Польське радіо для України

Про те, як екстремістські погляди пов'язані з вірою в теорії змови, та які ще фактори впливають на прихильність до такої віри розповіла Маґдалена Вільчинська з NASK. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Українська війна стрімко змінює підходи до ведення бойових дій і розвитку оборонних технологій. Про це в ефірі Польського радіо для України говорили ведучий Володимир Гарматюк і генеральний директор компанії «Українська Бронетехніка» Владислав Бельбас, обговорюючи роль наземних роботизованих систем, дронів і трансформацію бронетехніки на сучасному полі бою. Головна теза розмови — війна в Україні стала прискорювачем технологічної революції в оборонній сфері. Як зазначив Бельбас, Україна вже зараз виробляє значно більше озброєння, ніж здатна профінансувати власним бюджетом: «Україна ще в минулому році досягла таких обсягів виробництва, що власний бюджет не може покривати їх фінансово, плюс вони значно більші, ніж та допомога, яку ми отримуємо».

Технології штучного інтелекту, які ще кілька років тому здавалися чимось із наукової фантастики, сьогодні стали звичною частиною повсякденного життя. Автоматична обробка зображень, генерація музики, тексти, написані алгоритмами, — усе це вже нікого не дивує. Навіть пошук інформації поступово переміщується з традиційних пошуковиків у чат-боти на кшталт ChatGPT. Хтось намагається боротися з навалою AI-контенту, а хтось — навпаки, використовує нові інструменти для створення речей, які раніше були неможливими. Особливо помітно це у світі музики та музичної інженерії. Саме про це сьогодні говорять на Superbooth — щорічній виставці в Берліні, яка збирає інженерів, музикантів і розробників з усього світу. Тут демонструють найновіші синтезатори, музичні інтерфейси, аудіовізуальні системи та експериментальні технології. І цього року штучний інтелект став одним із головних героїв експо

Чому відбувся вотум недовіри уряду в Румунії, яка тепер політична ситуація в Румунії, які перспективи її вирішення та чи загрожує вона Україні, - розповідає Маріанна Присяжнюк, експертка фонду "Демократичні ініціативи". Розмовляла Сніжана Чернюк

Про зміни, які відбувається в ЄС після звіту 2024 року ексголови Європейського центрального банку, Маріо Драгі та про значення участі ЄС у саміті в Єревані розповідає професор Артур Новак-Фар із Варшавської школи економіки, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Наскільки складно почати працювати в Польщі українським медикам: мова, навчання, підтвердження знань, пошук себе? Гостею програми «Ми у Польщі» стала Оксана Яковук, українська лікарка-стоматолог, хірург і ортопед.

Театр під час війни став не лише культурним простором, а й місцем реабілітації, єдності та переосмислення. Тому сьогодні величезної популярності в Україні набуває «театральний туризм». На вистави Івано-Франківського драматичного театру приїжджають глядачі з Одеси, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та інших міст. Про залаштунки та місію театру під час війни. Про значення культури в боротьбі з російською пропагандою та деокупацію свідомості. Про роль діаспори в підтримці України закордоном, сьогоднішнє просування росіян на міжнародних культурних майданчиках та коріння толерантності європейців. Про те, якою запалющою силою є мистецтво та любов, особливо сьогодні — розповідає Народний артист України, актор, театру та кіно, режисер Олексій Гнатковський.

У Польщі вперше дозволили складати матуру з української мови як іноземної. Цього року новий іспит обрали 556 учнів, а польські ліцеї вже відкривають українську як другу іноземну мову. Експерти пояснюють, як працює нова система, які пільги залишили для українських школярів та що потрібно для вступу до польських університетів. Про зміни в освіті та перспективи української мови в Польщі, а також як підготуватись до екзаменів з польської  на рівні С1 і які перспективи це дає абітурієнтам — в ранковому ефірі  розповів доцент Інституту славістики Польської академії наук Павел Левчук

Про створення та діяльність ГО "Спільнота Оленівки" заради пам'яті загиблих українських захисників і повернення до законності розповідає голова організації Олександра Мазур. Розмовляла Сніжана Чернюк.

