Сметона ще задовго до відновлення державності захоплювався українським духом, закликаючи литовців брати приклад з культурного відродження українців та генія Тараса Шевченка.Разом з автором ми досліджуємо, як у 1920-х та 30-х роках закладалися фундаменти тієї стратегічної дружби, яка і сьогодні допомагає нашим народам стояти пліч-о-пліч проти спільного ворога.Ведуча Олена Головатенко.Звукорежисер — Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з українською письменницею, життя і творчість якої тісно пов'язані з Литвою, – Валентиною Кириловою.Вона презентує свою нову книгу-комікс «Моя хата небом вкрита». Це щемка, але сповнена гумору історія про підлітків та їхню маму-художницю, які повертаються з евакуації у Вільнюсі до свого зруйнованого війною будинку в Україні.«Хата – це гніздо, це храм. Я хотіла прописати цю тему так, аби дітям і всім нам було не боляче, а світліше. Гумор – це елемент нашого здорового національного виживання», – розповідає пані Валентина.Дізнайтеся, чому в книзі хатник Карпо носить камуфляж і служить у теробороні? Про що сперечається містичний Павук Єремія із сучасною молоддю? Які прадавні секрети приховує звичайний поріг, піч та призьба? Як поєднати відбудову житла із збереженням родової пам'яті та чому ця книга стає терапією для тих, хто сумує за домом?«Ми даємо зрозуміти: так, як було, вже не буде, але буде інакше і має бути краще. У нас найкрутіша країна у світі», – підкреслює гостя ефіру.Ведучі – Олена та Олег Головатенки,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

Вашій увазі четверта лекція-бесіда із циклу “Україна і Литва: поруч крізь віки” кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.XIX століття для України та Литви стало добою найтяжчих випробувань і водночас — великого пробудження. Після колапсу Речі Посполитої та ліквідації Гетьманщини обидва народи опинилися сам на сам із загрозою розчинення у «московському морі» Російської імперії.Це історія про те, як на зміну втраченій шляхетській державності прийшла боротьба за збереження ідентичності. Разом з автором ми прослідкуємо шлях від збройних повстань 1830 та 1863 років до «тихого» героїзму литовських книгонош і українських громадівців.Ви дізнаєтесь про феномен «двох Литв», про паралелі між «Українським П’ємонтом» та Прусською Литвою, а також про те, як Тарас Шевченко, Йонас Басанавічюс та Вінцас Кудірка заклали фундамент для відродження незалежності у майбутньому XX столітті.Ведучі — Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер — Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» спілкуємося з українським істориком, релігіознавцем, доктором теології, директором Міжнародного інституту Афонської спадщини Сергієм Шумилом. Він розкаже про маловідоме явище катакомбної церкви в Радянському Союзі – підпільний опір офіційній церкві Московського патріархату, яка співпрацювала з КГБ.«Катакомбна церква – це опозиція, яка не визнавала комуністичний лад і йшла в повне підпілля, збираючись таємно по хатах», – пояснює Сергій Шумило.Дізнайтеся, як гість передачі в дитинстві долучався до нічних літургій катакомбної церкви? Чому це явище виникало ритмічно ще з XVI століття? Як ідеологія "русского міра", розроблена під керівництвом патріарха Кирила Гундяєва в 2005 році в "Русской доктрине", стала офіційною доктриною путінського режиму? Які паралелі з нацистською Рейхцерквою та загрози для України, Балтії й Литви? Як антивоєнні священики в Литві постраждали від Московського патріархату, але знайшли притулок у Литовському екзархаті Константинопольського патріархату?«Ми всі ці роки не помічали, як на наших очах виростав монстр. Вони не приховували планів експансії – і ми мали б бути застереженими», – зазначає пан Сергій.Ведучі – Олена та Олег Головатенки,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» – розмова з директором Інституту світової політики, політологом Євгеном Магдою. Він ділиться результатами II Міжнародної гібридної конференції імені Євгена Коновальця у Вільнюсі, де експерти аналізували когнітивну війну Росії проти України, Литви та Європи. «Війна йде не за територію, а за мізки, свідомість, історію й майбутнє», – наголошує Євген Магда. Кремль не визнає державність жодної країни регіону, а пропаганда стала системною зброєю з мільярдними бюджетами. У Європі вона розпалює ворожнечу до українських біженців: нібито через них бракує місць у садках, ростуть черги до лікарів і ціни. Фейки – найдешевша зброя масового ураження. Росіяни адаптують маніпуляції під кожну країну, вивчають політичне життя, мімікрують під демократію. Чому методи Коновальця – журналіста й борця за державність – актуальні сьогодні? Як створити каталог фейків, спільний підручник історії регіону та курс медіаграмотності? Чи можна працювати на випередження, а не реагувати? І що сказати українкам у Литві, які тривожаться від інформації про російську загрозу? «Росіяни - небезпечний ворог. Ми маємо обмінюватися з Литвою досвідом і синхронізувати відповідь», – закликає Євген Магда. Ведучі – Олена та Олег Головатенки. Звукорежисер – Соната Ядавічієне.

