Українська служба Польського радіо

Пити більше води, уникати перебування на сонці в найспекотніші години, захищати голову та уважно ставитися до сигналів власного організму — основні правила, які допоможуть безпечно пережити літню спеку. Експерт із психічного здоров’я та популяризатор здорового способу життя Пйотр Швендровський в інтерв’ю Польському радіо 24 пояснив, як подбати про себе, дітей і літніх людей у період високих температур та яких помилок варто уникати.

Як в Україні триває боротьба за душі вірян — про це пише польський аналітик, політолог з Люблінського Католицького Університету доктор Анджей Шабатюк. Його нова книга під назвою «Між рускім миром та духовною незалежністю. Православні церкви в Україні перед обличчям російсько-українського конфлікту після 2014 року» — це глибоке дослідження того, як церква стає міцною силою у боротьбі за території та владу.

Чи почуваються українські мігранти й біженці своїми у Польщі? Яку роль польські державні компанії відіграватимуть у відбудові України? Та які нові можливості відкриває співпраця між Польсько-українською господарською палатою й Одеською областю? Про результати нового соціологічного дослідження, перспективи економічного партнерства та інвестиційні ініціативи слухайте у черговому випуску програми Української служби Польського радіо.

Польща активізує підготовку до участі своїх державних компаній у відбудові України, а українські регіони вже презентують потенційним інвесторам конкретні проєкти. На конференції Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську польська сторона заявила про розширення економічної співпраці, тоді як Одеська область представила пакет із 48 інвестиційних проєктів загальною вартістю понад 800 мільйонів євро та уклала нову угоду про партнерство з Польсько-українською господарською палатою.

Про генеральний страйк робітників, який зумовив падіння сталінізму та став серйозною тріщиною у фундаменті комуністичної системи в Польщі – розмова з проф. Конрадом Бялецьким (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича) і проф. Павелом Речеком (ІНП і Університет імені Адама Міцкевича).

Гданськ став місцем проведення Ukraine Recovery Conference 2026 — міжнародної конференції, присвяченої відновленню України. У місті, яке після Другої світової війни було майже повністю зруйноване, говорили про майбутні інвестиції, роль місцевого самоврядування, реформи та підготовку України до європейської інтеграції. Президентка Гданська Александра Дулькевич у розмові з журналістами наголосила, що досвід її міста показує: навіть після масштабних руйнувань можливе відновлення, але воно потребує складних рішень, послідовних реформ і роботи з людьми.

Минуло майже десять років від дня, коли британці на референдумі вирішили залишити Європейський Союз. Рішення, ухвалене 23 червня 2016 року, стало безпрецедентним для європейської інтеграції: Велика Британія стала першою і поки що єдиною державою, яка вийшла зі складу ЄС. 52 відсотки учасників референдуму підтримали вихід із Європейського Союзу, тоді як 48 відсотків проголосували за збереження членства. Після цього розпочався тривалий процес переговорів, а офіційно Велика Британія залишила ЄС 31 січня 2020 року. Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон, який ініціював проведення референдуму, визнає, що шкодує про його результат, однак наголошує: рішення мало ухвалити британське суспільство. Володимир Гарматюк

«Сьогодення»: Безпека Балтійського моря та гібридна війна: як на виклики відповідає Польща? «Європа, Польща, Україна»: Уроки «Брексіту» для Європи та Польщі.

Останнім часом дедалі частіше звучать прогнози про можливу торговельну війну між Європейським Союзом і Китаєм. Брюссель посилює захист свого ринку, Пекін попереджає про можливі заходи у відповідь, а на цьому тлі російська пропаганда активно поширює наративи про нібито торговельну ізоляцію Європи. Наскільки реалістичним є сценарій масштабного економічного протистояння між ЄС і Китаєм, хто може виграти або програти від такої конфронтації та які наслідки це матиме для України. Про це у Ранковому ефірі розповів Олег Саркис — експерт з економічних питань.

У більшості країн Європи триває хвиля екстремальної спеки. У Варшаві температура повітря наближалася до +38 °C, а медики попереджають, що така погода становить серйозну небезпеку не лише для людей із хронічними захворюваннями, а й для цілком здорових. Хто перебуває у найбільшій групі ризику, як правильно поводитися під час спеки, як розпізнати тепловий удар та що робити у разі перегріву. Про це у Ранковому ефірі розповів Іван Сорока — президент Українського медичного клубу, генеральний секретар Світової федерації українських лікарських товариств, професор кафедри організації медичного забезпечення Збройних Сил Української військово-медичної академії.

