Фейколови. З Польським радіо для України

Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач

Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками

Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»

Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі

Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул

Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)

В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом

Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією

Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди

Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги

Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик

Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України

Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем

Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм

Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія 

Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії

Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки

«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк 

Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.

Російські інформаційно-психологічні операції активно використовують соціальну мережу TikTok для поширення серед українців антимобілізаційних настроїв і це має значний швидкий вплив на суспільні настрої, особливо серед молоді. До такого висновку дійшли автор соціологічного опитування щодо впливу дезінформації на мобілізаційні процеси в Україні, яке вчинила аналітична група InfoLight.UA. Це дослідження охопило вивчення проблем з мобілізацією військовозобов’язаних громадян на захист України від збройного нападу на неї росії. Матеріал підготував Олександр Савицький

Як прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо їздить до Москви? Чому словаки голосують за проросійські партії? Які болючі точки використовує Кремль для дезінформаційних атак? Лариса Задорожна намагалася відповісти на ці запитання, поспілкувавшись із президентом Українсько-словацької бізнес-агенції Дмитром Конишевим, словацьким політологом Олександром Дулебою та українцями, які живуть у Братиславі, Дмитром Литвиненком та Ксенією Рожак 

Одним з головних сюжетів російської антипольської дезінформації, якому Кремль надає особливу вагу, є наратив про нібито плани Польщі захопити Західну Україну. Коментар експертів на цю тему: проф. Роберта Кусьнєжа (Поморський університет в Слупську), проф. Анджея Новака (Яґеллонський університет і ПАН) та проф. Ярослава Грицака (УКУ)

Розмова про болгарський інформаційний простір і особливості локальної російської пропаганди й дезінформації з Ґеорґієм Лозановим, головою болгарського національного медіарегулятора, журналістом і головним редактором журналу ЛИК у Болгарському телеграфному агентстві, автором книжок і численних публікацій і журналістом боларського електронного видання Дневник БГ Ангелом Петровим. Розмовляла Сніжана Чернюк

Росія атакує Україну не лише ракетами, атаками своїх, а сьогодні вже й північнокорейських військових, нищить інфраструктуру та енергетику. Інша, не менш важлива для її мети — знищення України — складова російських ударів — інформація. А точніше дезінформація. І б’є росія нею і в українське суспільство безпосередньо, намагаючись розколоти його зсередини, і в суспільства інших держав, намагаючись посварити Україну із найближчими сусідами (тут найбільш яскравим прикладом є Польща), але й Угорщина (тут проблема Закарпаття) Німеччина чи багато інших. В кожній країні росія застосовує свої, відповідні до ситуації та потреб, методи, наративи, тематику. Як із цим в Німеччині? Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Журналістка Анна Львова вирушає до Лондона, щоб дослідити, як росія намагається впливати на Велику Британію через дезінформацію. Вона зустрічається з провідними експертами, серед яких Джон Розенбік, викладач психології та безпеки в Королівському коледжі Лондона, Ольга Токарюк, аналітикиня Chatham House, а також волонтерами та українцями, які знайшли притулок у Великій Британії після початку війни. Разом вони обговорюють, як російська пропаганда впливає на британське суспільство та українських біженців, а також розглядають шляхи боротьби з дезінформацією в умовах глобальної інформаційної війни

Дезінформація. Про це багато говорять, тому, здавалося б, усі знають, що це таке. Тим часом численні спроби протидіяти цій напасті сучасності безрезультатні. Чому? Наприклад, методи дезінформації та маніпуляції в політиці вже давно використовують у виборчих кампаніях, тому політичні кола не надто охочі рішуче з ними боротися. Крім того, сучасні технології дозволяють швидко поширювати фейкові новини, а щоб боротися з ними, їх потрібно спочатку виловити, перевірити та нейтралізувати їхню руйнівну силу. А це зовсім непросто. Тому останнім часом дезінформація також стала зброєю масового ураження, яка впливає на людську свідомість і її все частіше використовуюєть у гібридній війні. В основному росія та її сателіти, особливо Білорусь. Виявилося, що агресивним тоталітарним системам набагато легше орієнтуватися в дезінформаційному тумані та використовувати брехню як інструмент влади, ніж демократіям і правовим державам, які не можуть через свої політичні умови та принципи інформаційної етики та міжнародного права дати своїм опонентам «симетричні відповіді»

Ізраїль воює ледь не від початку свого існування, в тому числі країна веде й інформаційну війну. А ми спробували розібратись в тому, чому ізраїльське суспільство єдине в своєму розумінні пропаганди та допомогли в цьому ізраїльський психолог Олександр Гершанов та засновниця ГО «Ізраїльські друзі України» Анна Жарова

З Марком Трошановським, директором аналітичного центру Інститут демократії в Скоп’є та Дехраном Муратовим, журналістом CivilMedia, який спеціалізується на проблемах пропаганди й дезінформації, розмовляла Сніжана Чернюк

Про російську дезінформацію та пропаганду в балканських країнах, а саме в Хорватії та Боснії і Герцеговині, розповість Дар'я Юр'єва. Дізнаємося, чи суспільства в цих країнах є стійкими до маніпуляцій країни-агресорки та послухаємо журналістів з провідних фактекінгових проєктів у цих країнах

