Мовний патруль: давні слова, які колись мали інше значення

Ми знаємо, що українська мова дуже багата, різноманітна і давня. Але чи знаємо, що за кілька тисячоліть її існування багато слів змінили своє значення? От сьогодні я вам про це і повідаю. Як виявилося, "у тебе багато жиру" раніше було компліментом, а пити пиво в Київській Русі можна було навіть дітям. У Київській Русі побажання жиру на свято дуже віталося. Жиром називали розкіш, достаток, надлишок їжі. Батьки могли навіть називати дітей Жирослав або Доброжир, щоб вони ніколи нічого не потребували. Початкове значення цього слова відображено у фразеологізмі "з жиру біситися". Як ви вже здогадалися, пиво в Київській Русі теж не було звичним нам пивом. Таким словом називали взагалі будь-які напОї, оскільки слово походить від дієслова "пити". Пізніше так стали називати всі алкогольні напої, і лише через кілька століть пивом вважався тільки напій з хмелю. А далі – ще цікавіше! Почувши слово "подонок" ми уявляємо негідну людину. Але раніше так називали осад, який залишається в склянці. Слово походить від слова "дно". Потім його почали вживати в переносному значенні для людей, які опинялися на соціальному дні. А тепер – душа. Етимологічно це слово пов'язане зі словами "дух", "дихання". Душа у наших предків була нерозривно пов'язана з диханням. Іноді так називали ямочку над грудною кліткою і навіть вірили, що саме там знаходиться душа. Також душами могли називати селян і кріпаків ("людські душі"). А глупий? У праслов'янській мові "глупий" означало "глухий". Тому глупим могли називати чоловіка, який не дочуває. А дурний кут - це глухий кут, тупик. І бистрий. "Бистрими" наші предки називали не тільки жвавих людей. Це слово мало кілька інших значень - крутий і стрімкий ("бистра гора"), розумний і спритний ("бистрий розум"), жвавий ("бистрий погляд"). То ж іноді й справді не все так однозначно, особливо, якщо йдеться про часи давні.