Які можливості відкриває Польща для українських дослідників, зокрема, воєнних мігрантів та чи зможе українська наука відновитися після війни? Про це у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик говорила з доктором наук (Dr. hab), істориком літератури, перекладачем і дослідником латиномовної спадщини Мирославом Трофимуком.

Схильність до віри в теорії змови залежить від ксенофобії та радикалізму, вміння користуватися знаннями та ще від деяких факторів. Ба більше: існує спеціально польська характеристика податливості на теорії змови. Про це говорили автори звіту NASK і, зокрема, докторка Агнешка Ладна, - для передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Наскільки реально українцям без великого капіталу почати бізнес у Європі, зокрема, у Польщі? У черговому випуску програми «Ми у Польщі» — історія українського підприємця і блогера Сергія Гальчука (HUGO). Розмову провела Світлана Мялик.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» говоримо про те, що насправді відбувається з виплатами 800+, чому система дає збої і що робити українцям у ситуації невизначеності. Гостя програми — Людмила Крамниста, активістка, соціальна діячка та засновниця фундації AB Show у Кракові.

Альтернатива «Patriot»? Лазерна зброя — міф чи реальність? Інтерв'ю з американським генерал-лейтенантом Нілом Тергудом.

Молоді українці у Варшаві запрошують 24 травня на Форум української молоді. З представниками організаторів - фонду "Terytorium Kobiet" і спільноти "Europejska Ukraina" Анастасією Вінічук, Максимом Пшеничнюком і Дмитром Новосадом розмовляла Сніжана Чернюк.

Не говорімо про звільнення Почобута як про успіх, - каже Лешек Шерепка, посол Республіки Польща в Білорусі в 2011-2015 роках. Він розповів про величезне значення Почобута не лише для білорусів, але насамперед для Польщі та поляків і підкреслив, що звільнення громадського активіста й журналіста не є жодним актом доброї волі з боку Лукашенка. Розмовляв Едуард Жолуд. Опрацювала розмову Сніжана Чернюк.

Про нові та повторені випадки антиукраїнської пропаганди в польському інформаційному просторі розповідає Вікторія Калус із фактчекінгового товариства "Демагог", - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

У Києві завершився черговий студійний візит для польських лідерів та лідерок думок. Дев’ятеро журналістів, які займаються культурою, на запрошення Українського інституту та Центру Мєрошевського впродовж п’яти днів зустрічалися із представниками українських інституцій культури, спілкувалися із мистецьким середовищем, чинними військовими — у цивільному житті митцями, ветеранами. Гості програми – координаторка візиту Єлизавета Сідельнікова з Українського інституту, генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, заступник директора Українського інституту Алім Алієм, музична кураторка, засновниця Open Opera Ukraine Анна Гадецька, музикознавиця Ірина Тукова, Олега Гончарук і Яна Дудко з Національного центру Олександра Довженка, письменник Мирослав Лаюк.

У Варшаві 24 квітня виступив Хмельницький театр імені М. Старицького з виставою «НАСскрізь», де грають військові, які пройшли війну. Про постановку розповіли авторка проєкту Марина Бортник-Гулевата й головний режисер, доброволець Дмитро Гусаков. Відвідала Сніжана Чернюк.

З 4 травня 2026 року у Польщі почнуть приймати заяви на карту CUKR для громадян України зі статусом PESEL UKR та деяких членів їх сімей. Це карта побуту з позначкою «раніше власник тимчасового захисту», яка переводить людину з режиму тимчасового захисту на трирічний дозвіл на тимчасове перебування. Хто може претендувати на карту CUKR і які ризики або підводні камені існують? Про це у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик поговорила з Оленою Дехтяр — експерткою з легалізації, засновницею фонду «Дім там, де ти».

В ефірі Української служби Польського радіо для закордону говоримо про порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму. Зокрема, за останні два роки збільшується кількість політично мотивованих справ проти жінок, а також у в'язницях не надається медична допомога політичним в'язням із Криму. Зустріч на цю тему відбулася днями у Постійному представництві президента України в Автономній Республіці Криму у Києві. Правозахисниця Центру прав людини «Зміна» Наргузель Абібулаєва розповіла про те, як після 2022 року окупаційна влада порушує права людини за абсолютно абсурдними звинуваченнями.