Bank Gospodarstwa Krajowego — польський банк розвитку — одним із перших відкрив своє представництво в Києві. Про фінансування українських підприємств, роль банків розвитку у відновленні країни, участь польського бізнесу в Україні та уроки польської трансформації після вступу до Європейського Союзу говоримо з представником BGK Ярославом Домбровським.

Як Польща формує свою оборонно-промислову політику в умовах зростаючих безпекових викликів. Експерти пояснюють, де проходить межа технологічного суверенітету та чому важливо розвивати критичні технології. Представники бізнесу аналізують інвестиції, експорт і роль держави у підтримці галузі. Окремо обговорюється міжнародна кооперація та те, як Польща може посилити свої конкурентні переваги в оборонному секторі.

Репортаж із літературного пікніка «Іменини Яна Кохановського», що зібрав у Варшаві письменників, видавців і шанувальників літератури. Також у програмі — огляд найцікавіших матеріалів польських тижневиків і медіа: про польсько-українські відносини, дискусії довкола постаті Міхаіла Булгакова та текст під тижневика Newsweek, що присвячений голосній справі навколо варшавської лікарні, в якій депутат варшавської міської ради від Громадянської коаліції мав відкрити VIP-зал для обраних.

Останні місяці Сербія переживає одну з найглибших політичних криз за останні роки. Після заяв президента Александара Вучича про готовність піти у відставку та на тлі багатомісячних протестів у країні дедалі частіше говорять про можливе переформатування влади й зміну політичного курсу. Водночас Сербія залишається важливим гравцем для регіону та країною, яку традиційно вважають одним із найближчих партнерів Росії в Європі, хоча останнім часом Белград демонструє значно складнішу політику. Чи означають нинішні події реальний шанс на зміни, хто може прийти на зміну Вучичу та як це вплине на відносини Сербії з ЄС, Росією й Україною? Про це поговоримо з експертом-міжнародником, кандидатом політичних наук Богданом Ференсом.

Напередодні саміту НАТО в Анкарі країни східного флангу Альянсу — Польща, держави Балтії та Румунія — узгоджують спільні підходи до безпеки регіону та підтримки України. Неформальна зустріч лідерів у польській Юраті показала прагнення посилити координацію на тлі зростання загроз і дискусій про майбутню роль США в європейській безпеці. Водночас у медіа з’являються повідомлення про можливі спроби окремих союзників переглянути підхід до українського питання всередині НАТО. Якими можуть бути наслідки цих розбіжностей і чи формується новий центр впливу в Альянсі — від Балтійського до Чорного моря? Про очікування від саміту та його значення для України й регіону поговоримо з політологом Петром Олещуком.

У Гданську найбільші польські енергетичні компанії підписали лист намірів щодо участі у відновленні української енергетичної інфраструктури. Документ має стати основою для майбутніх спільних проєктів після завершення війни та посилити польсько-українське стратегічне партнерство в енергетичній сфері. У Гданську завершилася Конференція з відновлення України — один із найбільших європейських майданчиків для координації міжнародної підтримки, залучення інвестицій та підготовки майбутніх проєктів реконструкції. Цьогорічний захід був зосереджений на ключових сферах, які найбільше постраждали внаслідок російської агресії: енергетиці, критичній інфраструктурі та логістиці. Одним із головних результатів конференції стало підписання листа намірів між найбільшими енергетичними компаніями Польщі та урядом країни щодо залучення польського бізнесу до майбутньої відбудови українського енергетичного сектору.

Польська версія: Культурні особливості польсько-українського пограниччя. Хто контролює інтернет? Уся правда про соціальні мережі.

26 червня в польському Ґданську завершилася Міжнародна конференція з відновлення України. Організатори планували зосередити головну увагу на енергетиці, логістиці та критичній інфраструктурі. Проте політичне загострення між Варшавою та Києвом суттєво змінило акценти та формат форуму.

Як виглядає польська карта жорстокого поводження з тваринами? Чи можливий є гуманітарний забій сільськогосподарських тварин? Про гуманітарне ставлення до тварин, яких розводять з промисловою метою, розповідають Соланж Ольшевська, голова фонду «Zagroda szczęśliwych zwierząt», Катажина Випихевич, голова фоду «Fundacja Mushika» та Марта Коженяк із зооволонтерської організації «Stowarzyszenie Otwarte klatki».

Польська версія: Виповнилося 90 років від депортації поляків до Казахстану. Візит парламентської делегації з Польщі. Як українки інтегруються в життя польської громади.

