Тривога, Апатія та "Не Знаю Чого Хочу Далі"

Надмірна відповідальність в житті часто існує в стані постійної тривоги: коли людина надто переживає про все, що відбувається навколо, та припиняє довіряти собі (і бачить це у відсутності довіри до світу навколо). Зрештою, нервова система втомлюється від вигаданих нами "монстрів" у вигляді тривожних думок, і тіло вбиває апатією. Що таке автоматичні думки? Чому виникає тривога та як від неї позбутися? І найраще в цьому — як ми потрапляємо в апатію та виходимо з цього стану? Спойлер: втеча від відповідальності призводить тільки до усвідомлення її важливості, адже коли ми "не знаємо, чого хочемо", ми не отримуємо зрештою геть нічого, або ж отримуємо купу крінжових історій, на які потім можна скаржитися та жалітися. Адже знати чітко, чого і як ти прагнеш досягати в житті, здатне кардинально змінити твій стан та реальність навколо. Залишається тільки подорослішати та вимкнути інфантилізм на користь власної свободи, яка без відповідальності, на превеликий жаль, існувати не може.