Сьогодні до уваги пропонуємо розмову, що прозвучала в програмі Rozmowa dnia Першого каналу Польського радіо. Темою стала ситуація довкола криптобіржі Zondacrypto — одна з найрезонансніших історій у криптоіндустрії регіону за останній час. За даними слідства, мова може йти про махінації на сотні мільйонів злотих, а також про підозри у відмиванні коштів і введенні клієнтів в оману. Фінансові документи вказують на різке зменшення активів клієнтів — лише за один рік з платформи могло «зникнути» близько 379 мільйонів євро. Експерти порівнюють цю ситуацію з класичним банківським набігом, але в умовах крипторинку. Гість програми - д-р Гжегож Собецький, керівник навчальної програми «Blockchain, Бізнес, Право, Технології» у Варшавській школі економіки

Європейський кредит для України, епоха після Орбана, гра м'язами Лукашенка: теми програми «Тиждень».

Як реагували поляки на появу перших поїздів, які три різні частини залізниці й сьогодні можемо побачити в Польщі, про містотвірну й державотворчу ролі залізниці розповідає Міхал Флудзінський, спеціаліст науково-популяризаційного відділу. Слухала Сніжана Чернюк.

Чи справді світ стоїть на порозі мирних переговорів щодо України, чи це лише дипломатична риторика без реального змісту? Чому Україна дедалі більше дивиться на Європу, а не на США? Гостем програми «Погляд» став Пйотр Кучма, експерт з питань Східної Європи та журналіст TVP World. Він регулярно працює в Україні та спостерігає за війною не лише з аналітичної, а й з польової перспективи.

Про можливі перспективи для України та ЄС виграшу й більшості в парламенті партії Румена Радева розповідає Тодор Ґалев, директор досліджень Центру вивчення демократії, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

Сьогодні UA HUB — це найбільший український простір у Варшаві. Яку роль він відіграє для українців? Чи змінились потреби української спільноти за ці роки? Про це у програмі «Ми у Польщі» Світлана Мялик порозмовляла із засновницею і керівницею UA HUB Ольгою Касьян.

Про найважливіше в волонтерській роботі плетільниць і про те, як держава могла би підтримати їхню діяльність, розповідають Анастасія Нестерова з Житомира, Ірина Апілат із Черкас, Руслана Поплавська з Варшави й Ксенія Левчук із Ванкувера. Слухала Сніжана Чернюк.

Як український бізнес адаптується до польських правил і який реальний внесок українців у польську економіку? Про це у черговому випуску програми «Ми у Польщі» Світлана Мялик говорила з гостем. Це - Андрій Харачко, підприємець та експерт з адаптації українського бізнесу в Польщі.

Про соціальні проблеми з якими стикаються українські біженці у Польщі йшлося у черговому випуску програми Сітлани Мялик «Я у Польщі». Зокрема, це відсутність медичної допомоги та житла, проблеми з виплатою «800 плюс» для дітей родин біженців. Гостя програми — Людмила Крамниста, активістка та засновниця Fundacji AB Show у Кракові.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» говоритимемо про тих, хто часто залишається поза увагою — українців поважного віку, які через війну опинилися за кордоном і змушені заново виборювати своє право на медицину, пенсію і гідне життя. Гостя Світлани Мялик — Маргарита Петрусенко, юристка, спеціалістка з підтримки іноземців у благодійній організації Право на захист (Right to Protection).

Кіберпростір у Польщі стрімко змінюється, і разом із ним зростає як кількість загроз, так і ефективність боротьби з ними. За даними команди CERT Polska, лише за минулий рік громадяни надіслали понад 650 тисяч повідомлень про підозрілу активність в інтернеті. З них було зафіксовано понад 260 тисяч реальних інцидентів кібербезпеки. Різниця між цими цифрами пояснюється просто: дедалі більше людей повідомляють про одні й ті самі випадки. І це — хороша новина. Зростання обізнаності суспільства означає, що менше загроз залишаються непоміченими. Як зазначає Кароль Бойке, суспільна відповідальність і активне повідомлення про підозрілі дії є ключовими елементами системи кібербезпеки в Польщі

У програмі «Ми у Польщі» говоримо про технології, інновації і лідерство: як українки змінюють бізнес-імідж України. Гостя Світлани Мялик — Катерина Рябіко, співзасновниця компанії Hydratico, донедавна була першою заступницею директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ і єдиною представницею України в керівництві ОБСЄ.

