Коли Він Пішов

 Це не класична історія, тому що в ній розлука не була довгою. Хоча, певно, в таких випадках час відчувається інакше — і про це розповідає Майя. Коли робиш все що маєш, але на автоматі і без душі. Коли їси, але їжа зовсім без смаку. Коли він завжди був поруч, ви йшли разом, а тепер ніби не можна. У цьому епізоді — про рішення, яке перевернуло хід і не стало популярним для оточення, проте точно стало фундаментом родини. Бо саме важкість із повним розумінням того, що це Божа воля, рятувала у найскладніші моменти. Ця історія не про популярні рішення і точно не про класичний шлях, але в ній багато сили та впевненості. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Аліна будувала своє життя як дружина пастора, але коли чоловіка мобілізували, здавалось, що того минулого вже не існує. Разом з іншими епізодами, цей поєднує те, що більшість сімей певною мірою були готові та обговорювали сценарії. Але коли все стається, ця підготовка ніби втрачає сенс, бо все падає з рук. Аліна ділиться тим, як вони разом вирішували питання переїзду, щоб бачитись частіше, і як цього не розуміло оточення. Тим, як сумує донечка, і як це — залишатись самою зі своїми проблемами. Епізод, у якому все те, чому не хотілося б вчитись, стало побутом, і як те, що раніше дивувало чи засмучувало, стає нормою. «Хотілося б закінчити мотивуючою фразою, але в мене їх немає» — говорить Аліна. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 У цьому епізоді Іра, сестра гранатометника 93-ї бригади «Холодний Яр», говорить про перші дні після дзвінка: дорогу до мами, пошук довідки, кабінети, черги, байдужість і документи, які доводиться буквально виборювати. Про момент, коли ти стаєш тією людиною, яка бере на себе всю відповідальність, бо більше нікому. Іра детально розповідає про життя, в якому ти робиш усе можливе: ведеш записи, телефонуєш, шукаєш, домовляєшся — але в якийсь момент настає тиша, і залишається тільки чекати. І це чекання — з дзвінками з незнайомих номерів, від яких одночасно хочеться відповісти й страшно почути відповідь. Поруч із цією невідомістю поступово з’являється інше відчуття — не гучне, але відчутне. Те, що дозволяє не зупинятися і продовжувати жити навіть тоді, коли відповідей досі немає. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Дана — дружина військового льотчика, його особисту історію ви могли чути в одному з останніх епізодів “Чому ми змогли?”. Дана розповідає про перші ротації після весілля, самотність у порожній квартирі, нічні тривоги під час його польотів, зламані очікування й розмови, до яких не готує жоден досвід — навіть розмову про поховання. Епізод про життя поруч із війною, внутрішню боротьбу, віру, підтримку і те, як навчитися жити, коли поруч немає того, кого любиш. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Анастасія — дружина військового, мобілізованого за два тижні до народження їхньої другої дитини. Вона говорить про страх, самотність, віру, дітей, нетактовні питання й надію, яка формується посеред хаосу. Це епізод про втрату відчуття безпеки і шлях довіри, який починається не за планом. Чесна історія про те, як чекати, коли він пішов. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це епізод про втрату. Віталія розповідає історію свого брата Юрія — ким він був, як жив і чому його справа продовжує жити далі. Про Маріуполь, очікування звʼязку і той момент, який назавжди змінює все.У цій розмові — надія й вигадані легенди, якими хотілось заспокоїти маму, і тиша, в якій залишаєшся сам. Про нерозуміння з боку інших і маленькі знаки віри, які тримають, коли більше нічого не тримає.Це історія про біль, який не зникає, але вчить жити інакше. Про сенс, сильніший за страх і плани. Історія, що триває.Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Цей епізод доводить, що формат монологу — без ведучого та підготовлених питань — перемагає в битві за щирість. Історія Катерини — це спроба тисячний раз почати спочатку, коли всередині одночасно шепоче: «Нецікаво… Занадто особисте… Скажи правду…» Катерина говорить про реальність, у яку її вкинуло рішення чоловіка піти на війну: вагітність у блекаутах, хаос думок, відчуття самотності й побут, який тримаєш на собі, навіть коли вже не маєш сил. Але поруч із цим — і про красу, і про силу, що народжуються з болю, який став не наслідком, а процесом. Так, у цьому епізоді ви почуєте про біль — але він не головний герой. Головне тут — рішення бути поруч не з обов’язку, а з любові. Це історія про пошук себе між обставинами та страхами, про розчарування й водночас про вдячність донечці, про маленькі перемоги й власну правду, яка нарешті тішить. Це чесно. Бо знімає всі шаблони й відкриває нам справжню жінку, яка, підтримуючи чоловіка, вчиться підтримувати й себе. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Неймовірна благодать — бачити сценарій Бога у великій кількості обставин, що ніби перетікають одна в одну. Історія Зейнаб і Богдана саме про такий формат стосунків Бога і людей. Як і в кожному епізоді проєкту, у їхній розповіді поєднані страх, перемішаний із тривогою, та велика надія і впевненість, що Бог зараз тут. Це історія про вибір та пошук, про шанс і його втрату, а ще — про сміливість зупинитись там, де легше було б бігти. Зейнаб дуже гарно підкреслила пошук розуміння між чоловіком і дружиною, коли кожен переживає свій рівень стресу. І насправді ви будете вражені тим, наскільки точно вона передала, як Бог своєю рукою може влаштувати те, на що ми самі не здатні. Ну і, звичайно, про самостійний побут та його особливості. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це дуже проста й чуттєва історія про рішення та чекання водночас. Валентина розповіла про те, як віра в Бога й довіра Йому допомагають бачити світло навіть на затемненому шляху.Повна історія мобілізації та служби чоловіка переплітається з особистими переживаннями та надією.Тут і про тяжкий газовий балон, і про те, як чоловік учив родину жити, коли він далеко. Про рибалку та вудочки, які чекають, доки тато повернеться, щоб робити це разом.Світла та надихаюча історія справжньої віри.Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це перший епізод у сезоні, у якому до мами приєднається її маленька донечка. Історія про любов і відданість, про сімейне життя, яке з початку 2014 року було присвячене захисту країни. Катерина чесно ділиться їхніми мріями, планами й тим, як досі відчуває присутність чоловіка поруч. Тут і спогади про вибір імені для донечки, і біль від того, що сім’єю з трьох вони були лише п’ять місяців. Про недоречне «час лікує» й про усвідомлення: біль завжди поряд, але він — не ми. Катерина продовжує громадську та волонтерську діяльність і працює над проєктом пам’яті свого чоловіка. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Кожна історія надихає по-своєму. Але ця особлива тим, що в ній можна ретельно простежити, як Бог посилав людей, обставини та рішення у найпотрібніші моменти. Особливо підбадьорює те, як Олена розповідає про наслідки служіння її чоловіка: попри втому й виклики, вона свідчить про зміцнення їхніх стосунків, навіть на відстані. Ця історія наче класична: у визначений момент довелося приймати складні рішення, взяти на себе частину робочих та церковних обов’язків чоловіка. Але водночас вона незвична — своїми плодами, яких ніхто не очікував. Попри свідому позицію з самого початку, чого саме очікувати — не знав ніхто. Та Бог поступово й дуже точно відкривав Свою волю й ролі кожного в ній. Я впевнений, що ілюстрації, які Олена використала у своєму монолозі, будуть знайомі багатьом. Адже важкі рішення та шлях із ними проходив кожен із нас. Ця історія не схожа на інші, але, як і кожна розповідь, стане великою підтримкою для багатьох жінок. Я точно знаю: ця відвертість не даремна. Вона запалює серця тих, хто торкається її й не проходить повз. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Історія Маргарити та Віктора незвична. Це відчувається вже з перших хвилин монологу, але головне зовсім не в цьому. У цих кількох хвилинах можна почути, яким буває кохання на відстані, і наскільки сильним стає страх, коли ця відстань зростає. Вони ніколи не обіймалися й не трималися за руки, у них не було спільних фото чи друзів, зате було величезне кохання. Разом вони вчилися довіряти Богу, разом робили вирішальні кроки. Та чекати тепер доводиться їй одній. Бо це історія про полон — у всіх його сенсах. Маргарита вірила нареченому й Богові. Так легше було переживати радість змін і долати глибокий страх. Його рішення засуджували інші: більшість казала, що християнину не місце на війні. А коли Віктор зник, то і це осудження, і безліч інших труднощів лягли на плечі Маргарити. Вона переслуховує його голосові й перечитує повідомлення — аби відчути, що він поруч. Віктор зник на початку травня. І на момент цієї публікації новин про нього немає. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Кожен новий епізод — це чиєсь відкрите серце, оголена правда і те, що довго ховалося всередині.Я не знаю, як можна так сильно вірити Богові, щоб молитися і дякувати так, як це робить героїня цього епізоду.Сьогодні Надія розповіла нам про свого сина.Але якщо слухати уважно — можна почути історію всіх мам нашої країни.Це історія мами, яка відчуває на відстані, без слів і без додаткових пояснень.Це сповідь про повагу до вибору своєї дитини.Це сповідь про те, як Бог діє в нашому житті навіть тоді, коли ми не хотіли би саме такого сценарію.Тут про те як син сказав що йде на війну, а потім матері повідомили що він зник і вже не повернувся.Ці історії даються дуже важко.Будь ласка — вчімося цінувати, дякувати, вірити й довіряти Богові.Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Це — неймовірна й чесна історія. В ній одночасно звучить стійка надія і порожнеча в очах дитини, яка відпускає тата. Я захоплююсь чоловіками й жінками, які не просто прийняли рішення і платять за нього ціну, а ще й готові ділитися цим з іншими. Каті довелось відпустити свого чоловіка ще у 2022 році. Але й досі вона пам’ятає його слова перед виходом і погляд, з яким він прощався. Дивовижно, але цей епізод — як і кожен з попередніх — попри жорстку правду, містить те, за що можна вхопитися, щоб зрозуміти: Бог говорить і діє навіть у темряві. Тут — про спільні мрії і другу дитину. Про години очікування повідомлень і пошуки Божої вірності серед буднів, з якими маєш справлятись сама. Запрошую вас розділити досвід Катерини — і залишити свої слова підтримки в коментарях. Вони справді можуть бути важливими. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Тяжко пояснити наскільки практичним вийшов це монолог. Тут і про першу розмову, прощання та доньку, шо росте без тата. Про про практичні кроки та які були на початку, і які тримають зараз. Про те як Бог посилає тих хто не справляється, щоб навчитись справлятись з собою. Про те, як проплакувати і записувати потреби, щоб допомогти. Тетяна спробувала пояснити що це таке бути серед інших людей, і чому інші можуть вважати тебе дивною. У цьому епізоді як завжди можна поплакати, але однозначно в ньому багато надії. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Прослуховуючи монологи вперше, без звуку та монтажу, мені чутно, як кожна героїня ковтає повітря. Повітря, просочене безсиллям, болем та незвіданістю завтрашнього дня. Це дуже зворушливо чути, коли людина відхиляється від мікрофону, плаче, а потім повертається до нього знову. Я тішуся, що кожна сама собі обирає формат: хтось розповідає повну історію, хтось — уроки, які вдалося засвоїти, а Тетяна поділилася своїми "опіками" — речами, що залишили відчутний спогад до сьогодні. Це не просто набір спогадів — це речі, які тепер назавжди будуть одночасно наповнювати болем і паралельно мотивувати на довіру до Бога. Це коротка, але дуже тонка розповідь про те, якою стає жінка, коли гине її чоловік. Про те, як бути дружиною, яка більше не піклуватиметься, і мамою, яка не зможе стати татом для своєї дитини. Тетяна розказала що навчилась сама собі купувати квіти, сама справлятись з господарством, але татом бути не зможе. Тетяна каже що час не вилікував, але відкрив нову людину, яка далі бачить як Бог використовує її для життя та служіння. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це історія про невідомість, про свіже повітря, коли тобі дзвонить той, кого ти чекаєш, та про любов, якою можна було б пишатися.Хтось зі сторони міг би сказати, що це випадок, але моє серце тішиться, коли герої вбачають у своїх історіях план Бога.Сніжані дуже майстерно вдалося передати своє серце образами та ілюстраціями, які зрозуміє кожен слухач — навіть, почувши цю історію вперше.