Українська служба Польського радіо

Польська версія: У Брюсселі хочуть ввести санкції проти більшого числа росіян за депортацію українських дітей. Можна складати іспит на атестат зрілості з української мови як іноземної.

У Польщі, у Баранові-Сандомєрському, завершився триденний Польсько-український конгрес істориків. Це найбільша зустріч дослідників із Польщі та України, які обговорили спільні сторінки історії та методологію досліджень історії Центрально-Східної Європи. Більше про роботу конгресу — у програмі «Розмова» Світлани Мялик.

Повномасштабна війна Росії проти України оголила слабкі місця європейської безпеки — від нестачі стратегії до обмежених оборонних спроможностей. Рейніс Познякс — людина, яка пройшла шлях від волонтера до депутата Європарламенту — пояснює, чому Європа досі діє повільно, і що потрібно змінити, щоб Україна перемогла швидше. Запрошує: Тарас Андрухович.

Чому з території Білорусі до України почали залітати повітряні кулі-ретранслятори, та чи може Мінськ знову стати плацдармом для нового наступу Росії? Що стоїть за масштабним обміном в’язнями між Польщею та Білоруссю, у межах якого було звільнено журналіста Анджея Почобута? У програмі «Погляд» — розмова з польським дипломатом, колишнім послом Польщі в Білорусі Маріушем Машкєвичем.

Якби не здатність Єжи Ґедройця та його середовища будувати союзи й виходити за межі політичних і національних бар’єрів, Центрально-Східна Європа сьогодні виглядала б інакше. Засновуючи у 1946 році Літературний інститут, редактор паризької «Культури» думав не про повернення до довоєнного порядку, а про майбутнє регіону після катастрофи війни. Для багатьох польських емігрантів східний кордон Польщі залишався незагойною травмою. Натомість Ґедройць і його коло закликали прийняти післявоєнну реальність і будувати нові відносини з українцями, литовцями та білорусами не на ґрунті історичних претензій, а на основі партнерства й спільної відповідальності за майбутнє регіону. Саме тому на сторінках «Культури» велися дискусії, які в комуністичній Польщі були фактично неможливими: про відповідальність за складні сторінки історії, про небезпеку національних міфів, про місце Польщі в Європі та про потребу переосмислення польської східної політики.

Проєкт «Разом до Незалежності», який діяв у Польщі з 2024 року, допоміг тисячам українців перейти від життя у центрах колективного розміщення до самостійного життя. Йдеться не лише про фінансову підтримку оренди житла, а й про курси польської мови, кар’єрні консультації, нострифікацію дипломів та психологічну допомогу

Чи може північний кордон України знову стати зоною підвищеної військової загрози? Про безпекову ситуацію й можливі сценарії розвитку подій говоримо з військовим експертом, колишнім речником Генштабу ЗСУ Владиславом Селезньовим. Також у програмі — про кризу фізичної активності у Польщі: чому більшість поляків не дотримується рекомендацій ВООЗ щодо руху та як це впливає на здоров’я суспільства, пояснює професор Варшавського медичного університету Ернест Кухар.

Радослав Сікорський на Defence24 Days окреслив шлях трансформації польської армії — від скорочень після холодної війни до нинішнього масштабного відновлення. Європа вже має ресурси для стримування Росії, але ключовим залишається питання політичної волі. Як Польща намагається перетворити власну оборонну промисловість на один із основних елементів європейської безпеки? Дізнатися про це запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ. Що потрібно змінити в підходах до оборонних закупівель і виробництва? Віцепрезидент правління Польської зброярської групи (PGZ) Ян Грабовський та партнер аналітичної компанії EY Poland Марек Камінський обговорюють, як новий механізм фінансування змінює правила гри для виробників і як Польща адаптує свою оборонну промисловість до цих умов. Авторка: Вікторія Мащталер.

Київ і Кишинів наголошують, що рухаються «синхронно європейським шляхом» і розглядають інтеграцію до ЄС як спільне стратегічне майбутнє. Однак за політичними заявами стоїть значно складніший процес — тривалий, технічний і пов’язаний не лише з політичною волею, а й із масштабними внутрішніми змінами. Польський дипломат, колишній директор інформаційного бюро НАТО в Москві Роберт Пшчель каже: очікування швидкого вступу зрозумілі, але сам механізм євроінтеграції працює зовсім інакше. За його словами, Європейський Союз — це не політичний жест і не символічне рішення «згори», а складна система правил, інституцій та зобов’язань, до яких країна-кандидат повинна повністю адаптуватися.

