Притчі про Царство Боже (Марка 4:26-34)

Текст проповіді: Марка 4:26-34 26 І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння, 27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як. 28 Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі. 29 А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива. 30 І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його? 31 Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння. 32 Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне. 33 І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. 34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.