Радіо Перше

Гостею студії стала Вероніка Склярова, культурна менеджерка та засновниця ГО «Арт Дот». В ефірі говорили про Конгрес мистецтва для здоров'я (Healing Arts Ukraine), який відбудеться у Львові з 27 по 30 червня. Подія об'єднає медиків, митців, освітян і соціальних працівників для обговорення та впровадження творчих практик у систему охорони здоров'я та психологічного відновлення. Основна мета конгресу — інтеграція мистецьких підходів у сферу охорони здоров'я, підтримка військових, ветеранів та людей, які пережили травматичний досвід. Захід є частиною глобальної ініціативи Healing Arts, що спрямована на подолання наслідків травми засобами культури та творчості. Реєстрація на подію за посиланням: https://artherapyforce.com.ua/project/healing-arts-ukraine-kongres-mystetstva-dlya-zdorov-ya/

В ефірі Радіо Перше відбулася зустріч з Євгенією Бардіною, спеціалісткою з нейролінгвістики. Під час розмови говорили про літній відпочинок: як правильно до нього підготуватися, щоб він справді допоміг відновити сили, а не став додатковим джерелом втоми. Також експертка розповіла про ознаки емоційного вигорання, причини його виникнення та поділилася практичними порадами, які допоможуть зберегти ресурсний стан і отримати максимум користі від відпустки.

Кіносвіт: фільм "Джек Раян: війна привидів"

Кіносвіт: комедійно-соціальний фільм "Спочатку дами"

Гостями програми «Інший погляд» стали Ольга Мовчан, директорка ГО «Форум видавців» та Ангеліна Махнюк, менеджерка по роботі з учасниками, які розповіли про «Дитячий форум. Фестиваль промоції читання» та запросили львів'ян і гостей міста відвідати одну з найбільших культурно-освітніх подій для дітей та родин в Україні. Цими вихідними, 27–28 червня, у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться фестиваль, який цьогоріч пройде у форматі масштабної інтерактивної гри «Навколо світу за два дні». Упродовж двох днів на відвідувачів чекатимуть 380 подій, зустрічі з відомими письменниками, майстер-класи, творчі активності, літературні мандрівки та великий квест із тематичними континентами. «Дитячий форум» триватиме 27–28 червня з 11:00 до 19:00 у Львівському палаці мистецтв. Урочисте відкриття відбудеться 27 червня об 11:30.

У студії Радіо ПЕРШЕ завітали генеральний директор-художній керівник Театру імені Марії Заньковецької Максим Голенко та креативна директорка театру Марія Ясинська. Говорили про дві яскраві театральні події сезону — масштабну музичну дефіляду «Леополіс», присвячену 770-річчю Львова, та міжнародний проєкт «Україноманія», який уже викликав резонанс у Європі. Під час ефіру гості запросили львів'ян і гостей міста відвідати вистави Театру імені Марії Заньковецької та переконатися, що сучасний український театр може бути водночас масштабним, актуальним і захопливим. Театр Заньковецької чекає на своїх глядачів і готує ще чимало прем'єр та мистецьких сюрпризів

Безпечна краса: як доглядати за шкірою під час вагітності? Поділилась косметологиня Анастасія Куценко by https://radiopershe.com

Сьогодні поговоримо про англізми. Сучасний світ постійно дарує нам нові слова. Дедлайн, фідбек, контент, апдейт, перформанс. Деякі з них уже стали звичними. Але часто поруч із ними існують чудові українські відповідники. Наприклад, замість «фідбек» можна сказати «відгук» або «зворотний зв’язок». Замість «апдейт» — «оновлення». Замість «контент» — «вміст» або «матеріали». А замість «дедлайн» — «кінцевий термін» або ж «реченець». Звісно, не всі іншомовні слова є поганими. І ми сьогодні їх не будемо таврувати, адже багато з них давно стали частиною української мови. Проблема виникає тоді, коли ми використовуємо англізм лише тому, що він здається моднішим. Адже справжня сила мови не в кількості запозичень, а в умінні обирати найточніше слово. І дуже часто таким словом виявляється саме український відповідник. Тож наступного разу, коли захочеться сказати «фідбек», подумайте: можливо, звичайний «відгук» упорається не гірше.