Ціни на нафту знову зростають через напруження на Близькому Сході, ЄС має проблеми з експортом до Бразилії, а можливі нові мита США на європейські автомобілі викликають занепокоєння в промисловості. Водночас у Польщі дедалі більше уваги приділяють питанням енергетики, безпеки та майбутній відбудові України.

Польська версія: У світі побільшало атак на медичні установи на територіях, охоплених війною. Ситуація на ринку нафти і підвищення митних тарифів США на автомобілі з ЄС.

Виконавча директорка Міжнародного радіо Тайваню Шеріл Лай розповіла Тарасу Андруховичу, як після повномасштабного вторгнення Росії Rti запустило українську службу, підтримує зв’язок із українцями та вчиться у їхнього досвіду війни й стійкості. Як українські слухачі вплинули на рішення створити мовлення українською, чому досвід українських медіа вивчають у світі та яку роль у цьому відіграє Тайвань?

Історія маленьких поляків, які після страхітливого германізаційного проєкту нацистів знайшли свій прихисток у франкістській Іспанії (коментарі режисера-документаліста Даріуша Круля й історика та дипломата Марека Перналя).

Європа шукає відповідь на питання безпеки — чи здатна самостійно забезпечити свою оборону в умовах війни та залежності від зовнішніх ресурсів. Про нові оборонні програми, роль Польщі та співпрацю державного і приватного секторів, трансформацію державного оборонного холдингу Польщі (PGZ), можливості програми SAFE і про те, як кооперація в Центральній Європі може змінити баланс сил в оборонній промисловості, — розповідають голова правління Польської зброярської групи Адам Лешкєвич і голова правління CZECHOSLOVAK GROUP Polska Войцех Ґжонка. Авторка: Вікторія Машталер.

Польська версія: Як на польському тіктоці формується явище екстремізму? Польські тижневики та електронні ЗМІ пишуть про останні події, явища та ситуацію, пов’язану з безпекою.

Ухвалений Європейським Союзом 20-й пакет санкцій проти Росії став одним із наймасштабніших інструментів економічного тиску від початку повномасштабного вторгнення. Нові обмеження охоплюють діяльність тіньового флоту РФ, посилюють контроль за критичними технологіями та розширюють заходи з протидії обходу санкцій через треті країни. Попри системність рішень Брюсселя, питання ефективності санкційного механізму за умов тривалої адаптації російського воєнно-промислового комплексу до їхньої дії стало предметом гострих експертних дискусій в Україні. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Європа шукає відповідь на питання безпеки — чи здатна самостійно забезпечити свою оборону в умовах війни та залежності від зовнішніх ресурсів. Про нові оборонні програми, роль Польщі та співпрацю державного і приватного секторів, трансформацію державного оборонного холдингу Польщі (PGZ), можливості програми SAFE і про те, як кооперація в Центральній Європі може змінити баланс сил в оборонній промисловості, — розповідає голова правління Польської зброярської групи Адам Лешкєвич. Авторка: Вікторія Машталер.

Євроінтеграція України відбувається в умовах війни та глобальної нестабільності й набуває значення інструменту безпеки та виживання. Європейський Союз посилює роль ключового партнера, забезпечуючи фінансову підтримку та політичну солідарність. Водночас ефективність частини міжнародних інституцій знижується, а непослідовність політики США створює додаткові ризики. Пріоритетами стають судова реформа, безпека та інтеграція в оборонні структури ЄС.

Світовий ринок нафти та нафтопродуктів сьогодні функціонує в умовах високої нестабільності та постійних змін. Геополітичні події, воєнні дії та перебої в логістичних ланцюгах суттєво впливають на доступність ресурсів і формування цін. Україна продовжує завдавати ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі та експортних об’єктах — зокрема по НПЗ і портових терміналах, таких як у районі Туапсе. Це обмежує можливості Росії щодо переробки нафти та експорту нафтопродуктів на зовнішні ринки. Додатковим фактором нестабільності залишається ситуація на Близькому Сході — одному з ключових регіонів глобального постачання нафти. Сукупність цих чинників призводить до зростання волатильності на ринку: ціни на пальне змінюються частіше, а стабільність постачання знижується. Компанії змушені працювати в режимі постійного реагування на нові ризики. На цьому тлі польський ринок пального також проходить етап адаптації після попередніх криз і структурних змін у системі постачання.

