Проповідь на 50-цю (Буття 11:1-9)

Біблійний текст: Буття 11:1-9 1 І була вся земля одна мова та слова одні. 2 І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. 3 І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. 4 І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі. 5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. 6 І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. 7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. 8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. 9 І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.