Українська служба Польського радіо

Антиукраїнські настрої в Польщі мають кілька причин: від природної втоми від війни та тривалого співжиття двох суспільств до свідомої політичної гри. Польський публіцист Якуб Маймурек вважає, що якщо не станеться нічого, що кардинально змінить ситуацію, то майбутні парламентські вибори можуть перетворитися на боротьбу політиків за те, хто займе жорсткішу позицію щодо України.

Участь Польщі в обслуговуванні систем Patriot та чи можуть останні дипломатичні контакти у Вашингтоні наблизити завершення війни в Україні? Шлях Польщі до членства в Європейському Союзі та ключові уроки цього процесу.

Повернення ветеранів до цивільного життя дедалі більше стає не лише соціальним, а й економічним питанням. За оцінками Міністерства у справах ветеранів, до завершення війни їхня кількість може перевищити два мільйони. Це означає, що вже зараз Україна має готувати ринок праці, систему освіти, роботодавців і державні інституції до нової реальності. Саме ці виклики стали темою міжнародної дискусії під час Ukraine Recovery Conference.

Польська версія: Історія легендарного редактора паризького часопису «Культура» і його внесок у польську політичну та суспільну сфери. Польські ЗМІ зокрема про ставлення до українців, війну та питання безпеки.

Самотність у великому місті часто залишається непомітною, особливо коли йдеться про людей старшого віку. Саме тому у Варшаві діють волонтерські програми, які допомагають літнім людям не залишатися наодинці та відчувати підтримку. Чому дедалі більше людей долучаються до таких ініціатив і що змінює волонтерство в житті тих, хто допомагає? Як кілька годин уваги можуть стати для когось справді безцінними? Про це говоримо з Іриною Новіковою, юристкою та волонтеркою

Зустріч президентів України та США у Вашингтоні може стати важливим етапом у діалозі про подальшу підтримку Києва та можливі шляхи завершення війни. Напередодні переговорів сторони обговорювали ідеї часткового припинення вогню, а також перспективи відновлення дипломатичних зусиль. Чи означають останні сигнали з Вашингтона зміну підходу адміністрації Дональда Трампа до України? Наскільки реалістичними є будь-які переговори, якщо Кремль продовжує відкидати пропозиції щодо припинення бойових дій? Про це в ранковому ефірі розповів Ярослав Макітра, політолог та експерт інституту «Соціополіс»

Попри санкції проти Росії у багатьох секторах економіки, її атомна галузь досі значною мірою зберігає присутність на європейському ринку. Рішення Німеччини дозволити виробництво ядерного палива за російською технологією у Лінгені знову поставило питання: чи може Європа одночасно говорити про енергетичну незалежність і продовжувати співпрацю з «Росатомом». Про ризики співпраці з російською атомною галуззю в програмі «Енергетична трансформація» Української служби Польського радіо говорив генеральний менеджер з безпеки та стійкості DiXi Group Михайло Бобійчук.

В Любліні добігає кінця фестиваль «Карнавал штукарів». Місто на декілька днів перетворилось на столицю нового цирку. Повітряних акробатів, жонглерів чи перформерів можна було зустріти просто гуляючи містом. В той час коли канатоходці пересувались високо між кам'яницями старого міста. Найновіші новини зі світу сучасних технологій. Який вплив великі компанії у сфері штучного інтелекту мають на культурну спадщину та на кожного з нас? Стрімкий розвиток штучного інтелекту змінює спосіб, у який ми створюємо, зберігаємо та сприймаємо культурну спадщину. Великі технологічні компанії дедалі більше впливають на сферу культури, порушуючи питання авторського права, етики, збереження історичної спадщини та ролі людини в епоху AI. Про сучасні технологічні тенденції, можливості й виклики говоритимуть Аркадіуш Ґалонзка — антиквар, засновник антикварної крамниці на варшавській Празі, та Міхал Маковський — журналіст Польського радіо.

Фонд духовної культури Пограниччя в Любліні вже 22-й раз організовує Європейські Дні Добросусідства. Ініціатива покликана зміцнювати відносини між людьми, які проживають по обидва боки українсько-польського кордону, а також зберігати пам’ять про спільну історію прикордонних територій. Більше про історію та значення цієї події — у матеріалі кореспондентки Інни Ясніцької.