Майже рік тому, в грудні 2024-го парохом Церкви Пресвятої Трійці та настоятелем Василіянського монастиря УГКЦ у Вільнюсі став отець Йосафат Попович.Його приїзд до Литви і призначення - справжня подія для вірян, адже храм Пресвятої Трійці має не лише багатовікову історію, а й є активним осередком українства у Вільнюсі. Рік керування церковною громадою і життям монастиря - це вже певний досвід. Яким він став для його настоятеля? Які проблеми доводиться долати і що радує серце душпастиря українських вірян, говоримо в “Український Хвилі” з отцем Йосафатом Поповичем.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Вашій увазі перша радіолекція із циклу “Україна і Литва: поруч крізь віки” кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Артема Петрика.Чому коректно говорити балтійські держави або Балтія, а не Прибалтика? Де проходять географічні межі Балтії? Чи можна виділити історичні регіони країн Балтії?Якими були балтські племена, і яка склалася їхня історична доля?Хто склав основу литовського етносу? Яким богам поклонялися предки сучасних литовців? Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

З нагоди Дня учителя на гостинах в “Українській Хвилі” династія українських вчителів - мати і доньки - Олена Чабанова, Тетяна Степановська та Антоніна Діденко.Всі вони зі своїми сім'ями знайшли порятунок від війни у Вільнюсі й працюють разом в одному колективі - Міжнародній українській школі Литви. Тут же навчається і третє покоління родини - онуки пані Олени.З нагоди професійного свята говоримо з освітянками про те, як не розгубити любов до дітей та душевне тепло у час війни. Що нового і корисного дав досвід вчителювання у Литві? Чому не варто нарікати на сучасну юнь, і як підібрати “ключики” до учнів, чиє дитинство обпалила війна? Чим унікальна Міжнародна українська школа Литви, та про що мріють українські вчителі за кордоном?Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.Фото - Олег Головатенко.

У новому випуску на LRT Klasika запрошуємо в подорож світом українських і литовських колискових – мелодій, сповнених материнської любові, вікової мудрості та сили оберегів. Ці пісні заспокоюють дітей і дорослих, зберігаючи історію, традиції та душевний зв’язок поколінь.Ви почуєте, чому «Ой ходить сон коло вікон» у стала улюбленою українською колисковою. Литовська «Čiūčia liūlia dukrytėla» заворожить своїми архаїчними інтонаціями, полтавська «Люлі-люлі» перенесе до степового спокою, а «Šeduvos krašto lopšinė» відкриє ритм литовського села Шедува. У передачі звучать також сучасні інтерпретації давніх народних колиханок, виконані як на канклесі, так і в поєднанні з джазом і електронікою.Також ви дізнайтеся, як українські мами співають колискові в бомбосховищах, заспокоюючи дітей під час обстрілів, а литовські етнографи зберігають регіональні мелодії, записані ще в XIX столітті. «Колискові – це музика, що лікує душу та єднає покоління», – зазначає ведуча Олена Головатенко.Ведучі – Олена та Олег Головатенки. Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