Конституція 3 травня 1791 року називається однією з перших у Європі. У чому її унікальність, які головні цілі ставили перед собою її автори, яке значення має Конституція 3 травня 1791 року для польської ідентичності сьогодні? Про це Світлана Мялик запитала екс-директора Польського інституту у Києві Роберта Чижевського у програмі «Розмова».

Сьогодні віртуальна реальність уже не виглядає як футуристична фантазія — це наступний крок у розвитку цифрового світу, який поступово стирає межу між людиною та технологіями. Від комп’ютерів до смартфонів кожен етап наближав нас до більш інтерактивного досвіду, але саме VR обіцяє повне занурення — можливість не просто дивитися на контент, а бути всередині нього. Водночас, попри гучні заяви та мільярдні інвестиції, ця технологія досі не стала масовою. Про це говорить Анджей Хорох — експерт з VR і співвласник Connected Realities

«Культурний Калейдоскоп»: Виставка Станіслава Туріни «Ці небеса нічого про мене не знали […] відбиток нігтя» в Любліні. «У світі ІТ»: нові можливості VR — технологій для найрізноманітніших галузей

Дезінтеграція Російської Федерації сьогодні розглядається провідними аналітиками не просто як один із можливих сценаріїв розвитку подій, а як єдиний реальний механізм гарантування довгострокової безпеки європейського континенту та цілого вільного світу. Оприлюднене в Києві дослідження заперечує твердження про «неможливість» розпаду Росії. Українські дослідники подали ґрунтовний аналіз економічної, політичної та гуманітарної спроможності десяти різноманітних російських територій — від Татарстану та Башкортостану до Сибіру, Сахи та Інгрії.

Після п’яти років ув’язнення в Білорусі на свободу вийшов журналіст і діяч польської меншини Анджей Почобут. Його звільнення відбулося в межах міжнародного обміну ув’язненими між Білоруссю, Росією та країнами Європи. У Ряшеві відбулася конференція «Road to URC – Security and Defence Dimension», яка є частиною підготовки до міжнародної конференції з відбудови України в Ґданську. Цьогорічна дискусія зосереджена не лише на економіці, а передусім на безпеці. Польща святкує 22-річницю вступу до Європейського союзу. Членство в структурах ЄС значно прискорило економічний розвиток країни, вплинуло на модернізацію інфраструктури, а також розширило доступ до освітніх і науково-дослідницьких програм. Польща підписала угоду про вступ до Європейського союзу 1 травня 2004 року. Володимир Гарматюк

Польща приєдналася до Європейського Союзу у 2004 році після понад десятиліття підготовки та переговорів. Відтоді країна пройшла шлях від трансформації до одного з активних учасників європейської політики та економіки. Сьогодні більшість поляків підтримує членство в ЄС, хоча ставлення до нього поступово змінюється — особливо серед молодших поколінь. Про те, як Польща інтегрувалася в Євросоюз, які переваги отримала і з якими викликами стикається нині, розповідає доктор Анджей Думала.

«Сьогодення»: Польська громада в Узбекистані — повернення до коренів. «На межі»: Понад половина українців за кордоном планують повернення за умов припинення вогню

Польща святкує 22-річницю вступу до Європейського союзу. Членство в структурах ЄС значно прискорило економічний розвиток країни, вплинуло на модернізацію інфраструктури, а також розширило доступ до освітніх і науково-дослідницьких програм. Згідно з різними даними, протягом 20 років членства Польща отримала понад один трильйон злотих, а сплатила близько 400 мільярдів злотих. Польща підписала угоду про вступ до Європейського союзу 1 травня 2004 року. Однак весь процес підготовки тривав понад 13 років. Вважається, що країна вела переговори від 1991 року, натомість у червні 1993 року держави-члени ЄС офіційно підтвердили, що Польща та інші країни Центрально-Східної Європи стануть членами ЄС після виконання економічних і політичних критеріїв. Лише через 3 роки після вступу до ЄС країна приєдналась до Шенгенської угоди. На сухопутних і морських кордонах це відбулось у 2007 році, натомість у повітряному просторі — у 2008 році.

