Польське радіо для України

Головна редакторка незалежного російськомовного сайту Chayka.lv Інна Плавока характеризує інформаційний простір Латгалії, розповідає про суттєві зміни, які відбулися в цьому просторі у зв'язку з початком повномасштабної війни, а також ситуацією з дронами, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інормація".

Україна – це свобода, воля, героїзм, внутрішня сила, відкритість, оптимізм, біль, спорідненість, соняшники, стійкість і захист демократичної Європи – такі асоціації викликає слово «Україна» у неповторних співрозмовників із 7 європейських країн.

Smart City — це вже не просто місто, наповнене камерами, сенсорами та цифровими сервісами. Місто майбутнього має стати цілісною системою, здатною не лише збирати дані про те, що відбувається, а й прогнозувати майбутні проблеми та заздалегідь реагувати на них. Про те, яким буде розумне місто майбутнього, говорили професорка Аліція Кшемінська та докторка Анна Заремба з Інституту географії та регіонального розвитку Вроцлавського університету

Розмова з російськомовною жителькою Даугавпілса про її рідну Латгалію — край, для неї нерозривно пов’язаний із родиною, добрими людьми та любов’ю до місцевої природи, про те, як змінилося її життя після початку повномасштабної війни Росії проти України та про мову.

До 35-річчя Незалежності України Українське Радіо Суспільного Мовлення та Польське радіо для України провели другий радіоміст «Україна — Польща. Діалоги». Тема ефіру — «35 років Незалежності України: спільна боротьба за свободу — історія та виклики українсько-польського партнерства». Ведучими радіомосту є Світлана Мялик, координаторка співпраці Українського Радіо і Польського радіо для України, та Владислав Красніцький, ведучий Українського Радіо.

Трагічна та героїчна історія родини Валерія й Дайги Ставських, які з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виїхали до Латвії та заснували тут латгальське українське товариство «Друзі», яке об'єднує та підтримує українців.

Дитячі кастинги — це не лише про талант, зовнішність чи вміння вивчити текст. Чому одна дитина проходить відбір, а інша — ні, як працює камера, наскільки важливі типаж, вік і знання польської та чи можуть українські діти конкурувати на польських кастингах? Також поговорили про типові помилки батьків, підготовку до першого кастингу та про те, як правильно пояснювати дитині відмови. Про це у ранковому ефірі розповіла Катерина Фаренюк-Котова — мама акторки Міри Фаренюк та експертка з дитячих акторських кастингів у Польщі

1 вересня польські школи знову відчинять свої двері для мільйонів дітей. Цього року для українських родин у Польщі діють важливі зміни. Українські учні переходять на загальні правила, які діють для іноземців у польській системі освіти. Змінюються, зокрема, правила додаткового вивчення польської мови та підтримки учнів, які ще не володіють польською достатньо добре. Що нового чекає на дітей у польських початкових школах, які правила стосуються саме українських учнів та що батькам варто знати ще до першого дзвоника. Про це у ранковому ефірі розповіла Наталія Феденко — експертка з питань польської освіти.

У червні 2026 року Польщу залишили понад 6 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту — це найбільше скорочення серед країн ЄС. Водночас Польща залишається другою країною Євросоюзу за кількістю українців під тимчасовим захистом. Як відтік українців може вплинути на польську економіку, чи зменшується активність українського бізнесу та які можливості сьогодні мають українці для роботи й відкриття власної справи в Польщі. Про це у ранковому ефірі розповіла Тетяна Гомон — Директорка соціальних програм Польсько-української господарчої палати.

Про економічні, демографічні й безпекові виклики Латгалії та про досвід Латвії в ЄС розповіла заступниця державного секретаря з питань регіонального розвитку Ілзе Оша. У рамках спільного проєкту української та білоруської служб Польського радіо для закордону.

Третя бригада Земессардзе відповідає за оборону Латгалії, східного кордону Латвії та НАТО. Шість батальйонів забезпечують охорону майже 300 км кордону з Білоруссю та РФ. Полковник Петерис Сувейзда, командир Третьої бригади Національної гвардії, розповів про про можливі провокації, сценарії для Латгалії, захист від безпілотників і стосунки з російськомовними жителями регіону.

Росія нарощує ракетні та дронові атаки по Україні, а Чорне море дедалі більше перетворюється на окремий напрямок протистояння. Москва б’є по українських портах, суднах і маршрутах морського експорту, тоді як українські сили атакують російську військову та нафтову інфраструктуру. На цьому тлі Україна шукає можливості для домовленостей про припинення ударів у морі. До переговорного процесу можуть бути залучені Туреччина, арабські країни та США. Водночас залишається питання: чи здатне таке перемир’я реально гарантувати безпеку морського коридору? Про ситуацію в Чорному морі, російські атаки, дефіцит засобів для перехоплення балістичних ракет та можливі наслідки перемир’я в ефірі Польського радіо для України розповів Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій.

24 серпня, в День Незалежності України, гурт ДахаБраха виступить на Замковій площі у Варшаві. У перші місяці великої війни українська культура мала в Європі особливий статус: нею цікавилися, її підтримували й через неї намагалися краще зрозуміти Україну. Чи змінилися ці настрої? І якщо так — що приходить їм на зміну? Культура й надалі залишається способом говорити зі світом про Україну, але чи здатне мистецтво перемогти пропаганду? Про сприйняття України та її боротьбу за свободу в Європі, зміну настроїв у Польщі, поширення українофобських висловлювань та вплив російських наративів — розмова в ефірі Польського радіо. Гість програми — Влад Троїцький, режисер, продюсер, культурний діяч, засновник театру «Дах» і фестивалю GogolFest. Його проєкти стирають межі між театром, музикою та сучасним мистецтвом, а ДахаБраха і Dakh Daughters — впізнаваний голос України на міжнародній сцені.

Український ОПК глибше інтегрується в європейську оборонну промисловість. Спільні підприємства, виробництво, інвестиції, технології та український бойовий досвід — що саме Україна може дати Європі, а що отримати від неї? Чому європейським компаніям уже недостатньо просто інвестувати в окремий продукт? Говоримо також про українсько-іноземні спільні підприємств, які вже працюють, про те, чому серед лідерів — Німеччина та Данія, і які моделі співпраці справді дають результат.

Куди можуть звернутися жінки, які зазнають насильства? Одна з організацій, яка роками працює на захист жінок, – це , яка керує телефонною лінією довіри. Номер телефону – 888 88 33 88. Розмову журналістки Третього каналу Польського радіо Моніки Ґославської з Йоанною Ґзирою-Іскандар із фонду «Фемінотека» опрацювала Сніжана Чернюк.

Про історію та сучасність українського культурного життя в Латгалії та про діяльність Центру української культури «Мрія» розповіла Надія Стахівська, організаторка й багаторічна керівниця Центру. Розмову записано в рамках спільного проєкту про Латгалію української та білоруської служби Польського радіо для закордону.

Про специфіку латвійського інформаційного простору, про російську дезінформацію, спрямовану проти Латвії й зусилля латвійської влади з інтеграції суспільства та навчання медіаграмотності розповіла (у рамках спільного проєкту з журналістом білоруської служби Польського радіо для закордону Едуардом Жолудем) Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ, - для програми Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Східний кордон Латвії сьогодні перетворюється на одну з ключових зон безпекової напруги в Європі, як зовнішній кордон НАТО та Євросоюзу. Рига посилює оборону, стежить за повітряним простором і готується до можливих провокацій, диверсій та атак дронами. Що саме спостерігають латвійські військові на кордоні з Росією та Білоруссю? Як виглядає гібридна війна на практиці — від спроб використання міграції до кібератак, саботажу та порушень повітряного простору? І наскільки готова Латвія до можливого загострення? Журналісти Польського радіо Сніжана Чернюк та Едуард Жолуд чотири дні працювали в Латвії: побували на східному кордоні, поспілкувалися з військовими, політиками, представниками НАТО та місцевими мешканцями.

Північна Корея продовжує поглиблювати військове та політичне партнерство з Росією. Кім Чен Ин підтвердив готовність і надалі розвивати співпрацю з Москвою, тоді як КНДР уже постачає Росії боєприпаси та ракети й направляє військових для участі у війні проти України. Наскільки масштабною може стати ця співпраця, чого прагнуть Москва і Пхеньян та яку загрозу їхній союз створює для України й Європи. Про це у ранковому ефірі розповів Олексій Буряченко — президент Міжнародного інституту безпекових досліджень, політичний експерт.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував створити «Європейський легіон» — спеціалізоване формування, до якого могли б долучатися досвідчені військові, зокрема українські ветерани. На тлі російської гібридної війни проти Європи та дискусій про більшу відповідальність Європи за власну безпеку постає питання, наскільки реальною є така ініціатива та яку роль у ній може відіграти Україна. Про це у ранковому ефірі розповів Олексій Гетьман — військовий аналітик.