У Польщі тривають важливі політичні та безпекові процеси. Найбільша опозиційна партія PiS переживає внутрішній розкол, у політичному середовищі точаться дискусії щодо подальшої підтримки України, а Варшава продовжує зміцнювати власну обороноздатність, використовуючи, зокрема, український бойовий досвід. Водночас польські політики згадують перші дні повномасштабної війни та рішення, які дозволили швидко організувати допомогу Україні.

В Українському Домі в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком від 3 до 6 років. Під час зустрічі наймолодші учасники знайомилися з найвідомішими та найзабавнішими віршами Яна Бжехви польською та українською мовами. Це було не просто слухання казок і поезії — діти через сенсорні вправи, музику, рух і спільну гру відкривали літературу як простір для творчості та взаємодії. Подія стала нагодою для двомовної інтеграції, де польські й українські діти разом пізнавали творчість одного з найулюбленіших польських поетів. Захід відбувся у межах проєкту «Місто, річка, дім — Простори літератури в Перемишлі». Проєкт профінансовано Міністерством культури та національної спадщини Польщі з коштів Фонду промоції культури — державного цільового фонду. Галина Леськів

Фонд духовної культури Пограниччя в Любліні вже в 22-й раз запрошує на Дні Добросусідства. Ідеєю ініціативи є зміцнення відносин між людьми, що проживають у прикордонних зонах. Аби це було можливо, в населеному пункті Корчмин буде відкритий тимчасовий пункт пропуску. В Українському домі в Перемишлі відбулися інтерактивні літературні майстер-класи для дітей віком від 3 до 6 років, під час яких вони досліджували найцікавіші та найвідоміші вірші Яна Бжехви двома мовами: польською та українською. Це було не просто сидіння та слухання, а сенсорно-літературний досвід з літературою та музикою, а також двомовна інтеграція через спільну гру.

Більше ніж фестиваль розваг, «Карнавал штукарів» — це можливість побачити, яким сьогодні є цирк. Не лише традиційні номери під куполом, а мистецтво, що поєднує театр, танець, музику, акробатику та сучасні форми перформансу. Під час фестивалю до Любліна приїжджають артисти сучасного цирку з різних країн світу. Глядачі можуть побачити як масштабні видовища, що потребують спеціальних конструкцій, так і невеликі вуличні вистави, які відбуваються у несподіваних місцях міста. Програма «Карнавалу штукарів» поєднує різні жанри: від вогняних шоу та небезпечних трюків із ножами чи шпагами до акробатики на великій висоті та сучасної клоунади.

В Україні відбулося масштабне перезавантаження уряду та військового керівництва. Чому кадрові рішення президента Володимира Зеленського викликали протести, як суспільство сприйняло призначення нового головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого? Про це у програмі «Погляд» говоримо з кореспондентом видання Gazeta Wyborcza у Києві Пйотром Андрусєчком.

Експертка Польського монетного двору Марта Бассані-Прусік розповідає, як уберегтися від шахраїв, які продають підроблені золоті злитки та фальшиві чеки на інтернет-платформах. Також у випуску — найважливіші новини польського спорту: дебют Роберта Левандовського в MLS, місце збірної Польщі в рейтингу FIFA, успіх Міхала Пасюта на чемпіонаті світу з веслувального слалому та інші спортивні події.

Понад пів століття Єжи Ґедройць жив в еміграції, але саме звідти вплинув на те, якою стане Польща після падіння комунізму. Він переконував, що без незалежної України не буде безпечної Польщі, коли ця думка здавалася політичною фантазією. У цьому випуску говоримо про редактора паризької «Культури», його коло однодумців, доктрину ULB і те, як сила незалежної думки здатна змінювати історію. Лунають також архівні записи самого Ґедройця та спогади людей, які працювали поруч із ним.

Як Польща інвестує в розвиток сучасних оборонних технологій і що передбачає програма PERUN? Чому в Україні відбулися масштабні кадрові зміни у військовому керівництві та що означає призначення нового Головнокомандувача ЗСУ? А також чи варто Варшаві долучатися до нової Антибалістичної коаліції та як поєднувати підтримку України із захистом власних національних інтересів? Про це — у новому випуску програми «На прицілі». Запрошує: Тарас Андрухович.