Бандуристка Алла Черес розповідає, як у 7 років обрала бандуру, що стала покликанням всього життя, і як у 2022-му році врятувала цінний інструмент з Ірпеня.У Литві вона грає українські пісні на концертах – від домашніх до саміту НАТО, зберігаючи та поширюючи українську культуру.«Бандура – це місток до наших сердець, де б ми не були», – каже Алла. Вона розповідає, як музика стала її способом підтримки українців за кордоном і як вона вірить у силу культурної дипломатії: «Музика не потребує перекладу, вона допомагає нам очиститися від важких емоцій і відчути надію». Мисткиня ділиться досвідом виступів у Швеції та Іспанії, участю в проєктах «Недільний камертон» і «Амбасада українських сенсів», а також співпрацею з литовськими митцями.У виконанні Алли прозвучать улюблені українські пісні. «Бандура – це струна, що відгукується в душі, єднаючи нас незалежно від того, де ми є», – каже Алла Черес.Ведучі – Олена та Олег Головатенки, Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika – розмова з фотохудожницею, поетесою та перекладачкою Світланою Дідух-Романенко. Вона презентує портретну фотовиставку у Будинку Беатріче у Вільнюсі, присвячену сильним українкам, які знайшли себе в Литві. «Я хотіла показати, що українки – розумні, талановиті, професійні», – зазначає Світлана. Як українська емоційність контрастує з литовською стриманістю? Світлана ділиться, як їй бракує щирих розмов, але вона цінує литовську повагу до особистих кордонів. Зворушливою є історія її сина Ігоря, підлітка з особливими освітніми потребами, який адаптувався до життя в Литві за підтримки місцевої медичної системи. Чому музей Беатріче став таким особливим для виставки? Які історії героїнь вразили авторку? Як Світлана через фотографію та поезію розповідає про Україну? І чи не замовкла її поезія на чужині? «У любові немає адреси, та завжди є дім», – звучить у її віршах, сповнених українського духу. Ведучі – Олена та Олег Головатенки, Звукорежисерка – Соната Ядавічієне.

У передачі «Українська Хвиля» на Радіо LRT Klasika спілкуємося з директоркою Міжнародної української школи Литви Оленою Внуковською. Вона розкаже про унікальну модель освіти, яка дозволяє українським дітям навчатися за українськими програмами в п’яти містах Литви – Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяуляї та Паневежисі.«Наша школа – це не гетто, а місток між Україною та Литвою. Ми вчимо дітей бути українцями, але й поважати литовську культуру», – підкреслює Олена Внуковська.Дізнайтеся, як школа запровадила предмет «Захист України», який викладає колишній фронтовик?Чому до школи їдуть нові вчителі з Грузії, Польщі, Німеччини?Де в Литві запрацюють суботні школи МУШ?Чому на часі відкриття українського дитячого садка? Як колектив освітян бореться з російськими наративами?«Мова – це зброя в інформаційній війні. Ми даємо дітям найважливіший вибір – бути українцями», – зазначає пані директор.Ведучі – Олена та Олег Головатенки,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

Як хор «Гомін» підкорив Україну 30-секундним відео в TikTok? Чому творча невдача керівника хору Вадима Яценка в минулому стала запорукою його успіху тепер? Завдяки чому на концерти колективу ходять навіть ті, хто був байдужим до хорового мистецтва?У новому випуску «Української Хвилі» ми розповідаємо про феномен Львівського хору «Гомін», який сміливо поєднує українську класику, народні пісні та сучасні хіти. Дізнайтеся, як «Гуцулка Ксеня», «Коханий», «Місто спить», «Червона троянда» та інші улюблені шлягери ХХ століття зазвучали по-новому завдяки сміливим аранжуванням та енергії 25-ти вокалістів. Слухайте про шлях колективу від гастролей Європою до звання «Найкращий хор України» та плани записати антологію Миколи Леонтовича до 150-річчя композитора. Ведучі – Олена і Олег Головатенки,Звукорежисер – Sonata Jadevičienė.

Ганна закохалася у Вільнюс заочно. А коли вперше приїхала до цього міста - зрозуміла, що опинилася вдома і хоче жити саме тут.Цю мрію здійснила, як і решту своїх сміливих мрій. Вивчила литовську мову, стала студенткою Вільнюського університету і міністром інтеграції мистецької республіки Ужупіс. Про свій надихаючий шлях та те, як знайти щастя в Литві, Ганна Голуб ділиться у щирій, теплій розмові в студії “Української Хвилі”.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Як українська весільна пісня «Де б я не їхала, де б я не йшла» стала російською «Выйду на улицу, гляну на село» і мелодією гри «Тетріс»? Чому махновську пісню переробили в радянську «блатну», а мелодію Миколи Лисенка заховали в гімні СРСР?У заключному випуску радіоциклу «Пісні, вкрадені Росією» ми розповідаємо про привласнення українських пісень, спираючись на дослідження кандидатки історичних наук Лесі Горошко-Погорецької.Спецпроєкт «Пісні, вкрадені Росією» розповів історії пісень, які росіяни видавали за свої. Слухайте на завершення про оперету «Весілля в Малинівці», яка втратила українське звучання, щедрівку «Добрий вечір тобі, пане господарю», яку також спробували привласнити росіяни, та фортепіанні варіації Франца-Ксавера Моцарта на тему української пісні «У сусіда хата біла».Ведучі – Олена і Олег Головатенки,Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