18 квітня Jedynka, тобто Перший канал Польського радіо, відзначає свій столітній ювілей. З цієї нагоди увесь тиждень наповнений особливими програмами. Польське радіо розпочало регулярне мовлення 100 років тому, 18 квітня 1926 року о 17.00. З того часу Єдинка є головним каналом Польського радіо, який також слухали і слухають в Україні. Проте чому він важливий і цікавий для українських слухачів, Мар'яні Кріль розповіли багаторічний дипломат, колишній радник посольства України в республіці Польща, викладач дипломатичної академії України Микола Ярмолюк, а також шанувальник польського радіо, постійний слухач, германіст Роман Зінь.

У черговому випуску програми «Ми у Польщі» — історія українки, яка супроводжує культурні та бізнес ініціативи українців у Польщі. З нею поспілкувалась Світлана Мялик

Оцифрування трудової книжки: як українцям у Польщі не втратити стаж і пенсію. Авторка та ведуча програми «Ми у Польщі» Світлана Мялик запросила до розмови Тетяну Крапівкіну, спеціалістку з пенсійних питань.

Сучасний інтернет змінюється настільки швидко, що іноді виникає відчуття: ми вже користуємося зовсім не тією мережею, яку знали раніше. Саме на цьому відчутті й базується так звана теорія «мертвого інтернету» — одна з найбільш поширених цифрових конспірологій останніх років

Як українські артисти знаходять свій голос за кордоном і чи легко будувати музичну кар’єру в Польщі? Про це авторка і ведуча програми «Ми у Польщі» Світлана Мялик запитала Христину Дутчак - співачку та блогерку, фронтвумен гурту eLove.

«Це працює двома способами: по-перше, створення позитивного іміджу є надзвичайно важливим, і саме через нього контрабандою проникають цінності, пов'язані з авторитарною, комуністичною державою, яка зараз рухається до більш тоталітарної. Однак зовсім інше, якщо додається такий елемент, як підрив демократичних цінностей. Так, якщо ми говоримо, що в європейських країнах ця демократична система не повністю функціонує, — тоді варто було би подивитися на Китай і побачити, як там держава функціонує, що вона добре регульована, а водночас вона функціонує без виборів, без свободи слова, без свободи преси, без громадянських свобод, без тих привілеїв, якими користуємося ми тут, у Європі. І тоді загроза з боку Пекіна стає дедалі очевиднішою», - так пояснює Антоні Мазек, аналітик інформаційного простору з Центру аналізу дезінформації (NASK), небезпеку непомітної чи замаскованої китайської пропаганди проти ЄС і спорідненість її з російською, - у передачі Сніжани Чернюк "Україна і/чи ЄС".

8 квітня 2026 року в Музеї історії Польщі у Варшаві відбулася 29-та конференція SECURE. "Кібербезпека — це не лише технології, а й комунікація з суспільством", - наголосив директор NASK Радослав Нєлєк. Міністр цифровізації Кшиштоф Ґавковський згадав про співпрацю з Україною. Марцін Дудек, керівник CERT Polska, презентував звіт про діяльність своєї команди в 2025 році. Відвідала та розмовляла Сніжана Чернюк.

Двотижневе перемир’я на Близькому Сході може стати важливим сигналом для світових ринків, однак його вплив на економіку, зокрема європейську, залежатиме від того, наскільки стабільною виявиться ця пауза у бойових діях. Про це в коментарі розповів польський економіст, аналітик фінансових ринків і фінансовий радник Марек Зубер. Володимир Гарматюк

Про дослідження, як відео тіктока впливають на сприйняття війни Росії проти України молодими американцями, розповідає Катерина Бистрицька, з Ратгерського університету (США), - у програмі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Тексти різдвяно-великоднього циклу вирізняються серед інших творів виразною тематичною присвятою цим двом релігійним святам і ще низкою ознак. Про специфіку таких творів розповідає літературознавиця Ярина Цимбал із Інституту літератури НАН. Розмовляла Сніжана Чернюк.

