9/29/2023 - Вивчення Біблії (Від Матвія 27:27-54) - Юрій Вернидуб

27 Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ. 28 І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього. 29 І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський! 30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били... 31 А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття. 32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста. 33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, 34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів. 35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба. 36 І, посідавши, стерегли Його там. 37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський. 38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч. 39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, 40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! 41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: 42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! 43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий... 44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті. 45 А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі! 46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... 47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. 48 А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. 49 Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. 50 А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... 51 І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, 52 і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, 53 а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. 54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!