Подкаст(на)памʼять

Як повʼязані памʼять та релігія? Чи впливає релігія на нашу ідентичність й уявлення про минуле? Чому, коли йдеться про памʼятання трагічних подій, ми часто використовуємо релігійні символи? Що говорить про наше суспільство участь церков у меморіальних подіях?Розбираємося разом з істориком, викладачем Київської школи економіки та координатором Лабораторії дослідження релігії у КШЕ Андрієм Фертом.Детальніше, про що говоримо: наскільки християнство важливе для української ідентичності? що таке християнський націоналізм на прикладі США та України? про роль релігійних організацій у сучасній культурі памʼяті релігійні символи та образи у меморіалах: як сприймати і діяти? чи вірні УПЦ МП є гомогенною спільнотою? чи закон – ефективний механізм, щоб завадити російському впливу на православних в Україні? як УПЦ МП репрезентує історію та які це має наслідки?

Альона Пензій, керівниця кіноархіву Довженко-Центру та кінознавиця розповідає: чому жоден кінематограф не позбавлений ідеології; чи можлива чесна розмова про Довженка і як ставитись до українського радянського кіно; про неочевидне в «поетичному кіно» 1960–1970-х – роботу з травмою Другої світової війни; як українські режисер/ки знімають фільми про 1990-ті й радянський час, звертаючись до родинних історій чи досліджуючи архіви; етику в кіно про травматичне минуле. Які фільми обговорюємо: З українського радянського кіно: «Звенигора», «Поема про море» Олександра Довженка, «Коліївщина» Ігоря Кавалерідзе, «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка, «Хто повернеться – долюбить» Леоніда Осики, «Київські фрески» Сергія Параджанова, «Совість» Володимира Денисенка, «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Білі хмари» Роллана Сергієнка, «Липневі грози» Анатолія Карася та Віктора Шкуріна, «Мі-кро-фон!» Георгія Шкляревського. Періоду незалежності: «Живі» Сергія Буковського, «Носоріг» Олега Сенцова, «Я і Фелікс» Ірини Цілик, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Назавжди-назавжди» Анни Бурячкової, «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Під знаком якоря» Тараса Співака, «Фрагменти льоду» Марії Стоянової.

У першому випуску проєкту ми поставили питання «Що таке національна памʼять?» тодішньому керівнику УІНП Антону Дробовичу. Тепер розбираємось, як трактує національну памʼять і її значення для суспільства новий очільник інституції. А також говоримо про роль артефактів у роботі з памʼяттю на прикладі Русі й не тільки. ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні. Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба. Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна. УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/ Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team Instagram

Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року. Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.Про що говоримо у подкасті: що таке мова памʼяті, яка вона в Україні? поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми? низові ініціативи у памʼять про загиблих; роль громад і держави; проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива? меморіалізацію різних досвідів війни; передумови якісного меморіального проєкту. Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові: відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:eef+EEF-050+March2023/about Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/ Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/ проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/ua/this-world-is-recording.html десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/memorializaciya/9-pryncypiv-memorializaciyi-yakoyu-mozhe-buty-pamyat-pro-viynu ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