“Священная война”, “Поручик Голицын”, “Дым сигарет с ментолом” - ці пісні свого часу лунали з ефіру, сцени та програвачів. І мало хто знав, що всі вони мають українське походження і поцуплені росіянами. У цьому випуску спецпроєкту ми розкажемо, що саме і як було вкрадено.Це не просто музична археологія. Це розмова про те, як працює культурна окупація: тривала, послідовна, без вибухів, але з переписаними мелодіями.І поки українські пісні спотворювали або привласнювали, вони виживали - в архівах, спогадах, народному співі. Тепер ми повертаємо їм правду і голос.Слухайте - буде впізнавано, несподівано і дуже на часі.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Lina Dainienė.

У новому радіоциклі “Пісні, вкрадені росією” ми розповідаємо про українські пісні, які протягом десятиліть російська пропаганда або привласнювала, або подавала як частину власної культури. Часто - з новим текстом, у новому контексті, із замовчуванням справжнього походження.У першому випуску звучать історії пісень “В саду осіннім айстри білі”, “Чуєш, мій друже, славний юначе”, “Ой, мороз, мороз”, “Комарик”, “Любо, братці, любо”, “Розпрощався стрілець”. Ми простежуємо, коли і де вперше ці пісні з’явилися, як змінювались і як потрапили до радянського чи російського репертуару.Подаємо архівні матеріали, свідчення дослідників, а також думки українських музикантів, які повертають цим пісням первісний зміст і звучання. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Lina Dainienė.

9 липня 2025 року відійшов у вічність видатний український композитор Ігор Поклад. З цією непоправною втратою серце України обірвалося на ноту, адже на його піснях виросли кілька поколінь.Ця передача - присвята світлій пам'яті митця. У ній ми пригадаємо основні віхи життя і творчості Ігоря Поклада - від народження в евакуації під час Другої світової до історії порятунку композитора з окупації під час нинішньої російсько-української війни.Також прозвучать спогади рідних і близьких маестро, пісні його авторства, що стали шедеврами української естради. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Свою першу книжку українська письменниця Валентина Кирилова написала у Вільнюсі. З того часу вона започаткувала традицію: писати перше речення кожного нового твору саме в цьому казковому місті. Про книги, написані під час великої війни; про те, як авторка достукується до сердець українських підлітків, допомагаючи своєю творчістю переживати травми сьогодення; про історію давніх прикрас, що оживає на сторінках у пані Валентини, і навіть спойлер ще ненародженої книги, - все це в передачі “Українська Хвиля”. Розмова приправлена смачними ексклюзивними “родзинками”, сонячним оптимізмом і невичерпною енергією авторки. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičuenė.

Як музика зцілює рани війни? Чи здатна скрипка промовити до серця гучніше за повітряну тривогу? В “Українській Хвилі” на радіо LRT Klasika - Мирослава Которович, видатна українська скрипалька, заслужена артистка України, педагог і промінь світла для шанувальників музики - від Києва до Вільнюса, від Харкова до європейських столиць.Разом із нею говоримо про силу музики у часи великої війни за незалежність України, про натхнення, яке народжується попри біль, і про мистецтво як спосіб виживання. Мирослава Которович виступає на найбільших сценах України та Європи, реалізує мистецькі проєкти, а ще встигає ділитися знаннями та натхненням у майстер-класах для дітей.У душевній розмові з мисткинею - про Харків і Вільнюс, історію легендарної родини Которовичей і литовські партитури, особисті виклики і колективну травму нації. А ще - про концерти в укриттях, про викладання у вимушеній еміграції та майбутні мистецькі задуми.Це більше, ніж інтерв’ю. Це зустріч із музикою, яка не лише звучить, а й допомагає жити.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Цей музичний випуск передачі “Українська Хвиля” - яскрава історія француза, народженого в Бельгії, який всім серцем полюбив Україну. Та так, що не лише вивчив її солов’їну мову, а й переїхав жити до України, заспівав українською зі сцени, популяризуючи українську культуру та пісенні традиції, а з початком повномасштабної війни став активним волонтером.Це франко-український співак Поль Манандіз. У передачі звучать пісні в його виконанні, цитати митця та розповідь про життя і творчість.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Литву відвідала делегація театральних діячів та педагогів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.Завдяки співпраці з Литовською академією музики і театру українці познайомилися з особливостями підготовки майбутніх акторів в Клайпеді та Вільнюсі.Знаний університет імені І. К. Карпенка-Карого і сам готується прийняти чергових абітурієнтів. Про студентське навчання під час великої війни, розвиток українських театрів і прем’єри всупереч викликам сьогодення говоримо в передачі “Українська Хвиля” з гостями з України.У студії Руслан Неупокоєв - Заслужений діяч мистецтв України, доцент, завідувач кафедри мистецтва театру ляльок Київського національного університету театру, кіно і телебачення іменi І. К. Карпенка-Карого;Марія Погребняк - головний художник Київського академічного драматичного театру на Подолі, старший викладач кафедри мистецтва театру ляльокта Ольга Полтавець - начальник відділу міжнародних зв'язків університету імені Карпенка-Карого.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