Відсутність президента України Володимира Зеленського на Конференції з відновлення України у Ґданську була сприйнята в Польщі негативно, однак його приїзд також міг призвести до нових конфліктів і навіть публічних протестів. Про це в подкасті «Погляд» Української служби Польського радіо заявила польська журналістка, експертка зі Східної Європи та колишня директорка телеканалу «Бєлсат» Аґнєшка Ромашевська-Ґузи. Вона також оцінила перспективи польсько-українського діалогу, вплив історичних суперечок на євроінтеграцію України та останні заяви Києва щодо Білорусі.

Інтерв'ю з лідеркою білоруської демократичної опозиції Святланою Ціхановською. Також у програмі — огляд найважливіших подій польського спорту: успіхи й невдачі польських тенісистів, перемога Бартоша Змарзліка на Гран-прі Польщі зі спідвею, тріумф «Легії» у чемпіонаті з баскетболу, нові медалі польських юніорів на чемпіонаті світу зі стрільби та інші спортивні новини.

Хто ми і звідки походить наша родина — ці питання сьогодні дедалі частіше виходять за межі сімейних розмов і стають приводом для справжніх досліджень. Пошук власного коріння давно перестав бути справою лише істориків чи архівістів і для багатьох перетворився на спосіб краще зрозуміти себе, відновити сімейну пам’ять і зберегти зв’язок між поколіннями. Сьогодні люди по всьому світу об’єднуються у спільноти, шукають архівні документи, складають родовідні дерева та відкривають несподівані сторінки історії своїх родин. Чому генеалогія стає дедалі популярнішою і як сучасні технології змінюють цей процес? Про це поговоримо зі Світланою Вольською, яка створила міжнародну спільноту «Знавець свого роду», людей, захоплених дослідженням родинної історії.

У Гданську триває Конференція з питань відновлення України — найбільший міжнародний майданчик такого формату від початку повномасштабної війни. Однією з найгучніших заяв став виступ єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, який наголосив: для Європейського Союзу життєво важливою є оборонна інтеграція з Україною, адже українська армія та оборонна екосистема вже стали важливим фактором європейської безпеки. На конференції обговорюють не лише відбудову, а й майбутнє співпраці України та ЄС, питання безпеки, інвестицій і європейської інтеграції. Водночас у міжнародному просторі дедалі частіше звучать сигнали про можливі зміни в американському підході до війни Росії проти України. Про головні підсумки, атмосферу та неформальні розмови на полях конференції говоримо з журналістом Польського радіо для України Володимиром Гарматюком.

Попри непростий політичний контекст, між Україною та Польщею триває співпраця у сфері науки, освіти та культури. У Польщі стартував Тиждень України в університетах у межах Глобальної коаліції українських студій — міжнародної ініціативи, що підтримує дослідження України, її історії, культури та сучасних процесів у провідних університетах світу. Протягом тижня у Варшаві, Кракові, Познані та Гданську відбудуться публічні дискусії, зустрічі з керівництвом польських вишів і підписання нових партнерських угод. Про значення цієї ініціативи, розвиток українських студій у світі та роль освіти під час війни говоримо із заступником директора Українського інституту Алімом Алієвим.

Чи змінюється підхід США до війни в Україні — і що насправді стоїть за новими сигналами з Вашингтона? Голова Держдепу США Марко Рубіо спростував заяви Кремля про нібито домовленості між Трампом і Путіним під час зустрічі на Алясці та заперечив існування так званого «духу Анкориджа». Водночас Дональд Трамп несподівано позитивно висловився про Володимира Зеленського, а в американських заявах дедалі частіше звучать оцінки про посилення позицій України. Чи означає це перегляд американської стратегії, чи йдеться лише про зміну риторики? І як ці сигнали можуть вплинути на підтримку України, санкційну політику та позицію європейських союзників? Про це у ранковому ефірі розповів політолог Антон Кучухідзе

Про скандал і ескалацію довкола позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла, конфлікт пам'яті та перспективи відносин між Польщею та Україною — коментар Адама Бальцера (програмний директор Колегіуму Східної Європи).

Журналіст і діяч польської меншини в Білорусі Анджей Почобут, який нещодавно вийшов на волю після ув’язнення режимом Аляксандра Лукашенка, розповідає про ціну свободи та збереження історичної пам’яті. Водночас експерти Олег Саакян та Олег Устенко аналізують перспективи польсько-українського економічного партнерства, пояснюючи, чому взаємна вигода та стратегічні інтереси можуть виявитися сильнішими за політичні суперечки й тимчасові кризи у відносинах між Києвом та Варшавою.

Польська версія: Люблінські НУО діятимуть спільно у випадку кризи. Експорт польської продукції в Україну; інвестиції у післявоєнну відбудову; польська мова серед лікарів; поляки заощаджують, та мають проблему з інвестуванням.

Якими є особливості цьогорчної вступної кампанії? Про це в авторській рубриці Світлани Мялик «Я у Польщі» розповідає освітня експертка, очільниця освітніх центрів у Польщі та Україні Анастасія Хованяк.

Про білогвардійську організацію «Національно-трудовий союз», її захоплення фашизмом, співпрацю з ІІІ Рейхом, подальшу еволюцію та спроби привласнити український Тризуб — розмова з професором Юрієм Шаповалом (НАН України).

Велика Британія готується до чергової зміни прем’єр-міністра. Кір Стармер оголосив про відставку після кількох місяців внутрішньопартійної кризи та падіння рейтингів уряду. Польські експерти називають це наслідком глибшої дестабілізації британської політики, а серед головних претендентів на посаду нового лідера Лейбористської партії називають мера Великого Манчестера Енді Бернхема.

Відставка Кіра Стармера стала не лише зміною одного політичного лідера, а символом глибшої кризи британської політики. Лейбористи отримали переконливу більшість у парламенті, але не змогли перетворити її на стабільну суспільну підтримку. Падіння рейтингів, внутрішній тиск у партії та фрагментація політичної сцени показали, наскільки швидко може змінюватися баланс сил у сучасній Британії. Останніми днями у Варшаві значний резонанс викликала поява чоловіків у камуфляжній формі, які на Центральному вокзалі перевіряли документи в іноземців, не маючи на це жодних офіційних повноважень. У соціальних мережах дедалі частіше з'являються відеозаписи, опубліковані націоналістичною групою BPG (Bronimy Polskiej Granicy — «Захищаємо польський кордон»). Це група самопроголошених «захисників Польщі», члени якої останнім часом дедалі частіше з'являються на політичних заходах, організованих оточенням Ґжеґожа Брауна.

Розмова про мистецтво як спосіб осмислення війни, втрати та внутрішніх змін. Олена Габріель, українська мисткиня, яка після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Польщі та продовжила роботу в нових умовах. Обговорюємо її виставку у Варшаві «Берегині і Захисниці — пошуки себе» та ідеї, що стоять за нею — від жіночої стійкості до досвіду вимушеного переселення. Окремо йдеться про символіку в роботах, зокрема ляльки-мотанки, та практику зентангл як форму арттерапії.

Говоримо про можливі наслідки відставки прем’єр-міністра Великої Британії для європейської безпеки та підтримки України. Також пропонуємо огляд польської преси: аналізуємо, чому автори Polityka попереджають про ризик використання української теми в майбутній парламентській кампанії, як Plus Minus оцінює дискусію навколо висловлювання польського заступника міністра освіти Анджея Шептицького, а також чому Tygodnik Warszawa звертає увагу на небезпеки надто ранньої спортивної спеціалізації дітей.

Видавництво Warsztaty Kultury у Любліні презентує нову книжку. «Бої без правил» — це збірка віршів Сергій Жадана у перекладі поетки, редакторки Александри Зіньчук. В програмі ІТ поговоримо про суть журналістики в добу нових медіа і трансформації медіа. Ще не так давно, на початку десятих цього століття багато говорилося про громадянську журналістику, в якій кожен може створити свій канал, блог, медіа і подавати альтернативну думку.

Світ вступає у нову еру боротьби за ресурси. Якщо раніше головними символами енергетичної безпеки були нафта і газ, то сьогодні дедалі важливішими стають матеріали, без яких не працюють сучасні технології — мідь, літій, графіт, нікель та рідкісноземельні метали. Критична сировина стала не лише економічним питанням, а й елементом глобальної безпеки. За доступ до неї змагаються Китай, США та Європейський Союз, адже від цих ресурсів залежить розвиток електромобільності, цифрової інфраструктури, енергетики та оборонної промисловості. У цій новій ресурсній грі важливу роль можуть відіграти Україна та Польща — країни з потенціалом, який може стати частиною майбутньої системи сировинної безпеки Європи.

Орден Білого Орла як інструмент політики – рішення президент Польщі Навроцького спричиняє кризу. Дипломатичний конфлікт навколо історичної пам'яті виходить на рівень стратегічної загрози для обох країн. Відносини між Києвом та Варшавою опинилися перед загрозою найглибшої кризи за останні десятиліття. Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни – Ордена Білого Орла. Дипломатичний скандал уже спровокував хвилю відмов українських високопосадовців від польських нагород.

