Від марноти щоденного життя

Від марноти щоденного життяНесусь я думкою у те минуле,Коли Христос ішов на розп’яттяЗа нас усіх, щоб ми щасливі були....Той хрест з’єднав з землею небеса,...Зріднив тебе й мене з Христом воскреслим....І наше нове ймення записав, записав...У книгу вічную Отець Небесний.Ніколи світ подібного не чув,Щоби від смерті хтось воскрес у славі,Та наш Христос воскрес, бо Богом був,Тепер усіх людей з гріхів спасає.Темрява хай не вкриє вузький шлях,Щоб ми могли іти вперед до раю,Щоб нас Христос зустрів у небесах,І Сам сказав, що з радістю приймає.