Рвані шаблони

Сьогодні ми пліткуємо про театр з Олею Ларіною, режисеркою та актрисою театру на Печерську. Ключові думки: про театр як служіння, що міняє стан. Про матеріал, на якому працює театр — який може вважатися якісним, і як стається театральний меджик. Різний матеріал по різному працює, тебе має до нього тягнути як драматург працює з матеріалом, в чому різниця між Шекспіром, Лесею Українкою та Карпенко-КаримСучасні популярні вистави — це ренесанс чи сучасна розважальна культура? Чому люди пішли в театр в війну? Стан між життям і смерттю потребує їжі для душі. Про провінційність української театральної культури та радянськість театральної системи з народними та заслуженими артистами.

Сьогодні - про балет, про український балет, про пахоту та потенціал. Сподіваюсь, після цього випуску ви передивитесь всі фільми на ютуб каналі Каті Єлецьких balletmaniac.Ключові думки: про донецьку балетну школу та жорстокість балету як перформативного мистецтвапро поглинання українського балета російською балетною школою, яка не є актуальною в Україні  про потенціал українського балету заповнити пустоти, і чи ми можемо продати Лісову пісню закордономпро низьку комунікацію та відсутність піару хороших українських балетних продуктів

Медійна бомба Янко говорив про те, про що зазвичай не питають музикантів, і ми дуже цим пишаємось! Ключові тези: колумбійці, що співають українською – бо хочуть, щоб українська народна музика була частиною світового мейнстріму. Про походження, родину, та як народилась ця міксована ідентичність: “Я ВІДЧУВ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЩОСЬ ЗРОБИ З ТИМ, ЩО ДАЛО МЕНІ ЖИТТЯ”,латиноамериканська музика, чому вона популярна та як знайшла свою нішу, внутрішньоукраїнська дискусія щодо розділення імперського спадку, відсікати чи привласнювати? пропаганда закордоном сильніша, коли ми насичені російською культурою. Варто пропагувати українське в самій Україні – бо нести себе світу треба з розумінням себе. Інтерв`ю записано, коли пам.ятник Пушкіну ще стояв в центрі Одеси – розмови про інклюзивність УКРАЇНСТВА в мультиетнічному контексті як бути з російською мовою?

В гостях нова програмна директорка Jam Factory, культурна менеджерка та продюсерка Ілона Демченко. Ключові тези: про проект для архитектурного Веніціанського біеналє "Дах", критика потужної незламності та реакції іноземців на внутрішньоукраїнську пропаганду, зброя є зброя, а культурного фронту не існуєроль мистецтва в дипломатії, як працює механізм міжнародної підтримки і чому важлива присутність українського голосу в просторі інших країн, і чого вартує змагатись з російською культурною пропагандою, щоб нести себе закордон, треба знати себе – а в нас обмежений публічний дискурс і три тонни болю, про феномен Укрзалізниці та зустріч міжнародників на пероні та робота Лесі Хоменко, про культурний проект ВОЛЯ в Давосі 2025 (з розстріляних знаків з назвами міст), місток з сенсами до людей з іншою культурою – як цьому навчитись? – уміння подивитись на ситуацію очима іншого, знову про Рому та Ярему і їх відеороботу “Ви не повинні були цього побачити” з дітьми, що були повернені з росії.

Вітаю, мої любі. Сьогодні ми говоримо з Анною Гадецькою, яка пояснить нам, що те, що ми звично називаємо “опера”, є величним світом музичної драми, і чим цей світ прекрасний. Ми б не називались Рваними шаблонами, якби не попліткували про буфет Національної опери та його бутерброди з ковбасою, бо снобізм – це точно не наш гріх. Насолоджуйтесь!