Сьогодні поговоримо про слова-паразити. Але не звичайні, а журналістські. Так-так, у журналістів вони теж є. Наприклад, слова «насправді», «відтак», «власне», «варто зазначити», «слід зауважити». Самі по собі вони цілком правильні. Проблема виникає тоді, коли ми починаємо використовувати їх у кожному другому реченні. Іноді автор настільки звикає до певного слова, що перестає його помічати. А от читач, глядач чи слухач помічає. У результаті текст стає одноманітним і передбачуваним. До речі, у радіоефірі такі слова чути ще краще. Тому ведучі часто перечитують свої тексти вголос, щоб почути зайві повтори. Я теж так роблю, зізнаюся. І є простий спосіб перевірити себе. Після написання тексту знайдіть слово, яке повторюється найчастіше. І спробуйте замінити половину повторів або взагалі прибрати їх. Дуже часто текст від цього лише виграє. Бо хороше мовлення — це не кількість слів, а їхня доречність. А це був «Мовний патруль» на Радіо ПЕРШЕ. Мене звати Лілія Криницька. Нехай кожне слово працює на зміст, а не просто займає місце в реченні.

Сьогодні поговоримо про тавтологію. Розумію, назва звучить складно, але явище знайоме кожному. Тавтологія — це невиправдане повторення однакових або дуже близьких за змістом слів. Наприклад: «вільна вакансія». Проте хіба вакансія може бути зайнятою? Або: «пам’ятний сувенір». Сувенір уже сам по собі є пам’яткою про подію чи подорож. Ще один поширений приклад — «головний пріоритет». Пріоритет і так означає щось найважливіше, головне. Звісно, іноді повтори використовують навмисно — для емоційності чи художнього ефекту. Але в інформаційних текстах і щоденному мовленні вони часто лише перевантажують фразу. Особливо це стосується журналістів, ведучих і всіх, хто працює зі словом. Адже чим точніше сформульована думка, тим легше її сприймає слухач. Тому під час написання тексту корисно час від часу запитувати себе: а чи не повторюю я одне й те саме двічі? Дуже часто після такого запитання речення стає коротшим, але сильнішим. А це був «Мовний патруль» на Радіо ПЕРШЕ. Мене звати Лілія Криницька. Нехай у ваших текстах не буде зайвих повторів і буде більше влучних слів.

Кіносвіт: містично-фантастичний серіал "Бороуз"

На вухах: Каданов feat. Кононов "Німі слова"

На вухах: Wellboy "Пасажир"

На вухах: Максим Бородін "Я не бажаю іншої долі"

На вухах: анастимоза "Пташка"

На вухах: MONATIK "Тому що"

Олена Гусєва - засновниця львівського бренду тактичного одягу та учасниця рейтингу «УП 100. Бізнес». Розмова про шлях від fashion-індустрії до тактичного одягу, жіночу військову форму, виклики українського виробництва та рішення, які доводилося ухвалювати в умовах великої війни

Гостем програми «Інший погляд» став організатор «Вечора Героїв Маріуполя 2026» у Львові Ігор Матвійчук. Під час ефіру поговорили про ідею та значення заходу, який об’єднав військових, ветеранів, волонтерів, представників бізнесу, влади та громадськості задля підтримки українських захисників. Ігор Матвійчук розповів про підготовку події, її благодійну місію та важливість збереження пам’яті про подвиг оборонців Маріуполя. Також згадали про перебіг заходу: у програмі відбулися зустрічі з військовими, благодійний аукціон і збір коштів на потреби кількох бойових бригад Збройних Сил України. Серед почесних гостей і спікерів були Герой України, полковник ДПСУ Петро Мельник, Герой України, командир Донецького прикордонного загону Валерій Падитель, начальник Патрульної поліції Донецької області Михайло Вершинін, офіцер 12-ої бригади спецпризначення «Азов» Богдан Равліковський, командир вертолітної ланки 7-го окремого полку армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ Григорій Ситник, майор медичної служби ДПСУ Еліна Мединіна, ветерани ДПСУ Юрій Козловський і Сергій Дубов та інші.

