Орден Будяка. Сезон 1. Эпизод 2. Часть 3

This episode is one of the most important in my book.It is based on a conversation with Nadiia Petrivna Doroha, the keeper of the Kalmius Palanka rushnyk (ritual cloth), recorded in the settlement of Blahodatne in the Donetsk region.After February 24, 2022, Blahodatne found itself in a combat zone and was heavily damaged. Today, the settlement is under occupation. The fate of the museum and the rushnyk remains unknown to me.At the end of the episode, I return to a personal memory: to a time of peace, when we would walk from our dacha in Novomykhailivka in the Donetsk region to the neighboring village of Andriivka in the Donetsk region to visit friends. Those few kilometers were once part of everyday life.After 2022, both Novomykhailivka and Andriivka in the Donetsk region were almost completely destroyed.***Цей епізод - один із найважливіших у моїй книзі.В його основі - розмова з Надією Петрівною Дорогою, хранителькою рушника Кальміуської паланки, записана в селищі Благодатне Донецької області.Після 24 лютого 2022 року Благодатне опинилося в зоні бойових дій і було значно зруйноване. Сьогодні селище перебуває в окупації. Доля музею та самого рушника залишається мені невідомою.У фіналі епізоду я повертаюся до особистої пам’яті: до мирного часу, коли ми пішки ходили з нашої дачі в Новомихайлівці Донецької області до сусіднього села Андріївка Донецької області - в гості до знайомих. Ці кілька кілометрів тоді були частиною звичайного життя.Після 2022 року і Новомихайлівка, і Андріївка Донецької області були майже повністю знищені.***Этот эпизод - один из самых важных в моей книге.В его основе - разговор с Надеждой Петровной Дорогой, хранительницей рушника Кальмиусской паланки, записанный в селище Благодатное.После 24 февраля 2022 года Благодатное оказалось в зоне боевых действий и было значительно разрушено. Сегодня селище находится в оккупации. Судьба музея и самого рушника остаётся мне неизвестной.В финале эпизода я возвращаюсь к личной памяти: к мирному времени, когда мы пешком ходили с нашей дачи в Новомихайловке в соседнее село Андреевка - в гости к знакомым. Эти несколько километров тогда были частью обычной жизни.После 2022 года и Новомихайловка, и Андреевка были практически полностью уничтожены.