Росія дедалі активніше використовує дезінформацію як інструмент впливу на суспільства Європи — від підриву довіри до інституцій до розпалювання антиукраїнських та євроскептичних настроїв. Як змінюються ці кампанії після 2022 року, які саме соціальні мережі стали ключовим полем битви та як їм протидіяти?

Результати аналітичного дослідження «Перспективи незалежності регіонів РФ: індекси економічної, політичної та гуманітарної спроможності» засвідчили достатній ресурсний та гуманітарний потенціал російських республік для самостійного існування. Дезінтеграція Російської Федерації сьогодні розглядається провідними аналітиками не просто як один із можливих сценаріїв розвитку подій, а як єдиний реальний механізм гарантування довгострокової безпеки європейського континенту та цілого вільного світу. Оприлюднене в Києві дослідження заперечує твердження про «неможливість» розпаду Росії. Українські дослідники подали ґрунтовний аналіз економічної, політичної та гуманітарної спроможності десяти різноманітних російських територій — від Татарстану та Башкортостану до Сибіру, Сахи та Інгрії.

Малі модульні реактори — або SMR — сьогодні називають одним із ключових кандидатів на роль «нового атома» в Європі. На відміну від великих АЕС, це компактні енергоблоки, які можна будувати швидше, поступово і ближче до споживача. Саме тому навколо них зростає інтерес не лише держав, а й великого бізнесу — від промисловості до дата-центрів. Чи справді ця технологія здатна змінити енергетику, яку роль вона може відіграти в трансформації економіки — обговорювали під час Європейського економічного конгресу в Катовіце. Володимир Гарматюк

Чи можемо ми сьогодні нормально говорити одне з одним — поляки й українці — без сварок і образ? Наші відносини — це не тільки політика. Це спільна історія, складні спогади і багато емоцій. Колись важливу роль у цьому діалозі відігравали інтелектуали та публіцисти — такі як Єжи Ґедройць, Юліуш Мєрошевський, чи Юзеф Чапський. Вони намагалися пояснювати, як будувати взаєморозуміння між народами. Сьогодні ж усе виглядає інакше. Дедалі більше впливу мають соцмережі, емоції та інформаційні війни. Хто зараз формує польсько-український діалог? Чому історія досі болить? І чи можемо ми навчитися краще слухати одне одного? Про це - Войцех Мосцібродзький, академічний викладач, політолог, WSB Merito із Ґданська. Володимир Гарматюк

Упродовж останніх років Дональд Трамп декілька разів ставав об’єктом інцидентів із застосуванням зброї. Кожен із них супроводжується не лише слідчими діями, а й політичними інтерпретаціями щодо їхнього характеру та можливого впливу на американську політичну ситуацію.

Україна поступово входить у складний процес інтеграції до Європейського Союзу, де агросектор стає одним із найбільш чутливих і водночас стратегічних напрямів. Дискусія навколо українського експорту, квот, стандартів і конкуренції з польськими та іншими європейськими виробниками виходить за межі торговельних суперечок і перетворюється на розмову про правила спільного ринку. У центрі цієї дискусії — пошук балансу між відкритістю, захистом національних інтересів і поступовою гармонізацією стандартів, яка визначатиме, якою буде українська аграрна присутність у майбутньому ЄС.

На тлі геополітичної напруги ключовим питанням для польського ринку стають альтернативні маршрути постачання та стійкість логістики. Компанії дедалі активніше шукають заміну традиційним напрямкам, інвестують в інфраструктуру та диверсифікують джерела, щоб зменшити залежність від нестабільних регіонів і забезпечити безперебійні поставки пального.

Позиція Мадриду в питанні війни РФ проти України — коментар історика і політичного оглядача, професора Хосе Луіса Орельї (Університет CEU San Pablo).