Генеральний директор Львівської національної філармонії Ігор Муравйов розповів про знаменитий твір Карла Орфа «Carmina Burana», який звучатиме у Львові. Також у програмі «Інший погляд» поспілкувалися про професійний досвід Ігоря Муравйова та внесок у розвиток музичного мистецтва. Окрему увагу приділили діяльності Львівської національної філармонії, її мистецьким проєктам, концертним програмам і ролі установи в культурному житті міста та України. Запрошуємо всіх 26 червня о 18:00 до Львівської національної філармонії на постановку «Carmina Burana» Карла Орфа у виконанні великого складу солістів, хору, оркестру та балету. Концерт матиме благодійний характер — під час події відбудеться аукціон на підтримку спецпідрозділу «Кракен». Квитки: https://lviv.kontramarka.ua/uk/carmina-burana-114720.html

Вечір Героїв Маріуполя_репортаж із заходу

Чому футбол - це окрема філософія, як дітям-учасникам проєкту "Карпатська зміна" прививають любов до цієї гри, відволікаючи від гаджетів - поділився ведучому Радіо ПЕРШЕ Зіновію Карачу під час виїзної студії тренер із футболу Іван Лужецький.

Чим важливий проєкт "Карпатська зміна" для Львівщини та областей-партнерів, які перешкоди треба подолати для його масштабування, які спогади про дитячі табори у самого начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького - про все це у нього розпитав ведчий Радіо ПЕРШЕ Зіновій Карач під час виїзної студії безпосередньо із місця організації проєкту.

Чому проєкт "Карпатська зміна" такий важливий для дітей із прифронтових територій, що б першим зробив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, якби опинився в дитячому таборі - це лише невелика частина питань. які ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновій Карач встиг обговорити із ним під час виїзної студії безпосередньо із місця проведення табору.

Як дітям, учасникам проєкту "Карпатська зміна" відпочивається на Львівщині, чим вони займаються в таборі, з якими переживаннями їхали до Львівської області... Про все це ведучий Радіо ПЕРШЕ Зіновй Карач розпитав під час виїзної студії у Влада, Кіри та Вікторії, дітей, які приїхали із Харківської області.

Говоримо про «Свято музики у Львові 2026» — одну з наймасштабніших музичних подій міста, яка відбудеться 21 червня в межах всесвітньої ініціативи Make Music Day. Гостею ефіру стала Марічка Чічкова — організаторка події. Вона розповіла про концепцію цьогорічного свята, особливості програми, кількість локацій та виконавців, а також про те, як музика виходить за межі традиційних сцен і звучить у дворах, парках, на площах, балконах, у шпиталях та реабілітаційних центрах. Також обговорили благодійну складову заходу. Цього року організатори поєднують музику з підтримкою українських захисників: у межах події триває збір коштів на потреби військових. Мета — зібрати 1 млн грн на 14 пташок для 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" НГУ: https://send.monobank.ua/jar/4RZQcDq18o Дізнавайтеся більше про програму Свята музики, учасників, локації та можливості долучитися до доброї справи у нашій розмові з Марічкою Чічковою.

В гостях програми "Інший погляд" побував український поет Федір Шишман, який прочитав свої вірші, розповів про рідне селище Старий Крим в Приазов'ї, а також поділився деталями презентації своєї збірки "Україна переможе" на Львівщині.