Після програшу 2023 року «Право і справедливість» переживає, мабуть, найскладніший етап за останні роки. Навколо Матеуша Моравецького формується окреме політичне середовище, дедалі активніше заявляє про себе Пшемислав Чарнек, а риторика партії щодо України помітно змінюється. Чи це свідчить про початок боротьби за спадкоємство Ярослава Качинського? Чи, навпаки, є частиною його політичної стратегії, покликаної одночасно утримати поміркованого та радикального виборця? Про це ми поговорили з Роландом Зажицьким, доктором математичних і гуманітарних наук, заступником директора Інституту політичної думки імені Габріеля Нарутовича.

Польська версія: Чого досягає Москва своїми провокаціями в країнах НАТО. Зміни у партії «Право і справедливість», зокрема стосовно України.

Наукова дезінформація дедалі рідше виникає випадково. За псевдодослідженнями, вигаданими експертами та сенсаційними заявами часто стоять цілком конкретні інтереси — бажання заробити, просунути власний продукт або посіяти недовіру до науки й суспільних інституцій. Найбільша перевага таких фейків — простота: вони пропонують готові відповіді там, де справжня наука залишає місце для сумнівів, перевірки й нових досліджень. Саме тому неправдиві твердження про здоров'я, клімат чи нові технології нерідко поширюються швидше за наукові пояснення. Як працюють ці механізми та чому вони виявляються такими ефективними, пояснюють учасники проєкту Варшавського університету Nauka Sprawdza.

«Клоун — це велика дитина». Так характеризує свою професію Олександр Марченко, професійний артист цирку, режисер, педагог, засновник циркової школи Alex Circus, член Всесвітньої асоціації клоунів США та автор культурно-освітньої програми, яка поєднує циркове мистецтво й арттерапію. Пан Олександр став гостем програми «Ми у Польщі» і розповів про різницю в цирковому мистецтві Польщі і України та як можна лікувати дітей з родин воєнних мігрантів гумором.

Європейська комісія оштрафувала AliExpress на 550 мільйонів євро, Польща готується до реформи системи торгівлі викидами ETS, а Головна торговельна школа у Варшаві запускає власний хаб для стартапів. Водночас експерти б'ють на сполох через те, що три чверті польських патентів так і не знаходять практичного застосування в економіці, а країна продовжує реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництва швидкісної залізниці. Зібрали головні економічні новини Польщі.

Поки США одинадцяту ніч поспіль завдають ударів по Ірану, експерти дедалі частіше говорять про затяжний характер конфлікту. Чому Вашингтон навряд чи розпочне наземну операцію — в інтерв'ю Українській службі Польського радіо розповів аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Міхал Войнарович.

Російський «тіньовий флот», атаки на критичну інфраструктуру, безпілотники під водою та боротьба за інформаційний простір — Балтійське море стало новим фронтом протистояння між Росією та НАТО. Учасники панелі «Безпека Балтійського моря в умовах гібридних загроз» під час цьогорічного Варшавського оборонного ярмарку розповіли, як Польща перебудовує свої Військово-морські сили. Запрошує: Тарас Андрухович.

Польська версія: Аналітичний центр Польського Червоного Хреста провів дослідження про готовність до кризових ситуацій. Зміни в програмі «Чисте повітря», більшість польських патентів не потрапляє в економіку, реформа ETS.

Попри те, що тимчасовий захист для українців у Польщі офіційно продовжений до березня 2027 року, на практиці деякі українці стикаються з труднощами при його оформленні. Однією з таких є історія 27-річної Оксани Богдан, яка приїхала до Польщі разом із сином Марком та племінником Назарчиком, рятуючи дітей від війни. Історія пані Оксани та думки експертів з легалізації — у програмі Світлани Мялик «Я у Польщі».

Перед вступом до Європейського Союзу країна-кандидат має виконати десятки вимог, провести масштабні реформи, адаптувати законодавство до європейського права та отримати підтримку всіх 27 держав-членів. Сьогодні процес розширення ЄС здається одним із найскладніших політичних механізмів у Європі. Однак так було не завжди. Понад сімдесят років тому європейська інтеграція починалася зовсім інакше. Після Другої світової війни країни Західної Європи шукали спосіб не лише відновити зруйновану економіку, а й зробити нову війну між ними майже неможливою. Саме ця ідея стала фундаментом майбутнього Європейського Союзу. Про те, як змінювалася політика розширення Європейського Союзу, чому вступ нових держав залежить не лише від виконання критеріїв, а й від політичної підтримки всіх членів Союзу, про що розповіла Беата Юркович, експертка з питань євроінтеграції Team Europe Direct.

Спека та сильні грози — це вже нова природна норма в Польщі. Чому? Процес розширення Європейського Союзу — від країн-засновниць до нових кандидатів.