В «Українській Хвилі» - автентичні голоси Центральної України. Народний аматорський фольклорний колектив «Калинова родина» з села Кантакузівка Черкаської області на чолі з Ніною Петреченко взяв участь у міжнародному фестивалі «Skamba, skamba, kankliai» у Вільнюсі та ділиться зі слухачами передачі давніми піснями, своїми враженнями та любов’ю до рідної землі.Разом з гостями студії говоримо про унікальну традицію народного співу, що народилася на перетині трьох культурних регіонів, - Київщини, Полтавщини та Черкащини. Це не просто музика, а жива пам’ять, в якій зберігаються голоси поколінь. Саме ця глибока автентичність дозволила «Калиновій родині» гідно представити Україну на одному з найпрестижніших фестивалів Європи.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Lina Dainiene.

Гість передачі “Українська Хвиля” - ветеран російсько-української війни Олексій Ануля.До повномасштабного вторгнення Олексій займався професійним спортом, був переможцем міжнародних чемпіонатів з кікбоксингу. 24 лютого 2022 року разом з батьком пішов добровольцем захищати рідне місто Чернігів. 10 березня потрапив у полон до росіян. Провів у нелюдських умовах майже 10 місяців, витримавши страшні катування. Був звільнений в грудні 2022 року. Додаючи наслідки полону, мав 19 операцій.Написав книгу про пережиті жахіття російської катівні.Книга спеціально написана російською мовою, щоб передати правдивість атмосфери полону та щоб про це змогли прочитати російськомовні в Європі. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Працює, вчить литовську мову, збирає і возить допомогу бійцям, бере участь у суспільному українському житті Вільнюса, - волонтерка і громадська активістка Альона Тімоніна встигає скрізь, хоча переконана, що нічого не встигає. Разом з нею в “Українській Хвилі” говоримо про те, як саме можна бути корисними для України в Литві? Чи вдається закривати благодійні збори коштів, і що робити, якщо збір завис? Українці вдома і за кордоном - різний досвід проживання війни і одна спільна мета. Як українці змінюють Литву?Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičiene.

Вперше за останні 30 років у Литві відбулися гастролі Національної заслуженої капели бандуристів імені Георгія Майбороди.Це частина великого концертного туру північною Європою уславленого колективу. Попереду виступи в Латвії, Естонії, Фінляндії, Швеції, Польщі.Артисти поєднують одразу дві місії: мистецьку - представити світові давнє кобзарське мистецтво і волонтерську - зібрати кошти для потреб ЗСУ. До речі, 12 учасників капели нині захищають Україну зі зброєю в руках. Про діяльність колективу під час повномасштабної війни, актуальний репертуар, допомогу фронту, особливості благодійних міжнародних гастролей - в ексклюзивному інтерв'ю “Українській Хвилі” генерального директора та художнього керівника Національної капели бандуристів України, Народного артиста України Юрія Курача та диригента капели, Заслуженого діяча мистецтв України Олексія Бояра.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Ukreate Hub - успішний громадський проєкт, створений в Литві українцями для українців.Він заповнив важливу прогалину, яку інші гуманітарні ініціативи обійшли своєю увагою - потребу в самореалізації, професійному зростанні та нетворкінгу.У той час як багато проєктів зосередилися на базовій гуманітарній допомозі тим, хто шукав прихисток від війни, Ukreate Hub запропонував їм можливості для реалізації творчих ідей, розвитку власного бізнесу і розбудови спільнот.Про те, як українці гуртуються, здійснюють свої мрії та надихають інших говоримо в “Українській Хвилі” з менеджерками Ukreate Hub Ксенією Неживою та Поліною Соромахою.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