«Історії з архівів КГБ – “вічнозелена тема”, до якої завжди буде інтерес», – каже історик Едуард Андрющенко. Він – відомий дослідник архівів радянських спецслужб, які узагальнено називають «архівами КГБ». На основі власних досліджень Андрющенко написав книгу – «Архіви КГБ. Невигадані історії». І саме працював над наступною – про Віктора Петрова (Домонтовича), радянського шпигуна в українському авангарді, коли записувався подкаст.З розмови з Едуардом Андрющенком ви дізнаєтеся, як працювати з архівами КГБ; чим вони можуть бути корисні; які справи реально знайти, а які – практично знищено; як діяла система та як вона взаємодіяла з українською дійсністю. І ще відкриєте для себе багато неочікуваних, абсурдних і захопливих історій з архівних справ. Наприклад, про киянина-шпигуна північнокорейської розвідки або крадіжку паспорта в онуки Івана Франка.00:00 – інтро00:54 – нова книга про Віктора Петрова (Домонтовича) – радянського шпигуна в українському авангарді03:03 – історії з архівів КГБ – «вічнозелена тема»05:07 – відкриття архівів09:18 – поширені ілюзії про архіви КГБ10:30 – знищення справ13:15 – з чого почати дослідження18:03 – погляд на радянську дійсність очима кагебістів24:12 – портрет кагебіста35:03 – незручні події минулого: як реагувало КГБ?40:30 – КГБ й українські митці43:56 – відносини «радянських класиків» із системою 48:26 – контроль чи хаос – що переважало у системі КГБ?58:17 – як КГБ вкрало паспорт в онуки Івана Франка01:01:49 – методи роботи, вербування, компромати01:04:55 – медійні проєкти на основі архівних справ01:09:14 – історія киянина, якого завербувала розвідка Північної Кореї01:11:36 – як зробити історію популярною і достовірною водночас?01:19:00 – абсурдні та улюблені історії з архівів КГБℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Памʼятаєте, як у перші дні повномасштабного вторгнення соліст «Бумбоксу» Андрій Хливнюк заспівав «Ой, у лузі червона калина»? А хто знає, що ця пісня родом із Першої світової війни? Як і, до речі, сумно відома після Революції гідності «Плине кача»… Пісні – не єдиний спадок Першої світової, який ми здебільшого не асоціюємо з тією війною та участю в ній українців. Внаслідок першого глобального конфлікту в історії людства в нашому побуті зʼявились чай у пакетиках, одяг на блискавці і навіть веганські сосиски. Велика частина меморіальної культури, зокрема тієї, яку ми засвоїли у спотвореному радянському варіанті, як от вічний вогонь і памʼятник невідомому солдату, теж походять із Першої світової війни. Врешті-решт всеохопна мобілізація суспільства вперше відбувається тоді ж. Перша світова війна розпочалася 110 років тому. Західна історіографія датує її початок 28-м липня, коли Австро-Угорщина оголосила війну Сербії після вбивства австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда і його дружини Софії сербським націоналістом Гаврилом Принципом у Сараєво. В українських підручниках початком світової війни вважається 1 серпня, коли у конфлікт вступили Німеччина та Російська імперія. Через Україну проходив Східний фронт. Українці воювали не лише на Східному фронті та не лише в арміях Австро-Угорщини і Російської імперії, до яких тоді входила більшість України. Є вражаючі історії вихідців з України, які служили у канадських та австралійських і новозеландських підрозділах армії Британської імперії, брали участь у кампаніях у різних частинах земної кулі. Про все це (і не тільки) говоримо у цьому випуску подкасту (На)памʼять. Гість випуску – історик, дослідник Першої світової війни Іван Стичинський. ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні. Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба. Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна. УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/ Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team Instagram

Саморобна іграшка, земля з парку в Луганську, татові військові рукавиці, ключі від квартири, куди неможливо повернутися, – все це артефакти Музею воєнного дитинства в Києві. Їх до колекції передали діти, чиї історії записала команда музею.Київський Музей воєнного дитинства є частиною міжнародного проєкту, започаткованого в Боснії та Герцеговині у 2017 році. Українська команда працює з 2018-го і за цей час записала близько 500 інтервʼю з дітьми з України. Місія музею в тому, щоб діти, у чиє життя увірвалася російсько-українська війна, самі могли розповісти свої історії. Щоб голоси дітей і явище воєнного дитинства були частиною розповіді про цю війну.Директорка Музею воєнного дитинства в Києві Світлана Осіпчук стала гостею сьомого випуску подкасту (На)памʼять.З розмови з нею ви дізнаєтеся:- як музей збирає і зберігає історії воєнного дитинства- що робить команда музею, щоб це не був проєкт, де дорослі говорять про дітей і замість дітей- як музей може бути не тільки місцем, де розповідають історію, а й простором, де працюють із травмою- які зворушливі та навіть подекуди смішні речі діти передають у музей і що вони для них символізують00:00 Інтро01:14 Створення Музею воєнного дитинства в Боснії та Герцеговині та Україні04:04 Сприйняття воєнного дитинства до російського повномасштабного вторгнення і після09:16 Як музей записує спогади дітей10:42 Що передають діти у колекцію музею13:59 Як давати голос дітям, а не лише розповідати про них20:33 Доречні і недоречні форми вшанування памʼяті. Приклад памʼятника загиблим дітям у Харкові25:08 Як говорити з дітьми про втрату і війну32:45 Як жити з досвідом війни у дитинстві? Приклад боснійського суспільства38:10 Про важливість правосуддя та плюралізму історій для оздоровлення суспільства після війни 43:27 Історія одного артефакта про любов і піклування на тлі втратиℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