Україна зробила ще один крок до членства в Європейському Союзі — 15 червня офіційно відкрили перший кластер переговорів про вступ під назвою «Основи». Разом з Україною цей етап розпочала й Молдова. Яким буде цей шлях, якою є позиція Польщі? Про це у програмі «Розмова» Світлана Мялик поговорила з польським та українським експертом.

Люблінський історик, екскурсовод та перекладач Володимир Дишлевук отримав нагороду в кампанії «(Не)відомі жінки у Вікіпедії». Його відзначили за статтю про українську полярну дослідницю, кліматологиню та очільницю XXXI Української антарктичної експедиції Анжеліку Ганчук.

У сучасних умовах безпекових викликів дедалі гостріше постає питання взаємодії армії та суспільства. Чи може професійне військо ефективно функціонувати без тісного зв’язку з громадянами, та яку роль у цьому відіграють сили територіальної оборони? Полковник Томаш Пєтручук, начальник Тактичного оперативного центру, та командор Томаш Ласковський, начальник управління підготовки — розповідають про модель територіальної оборони Польщі, яка поєднує військову службу, цивільні професії та кризове реагування.

Чи справді польсько-українські відносини переживають найсерйознішу політичну кризу за останні роки? Чому рішення президента України щодо присвоєння одному з військових підрозділів імені героїв УПА викликало настільки гостру реакцію у Польщі? Чи може історичний конфлікт вплинути на підтримку України та її шлях до Європейського Союзу? Про це в ефірі програми «Погляд» Української служби Польського радіо розповів журналіст Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький.

Польська версія: Пенсіонери у Польщі чимраз частіше не відмовляються від професійної роботи. Польська тенісистка Мая Хвалінська виступить на Вімблдоні.

Для подолання критичної ситуації в українській енергосистемі, що склалася через постійні повітряні удари російських окупантів, енергоексперти рекомендують вдатися до термінового переходу від централізованої до децентралізованої генерації. Ключовими викликами для галузі є неефективне управління державними коштами та корупційний тиск. Подальша стійкість України під час відбиття збройної агресії РФ залежить від залучення приватних інвестицій та реальної підтримки місцевих громад. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Українські безпілотники дедалі частіше досягають цілей у глибині Росії, демонструючи вразливість навіть найщільніше захищених об’єктів у Москві. На цьому тлі Польща отримує перші F-35 і одночасно веде переговори з Україною щодо МіГ-29 та обміну оборонними технологіями. Саміт G7 та нова модель підтримки України: чи отримає Київ ліцензію на виробництво систем Patriot та ракет-перехоплювачів? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

Чому математика стає одним із найскладніших предметів для сучасних школярів і що допоможе змінити цю тенденцію? Про це говоримо з учителькою математики стартапу Elechos Наташею Бек-Кужелевською. Також у програмі — аналіз ситуації на фронті та перспектив України у війні з Росією. Своїми оцінками діляться керівний партнер аналітичного центру «Національна антикризова група» Тарас Загородній, політичний експерт Костянтин Матвієнко та політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян.

Польська версія: Чи готова Польща до таких операцій російських спецслужб, як у Білій Підляській? Паливні ринки після розблокування Ормузької протоки. Варшава хоче повної виплати з фонду озброєння України. Польські інвестиції в Україні.

Силам оборони України вдалося нейтралізувати значну частину повітряних загроз. Цього досягли завдяки залученню новітніх методів протидії. Також українські воїни ліквідували ключові спроможності Чорноморського флоту ворога. Водночас Російська Федерація постійно адаптує власну тактику. Військові науковці та експерти наголошують на важливості вивчення нових модифікацій озброєння ворога для оптимізації роботи зенітних підрозділів. Думки експертів зібрав Олександр Савицький.

Про шанси на порозуміння між Вашингтоном і Тегераном та мир у субрегіоні Перської затоки – коментар іраніста, к.п.н. Якуба Гайди (Лудзький університет).

Початок переговорів України з Європейським Союзом відкрив новий етап у процесі європейської інтеграції Києва. У Брюсселі цей крок називають історичним і таким, що може змінити майбутнє не лише України, а й усього ЄС. Голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Кая Каллас заявила, що членство України посилить Європу, зробивши її більш стійкою та впливовою у світі. Водночас у Польщі наголошують: шлях до членства буде складним, вимагатиме глибоких реформ і виконання всіх критеріїв ЄС. Варшава підтримує європейські прагнення України, але паралельно порушує питання історичної політики, сільського господарства та захисту власних інтересів під час майбутніх переговорів.