У польському інтернеті зростає кількість негативних дописів про українців. Водночас дедалі більше поляків публічно виступають на їхній захист. Чому посилюються антиукраїнські настрої, яку роль у цьому відіграють політика, соцмережі та дезінформація і чи може онлайн-ворожнеча перерости в реальні суспільні конфлікти. Про це у ранковому ефірі розповів Міхал Федоровіч — експерт Res Futura та один з авторів дослідження.

Квантові комп’ютери ще не стали повсякденним інструментом, однак за останні роки ця технологія зробила величезний крок уперед. Якщо раніше квантові машини існували переважно як експериментальні установки, то сьогодні їх уже можна придбати, а дослідники отримують можливість працювати з реальними квантовими системами. Водночас залишається принципове питання: чи справді квантові комп’ютери зможуть забезпечити перевагу над класичними машинами? Про це йдеться в розмові з професором Ремігіушем Августяком — заступником директора Центру теоретичної фізики Польської академії наук та керівником Центру обчислень із використанням квантових технологій.

Багатонаціональна бригада НАТО в Латвії має три ключові завдання — запевняти, стримувати й захищати, розповів її командувач полковник Девід Брассар. У розмові з Едуардом Жолудем і Сніжаною Чернюк він наголосив на актуальності й важливості українського досвіду в підготовці до захисту від російської агресії.

За півтора місяці до виборів: про мовну ситуацію та дезінформацію в російськомовному багатонаціональному регіоні Латвії Латгалії розповідає Віктор Андрушкевичс, фактчекер редакції LSM у Даугавпілсі та NewEast.

Крим, пам’ять, люди та історії, які залишаються з нами надовго. Українська письменниця Міла Смолярова у романі в новелах «Час невдах» розповідає про Крим через долі своїх героїв. Поговорили про те, чому авторка обрала саме таку форму, яким постає Крим у її книжці та навіщо читачеві запропоновано два фінали. Про це у ранковому ефірі розповіла Міла Смолярова — українська письменниця, авторка книги «Час невдах».

У Болгарії розгорівся скандал навколо безпілотника, який увійшов у повітряний простір країни. Болгарська влада висловила занепокоєння, тоді як українська сторона заявила, що не спрямовувала дрон до Болгарії. На цьому тлі сталася ще й пожежа на військовому заводі. Що відбувається, як на ситуацію реагує болгарське суспільство та якими є сьогодні настрої щодо України. Про це у ранковому ефірі розповів Володимир-Назарій Гавриш — експерт Ради зовнішньої політики аналітичного центру «Українська призма».

У Польщі дедалі частіше говорять про зростання агресії та дискримінації щодо українців і представників інших меншин. Водночас політики та громадські активісти закликають не допустити подальшої ескалації та відновлювати взаємну довіру між поляками й українцями. Як виглядає ситуація у Кракові, чи справді ставлення до українців погіршується та яку роль можуть відіграти громадські й бізнесові середовища. Про це у ранковому ефірі розповів Артур Баглюк — голова Краківської філії Польсько-української господарчої палати.

Сьогодні у програмі «ІТ» знову говоримо про космічні справи — а насправді про те, як штучний інтелект породжує недовіру до правди. Ітиметься про місію Artemis II і теорії змови довкола неї. Про це розмовляємо з Александрою Станіславською та Пйотром Станіславським — польськими науковими журналістами, авторами науково-популярного блогу Crazy Nauk

Які права українці в Польщі найчастіше не знають або не вміють захищати? До кого звертатися, якщо порушено трудові права, виникли проблеми з документами чи дискримінацією та як співпрацюють український і польський омбудсмани? Про це — у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик порозмовляла із Представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Польщі, президенткою Фонду «Товариство друзів України», громадською діячкою і продюсеркою Веронікою Марчук.

Журналіст Польського радіо 24 Роберт Бартосевич розмовляє з Войтеком Кардишем, спеціалістом з комунікаційних стратегій, який розповідає про глобальну гонку навколо штучного інтелекту. Підготувала Сніжана Чернюк.