За два роки українські митці створили величезну кількість робіт, які є хронікою повномасштабної війни.Щоб зберегти ці твори, команда мистецтвознавців з громадської організації «Музей сучасного мистецтва» створила Архів мистецтва воєнного стану https://waa.umca.art Це велика база онлайн, яка містить тисячі робіт, створених українськими митцями і мисткинями після 24 лютого 2022 року.  За її допомогою можна відстежити буквально по днях, що відбувалося в українському суспільстві під час повномасштабної війни, через реакції на події українських художників і художниць.У подкасті (На)памʼять співкоординаторка Архіву мистецтва воєнного стану, мистецтвознавиця Галина Глеба розповідає, чим архів корисний кожному і як роботи митців документують війну та допомагають відрефлексувати пережите.01:30 Як виник Архів мистецтва воєнного стану02:37 Про миттєву реакцію художників на війну05:31 Як працює архів09:43 Чим архів корисний для кожного користувача13:58 Аналіз суспільства на основі архіву21:14 Митці у війську28:24 Мистецькі щоденники війни38:15 Меми під час війни45:24 Митці, за якими варто слідкуватиПро яких митців детальніше говоримо у подкасті:Вітер Степовий: https://www.instagram.com/viter.stepoviy?igsh=b2t1NWRmOHJ5bzdhКостянтин Поліщук: https://waa.umca.art/artists/kostyantyn-polishchukВлада Ралко: https://waa.umca.art/artists/vlada-ralkoІнга Леві: https://ukraineablaze.art/artists/inga-levi/double-exposureОлександр Грехов: https://waa.umca.art/artists/oleksandr-grekhovℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Чи існують у суспільстві негласні табу на обговорення повʼязаних з Голодомором тем? Чому штучний голод – лише один з інструментів геноциду українців? Які аспекти Голодомору мало досліджені? Традиції вшанування памʼяті жертв – які усталені та чи потрібні нові? Чи треба перейменувати День памʼяті жертв голодоморів? Які проєкти про Голодомор – дослідницькі, мистецькі, кіно, книги – варті уваги? На якому етапі будівництво другої черги Національного музею Голодомору і його майбутня експозиція? ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні. Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба. Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна. УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/ Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team Instagram

Якими були ідентичність українців та їхнє ставлення до незалежної держави у момент проголошення Україною незалежності в 1991-му? Як ми змінилися за 32 роки? Що вплинуло на ці зміни? Про це говоримо з  директором Інституту соціології Національної академії наук України Євгеном Головахою. ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні. Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба. Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна. УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/ Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team Instagram

Українці були лише тими, кого колонізували, чи й самі брали участь у колонізаційних процесах? Як на нас вплинула різна, але тривала взаємодія з народами, що населяли степову частину сучасної України і Крим? Як нам осмислювати колонізацію та її значення на тлі деколонізаційних трендів у світі й Україні? Своєю точкою зору на ці питання поділився історик, сходознавець і тюрколог Олександр Галенко. Він очолював  Інститут сходознавства Національної академії наук, згодом – Центр дослідження цивілізацій Причорномор’я в Інституті історії України НАНУ. Зараз – викладає в українських вишах, перекладає з турецько-османської мови. ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні. Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба. Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна. УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.ua Медіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/ Технічним партнером є агенція RMA https://rma.team Instagram

Військовий історик Василь Павлов працював над ребрендингом ЗСУ. Керує експертною групою внутрішніх комунікацій у Міністерстві оборони України. З подкасту ви дізнаєтеся більше: як змінювалося українське військо, що таке мілітарна історія України, які міфи – популярні, але вже на нас не працюють, чому реконструктори по всьому світу намагаються осягнути мілітарну культуру ЗСУ, який світовий досвід може бути корисним для нас.  ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

У подкасті говоримо з головою Українського інституту національної памʼяті Антоном Дробовичем про: больові точки історичної памʼяті українців, подолання колоніальної спадщини, памʼять про сучасну російсько-українську війну, Національне військове меморіальне кладовище. ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram