Польське радіо для України

Як історія допомагає зрозуміти сучасність? Про це йдеться у черговому випуску програми «Ми у Польщі». Світлана Мялик запросила до розмови історика Олексія Ліончука.

Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо.

Директор Інституту національної та міжнародної безпеки Військової академії сухопутних військ Польщі Павел Ольбрихт підбиває підсумки саміту НАТО, що відбувся 7–8 липня в Анкарі, - у програмі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Чи справді ціни на житло в Польщі падають та чи можуть українці отримати іпотеку? Купувати в центрі міста чи обрати передмістя — що вигідніше, від чого залежить вартість нерухомості та як не втратити гроші? Ціни формують не лише локація, а й транспортна доступність, інфраструктура, попит і навіть перспективи розвитку району. Окремо торкнемося теми оренди житла та важливих питань, пов’язаних із мельдунком. Головні тенденції ринку, реальні ціни, найпоширеніші помилки покупців та поради для тих, хто планує придбати житло. Гостя Польського радіо — експертка з нерухомості Оксана Рогаля.

Саміт НАТО завершився ухваленням спільної декларації та важливих рішень щодо посилення оборонної співпраці союзників. У центрі уваги — зустріч президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа, нові сигнали підтримки української оборони, зміцнення систем ППО та безпеки східного флангу Альянсу. Які підсумки саміту матимуть практичне значення для України, Польщі та подальшого перебігу російсько-української війни — розповідає в ефірі Польського радіо Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій.

Про помилки в польсько-українських відносинах і можливості їх виправлення та про специфіку спілкування через соцмережі в епоху ШІ розповів юрист Марцін Матчак, професор Варшавського університету у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

З якими юридичними проблемами українці в Польщі звертаються юристів найчастіше? Як ефективно захищати свої права в Польщі? Коли варто звертатися до адвоката? Які помилки найчастіше допускають? Про все це йшлося у черговому випуску програми «Ми у Польщі». Гостем Світлани Мялик був Юрій Юрчук - ⁠адвокат, співзасновник міжнародної українсько-польської фундації правового захисту.

Як працює маркетинг супермаркетів та як з’явилася ідея створити блог про економію в Польщі – Світлана Мялик поговорила з Олексієм Лептачем - українським блогером, який допомагає українцям економити в Польщі.

Соціальні мережі за останні десятиліття докорінно змінили спосіб, у який люди споживають інформацію. Якщо раніше головними джерелами новин були газети, телебачення чи великі інформаційні портали, то сьогодні дедалі частіше роль медіа перебирають на себе інфлюенсери. Вони не лише розважають аудиторію, а й впливають на її світогляд, політичні погляди, споживчі звички та навіть спосіб мислення. Саме про це йшлося у подкасті «Залоговані», де ведучий Артур Роґуський поспілкувався зі співзасновницею інфлюенсерської агенції Brandlift і контент-агенції Sparky Bee Каріною Гертель та психологинею, plus-size моделлю й інфлюенсеркою Олександрою Зиськ.

Про теперішню ситуацію у Венесуелі Міхал Стшалковський, журналіст Польського радіо 24, поговорив із Томашем Сурделем, журналістом і мандрівником, який неодноразово відвідував Венесуелу та дуже добре знає цю країну.

Про вже здійснені, можливі та неможливі зміни у політиці Угорщини за прем'єрського правління Петера Мадяра розповідає доктор Якуб Борніо, старший аналітик Інституту Центральної Європи та працівник Інституту європейських досліджень Вроцлавського університету у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Люблін знову стане місцем зустрічі з найцікавішою сучасною літературою Центрально-Східної Європи. У межах літературної програми Wschodni Express, що є флагманською частиною фестивалю Wschód Kultury – Inne Brzmienia, з 1 до 5 липня відбудуться презентації нових книжок, авторські зустрічі та дискусії. Цьогорічна програма включає одразу дев'ять польських прем'єр видань авторів з України, Білорусі та Литви. Також уперше організатори проведуть симпозіум, присвячений мистецтву художнього перекладу. Чим особлива цьогорічна програма та яке місце в ній займає українська література? Про це у ранковому ефірі розповіла журналістка Польського радіо Мар'яна Кріль

З 1 липня в Польщі набули чинності нові правила проживання українців у закладах колективного розміщення, які можуть суттєво вплинути на тисячі людей. Частина родин із дітьми та пенсіонерів втратить право на безкоштовне проживання, а після змін у таких центрах, за оцінками, зможуть залишитися лише близько шести тисяч осіб. Хто саме підпадає під нові обмеження, які категорії українців зберігають право на допомогу та які альтернативи існують для тих, хто його втрачає? Про це поговоримо з експертом Українського дому Олександром Пестриковим. Спробуємо також з'ясувати, як ці зміни позначаться на українській громаді в Польщі та чи готова система до нових викликів.

Від Балтійського моря до Чорноморського регіону формується нова геополітична реальність, де головною зброєю стають контроль над комунікаціями та логістикою. Росія намагається тиснути на сусідів погрозами та демонстрацією сили, однак країни Північної Європи лише посилюють співпрацю з НАТО. Фінляндія, яка ще недавно була символом нейтралітету, сьогодні стала частиною системи колективного стримування. Одночасно удари по російських логістичних маршрутах дедалі сильніше впливають на її можливості вести війну. Чи стане боротьба за транспортні коридори та військове забезпечення визначальною для безпеки всієї Європи? Про це у ранковому ефірі розповів Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики Стратегія ХХІ

Як безкоштовно пройти огляд у лікаря у Варшаві та отримати консультацію психолога чи юриста? Саме таку можливість матимуть українці з 6 по 9 липня завдяки візиту американських медиків до української громади. Прийом проводитимуть фахівці різних спеціальностей, а також працюватимуть українські психологи. Окрім медичних консультацій, відвідувачі зможуть отримати безкоштовні окуляри, засоби гігієни та медичні вироби. Про те, хто може скористатися цією ініціативою, де вона проходитиме та як підготуватися до візиту, говоримо з Іриною Лукечею, психологинею та тімлідом International Medical Relief

Як інтегрувати українських ветеранів у повоєнне життя, використати їхній досвід для відбудови країни та посилення європейської безпеки? Саме навколо цих тем точилася дискусія під час Конференції з відновлення України – 2026 у Ґданську. Представники української влади, Євросоюзу, міжнародного бізнесу та експертного середовища обговорили ветеранську політику, працевлаштування, розвиток оборонної промисловості, міжнародну підтримку та довгострокову інтеграцію ветеранів у суспільство.

Про різні види анімації, про участь у міжнародних фестивалях із анімації "Pictoplasma", "Annecyfestival" і LINOLEUM, а також про етичність використання ШІ в анімації розповіла українська режисерка анімації Аліна Костікова. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Останнім часом дедалі більше українців у Польщі стикаються з неочікуваною втратою статусу UKR, нерідко після поїздки до України. Це може вплинути на право легального перебування, доступ до соціальних виплат, медичних послуг і можливість оформити карту CUKR. У багатьох випадках люди дізнаються про проблему вже після повернення до Польщі, коли намагаються скористатися своїми правами. Чому так відбувається, як перевірити свій статус і чи можна його відновити? Як уникнути найпоширеніших помилок і що робити, якщо статус UKR уже втрачено? Про це поговоримо з директоркою з питань рекрутингу EWL Group Маргаритою Нестеренко

Спорт може об’єднувати людей не менше, ніж спільні традиції чи культура. Саме з такою ідеєю в Польщі з'явився сімейний фестиваль EAST FEST, який поєднує спортивні активності, знайомство зі східними культурами та простір для спілкування українських родин. Тут діти можуть спробувати себе в різних видах спорту, а дорослі — знайти нові знайомства та цікаві заняття. Фестиваль щороку розширює програму й залучає дедалі більше учасників. Як виникла ця ініціатива та що чекає на гостей цьогорічного EAST FEST — поговоримо з його засновником Олександром Хоменком

Ірландія розпочала головування в Раді Європейського Союзу, а одним із перших міжнародних заходів став візит Президента України Володимира Зеленського до Дубліна. Під час зустрічей сторони обговорили прискорення євроінтеграції України, подальшу підтримку українців та нові напрями співпраці. Водночас для десятків тисяч українських біженців в Ірландії поступово змінюються умови державної допомоги та інтеграції. Як сьогодні живуть українці в Ірландії та як місцеве суспільство сприймає Україну? Про це говоримо з Наталією Красненковою, співробітницею ірландської громадської організації NEWKD

Німеччина дедалі активніше змінює свою роль у європейській безпеці. Напередодні саміту НАТО Берлін виступив за збільшення фінансової підтримки України, оголосив про розширення військово-промислової співпраці зі США та схвалив нові кроки для зміцнення Бундесверу. У країні також прискорюють розвиток військової інфраструктури й посилюють систему резерву. Чи означає це, що Німеччина остаточно відмовляється від багаторічної обережності та готується стати одним із головних оборонних центрів Європи? Про це говоримо з головним аналітиком дослідницької групи «Німеччина–Європа–Світ» Західного Інституту імені Зигмунта Войцеховського Віктором Савінком.

Про антиукраїнську пропаганду останніх тижнів у Польщі розповідає експертка фактчекінгової організації Demagog Вікторія Калус і пояснює, як маніпулятори використовують емоції, повторення старих фейків і соціальні мережі для впливу на громадську думку, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

У 2026 році в Польщі відбулися одні з найбільших змін у правилах перебування українців від початку повномасштабної війни РФ проти України. Польща поступово переходить від моделі екстреної допомоги до довгострокової інтеграції українців у польське суспільство. Про зміни, які відбулись та очікуються з липня розповіла координаторка Центру підтримки фонду «Український Дім» у Варшаві, кандидат історичних наук Оксана Пестрикова у програмі «Ми у Польщі» зі Світланою Мялик.

Ми звикли вважати, що самі обираємо, що читати, дивитися і кому довіряти. Насправді ж дедалі частіше вибір роблять за нас. Алгоритми соціальних мереж визначають, які новини з'являться у стрічці, які відео привернуть нашу увагу, які політики стануть популярними, а які теми залишаться непоміченими. Саме про це йшлося у програмі польського радіо Kwestia Sporna, гостями якої стали директорка з комунікацій компанії Polskie Badania Internetu Анна Мьотк та експерт колективу Res Futura Міхал Федорович. Їхня розмова показує: алгоритми давно перестали бути просто технічним інструментом. Вони стали одним із найвпливовіших факторів сучасної політики, економіки та суспільного життя

Про цьогорічний 13-й Фестиваль «Східний експрес» розповів Андрій Савенець, перекладач, співредактор видавничого циклу «Східний експрес» Майстерні культури в Любліні. Слухала Сніжана Чернюк

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» говорили про освітні можливості для української молоді у Польщі. Світлана Мялик запросила до розмови Малгожату Кузьбіду (Małgorzata Kuźbida) — викладачку, громадську діячку, засновницю та координаторку «Проєкту “Учень”», директорку Академічного центру досліджень Центральної та Східної Європи UKEN у Кракові.

Нещодавно у Ряшеві відбувся захід, присвячений Дню Європи, який зібрав представників влади, наукових кіл та громадських організацій для обговорення європейських цінностей, міжнародної співпраці й перспектив розвитку польсько-українських відносин. Участь у дискусії взяли Підкарпатська воєвода Тереса Кубас-Гуль, депутатка Європейського парламенту Ельжбета Лукацієвська, професорка Жешувського університету Анна Сєвєрська, а також громадська активістка Марія Гуд, яка активно підтримує розвиток польсько-української співпраці. Під час зустрічі учасники обговорили актуальні виклики, що стоять перед Європейським Союзом, значення європейської інтеграції та роль польсько-українського партнерства в сучасних геополітичних умовах. Окрему увагу приділили ролі жінок у Європейському Союзі. Ельжбета Лукацієвська наголосила, що важливою є не лише кількісна присутність жінок у владних структурах, а насамперед якість їхньої роботи та реальний вплив на ухвалення рішень. Водночас вона звернула увагу на те, щ

Польсько-українську кризу потрібно деескалувати, адже від перемоги України залежить і безпека Польщі, - каже Даріуш Матерняк, журналіст Польського агентства преси, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про те, як досвід вимушеної міграції змінює людей, чому пам’ять і культура можуть бути формою підтримки та що означає принцип: «Побачив чи почув, що комусь прикро — зупинись і щось зроби». Гостею програми є волонтерка Наталя Кондель.

Про діяльність Червоного Хреста, а також про допомогу польського Червного хреста, а також Червоного півмісяця Україні й українцям розповідає Міхал Міколайчик член Головного правління Червоного Хреста.

Польща переходить від масштабних закупівель озброєння до довгострокового будівництва власних оборонних спроможностей. Саме навколо цього питання точилися дискусії під час першої масштабної оборонної виставки Warszawskie Targi Obronne 2026 у Варшаві. Представники уряду, військового командування, оборонної промисловості та фінансового сектору говорили про нові європейські інвестиції, розвиток польських підприємств, модернізацію армії та виклики безпеки на східному фланзі НАТО.

Про чергові ініціативи Євромайдан-Варшава, про те, як можна постійно підтримувати українське вйсько та що кожен із нас може зробити для залагодження польсько-української кризи, розповідає в програмі "Тема дня" Наталія Панченко, громадська активістка, організаторка Євромайдан-Варшава й фонду Stand with Ukraine. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Як Євромайдан-Варшава протидіє дезінформації, про інші ініціативи спільноти та про співпрацю з партнерськими організаціями розповідає засновниця, громадська активістка Наталія Панченко.

Розвиток ділових відносин між Польщею та Україною є одним із ключових напрямків економічного співробітництва між обома країнами та важливим чинником стабільності й розвитку регіону. Наразі економічне партнерство охоплює торгівлю, інвестиції, логістику, промисловість, енергетику, а також участь бізнесу у майбутній відбудові України. Інтенсифікація співпраці відкриває нові можливості для підприємців обох країн і сприяє інтеграції української економіки в європейський простір. Водночас поглиблення економічних зв’язків вимагає відкритого діалогу та пошуку спільних рішень. Які перспективи мають спільні польсько-українські проєкти, яку роль відіграє польський бізнес в Україні та українські компанії в Польщі, які проблеми слід вирішити і про що сьогодні найважливіше говорити між Києвом і Варшавою у сфері економіки? Про це у ранковому ефірі розповів Артур Баглюк, директор представництва Польсько-української господарської палати в Кракові

Аналітичний звіт «Поза полем бою: російська інформаційна війна проти європейського майбутнього України», підготовлений Центром протидії дезінформації у співпраці з Європейською службою зовнішніх справ (EEAS), привертає увагу до сучасних інформаційних загроз з боку Російської Федерації. У документі детально показано, як кремлівська пропаганда використовує дезінформацію для дискредитації європейського вибору України та послаблення підтримки з боку ЄС. Окремо проаналізовано ключові наративи та інструменти маніпулювання громадською думкою як в Україні, так і в країнах Європи. Значну увагу приділено масштабам інформаційних операцій та зростанню ролі штучного інтелекту у створенні пропагандистського контенту. Чи здатні ці інформаційні атаки вплинути на європейський курс України та як Україна і ЄС протидіють сучасній дезінформаційній війні? Про це розповів Кирило Вікторов, керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації

Сьогодні, 25 червня, у Гданську стартує одна з найважливіших міжнародних подій для України — Конференція, присвячена відбудові України, яка збирає представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та експертного середовища. У центрі уваги — питання інвестицій, відновлення інфраструктури, економічної співпраці та довгострокової підтримки України. Цьогорічний форум проходить у момент, коли від рішень партнерів значною мірою залежить темп майбутньої відбудови країни. Водночас конференція стає майданчиком для політичних сигналів і дискусій про роль регіону у післявоєнному розвитку України. Які рішення можуть бути ухвалені у Гданську та які очікування пов’язані з цією подією? Про перебіг подій наживо з Гданська розповів журналіст Польського радіо для України Володимир Гарматюк.