Дар'я Юр'єва поговорила з колишнім речником Європейської комісії з зовнішніх справ і політики безпеки Петером Стано, професоркою Академії фінансів та бізнесу Вістула, аналітикинею Польського інституту міжнародних відносин (PISM) Аґнєшкою Лєґуцькою та Маґдалєною Вільчинською, директоркою відділу захисту інформації в кіберпросторі Наукової та академічної комп'ютерної мережі (NASK) про те, як державні інститути та Брюссель готові реагувати на російську дезінформацію

Напевно, немає на карті світу країни, де б впевнено можна було сказати, що її не торкнулася так чи інакше російська дезінформація і пропаганда. Якщо це не була дезінформація щодо власне тієї країни, то були дезінформаційні вкиди, поширювані щодо інших країн. Десь більше, десь менше — залежно від інтересів Кремля. Наталія Романишин, НЛП-експертка, що досліджує використання росією алгоритмів соціальних мереж для дезінформаційної діяльності, говорить, що росія щоразу вигадує все новіші і складніші методи для просування своїх наративів. Про це у розмові. Автор: Володимир Гарматюк

Чи не найнебезпечнішою сферою діяльності російської дезінформації є коло проблем з ядерною енергетикою. Адже інциденти і аварії на об’єктах так званого «мирного атому» загрожують не тільки довкіллю України та здоров’ю і самому життю українців. Наслідки радіаційних аварій на українських атомних електростанціях можуть вийти далеко за межі не тільки України, а й цілого європейського континенту, загрожуючи державам Близького Сходу й Північної Африки

Інтернет відкриває безліч можливостей, але водночас приховує чимало небезпек, особливо для дітей. Кібербулінг, шкідливий контент та фейкові новини можуть серйозно загрожувати їхній безпеці. Медіаосвіта допомагає дітям не лише орієнтуватися у цифровому світі, а й розпізнавати небезпеки, захищати свою приватність та критично ставитись до інформації. Більше про це та важливість медіаграмотності можна дізнатися в подкасті «Фейколови», де фахівці діляться порадами щодо безпеки дітей у мережі

Протести польських аграріїв, у тому числі блокування кордону вплинули на ставлення до українських біженців у Польщі, змінилося ставлення українців в Україні до поляків через протести і пов’язані із цим події на кордоні. І не останню роль тут відіграли Росія та російська пропаганда і дезінформація. Польські експерти проаналізували причини конфлікту навколо імпорту сільськогосподарської продукції з України та польський і український дискурси у медіа, що формують громадську думку. Щоб розпізнати домінуючі наративи, факти та міфи, пов’язані з цими подіями. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

З Рафалом Росінським, заступником державного секретаря Міністерства цифрових технологій Польщі, директором зі стратегічного розвитку кібербезпеки NASK, Кшиштофом Сіліцьким і Йолантою Яворською, очільницею Асоціації роботодавців цифрових технологій Lewiatan, про міжнародну цифрову безпеку, заплановані події в цифровому житті на час головування Польщі в ЄС та конкурентні можливості ЄС у цифровому світі розмовляла під час Цифрового саміту IGF Польща 2024 журналістка ПрдУ Сніжана Чернюк

Як працює антиукраїнська пропаганда у польському сегменті Інтернету, в чому вона відповідає російській дезінформації, хто її поширює, для чого і як із цим боротися? Про це у розмові з аналітиком та спеціалістом з комунікацій Філіпом Шулік-Шарецьким, керівником проєкту Wojownicy Klawiatury, що бореться із дезінформацією в Інтернеті, а також із Лукашем Якубовським з асоціації Nigdy Więcej

Про те, як використовується інформація на війні, безпосередньо на полі бою, а також про те, як вона використовується у війні Росії проти України, поговорили з військовим експертом, учасником миротворчих місій в Косово та Іраку, Сергієм Грабським

Як російські інформаційні кампанії знаходять своїх жертв в європейських країнах, за що та проти чого борються вони та як на все це реагує Європарламент. Ми поспілкувались із депутатами Європарламенту, а також, із людьми на вулицях Страсбургу.

Росіяни використовують енергетичну зброю для ведення зовнішньої політики в Центральній та Східній Європі, та й загалом у глобальному масштабі, з самого початку створення Російської Федерації, тобто від розвалу совєцкого союзу. Раніше це також був важливий інструмент у проведенні їх зовнішньої політики. Вони зрозуміли, що енергетика, насамперед, галузь, пов’язана з їх енергетичною сировиною, вуглеводнями, газом і нафтою, є дуже важливим способом впливу на політику західних країн, насамперед, у європейському масштабі і, звичайно, на країни Центральної та Східної Європи. Росія лякає, а також погрожує інцидентами з українською транспортною системою, щоб поляки не покладалися на енергетичну співпрацю з українцями, хоча тут багато сфер співпраці, як в електроенергетиці, так і в газовій сфері. Як росія дезінформцє у сфері енергетики Європи, зокрема Польщі? Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Протестувальники із «Podkarpacka Wieś Oszukana» (Підкарпатське «Обдурене село»), які заблокували польсько-український кордон на переході Медика-Шегині, призупинили протест до 10 грудня. Цікаво, що цього разу протестувальники не мають вимог до України, як це було на початку року. Однак, український кордон вибрали як важіль тиску на польський уряд. Протести на початку року були підсилені неправдивою, часом перекрученою, а іноді й відверто фейковою інформацією у польських і українських медіа. Експерти говорять, що це також вплинуло на накручування ситуації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Розмова з доктором економічних наук Алєксандром Лашеком із компанії «Deloitte» для Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) та Вавжиньцем Чубаком, професором факультету економіки Університету природничих наук у Познані, а також коментарі Катерини Глазкової, виконавчої директорки Спілки українських підприємців, Олександра Пестрикова, юриста, спеціаліста відділу адвокації Українського дому, та Геннадія Радченка, керівника аналітичного центру СУП

«Гібридна війна путіна означає розкол Європи. Він сподівався ще тисячу днів тому, тому (бо раніше ми іноді мали суперечки), що ми не знайдемо спільної відповіді на це повномасштабне вторгнення, на загарбницьку війну. Він сильно помилявся».  Про це очільниця МЗС Німеччини заявила під час пресконференції у Варшаві міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Франції та Італії. Водночас ці спроби залякування є гібридними. Кібератаки, стеження, шпигування за критичною інфраструктурою. Раптом вибухають пакети, які перевозяться в літаках. Днями було пошкоджено кабель передачі даних між Фінляндією та Німеччиною та, ймовірно, також Швецією. Це не може бути просто випадковістю. Росія вчиняє диверсії і веде інформаційну війну. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Дарʼя Юрʼєва та Світлана Берестовська говорять про інформаційну гігієну, а саме про те, як навчити цьому дітей, а особливо підлітків

Росія вкладає величезні кошти в дезінформаційні дії на всіх площинах і в усьому світі. Про це говорить заступниця директора Департаменту стратегічної комунікації та протидії міжнародній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі Катажина Шаран. Десь більш успішно, десь менш, однак жодна країна, жодне суспільство, не можуть впевнено сказати, що вони захищені чи успішно протидіють російським дезінформаційним впливам. Тому протидія російській дезінформації сьогодні є дуже важливим чинником бортьби із російською агресією, бо вона — дезінфорамція — це і є одна зі складових російської агресії. Поки що не збройної, але не мненш небезпечнної

Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії. Міністри закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції дали заявили про подальшу підтримку України, посилення санкцій проти росії і протидію російській дезінформації та фальшимивим наративам росії. Передувала брифінгу зустріч міністрів «Великої П’ятірки» ЄС і Великої Британії, на якій очільники дипломатій країн ЄС мали обговорити питання європейської оборони та трансатлантичних відносин у поточній геополітичній ситуації, а також підтримку України. Озвучити рішення зустрічі міністрів закордонних справ Польщі, Німеччини, Італії, Франції зібралися в Палаці на острові у королівських купальнях у Варшаві. Місці символічному для Польщі. Тепер і для України. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Розмова про дезінформацію напередодні та навколо виборів президента США з професором Варшавської школи економіки Артуром Новаком-Фаром і Камілем Мікульським, докторантом Університету Короля Хуана Карлоса у Мадриді, а також враження двох американців українського походження

Росія, окрім маніпулювання інформацією, використовує інші методи для дестабілізації країн ЄС. Це широкий набір гібридних інструментів, зокрема й агентів впливу, псевдоекспертів. Усі ці впливи помістили під парасольку поняття Foreign Information Manipulation and Interference (FIMI). Українською — іноземні маніпуляції інформацією та втручання. Цей термін — ширший, ніж «дезінформація», яка є частиною FIMI. Про російські впливи в Європейському Союзі та боротьбу з ними розповіли експертка ПІСМ Аґнєшка Лєґуцька та експертка NASK Алєксандра Міхаловська-Кубсь. Говорили з ними Анастасія Купрієць та Сніжана Чернюк 

Останнім часом різні країни почали брати до уваги нову сфtру бойових дій - людську свідомість. Про це говорить Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв. В цій сфері давно працює росія. Йдеться про концепцію когнітивної війни. Поступово вона вводиться в публічний дискурс на Заході. Маніпуляіція свідомістю людей для впливу на громадську думку з викорситанням різних методів є одним із аспектів підготовки сценарію для майбутніх загроз і воєн. Аґнєшка Щиґєльська, професорка Академії військових мистецтв говорить, що один із перших таких проявів і прикладів - наративна лінія росії, яка підриває довіру до західної влади, вказуючи на те, що допомога Україні, мовляв, абсолютно не в інтересах жодної з країн, які це роблять, оскільки ті країни якимось чином збільшують свої економічні витрати, вони несуть ризик втрат енергії, уряди цих держав якимось чином забирають у громадян різні соціальні блага, і цей наратив має на меті підірвати довіру до влади цих країн. Розмовляв Володимир Гарматюк