Кіносвіт: серіал-триллер "Легенди"

Кіносвіт: кримінальний серіал "Каштановий чоловічок"

Сьогодні поговоримо про ступені порівняння прикметників. Знову. Вкотре. Я не втомлююся про це говорити, бо й далі часто чую фразу: «самий красивий». Насправді українська мова має для цього власну красиву форму — «найкрасивіший». І ще… Не «самий розумний», а «найрозумніший». Не «самий цікавий», а «найцікавіший». Не «самий важливий», а «найважливіший». Префікс «най-» чудово виконує цю роль без додаткових слів. І саме тому такі форми звучать природно та по-українськи. Цікаво, що конструкції зі словом «самий» прийшли до нас під впливом російської і поступово закріпилася в розмовному мовленні. Через це багато людей навіть не помічають, що існує кращий варіант. А поза тим українська мова дуже любить лаконічність. Одне слово «найкращий» звучить значно легше, ніж два слова — «самий хороший». Тому якщо хочете, щоб ваше мовлення звучало природніше, звертайте увагу на такі дрібниці. Адже красива мова складається не лише з гарних слів, а й з правильних мовних форм.

Сьогодні вкотре поговоримі про фемінітиви. Ця тема й надалі викликає чимало дискусій. Хтось активно використовує слова «директорка», «редакторка» чи «авторка», а хтось ставиться до них обережно. А є ті, хто відверто кпинить з таких слів. Але ми почнімо з головного: фемінітиви — це не новий винахід і не модна забаганка. Такі слова існували в українській мові давно. Учителька, лікарка, студентка, поетеса, господиня — усі вони є фемінітивами. Фактично це слова, які допомагають назвати жінку за професією, родом занять або діяльністю. Сьогодні дедалі частіше можна почути слова «журналістка», «редакторка», «депутатка», «психологиня». І це цілком відповідає нормам сучасної української мови. Водночас важливо пам’ятати: мова не любить примусу. Одні слова швидко стають звичними, інші потребують часу. Тому мовні дискусії варто вести спокійно і без крайнощів. Адже головне завдання мови — не сварити людей, а допомагати їм порозумітися. І якщо слово допомагає точніше висловити думку, то воно має право на життя. Мова постійно розвивається. Так було сто років тому, так відбувається і сьогодні.

Сьогодні розберемо пару слів, які дуже часто плутають. От скажіть: «Яке ваше відношення до цієї ситуації?» Саме таке формулювання можна почути досить часто. Але в більшості випадків правильно буде сказати: «Яке ваше ставлення до цієї ситуації?» У чому різниця? Ставлення — це думка, оцінка, емоція щодо когось або чогось. Наприклад: «Я маю позитивне ставлення до волонтерства». А слово «відношення» частіше вживають у значенні взаємозв’язку між предметами, явищами чи числами. Його можна зустріти в математиці, фізиці або наукових текстах. Тому ми говоримо «ставлення до роботи», «ставлення до людей», «ставлення до навчання». Це один із тих випадків, коли неправильне слово не заважає зрозуміти зміст. Але правильне робить мовлення точнішим. А точність — одна з головних ознак хорошої мови. До речі, журналісти дуже добре знають ціну точного слова. Іноді одна заміна здатна зробити текст зрозумілішим і сильнішим. Тож якщо сьогодні, почувши фразу «моє відношення до цього», спробуйте подумки замінити її на «моє ставлення до цього». Можливо, вам сподобається більше.

Сьогодні поговоримо про помилку, яку можна почути чи не щодня. «На протязі тижня», «на протязі року», «на протязі дня»… Звучить звично, але правильно українською мовою — «протягом тижня», «протягом року», «протягом дня». Чому так? Тому що протяг — це рух повітря. Той самий, яким нас у дитинстві лякали бабусі: «Зачини вікно, бо буде протяг!» А коли ми говоримо про час, то використовуємо слова «протягом» або ж «упродовж». Наприклад: «Протягом літа я прочитав десять книжок». Або: «Упродовж зустрічі обговорили важливі питання». Здавалося б, різниця невелика. Але саме з таких дрібниць складається грамотне мовлення. Цікаво, що ця помилка настільки поширена, що багато людей навіть не замислюються над нею. Ми просто повторюємо те, що чуємо навколо. Але хороша новина полягає в тому, що виправити таку звичку дуже легко. Достатньо кілька разів свідомо сказати «протягом», і новий варіант швидко стане природним. Тож сьогодні пропоную невеликий мовний експеримент: протягом дня звертайте увагу на цю фразу. Можливо, ви здивуєтеся, як часто вона трапляється у розмовах, новинах чи дописах у соцмережах.