У музичному випуску “Української Хвилі” насолоджуємося неповторним голосом української мистецької зірки американського континенту Квітки Цісик.Слухаємо разом музичні хіти в її виконанні, згадуємо сторінки життя і творчості співачки. За своє до болю коротке життя вона встигла так багато: розкрила власний вокальний і музичний талант, популяризувала в світі українську пісню, здобула заслужену славу і визнання.Пісня Квітки Цісик трагічно обірвалася у її неповні 45 років, але свій політ не спинила, даруючи щирі хвилювання, сльози вдячності та справжню насолоду душі й до сьогодні. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Вільнюс відвідали юні художниці із прифронтових Харкова та Запоріжжя. Мисткині привезли до Литви виставку “100 картин дітей Незламної України”. У її експозиції дитячі роботи з Києва, Полтави, Чернігова, Харкова, Запоріжжя. Такий унікальний проєкт - частина Міжнародного марафону культурної дипломатії «Діти і мистецтво для України», завдяки якому творчість українських дітей під час війни зможуть побачити в країнах Балтії. У Вільнюсі юних художниць гостинно прийняла Міжнародна українська школа Литви. Серед її учнів та вчителів дівчата зустріли своїх земляків, тому знайомство і спілкування стали особливо зворушливими. Пропонуємо вашій увазі репортаж із цієї зустрічі.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Гостя студії “Української Хвилі” - адвокат, доцент, доктор філософії у галузі права Катерина Латиш. В Університеті Миколаса Ромеріса (м.Вільнюс) вона очолює проєкт, у межах якого разом з командою досвідчених вчених Польщі, Литви, Фінляндії та України досліджує сучасні проблеми захисту прав жертв у Східній Європі. Цей проєкт ініційований Міністерством освіти, науки та спорту Литовської Республіки та фінансується з державного бюджету Литви.З Катериною Латиш говоримо про те- як наукові напрацювання юристів допомагають постраждалим від війни українцям відстоювати свої права;- як покращити права потерпілих у процесі кримінального переслідування;- які можливості існують для компенсації жертв;- які успішні кейси з практики правосуддя інших країн можуть бути корисними для України. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

10-18 квітня 2025 року в Сеймі Литовської Республіки демонструється персональна благодійна виставка “Мистецтво в умовах війни” відомого українського художника, ілюстратора і дизайнера, воїна ЗСУ Андрія Єрмоленка. Її доповнює прем’єра художнього фільму “Буча”, створеного за реальною історією волонтера Костянтина Гудаускаскаса, який навесні 2022-го року рятував людей з окупованої Київщини.В інтерв’ю з художником та волонтером говоримо про дієву силу мистецтва та як воно спроможне протистояти ворожій пропаганді. Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Цей випуск є заключним у мистецькому циклі “Український поетичний березень”, який редакція передачі “Українська Хвиля” створила спільно з Пресцентром Міжнародної української школи Литви.Герой передачі - український поет-байкар Леонід Глібов.Він лишив по собі понад сотню байок, чиє влучне слово актуальне і донині. А ще відому пісню "Стоїть гора високая", яка стала настільки улюбленою, що українці вважають її народною.Сторінки життя і творчості, думки поета і спогади сучасників про нього, жива мова байок Леоніда Глібова знову звучать вголос завдяки спільній творчості українських школярів та професійної команди радіо LRT KLASIKA.Ведучі: Олеся Кляус, Іван Апухтін, Марія Папсуєва, Ярослав Лаврик, Олена і Олег Головатенки. Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.* У колажі використаний малюнок художника Юрка Журавля.