Чи прийуть США на допомогу Польщі й союзникам у Європі у разі можливої відкритої збройної агресії Росії? Як війна Росії проти України змінює відносини між США, ЄС та Україною — від політичної підтримки до конкретної оборонної співпраці? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

Польська версія: Польсько-білоруський журналіст, активіст польської меншини Анджей Почобут провів в ув’язненні п’ять років. Польський ринок палива після структурних змін.

У межах Європейського економічного конгресу у Катовицях відбулася дискусійна панель «Війна і технології», присвячена новим вимірам сучасного конфлікту, зокрема кіберпростору, безпілотним і автономним системам. Чи робить європейська спільнота достатньо для підготовки до можливого російського нападу чи агресії на тлі заяв Дональда Туска?

Як знайти баланс між правом людини на захист і безпекою суспільства? Чи може легалізація зброї зменшити злочинність — чи навпаки? Наскільки досвід Європи, зокрема Польщі, актуальний для України? Про це у програмі «Я у Польщі» Світлана Мялик порозмовляла з медичним адвокатом Аллою Цимановською.

Про причини і наслідки Чорнобильської катастрофи — розмова з письменником, екологічним активістом і багатолітнім дипломатом Юрієм Щербаком.

Російська Федерація розгортає на тимчасово окупованих територіях України масштабну неоколоніальну кампанію, скеровану на повне заміщення місцевих еліт та трансформацію регіону за власними імперськими лекалами. Ключові посади в окупаційних адміністраціях захоплюють вихідці з російської глибинки, для яких український Донбас, Запоріжжя та Херсонщина стають кар’єрним полігоном. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Польська версія: Чи такі інциденти, як замах на президента США, можуть бути елементом політичної гри? Польські ЗМІ коментують ситуацію безпеки США, зміни в Болгарії та перспективи України.

26 квітня 2026 року у 40-ві роковини Чорнобильської катастрофи активісти та активістки вийшли на одночасні акції у понад 16 містах Європи та світу, зокрема, і в Польщі. Мітинги мали на меті вшанувати пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи та нагадати, що через дії Росії ядерна загроза знову стала реальною для світу. У програмі «Розмова» Світлана Мялик поспілкувалась з організаторами акцій та експертами з ядерної безпеки.

Травма, пам'ять, мова: Чорнобиль у літературних наративах. Що насправді стоїть за скандалом довкола криптобіржі Zondacrypto — і чому ця історія викликає стільки запитань?

До 40 роковин вибуху реактора на Чорнобильській атомній електростанції Україна прийшла в ситуації повномасштабної збройної агресії РФ та ураження військами цієї ворожої держави одразу трьох атомних об'єктів в Україні. Удар російського дрона в захисний конфайнмент над зруйнованим енергоблоком ЧАЕС створив реальну загрозу стратегічному плану демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта «Укриття». Автор: Олександр Савицький.

Вакцинація – це інвестиція у ваше здоров’я. Експерти закликають до профілактики. Також познайомимося з Катажиною Лозою, польською письменницею, що вже понад 20 років проживає у місті Лева і веде блог про життя в Україні.

Чи можуть бджоли допомогти людству освоювати космос? Науковці з Любліна досліджують можливість заселення бджіл у позаземному середовищі. А у спортивному огляді — медалі чемпіонатів Європи, перемоги польських тенісисток, рекорди в легкій атлетиці та плаванні, підготовка до баскетбольного мундіалю 3х3 та інші події зі світу польського спорту.

Ще нещодавно тема сховищ здавалася чимось віддаленим і суто теоретичним. Але війна Росії проти України різко змінила цей погляд. Сьогодні укриття — це вже не “резерв на крайній випадок”, а елемент базової міської інфраструктури, такий самий важливий, як вода, електрика чи дороги. У Варшаві та Познані останнім часом відбулося кілька конференцій і дискусій, присвячених цивільній обороні та переосмисленню міського простору. Головна ідея, яка звучала від експертів і чиновників, проста: сховище має бути частиною повсякденного життя міста, а не окремим, “мертвим” об’єктом.

Польське суспільство швидко старіє, а житлове середовище часто не відповідає потребам літніх людей. Проблема є системною і стосується як архітектури будинків, так і внутрішнього облаштування квартир. Експерти підкреслюють, що вирішення цієї ситуації потребує комплексного підходу — від модернізації інфраструктури до зміни суспільного мислення щодо старіння та доступності житла.