Правда і кривда. Епізод 7: Як картинка ляже

У сьомому епізоді “Як картинка ляже” Геля та Іра говорять про графічні романи і комікси. З’ясовують, де пролягає межа між цими жанрами, як під м’якими обкладинками й картинками ховаються важкі й важливі історії та чому читання коміксів, на думку радянських етимологів, може стати страшним злочином. Для правопорушення дівчата обрали цілих п’ять текстів. “Заборонений плід” Лів Стрьомквіст спонукає дівчат повернутися до теми жіночої тілесности, аби дозволити все заборонене, а ще - посміятися з Фройда. Ґі Деліль у «Пхеньяні» знайомить із Північною Кореєю, спонукає до думок про Іншого та зверхність західноєвропейських авторів щодо далеких їм досвідів. “Маус” Арта Шпіґельмана і “Персеполіс” Марджан Сатрапі прописують власну або позичену пам’ять в нелюдських умовах і спонукають до роздуму про ейблізм серед тварин. На десерт - український графічний роман “У м’яті” Бориса Філоненка, який оповідає історію любови і втрати просто. Кажуть, це вже не графічний роман - графічна поезія. Список використаної і згаданої літератури 1. Лів Стрьомквіст — Заборонений плід 2. Ґі Деліль — Пхеньян 3. Арт Шпіґельман — Маус 4. Марджан Сатрапі — Персеполіс 5. Борис Філоненко — У м’яті 6. Українська графічна проза на шляху до популярности 7. Оксана Довгополова — Смішне та страшне (роздуми на полях графічного роману)  8. Лія Достлєва — Про ”Maus”Арта Шпігельмана: образ свині goes East Стати нашим патроном: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш сайт: https://pustoproject.com Наш Facebook: https://facebook.com/pustoproject/ Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Наш Telegram: https://t.me/pustoproject/