Сьогоднішній епізод — в деякій мірі про прощання, про те, як до нього неможливо підготуватись, і як його можна пережити.Про те, чому дружини військових схожі на камінчики на морі, та про такий простий і очікуваний сюрприз, який не відбувся.Це дуже щира та чесна розповідь, у якій є місце одночасно розпачу, надії та вдячності.А ще — звичайно — не зайве нагадування про те, як важливо контролювати, що ти говориш, і кому.Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Це історія, що почалася, коли їм було по 15 років, але не закінчилася навіть тоді, коли Вадим загинув як герой. Сьогодні Юля розповіла про смерть коханого, яка не виявилася помилкою, про яку вона так мріяла. Про те, як їй сказали те, до чого вона не була готова і чого не хотіла чути. Це епізод про дружину, яка довірилася навіть тоді, коли самій було боляче, та про чоловіка, який знав, чому і для чого йому треба йти туди, де страшно. Кожен епізод насправді — про тяжкі розмови та складні питання. Але Юля поділилася своїми думками про те, як розмови про смерть та похорон переслідували її не безпідставно. Юля вела телеграм-канал, у якому була лише вона, щоб коли Вадим повністю повернеться… Але цього так і не сталося. А ще — це історія про силу та мотивацію, яку може дати лише Бог, бо людська сила в таких випадках ніколи не працює. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 «Коли чоловік пішов, тепло в хаті стало моїм обов’язком.» – Діана Любота Це дивовижна сповідь про радість вибору та страждання від самотності одночасно. Тут немає висновків, бо історія триває, але є неймовірна сила – із мокрими очима та шаленою довірою всього, що є, в руки Бога. Це приклад того, як любов допомагає відпустити, як знати, наскільки сильно ти тримаєшся і на що готовий. А ще в цьому епізоді дуже яскраво показана картина рішення чоловіка і прийняття цього рішення дружиною. Обов’язково діліться своїми думками, побажаннями та словами вдячності Діані в коментарях. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

 Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелося перебудовувати своє життя, коли він пішов. Він — це син, батько, брат, чоловік чи наречений. Він — це військовий, який зробив крок. Сьогоднішній епізод має неочікувану, але від того ще гострішу тематику. Сестра загиблого героя розкриє таємницю того, як пів року здаватися сильною — але лише для інших, бо ти просто не можеш дозволити собі переживати горе. Ця історія — про трагедію однієї людини крізь призму трагедії всієї сім’ї. Адже мама втратила сина, а дружина — чоловіка. Олена поділилася тим, як їй довелося спочатку приховувати, а потім сказати мамі про найбільше горе. Як одночасно з болем і тривогою відчувалася гордість за рідного та найближчого. Про вдячність побратимам і про крик, який чути лише тоді, коли залишаєшся на самоті. Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr

Ми вирішили голосно озвучити серця тих жінок, яким довелось перебудовувати своє життя КОЛИ ВІН ПІШОВ. Він  — це син, батько, брат, чоловік чи наречений, він — це військовий який зробив крок. У кожному епізоді звучатиме одна історія, пронизана болем і надією, і ми хочемо аби кожна залишилась у вашому серці. Ми не задавали запитань, і не створювали сценарію — ми просто попросили залишитись наодинці з мікрофоном і розказати те, що давно мало бути почутим. Це те, про що бояться і соромляться говорити, і те, до чого на жаль нам потрібно прикладати частину свого серця. Будь ласка, розкажіть нам, як вам подкаст і що саме вас зачепило, а також поділіться ним зі своїм оточенням.Support the show----------------------------------------------Приєднуйся до спільноти слухачів подкасту, щоб не проустити нові епізоди та інсайдерську інформацію про проєкт: https://t.me/+1aBwaC1Q_OZhZmE6----------------------------------------------Щоб підтримати нас фінансово, ви можете скористатися цією карткою:5169 3305 2419 5648абоhttps://www.patreon.com/twrua----------------------------------------------Свої відгуки надсилайте за цією формою https://forms.gle/wa7fbYHqWGo8JnMb9-----------------------------------------------Ми у соцмережах:Instagram: https://www.instagram.com/transsvitove_radioTelegram: https://t.me/twrua_infoFacebook: https://www.facebook.com/twrukr