У Варшаві вже два роки діє Зона чистого транспорту, тобто виділена територія, якою можуть пересуватися лише транспортні засоби, що відповідають визначеним нормам викиду вихлопних газів. Питання, чи є вже конкретні результати. Почуємо думку директорки організації «Clean Cities Polska» Ніни Юзефіни Бонк, яка висловилася на цю тему на хвилях Польського радіо 24. Розмову провела журналістка Марта Гоппе (опр. Н.Б.).

Екологічні стандарти часто сприймають як додаткові вимоги для бізнесу: нові правила, витрати на модернізацію виробництва, необхідність змінювати підходи до роботи. Але під час відновлення України це питання набуває іншого значення. Зелені рішення можуть бути не лише вимогою, а й частиною економічного розвитку — способом залучити інвестиції, створити нові робочі місця та зробити відбудову більш стійкою. Саме про це говорили учасники дискусії під час Конференції з відновлення України у Ґданську. Представники урядів, міжнародних організацій та фінансових установ обговорювали, як поєднати відновлення країни після війни з екологічними змінами, які потрібні для майбутнього розвитку.

На території вже неіснуючого села Воля Островецька триває перший етап ексгумацій жертв Волинської трагедії. За тиждень роботи польські та українські фахівці виявили останки десятків людей, а також особисті речі загиблих. Про перебіг робіт, перші результати та співпрацю українських і польських фахівців у матеріалі люблінської кореспондентки Інни Ясніцької. Також у випуску – огляд польських тижневиків від Тараса Андруховича.

Екологічні стандарти є однією з ключових умов вступу до Європейського Союзу. Йдеться не лише про захист природи, а й про модернізацію державних інституцій, залучення інвестицій та створення сучасної економіки. Під час конференції Ukraine Recovery Conference у Гданську представники Польщі, України, європейських інституцій та міжнародних фінансових організацій обговорили, як екологічні реформи можуть стати основою зеленої відбудови України та її інтеграції до ЄС.

Виставка в музеї POLIN «Гелена Рубінштейн. Краса – твоя доля». NASA, висадка на Місяць і Кубрик: що насправді сталося у 1969 році?

Нові демографічні дані не залишають ілюзій: народжується дедалі менше дітей, а суспільство стрімко змінюється. Що стоїть за цими процесами — економіка, нові моделі життя чи глибші соціальні трансформації? І якою буде сім’я через сто років? Своїми думками ділиться соціологиня Маґдалена Вонсович.

Як можна забезпечити гідратацію організму та де отримати електроліти? Триває набір учасників до реставраційного табору на цвинтарі при Притулку для сиріт і вбогих поблизу Львова. Польські та українські волонтери зможуть разом працювати над відновленням пошкоджених надгробків.

Генрик Юзевський — одна з найсуперечливіших постатей міжвоєнної Польщі. Поляк, котрий народився у Києві, співпрацював із Симоном Петлюрою, працював у польському уряді і очолював Волинське воєводство. Юзевський прагнув не полонізувати українців, які становили більшість населення Волині, а інтегрувати їх до польської держави, зберігши їхню мову, культуру та релігію. Ця політика викликала гостру критику з різних боків і зрештою зазнала поразки.

Контроль над повітряним простором залишається головною умовою успіху сучасної війни. Саме такого висновку дійшли учасники дискусії на Варшавському форумі безпеки, де військові, представники оборонної промисловості та експерти обговорили уроки війни в Україні, роль винищувачів нового покоління, безпілотників Loyal Wingman і те, якою має бути авіація, здатна стримувати Росію. Запрошує: Тарас Андрухович.

Чи справді Дональд Трамп переглянув своє ставлення до України? Наскільки успішним для Києва став саміт НАТО в Анкарі? Чи запровадить Вашингтон жорсткі санкції проти Росії після раптової смерті сенатора Ліндсі Грема? Про це в програмі «Погляд» Української служби Польського радіо говоримо з Мирославою Ґонґадзе, старшою науковою співробітницею Atlantic Council та Friends of Europe.

Найвищі доходи не завжди означають фінансову стабільність. Навпаки, саме поляки середнього віку дедалі частіше потрапляють у боргову пастку. При цьому чоловіки заборгували у кілька разів більше, ніж жінки.