На ефірі побували Мар'ян Романчук та Марія Клименко, які розповіли про важливу благодійну подію у Львові. 23 червня о 19:00 в Театрі імені Марії Заньковецької відбудеться благодійний концерт «ВІА Квартирник та Легенди». Усі зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку центрів медичної реабілітації NextStep Ukraine, які допомагають українським захисникам проходити відновлення після важких поранень. Глядачі матимуть нагоду почути улюблені українські хіти 60–80-х років у новому звучанні. На сцені виступатиме молодий музичний проєкт «ВІА Квартирник», який популяризує українську естрадну спадщину, а також легендарні виконавці та музиканти — Віктор Морозов, Валерій Вітер, Анатолій Говорадло та Кирило Стеценко. Мар'ян Романчук та Марія Клименко наголосили, що цей концерт — це не лише музична подія, а й можливість долучитися до доброї справи та підтримати реабілітацію українських воїнів. Організатори запрошують львів'ян і гостей міста провести вечір з українською музикою та водночас зробити свій внесок у відновлення тих, хто боронить Україну.

Під час розмови зі священником Тарасом Карвацьким говорили про особливу дату для Львова та всієї України — 25-річчя візиту святого Папи Римського Івана Павла ІІ до нашого міста. 25 років тому, 25–27 червня 2001 року, Львів став центром однієї з найважливіших духовних подій в історії незалежної України. Саме тут Іван Павло ІІ зустрічався з молоддю на Сихові, молився разом із сотнями тисяч вірян та залишив послання надії, єдності й віри, яке залишається актуальним і сьогодні. Як наголошує о. Тарас Карвацький, цей візит не лише змінив багатьох людей особисто, але й допоміг світові по-новому побачити Україну — як державу з глибокими духовними традиціями та відкритим серцем. З нагоди ювілею у Львові відбудеться низка пам’ятних заходів. Однією з найцікавіших подій стане велопроща «Маршрутом святого Івана Павла ІІ», яка пройде у суботу, 20 червня. Учасники проїдуть дорогами, якими 25 років тому пересувався Папа під час свого візиту до Львова. Старт велопрощі запланований біля храму Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Ще однією важливою подією стане відкриття фотовиставки «Папа і Сихів», яке відбудеться у понеділок, 22 червня, о 10:00 біля храму Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. Експозиція представить унікальні світлини та спогади про історичну зустріч Івана Павла ІІ з молоддю Львова. Виставка покликана нагадати мешканцям міста про атмосферу тих незабутніх днів, коли Сихів став місцем особливої духовної події світового масштабу. «Ми хочемо не просто згадати ті події, а показати молодому поколінню, що святі люди ходили нашими вулицями, молилися разом з українцями та підтримували нашу державу», — наголошує о. Тарас Карвацький. Саме тому ювілейні заходи поєднують молитву, культуру, історичну пам’ять та активну участь молоді. Запрошуємо львів’ян долучитися до цих подій та разом згадати візит святого Івана Павла ІІ, який став символом віри, єдності та надії для України.

