Поганий Сценарист

Ми живемо в час, коли ШІ створює більше контенту, ніж людство здатне спожити. Коли "працювати в інтернеті" означає змагатися з машинами за увагу інших машин. Коли реальне життя — город, майстерня, сусід, захід сонця — програє в конкурентній боротьбі з 10-секундним роликом.Цей подкаст — не про те, як "навчитися заробляти на ШІ". І не про технологічний песимізм.Це — розслідування пастки. І пошук виходу.Ми говоримо з тими, хто свідомо виходить із цифрової бульбашки. З економістами, які бачать крах моделі "увага = гроші". З розробниками, які створюють ШІ не для утримання, а для звільнення. І з людьми, які будують "острівці" реального життя — без алгоритмів, без донатної економіки, без ілюзії "пасивного доходу".А також — про те, чого не вдалося Жаку Фреско і чому зараз, можливо, вдасться.Про що випуски:Чому ШІ-канали на YouTube перестають зароблятиЯк економіка уваги знищує сенсЧи можна замінити гроші ресурсамиХто вже будує "реальність 2.0" без

Згадаємо як це було , з чого сміялись , та обговоримо концепцію , доречі зламався мікрофон тому пишу на те що ж )

 Вітаю всіх, хто любить клацати попкорн і вгадувати вбивцю швидше, ніж детективи на екрані. Сьогодні говоримо про франшизу, яка перезавантажила жанр слешер.Про серію фільмів, де головне правило — не кажи «Я зараз повернуся», бо це кінець. Сьогодні в мікрофона — «Крик» (Scream).

"Супер Маріо: від 'Донкі Конга' до 'Галактики'. Історія легенди, пасхальні яйця в трейлерах і трохи приколів про українські реалії."

Що спільного між дядьком Валєрою з Петрівки, шведськими хакерами з The Pirate Bay і вашою бабусею, яка випадково скачала "Брітні Спірс" замість "Пісні року"? Вони всі — частина великої історії піратства.У цьому випуску розбираємося, як 90-ті з їхніми "горбушками" сформували ціле покоління, чому в Китаї крали тому, що не було вибору, а в Україні — тому що "інше" було російською. Згадаємо легендарний tracker.ua, студію "Піратка", яка озвучувала краще за офіційні канали, і поговоримо про те, як війна змінила наші медійні звички.Ностальгія, гумор, трохи люті на легальні сервіси — і головне питання: чи переможе зручність там, де програв закон?

1997 рік. Титанік ще не потонув, Nokia 6110 вважається сенсацією, а на екрани виходить найбожевільніша екранізація коміксів усіх часів — «Спаун». Тут є все: пекельний клоун, живий плащ, CGI, яке тоді зривало дах, і головний герой, який майже не говорить, але дуже круто стоїть.Чи можна продати душу зарадо побачення з колишньою? Чому Малеболджія схожий на сумного жабу-олігарха? І як Джон Легуізамо вкрав фільм у всіх, навіть у демонів?Розбираємо головний стильний провал 90-х, який чомусь досі болить у серці. Ностальгуємо, сміємося, сперечаємося. Без плаща, але з душею.

Превью епізод нульовий