Останнім часом у центрі уваги опинилися українсько-білоруські відносини на тлі загострення риторики між Києвом і Мінськом та дискусій щодо безпекової ситуації на кордоні. Заяви про можливі загрози з боку Білорусі, військова активність та нові питання навколо інфраструктурних об’єктів, зокрема мобільних веж, викликають дедалі більше запитань щодо реальних намірів Мінська. Те, що раніше не сприймалося як фактор ризику, сьогодні розглядається в ширшому контексті регіональної безпеки та потенційних сценаріїв розвитку подій. Водночас залишається відкритим питання, наскільки нинішні сигнали є частиною політичного тиску, демонстрації сили чи підготовки до більш активних дій. Чи справді Білорусь готується до вступу у війну, які меседжі надсилає Олександр Лукашенко та чи існує сьогодні реальний ризик відкриття нового фронту? Про це у ранковому ефірі розповів військовий експерт Михайло Жирохов

Про різні види кібербулінгу, небезпечні для наших дітей і про те, куди можна заявити про нього розповіла Мартина Ружицька, NASK, з команди dyżurnet.pl, - у програмі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Гостя чергового випуску програми «Ми у Польщі» - Оксана Савченко, співзасновниця та диригентка хору «Етноритми», співзасновниця музичної школи «Doremilo». Ведуча Світлана Мялик поговорила про благодійний концерт до 30-річчя Конституції України, який відбудеться у Варшаві.

Під час оборонної виставки у Варшаві 2026 року експерти військової та рятувальної авіації обговорили роль гелікоптерів у сучасній багатовимірній війні, інтеграцію в систему Multi-Domain Operations, логістику та технічне обслуговування нових платформ, зокрема AH-64E Apache, а також про старіння польського гелікоптерного парку і потреби цивільного та гірського рятування. Окремо порушувалися питання сумісності техніки між військовими та цивільними структурами й кадрового дефіциту в авіаційній сфері.

Вже кілька років Гуманітарний фонд Folkowisko допомагає українцям, які постраждали від війни. Одним із важливих напрямків його діяльності став терапевтично-відпочинковий табір «Під безпечним небом», де українські діти можуть хоча б на деякий час забути про повітряні тривоги, вибухи та стрес війни. Тут вони відпочивають, знаходять нових друзів і, найголовніше, знову відчувають себе у безпеці. Як виникла ця ініціатива, чому підтримка дітей залишається одним із головних пріоритетів та як польські волонтери вже кілька років поспіль підтримують Україну під час війни. Про це у Ранковому ефірі розповів Марцін Пйотровський — польський волонтер Гуманітарного фонду Folkowisko.

Понад 12 років Euromaidan-Warszawa допомагає Україні — від підтримки Революції Гідності та зборів для української армії до гуманітарних проєктів і розвитку польсько-українського діалогу. Сьогодні організація запускає нову ініціативу «1000 Друзів України», яка має забезпечити стабільну основу для її діяльності та дозволити продовжувати підтримку України під час війни й майбутньої відбудови. Чому виникла потреба у цій кампанії, як вона працюватиме та чому важливо підтримувати не лише окремі збори, а й саму діяльність організації. Про це у Ранковому ефірі розповів Домінік Пілат — представник Euromaidan-Warszawa.

У Великій Британії відбуваються важливі політичні зміни. Прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про відставку з посади лідера Лейбористської партії на тлі падіння рейтингів та внутрішньополітичних викликів. Водночас саме Стармер був одним із найпослідовніших союзників України серед західних лідерів. Що означають ці зміни для британської політики, майбутнього відносин Лондона з Європою та США, а також для підтримки України. Про це у Ранковому ефірі розповів Олексій Буряченко - президент Міжнародного інституту безпекових досліджень

«Біженство — це соціальна кома для самооцінки». «Експертність, елементи магічного реалізму й абсурдні моменти, бо життя абсурдне. Книжка іронічна і без зайвої драми, хоча вона дуже драматична, німцям заходить, бо там можна десь і посміятися, вона дійсно дає якусь надію та силу жити». «Страх смерті — це те, що нас мотивує робити речі, а ми навіть не здогадуємося, що це наша мотивація». Так авторка Ірина Фінгерова говорить про свою книжку «Zugwind» (у перекладі з німецької — «Протяг»). Про книжку, яку можна зацитовувати що кілька сторінок, яку читаєш і не хочеш, щоби вона закінчувалася, яка стала бестселером у Німеччині - у передачі Сніжани Чернюк «Україна і/чи ЄС».