Ця розмова чекає з серпня на зустріч з вами, і може саме зараз - її час . Розмова з Олею задає методологічну рамку сезону про мистецтво. Ми розвінчуємо базові упередження, розкладаємо важливі сценарії взаємодії з ним, та готуємо вас до предметних розмов про оперу та балет, про арт-продюсерство та музику, і, звісно ж, театр (то вам тізери). Оля, наприклад, говорить в цьому випуску такі речі: “Ви так жалієтесь, що не розумієте сучасне мистецтво, ніби ви розумієте класичне!”.Або: “Ви мене ніколи не переконаєте, що ви сучасна людина, якщо ви не цікавитесь сучасним мистецтвом”. 

Ми поговорили з фахівчинею з кібербезпеки та великим другом України Івою Ілвез, яка консультує Уряд та адвокує інтереси України в світі про те, яким їй бачиться прогрес української цифри, і про те, як не розчинитись в сімейному житті, коли виходиш заміж за президента сусідньої країни. 

Дуже відверте, майже інтимне інтервʼю матріарха українського рекрутингу про життєві принципи, засади і перемоги. Вчитись, вчитись і ще раз вчитись жіночій силі, етиці та бунтарству.

Одна з найглибших розмов першого сезону, що приносить нам кілька простих, і, одночасно, всеосяжних думок. Ми говоримо про суспільство невислуханих людей, користуючись матеріалами книжки «Більдунґ. Нордичний секрет краси і свободи», що вийшла українською за сприяння та під редакцією Катерини, а також про необхідність ставати чистими провідниками складних концепцій. Маю наглість стверджувати, що кількість шаблонів, що підлягають розірванню, достатньо щільна в цьому записі. Най складність переможе! 

Розмова зі справжнім айтішником, який вирішив взяти відповідальність за системну допомогу ППО з компʼютерами, та як це впливає на якість його життя. Для Саші волонтерство не є політичною дією, він не шукає популярності та наполегливо формує комюніті навколо компі для ППО. 

Неймовірна Юлія Ярмолюк розповідає про унікальний стиль бренду та тотальний виборничий націоналізм. Можна подумати, що це історія про творчість (і це теж правда), але передусім - про працьовитість та сталеву волю тендітної жінки.

Віталій Савчук, успішний юрист та людина, що знайшла свої сенси, відверто рефлексує свою юридичну практику, життя в Україні та вибори кожного дня. Оскільки Віталій ще й справжній рокенрольщик, ми попліткували навіть про кандидатську дисертацію осика з права. Обережно, матюки.

Цей випуск присвячено тому, як дбати про себе в умовах постійного епічного стресу. Любов Анатоліївна Ткачук, лікар-ендокринолог, кандидат медичних наук, керівнця клініки “СітіКлінік” говорить про важливість спорту, сну та сексу в нашому буремному житті. А також: як формується активне довголіття, чи можна сповільнити старіння та що змінює ШІ в взаємодії лікаря та пацієнта. На доров'я!

В цих "Рваних шаблонах" ми дозволили собі бути відвертими щодо ролі території в формуванні національної свідомості, дискримінації за паспортом та мовою, ветеранської травми та її викликів, індивідуальної некомпетентності та необхідності об'єднуватись заради нової якості рішень. Ризиковано, але хто ми такі, щоб не говорити як відчуваємо. Насолоджуйтесь!

Ви слухаєте подкаст “Рвані шаблони”, простір чесних розмов про українську ідентичність та особистих рефлексій. Мене звати Ольга Довганіч, зі мною сьогодні Ольга Машталер, і ми говоримо про те, як змінюються системи, дітей в центрі життєвих стратегій і державних інтересів, та комунікації в соціокультурних бульбашках та поза ними.

Ви слухаєте подкаст “Рвані шаблони”, простір для чесних розмов та особистих рефлексій. Мене звати Ольга Довганіч, зі мною сьогодні Роман Коляда, і ми говоримо про шпагат між фізичним та духовним, творчість серед смерті, та спроможність розділити радості один одного як запоруку національної єдності.