Поки у польській політиці тривають гострі баталії, а їхні наслідки дедалі частіше виходять за межі парламентських дискусій і проявляються, зокрема, у випадках ворожого ставлення до українців на вулицях, інша частина польського суспільства продовжує робити те, що часто залишається поза межами політичного порядку денного, — допомагати Україні. Ця допомога має багато форм. Йдеться про підтримку внутрішньо переміщених людей, медичну та гуманітарну допомогу, підтримку військових, дітей і молоді. Часто вона не є гучною і не потрапляє у заголовки новин. Але саме завдяки таким ініціативам польсько-українські зв’язки продовжують існувати на рівні звичайних людей. Один із таких прикладів — діяльність польського фонду Humanus. Його співзасновник Пйотр Скопець від початку повномасштабного вторгнення регулярно приїздить в Україну, зокрема на Харківщину та Полтавщину, допомагаючи людям, які живуть у безпосередній близькості до війни. І сьогодні, коли польсько-українські відносини переживають непрост

Про правила гігієни харчування в спеку розповів речник головного санітарного інспектора Польщі Марек Ващевський. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Проблеми Латвії перед виборами та вплив війни Росії проти України на політичну ситуацію - у розмові з Бартошем Хмелевським, аналітиком з питань країн Балтії Центру східних досліджень для програми "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.

Українці в Польщі дедалі частіше стикаються із шахрайством під час пошуку роботи, оренди житла та оформлення документів. В ефірі Польського радіо для України юрист Олександр Олесневич розповів, як перевіряти трудові договори, розпізнавати сумнівні пропозиції та не потрапити на гачок недобросовісних посередників. Експерт також пояснив, які права мають українці в Польщі та куди звертатися у разі їх порушення. За його словами, найкращий спосіб убезпечити себе — користуватися офіційними джерелами інформації та перевіреними сервісами. Окремо в розмові йшлося про проєкт «Варшава для своїх», який допомагає знаходити надійних фахівців і перевірені послуги.

9 серпня у Варшаві та багатьох інших містах Польщі відбудеться акція солідарності, спрямована проти ксенофобії, мови ворожнечі та агресії щодо іноземців і українських біженців. У столиці учасники зберуться о 17:00 біля Колони Сигізмунда на Замковій площі. Ініціатором заходу є Комітет захисту демократії, який закликає разом підтримати цінності взаємної поваги, солідарності та добрих відносин. Організатори наголошують, що акція має громадський характер і не пов'язана з політичними силами. Про важливість не залишатися байдужими та спільно протидіяти проявам ненависті в ефірі Польського радіо для України розповіла польська журналістка, письменниця й волонтерка Альдона Гартвіньська.

Підземні фабрики дронів біля лінії фронту, митці для перемоги, автобуси для Вінниці, - це лише частина з ініціатив польського Фонду Sikorki na Ukrainie. Про них розповів представник Фонду Томек Сікора. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Дослідники Центру аналізу дезінформації NASK розповіли про «Маніпуляція алгоритмами: Китай очима польських користувачів TikTok», що переконливо демонструє, як китайська мережа ТікТок навіює образ Китаю як успішного та приязного на противагу Заходу, який занепадає. Розмовляла для передачі "Чи/я інформація" Сніжана Чернюк.

Як розрізняти теплове виснаження й тепловий удар та як варто поводитися в таких випадках нагадує речник Головного санітарного інспектора Польщі Марек Ващевський. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Переговори між США та Іраном фактично опинилися на паузі, хоча Вашингтон продовжує заявляти про готовність до дипломатичного діалогу. На тлі напруженої ситуації на Близькому Сході постає питання, чи вдалося сторонам уникнути великої ескалації, що може повернути їх за стіл переговорів та як розвиток подій навколо Ірану впливає на війну Росії проти України й глобальну безпеку. Про це у ранковому ефірі розповів Олександр Краєв - експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»

Європу накрила хвиля аномальної спеки, і в багатьох регіонах температура наближається до рекордних показників. У такі дні суттєво зростає ризик перегріву, теплового виснаження та теплового удару, причому не лише для людей із хронічними захворюваннями, а й для цілком здорових. Як правильно поводитися під час спеки, скільки води потрібно пити та коли варто негайно звертатися по медичну допомогу. Про це у ранковому ефірі розповів Віктор Петров — сімейний лікар, кандидат медичних наук

Росія використовує пропаганду не лише через новини чи соціальні мережі, а й через дитячий контент. У мультфільмах дітям нав’язують потрібні Кремлю наративи, формують образ ворога та виправдовують війну. Як працює така «м’яка сила», чому саме анімація стала ефективним інструментом впливу та як батькам розпізнати приховану пропаганду. Про це у ранковому ефірі розповів Юліуш Глуський - експерт з інформаційної безпеки та протидії російській пропаганді.