Крим часто стає темою політики та новин, але його можна зберігати й через літературу, легенди та особисті спогади. Письменниця Маргарита Пугаченко створює історії, у яких кримський фольклор поєднується з авторським баченням і допомагає говорити з дітьми про дім та ідентичність. Після окупації та життя за межами півострова для багатьох такі тексти стали ще й способом не втратити емоційний зв’язок із рідним краєм. Як народжуються сучасні кримські казки? Чи можуть вони відкривати Крим тим, хто ніколи там не був? І чому історії іноді зберігають пам’ять не гірше за підручники? Про це у ранковому ефірі розповіла письменниця Маргарита Пугаченко.

Польсько-українські відносини опинилися в центрі уваги напередодні великої конференції з відбудови України, яка цього тижня має зібрати у Гданську політиків, бізнес і міжнародних партнерів. На цьому тлі додаткову напругу створила дискусія навколо державних нагород і реакцій обох сторін, що викликала помітний резонанс у польському суспільстві та українському інформаційному просторі. Одне з головних питань зараз — чи вплине цей політичний фон на участь української делегації та рівень міжнародного представництва на форумі. Водночас дедалі частіше звучать оцінки, що емоційні суперечки можуть мати довші наслідки для суспільних настроїв, ніж для офіційної дипломатії. Чи справді нинішня напруга загрожує стратегічному партнерству України та Польщі? І як не допустити, щоб символічні суперечки затьмарили спільні інтереси? Про це говоримо з Анатолієм Курносовим — політологом та виконавчим директором ГО «Коло європейського діалогу».

Саме про майбутнє журналістики та медіа йшлося в одній із програм польського радіоподкасту Kwestia Sporna. У розмові взяли участь ведучий Лешек Єнджеєвський, журналістка та авторка подкасту W moim stylu Магда Молек, а також професорка Академії Леона Козьмінського докторка габілітована Гелена Хмелєвська-Шляйфер.

Саміт «Великої сімки» у Франції приніс низку важливих сигналів щодо подальшої підтримки України та посилення тиску на Росію. Чи справді Захід став більш єдиним, чому змінилася риторика Дональда Трампа, та чи може Кремль погодитися на реальні переговори — про це ми поговорили з журналістом видання «Dziennik Gazeta Prawna» Міхалом Потоцьким.

«Я стільки молодих людей біля себе ще не бачив!» — розповідає В'ячеслав Довженко про зйомки фільму режисерки Катерини Царик. Стрічка «Мавка. Справжній міф», що поєднує українську міфологію, сучасні технології та емоційну історію про вибір, вийшла на екрани Польщі. Фільм розширює «Всесвіт Мавки», створений після рекордного успіху анімаційної картини, яка стала найкасовішим українським фільмом в історії Незалежної України. Чому історії на кшталт «Мавки» сьогодні так відгукуються глядачам? Що змусило В’ячеслава Довженка хвилюватися на знімальному майданчику? Чи матиме фільм продовження і якою є роль культурних проєктів під час війни? Про це — розмова з зіркою українського театру та кіно В'ячеславом Довженком.

До 31 серпня 2026 року окремі категорії українців в Польщі повинні оновити свої дані в реєстрі PESEL. Це мають зробити особи, які отримали номер PESEL або PESEL UKR за паспортом, що втратив чинність чи був замінений, оформили номер на підставі свідоцтва про народження без закордонного паспорта, а також ті, хто після отримання номера PESEL отримав новий документ, що посвідчує особу. Оновлення також необхідне у разі зміни персональних даних – прізвища, імені тощо. Дані в реєстрі потрібно оновити і для дітей. В який спосіб і чому вкрай важливо це зробити? Про це — розмова в студії Польського радіо з Олександром Пестриковим, експертом Фонду «Український дім».