Найулюбленішій поетесі українців Ліні Костенко - 95 років!“Марудне діло - ювілей, всі пера вмочені в єлей", - так іронічно відгукується сама Ліна Василівна на суспільний ажіотаж, який щороку виникає до її дня народження. Насправді вона страшенно не любить пафосу та епітетів поруч зі своїм іменем, як-то "королева поезії", "совість нації" чи "живий класик". У святковому випуску з циклу “Український поетичний березень” ми також спробуємо їх уникнути. Як і не станемо переказувати в деталях біографію Ліни Василівни: їй присвячено чимало книг та публікацій в інтернеті.Однак, пригадаємо вчинки, події та факти з життя Ліни Костенко, які слугують прикладом людської гідності та громадянської позиції, вчать бути собою за будь-яких обставин.Ведучі: Олена і Олег Головатенки, Марія Папсуєва, Іван Апухтін, Максим Ліпчевський.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Чому донька однієї з найбагатших родин Російської імперії ХХ століття стала простою вчителькою? За що до її оселі навідувалася поліція? Як її вірші стали романсом? Що пов’язувало Алчевську із Іваном Франком та Ольгою Кобилянською?Неймовірну історію життя української просвітительки, педагога та поетки Христини Алчевською розказуємо разом з українськими дітьми - учнями Міжнародної української школи Литви.Ведучі - Олена і Олег Головатенки, Катерина Циганкова, Артем Шевченко.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Опинившись в окупації, юний Іван вирішив діяти: купував з друзями фарбу і малював у громадських місцях українську символіку.Його ровесник Максим став україномовним і написав патріотичні вірші.Юна киянка Марія досі здригається, коли згадує переповнений вщент евакуаційний потяг. А Катерина з Бердянська розповідає, як рятуючись, потрапила в блокаду.Харків’янин Вадим відтепер має другий день народження - коли він дивом вижив поруч з прилітом ракети.“Українська Хвиля” зібрала реальні історії українських дітей, які знайшли прихисток від війни у Литві. Ці розповіді лягли в основу спецвипуску передачі, присвяченої третій річниці повномасштабної війни.Ведучі - Олена і Олег Головатенки.Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Херсонець Володимир Макуха, ризикуючи життям, зумів зберегти в окупації державні прапори Литви, Латвії та Польщі, які стали символом спільної боротьби з російським агресором.Литовський він згодом передав до музею Департаменту державної безпеки Литовської республіки. А сам як очільник Балтійсько-Чорноморського економічного форуму взявся активно відновлювати економічні, історичні та культурні зв'язки України та Литви.Про литовсько-українське партнерство, взаємодію міст-побратимів Гола Пристань та Вісагінас, актуальні потреби деокупованих громад Херсонщини говоримо з Володимиром Макухою в “Українській Хвилі”.Ведучі- Олена і Олег Головатенки.Режисер - Sonata Jadevičienė.

Петро Бешта очолив українське дипломатичне представництво у Литві в 2022 році, у найдраматичніший період сучасної історії. Литва при цьому є одним з найвідданіших партнерів України. Наскільки ефективною стала робота українського посольства під час повномасштабної агресії Росії? Яку роль зіграла дипломатія в розвитку міждержавних зв'язків у політичній та військовій сфері? Про це говоримо з Петром Бештою у підсумковому інтерв’ю. Ведучі - Олена і Олег Головатенки. Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

День Соборності України та День героїв Крут - знакові дати в літописі визвольної боротьби українського народу. Шануючи пам’ять борців за волю України минулих часів і подвиг героїв сьогодення, у музичному випуску “Української Хвилі” згадаємо пісні, присвячені цим історичним подіям, пісні, що надихають українців. Ведучі - Олена і Олег Головатенки. Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Гість студії, український журналіст Айдер Муждабаєв стверджує, що у Європи вже немає в запасі прогнозованих раніше 5 років для підготовки до війни з РФ. Росіяни зможуть перевірити НАТО на міцність найближчим часом. До чого варто бути готовим країнам Балтії, а також про українське дежавю по-литовськи, сподівання "НАТО нас захистить", потребу мобілізації та інформування населення, можливі варіанти російського вторгнення говоримо з Айдером Муждабаєвим в “Українській Хвилі”. Ведучі - Олена і Олег Головатенки. Звукорежисер - Sonata Jadevičienė. Фото - E. Blaźio / LRT nuotr.

Пропонуємо Вашій увазі другу частину розмови про Херсон з херсонцем, українським істориком і письменником, старшим науковим співробітником Інституту історії та археології Клайпедського університету Артемом Петриком. Як живе місто під суцільним ворожим вогнем? Що тримає дух херсонців? Яким є херсонське весілля за умов прифронтового міста? Чому навіть далеко від дому херсонці шукають своїх? Про це - в передачі “Українська Хвиля”. Ведучі - Олена і Олег Головатенки. Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.