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» — історія родини незрячих українців, які через війну і російську агресію стали біженцями та отримали тимчасовий прихисток у Польщі. З гостями спілкувалась Світлана Мялик

Сучасні війни дедалі менше обмежуються фізичним протистоянням на полі бою і все більше переміщуються у сферу інформації, де боротьба точиться за свідомість людей, їхні переконання та реакції. Саме цій невидимій, але надзвичайно важливій площині був присвячений міжнародний семінар під назвою «Frontline Operationalization: B5+ Countries as the Northeast Corridor of Democratic Resilience in the Baltic Sea Region», який зібрав експертів із різних країн Європи, зокрема Балтійського регіону, а також дослідників, аналітиків і представників державних інституцій. Про це говоримо із адюнкткою Інституту Славістики ПАН Ольгою Ткаченко

У Великодній традиції вкорінений досвід спільного проживання свята і радості, нагадування про іншу людину поруч. Тому щороку перед Великоднем, як і іншими великими святами, церкви, громадські організації та волонтерські ініціативи у всьому світі готують святкові набори для тих, хто не може дозволити собі стіл, організовують спільні сніданки для самотніх і людей у складних обставинах, збирають продукти й кошти.

«Я б почав з того, що коли я їхав з аеропорту в центр, це я просто не пам'ятаю, чи я в Україні бачив стільки разів портрети Зеленського, скільки я бачив там. І це не довга дорога, це 45 хвилин автобусом. Тобто там дійсно ця кампанія побудована на неприязні до України. І головний ворог — це Єврокомісія та Україна», - каже Пйотр Поґожельський, заступник директора Польського радіо для закордону, який буквально щойно повернувся з Угорщини, де мав можливість на власні очі переконатися й власними вухами почути, яка атмосфера там панує напередодні виборів. Які передвиборчі обіцянки роздає угорцям Віктор Орбан, як і чому будує передвиборчу кампанію на антиукраїнській пропаганді, про серйозні економічні й етичні проблеми угорців і про йомовірність виграшу опозиції у виборах 12 квітня.

У програмі Української служби Польського радіо повертаємося до польсько-української премії «Портрети сестринства». Вже втретє на початку березня нею нагороджували українок і польок, які особливим чином сьогодні працюють для обох країн, підтримують військових, воєнних мігрантів, людей, що опинилися у складних умовах внаслідок війни, а також спільно творять і зміцнюють польсько-український діалог. Це – громадські діячки, люди культури з найрізноманітніших галузей, люди бізнесу, яких сьогодні об’єднує волонтерство. Про те, як війна змінюється і як змінює вона тих, хто допомагає, волонтерить, працює з військовими, ветеранами та цивільними –розповідають одна із цьогорічних лауреаток премії «Портрети сестринства» Ольга Соляр – антропологиня культури, фольклористка, волонтерка та Олена «Гера» Герасимюк – ветеранка, парамедикиня, українська поетка та письменниця.

Чи має мистецтво сенс під час війни? На це запитання відповідають українські візуальні мисткині Лада Наконечна та Катя Лібкінд. У цьому випуску ми говоримо про те, як сучасне українське мистецтво змінилося після російського вторгнення у 2022 році. Від документування реальності та художнього активізму до побудови нової мови розповіді про Україну. Ми торкаємося теми митців на фронті, евакуації творів мистецтва, ролі музеїв у Києві та творчості в умовах страху й невідомості. Це розмова про мистецтво, війну та людяність. Розмова записана у межах подкасту «Просто Схід» (Po prostu Wschód - пол.), який виходить в ефірі Третього каналу Польського радіо (Trójka).

На новому колі розповсюдження дезінформації та маніпуляцій, на жаль, потужнішому, дезінформація стосується не лише відомих політиків чи високопосадовців, але й, фактично, кожної людини, кожного з нас. Через соцмережі вона проникає навіть на рівень дуже невеликих і на перший погляд, замкнених спільнот, таких як сільські. Учасники дослідницької мережі Лукасевич звернули увагу на це явище й результати висвітлили у спеціальному рапорті «Протидія дезінформації в локальних польських просторах – рекомендації щодо рішень». Автори - доктор Анджей Двойних і д-р Барбара Пробєж, заступниця директора Інституту ШІ Дослідницької мережі Лукасевич, яка у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація" розповіла про можливості виявлення та протидії дезінформації в локальних спільнотах.