Український фронт показав, що дешевий безпілотник може змінити хід бою. Про системи боротьби з дронами, нові технології та підготовку Польщі до війни майбутнього — генерал бригади Мірослав Боднар. Європейський протиракетний щит — чому країни об’єднують зусилля зараз, щоб сформувати коаліцію протиракетної боротьби? Запрошують: Тарас Андрухович і Вікторія Машталер.

Польсько-українські відносини переживають непростий період: у медіа та соцмережах дедалі частіше з'являються емоційні повідомлення, які посилюють взаємну недовіру. Водночас експерти застерігають, що на суспільні настрої впливають не лише реальні події, а й популізм, історичні суперечки та інформаційні маніпуляції. Чи справді між українцями й поляками зростає напруга, чи це насамперед ефект інформаційного простору? Наскільки історична пам'ять і політична риторика визначають ставлення суспільств одне до одного? Про це говоримо з Аркадіушем Моджеєвським, професором Ґданського університету, дослідником політичної філософії та історії політичної думки

Відставка уряду стала однією з найгучніших політичних подій в Україні за останній час і викликала широкий суспільний резонанс. Найбільше дискусій точиться навколо зміни керівництва Міністерства оборони, адже це відбувається на тлі війни та активних українських операцій проти російських військ. Новина привернула увагу не лише в Україні, а й у Польщі, де уважно стежать за перебігом подій у сусідній державі. Як польські медіа та суспільство сприймають кадрові зміни в українській владі і чи впливають вони на довіру до України? Про це говоримо з польським журналістом Матеушем Ляховським

Напруга між Іраном і США знову загострюється. Тегеран заявив, що у разі нових американських ударів по іранських об’єктах відповідь буде масштабнішою, ніж раніше. Іран також попередив США щодо Ормузької протоки, назвавши цей стратегічний маршрут «червоною лінією». За словами Тегерана, після американських ударів по військових об’єктах Іран завдав відповідних атак по цілях США в регіоні. Як це далі, перш за все, впливатиме на енергетичний ринок у світі, а також на країну агресора? Про це говоримо з Геннадієм Рябцевим, кандидатом технічних наук і експертом енергетичного ринку

Людина з інвалідністю може плавати, бігати, підкорювати гірські вершини чи брати участь у міжнародних змаганнях. Часто головною перепоною стають не фізичні обмеження, а відсутність доступної інфраструктури, підтримки та партнерів для занять спортом. Саме на усунення цих бар'єрів сьогодні працюють польські університети, спортивні клуби та громадські організації, розвиваючи інклюзивний спорт як частину повсякденного життя.

Питання ядерного шантажу з боку Росії, можливості відновлення Україною свого ядерного потенціалу та наявності поля для співпраці між Варшавою й Києвом – коментар Альберта Сьвідзінського (директор з аналітичних питань осередку Strategy&Future).

«Сьогодення»: у Польщі обговорюють можливість підвищення другого податкового порогу зі 120 до 140 тисяч злотих річного доходу. «Політична мапа світу»: протести в Україні, пов’язані з відставкою міністра оборони Михайла Федорова.

Попри скорочення кількості робочих віз і жорсткіший контроль за міграцією, польський бізнес дедалі гостріше відчуває дефіцит кадрів. Найбільше це стосується промисловості, логістики та будівництва, де іноземні працівники вже стали невід'ємною частиною ринку праці. Чи здатна Польща одночасно посилювати міграційну політику й забезпечувати потреби економіки — про це в інтерв'ю Українській службі Польського радіо розповів президент компанії Legalito та експерт EWL Group Артур Гжегорчик.

Польська енергетика входить у новий етап трансформації. До національної електроенергетичної системи вперше почала надходити електроенергія з морських вітрових електростанцій. Одночасно країна прискорює розвиток систем зберігання енергії, які мають стати одним із ключових елементів стабільності майбутньої енергосистеми. На цьому тлі уряд говорить про зміцнення енергетичної незалежності, а бізнес і аналітики звертають увагу на виклики — від вартості інвестицій до необхідності модернізації інфраструктури.

Польська версія: Приклад співпраці при збереженні пам'яток у Радружі на польсько-українському кордоні. Польща вже отримує електроенерію з морських вітрових електростанцій. Що означав би виїзд українців з Польщі?

Польща поступово переходить до американської моделі розвитку оборонної промисловості, де приватний сектор відіграє не останню роль у створенні нових технологій та виробництві озброєнь. Які можливості відкриває програма SAFE і чому країні потрібні мільярдні інвестиції.