Із 1 липня 2026 року в Польщі набрали чинності нові правила щодо центрів колективного розміщення для українців, які користуються тимчасовим захистом. Хто ще має право на безкоштовне проживання? Про це у програмі «Ми у Польщі» в інтерв’ю Світлані Мялик розповів Іван Фальченко, юрист польського представництва Благодійного фонду «Право на захист».

Чи справді розсекречені документи США доводять існування прибульців? Чому тема НЛО десятиліттями залишається однією з найпопулярніших теорій змови? І як політики та медіа використовують інтерес до позаземного життя? Саме про це йшлося у розмові з польськими науковими журналістами Алєксандрою та Пйотром Станіславськими, авторами популярного блогу Crazy Nauka, а також головним редактором фактчекінгового порталу FakeNews.pl Матеушем Задрогою

29 липня на Замковій площі Варшави, відбулася «Мовчазна акція пам’яті» про українських військових, убитих росіянами під час терористичного акту в Оленівці. Організаторами виступили неурядова організація «Terytorium Kobiet» і ГО «Спільнота Оленівки».

Українська книжка для багатьох людей за кордоном стала не лише джерелом знань чи відпочинку, а й способом зберегти зв’язок із рідною мовою та культурою. Водночас купувати нові видання не завжди доступно, а знайти їх у Польщі буває непросто. Саме тому з’явився проєкт прокату українських книжок «Лисеня, що читає», який дає можливість читати сучасну літературу без значних витрат. Як працює цей сервіс, хто ним користується та які книжки сьогодні найчастіше обирають українці? Про це поговоримо з Тетяною Степановою, авторкою проєкту

На Люблінщині триває розслідування після падіння російської ракети Х-101, а польська влада майже не сумнівається в її походженні. На місці працюють слідчі та військові, територія залишається під охороною, а журналісти збирають свідчення місцевих жителів. Інцидент викликав широкий резонанс у Польщі та знову порушив питання безпеки східного флангу НАТО. Якою є ситуація безпосередньо на місці події, що розповідають очевидці та як офіційні служби коментують перебіг розслідування? Про це дізнаємося від нашої кореспондентки Анни Львової

Останніми місяцями українці дедалі частіше прокидаються з відчуттям тривоги — через масовані російські атаки, новини про інциденти у Польщі та прояви ксенофобії. Для багатьох навіть життя далеко від фронту не означає повного відчуття безпеки, адже постійний потік тривожної інформації впливає на емоційний стан. Як жити, коли страх стає фоном повсякденності, і не дозволити йому керувати своїми рішеннями? Чому навіть чужі історії можуть позбавляти нас відчуття захищеності та що допомагає зберегти внутрішню стійкість? Про це поговоримо з українським психологом, психотерапевтом і письменником Володимиром Станчишиним

У Польщі триває розслідування інциденту з ракетою, що впала в ніч на 30 липня, а його обставини уважно аналізують як у Варшаві, так і серед союзників по НАТО. Подія знову порушила питання безпеки східного флангу Альянсу та ризиків, пов'язаних із війною Росії проти України. Чи можна вже зараз зробити висновок, що це був випадковий інцидент, чи йдеться про чергове випробування реакції Заходу? Водночас до розслідування долучилися українські експерти, що свідчить про зростання ролі України в європейській системі безпеки. Про значення цього інциденту для Польщі, НАТО та регіону поговоримо в ефірі з Радославом Рибковським, політологом та професором Ягелонського університету

Польський блогер Міхал Єндровський уже шість років на волонтерських засадах займається викриттям дезінформації в польському інформаційному просторі. Він наголошує на необхідності відповідального ставлення до інформації та до життя загалом. Блогер дякує громадянам України за внесок у польську економіку.

Чи бігтехи, США або Китай остаточно захопили світ? Де у ньому місце для Євросоюзу, для України і для звичайної людини? Наскільки ми близькі до есхатологічного сценарію, - про ці питання міркує професор Пйотр Косицький із Університету Меріленду, співробітник Університету Макгілла та Бостонського коледжу в передачу Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".