Сьогодні поговоримо про тавтологію. Розумію, назва звучить складно, але явище знайоме кожному. Тавтологія — це невиправдане повторення однакових або дуже близьких за змістом слів. Наприклад: «вільна вакансія». Проте хіба вакансія може бути зайнятою? Або: «пам’ятний сувенір». Сувенір уже сам по собі є пам’яткою про подію чи подорож. Ще один поширений приклад — «головний пріоритет». Пріоритет і так означає щось найважливіше, головне. Звісно, іноді повтори використовують навмисно — для емоційності чи художнього ефекту. Але в інформаційних текстах і щоденному мовленні вони часто лише перевантажують фразу. Особливо це стосується журналістів, ведучих і всіх, хто працює зі словом. Адже чим точніше сформульована думка, тим легше її сприймає слухач. Тому під час написання тексту корисно час від часу запитувати себе: а чи не повторюю я одне й те саме двічі? Дуже часто після такого запитання речення стає коротшим, але сильнішим. А це був «Мовний патруль» на Радіо ПЕРШЕ. Мене звати Лілія Криницька. Нехай у ваших текстах не буде зайвих повторів і буде більше влучних слів.

На вуха: Jerry Heil - "Dark Disco"

На вухах: ЕФА - "Травень за вікном"

На вухах: YAGODY - "Горицвіт"

На вухах: Vlad Darwin & Олена Тополя : "МАЮ"

Олег Паска, директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА, в ефірі розповів, що цьогоріч на Львівщині провели конкурс обласних грантів для науковців. На підтримку наукових досліджень з обласного бюджету скерували 3 млн грн. Загалом у 2026 році фінансування отримали 13 наукових проєктів у сферах штучного інтелекту, інженерії, медицини, економіки, освіти та гуманітарних наук. За словами посадовця, конкурс покликаний підтримати науковців, стимулювати розвиток інновацій та зміцнити науковий потенціал Львівщини.

Тетяна Кустик, організаторка цьогорічного «Стельмах Фест 2026», запрошує всіх 21 червня о 15:00 у с. Бережани (вул. Маркіяна Шашкевича, 63), де відбудеться незабутнє свято української пісні, єдності та добра — «Стельмах Фест 2026»! На вас чекають улюблені виконавці, живий звук, щирі емоції, патріотична атмосфера та зустріч з однодумцями. Разом співатимемо українські пісні, підтримуватимемо наших захисників і творитимемо історію добра. А детальніше про подію — поговорили в нашому ефірі.

Вечір понеділка: ВІКТОРІЯ СОЛОВ'ЮК, комунікаційниця, поетка, songwriter

- чому українці так люлять говорити про свої права і забувають про обов'язки? - як знайти своє місце у Силах оборони ? - про дистанцію між цивільними та військовими

У студії програми «Інший погляд» поспілкувалися з операційно-виконавчою директоркою Jam Factory Art Center ТетянОЮ Федорук про відкриття у Львові відреставрованого панно «Збір винограду». Говорили про унікальну історію порятунку твору монументального мистецтва, складний процес його демонтажу, реставрації та перенесення на територію Jam Factory Art Center, а також про важливість збереження культурної спадщини та роль мистецтва в сучасному суспільстві.

Гість студії: Володимир Корда, директор Департаменту екології та природніх ресурсів ЛОДА. Говорили про історію появу свята День еколога, висадку дерев, корисні екологічні звички та урочисті відзнаки для працівників Департаменту екології та природніх ресурсів ЛОДА.

Сьогодні гостем нашого ефіру став Марко Сімкін — журналіст-міжнародник, мистецтвознавець і громадський діяч. Говорили про одну з найяскравіших і водночас маловідомих постатей українського визвольного руху — Василя Вишиваного. Василь Вишиваний — це псевдонім Вільгельма фон Габсбурга, австрійського ерцгерцога з відомої європейської династії Габсбургів, який свідомо обрав українську ідентичність і присвятив своє життя боротьбі за незалежність України. Попри своє аристократичне походження, він вивчив українську мову, носив вишиванку, підтримував українських військових та політиків і став одним із символів української державницької ідеї початку ХХ століття. Під час Першої світової війни Вільгельм служив разом з українськими вояками, які й дали йому ім’я «Василь Вишиваний» через його любов до української культури та традиційного одягу. Згодом він став полковником Легіону Українських Січових Стрільців та Армії УНР, підтримував український визвольний рух і навіть розглядався як один із можливих претендентів на український престол у разі встановлення монархії. Окремо говорили про його літературну спадщину. Василь Вишиваний писав поезію українською мовою, видав у Відні збірку «Минають дні» та до кінця життя залишався відданим ідеї незалежної та соборної України. Трагічним став фінал його життя: після Другої світової війни радянські спецслужби заарештували Василя Вишиваного у Відні, вивезли до Києва, де після допитів і катувань він помер у Лук’янівській в’язниці у 1948 році. Дякуємо Маркові Сімкіну за надзвичайно цікаву розмову про людину, яка довела власним життям: українцями не лише народжуються — ними стають.

В ефірі поспілкувалися з Ольгою Якимахою-Дарані — українською активісткою та волонтеркою, яка нині живе у Відні та активно підтримує Україну за кордоном. Поговорили про її шлях у волонтерстві, який розпочався ще під час Революції Гідності, коли вона була дитиною. Цей досвід назавжди змінив її життя та визначив подальший шлях громадської діяльності. Сьогодні Ольга є активною учасницею української громади у Відні та системно протидіє російській пропаганді в Європі. Вона організовує акції та демонстрації, привертаючи увагу до війни в Україні та чинить спротив російському інформаційному впливу. Окремо поговорили про її роботу з українськими дітьми після початку повномасштабного вторгнення. Наразі Ольга готує виставку дитячих малюнків у Лондоні, яка допоможе краще зрозуміти досвід українських дітей та реалії життя під час російської агресії.

Гостя студії: Христина Гаталяк – модераторка кіноклубу Docudays UA при ГО «Патронус», координаторка адвокаційного процесу підтримки ментального здоров'я дітей в умовах війни. Говорили про втілення адвокаційної кампанії «Підтримка ментального здоров’я дітей в умовах війни» у Львівській громаді. Христина Гаталяк разом з командою змогла об’єднати активних людей навколо важливої теми підтримки ментального здоров’я дітей в умовах війни та спільно з Центром професійного розвитку педагогічних працівників м. Львова розробити та погодити програму підвищення кваліфікації класних керівників ЗЗСО «Ефективна комунікація, вирішення конфліктів та підтримка ментального здоров’я підлітків в умовах війни» , а також провести навчання по цій програмі для пілотної групи класних керівників у співпраці з фахівцями Центру життєстійкості у Франківському районі.

У четвер, 11 червня, о 18:00 у подвір’ї львівської Ратуші (пл. Ринок, 1) відбудеться відкрита лекція «Переливання крові: простими словами про складне». Спікером заходу стане Гнат Герич – лікар-хірург, PhD, завідувач відділення хірургії Першого медичного об’єднання Львова, керівник напрямку хірургії Національного реабілітаційного центру UNBROKEN та викладач кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Під час лекції учасники/ці матимуть нагоду дізнатися більше про культуру донорства крові, особливості процесу переливання крові, поширені міфи та упередження, пов’язані з донорством, а також про те, як регулярна здача крові допомагає рятувати життя військових і цивільних пацієнтів. Напередодні події Гнат Герич був гостем програми «Інший погляд», де розповів про важливість розвитку донорського руху в Україні та анонсував майбутню лекцію. Під час ефіру лікар наголосив, що донорство крові залишається одним із найпростіших і водночас найважливіших способів допомоги людям, які потребують невідкладного лікування. Подія стане продовженням ініціативи «Наповнення» від Інституту стратегії культури – щорічної акції, яка вже четвертий рік поспіль поєднує донорство крові та культурне життя Львова й області. Лише за місяць четвертого сезону до ініціативи долучилися близько 2500 донорів, які отримали флаєри-квитки на події театрів, музеїв, галерей, концертних залів, заповідників та інших культурних просторів. Цього року учасниками акції стали понад 40 культурних інституцій Львова та області. Участь у лекції безкоштовна за умови попередньої реєстрації: https://forms.gle/Rm5QxJCr2NZPKide6

Стимуляція колагену: на що потрібно звернути увагу в догляді та в прийомі вітамінів? Розповіла Анастасія Куценко by https://radiopershe.com