Це було вже

На початку червня 1775 року російські війська оточили й без бою ліквідували останню Запорозьку Січ — символ козацької вольності та автономії. Кошового отамана Петра Калнишевського заарештували й заслали до Соловецького монастиря, де він провів у неволі понад чверть століття, тоді як частина козаків подалася за Дунай під протекцію Османської імперії, а інші залишилися служити Росії в новостворених козацьких формуваннях. Чому саме влітку 1775 року російська влада вирішила ліквідувати Запорозьку Січ? Чи було це рішення раптовим, чи його готували роками? Чому запорожці не чинили опору російським військам? Чи вийшла б Російська імперія до Чорного моря без допомоги козаків? Як пов’язано знищення Січі і анексія Кримського ханства? Про останні роки існування Запорозької Січі говорили історик Віталій Ляска та Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України.

26 травня 1926 року на розі вулиці Расін і бульвару Сен-Мішель у Парижі Самуїл Шварцбард випустив кілька куль у Симона Петлюру. Голова Директорії та головний отаман Армії УНР помер того ж дня у шпиталі. Як ми ми пам’ятаємо Симона Петлюру через ро стоків після його загибелі? Як Петлюра із соціаліста став націоналістом? Чому і хто затаврував його антисемітом?За що вбили Болбочана? Які наративи формувала радянська пропаганда навколо фігури Петлюри, і чому його ім’я стало частиною політичної тріади ворогів разом із Мазепою та Бандерою? Про постать Симона Петлюри говорили історик Віталій Ляска та Олександр Кучерук, завідувач відділом Української революції Національного музею історії України

На початку травня у польському Баранові-Сандомирському відбувся Польсько-український історичний конгрес — найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню спільного минулого та способів його інтерпретації. Близько сотні істориків зібралися, аби говорити про тисячоліття українсько-польських взаємин — від середньовіччя до найболючіших конфліктів ХХ століття. Чи став цей конгрес спробою повернути розмову про минуле з політичних трибун у простір фахової історичної дискусії? Чи можуть історики реально впливати на польсько-українські відносини, чи остаточні рішення все одно ухвалюють політики? Чи можливо говорити про українсько-польські відносини поза тінню Волинської трагедії? І чи не запізнилися ми з таким діалогом щонайменше на тридцять років? Наскільки реальними є спільні підручники з польсько-української історії та чи готові обидва суспільства до складної, а не зручної пам’яті? Про спроби нормалізації відносин між Україною та Польщею говорили історик Віталій Ляска та директор Український інститут національної пам'яті Олександр Алфьоров.

Нещодавно президент США Дональд Трамп оприлюднив зображення себе в образі Ісуса, що зцілює хворого, та розкритикував Папу Римського Лева XIV. Чи справді конфлікт між папством і світською владою є одним із найдовших сюжетів європейської історії? Чи можна вважати мовчання Пія XII під час злочинів Адольфа Гітлера моральним провалом Церкви? Чому постать Івана Павла II та його стосунки із Рональдом Рейганом стали настільки важливими для падіння комунізму? Чому частина західних консерваторів шукає “традиційні цінності” в образах Віктора Орбана чи навіть путінської Росії, а не в реальному соціальному вченні церкви? Який католицизм сповідує Джей Ді Венс? Чи залежна Католицька церква від Глобального Півдня та його антиамериканського дискурсу? Про вплив Ватикану на світ говорили історик Віталій Ляска та Анатолій Бабинський, історик, доктор богослов'я, викладач Українського католицького університету.

Навесні 1848 року Європу охопили повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст, які не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Що було найголовнішим для революціонерів: національні вимоги чи соціальна справедливість? Чим галицький досвід 1848 року відрізнявся від класичних революцій Європи? Чому імперії перемогли? І як “Весна народів” відлунює у протестних рухах ХХІ століття? Про першу панєвропейську революцію говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Волинь замість Катині. Куди йде польська політика пам’яті – Віталій Ляска, Богдан Гудь

Останніми роками угорсько-українські відносини залишаються напруженими. Що змінять результати парламентських виборів? Чи туга за Великою Угорщиною досі визначає, як Будапешт дивиться на своїх сусідів? Чи є українсько-угорський конфлікт унікальним, чи типовим для Центрально-Східної Європи? Наскільки Закарпаття важливе для угорців всередині Угорщини чи це зовнішньополітичний козир? Чи все правильно робила Україна на Закарпатті? Чи можливе довготривале порозуміння між Києвом і Будапештом без зміни підходів з обох сторін? Про те, як минуле визначає політику Угорщини щодо України говорили історик Віталій Ляска та Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук

1 квітня 1979 року Іран став Ісламською Республікою після референдуму, який закріпив падіння монархії і прихід до влади нової політичної моделі. Чи була іранська революція несподіванкою і чому проти шаха Пехлеві повстали не лише ісламісти, а й ліві та націоналісти? Як Ірано іракська війна 1980–1988 років не зруйнувала, а навпаки зміцнила режим і згуртувала суспільство довкола нової влади? Чому антизахідність стала частиною державної ідентичности Ірану і як ця логіка визначає його політику сьогодні? Як нинішнє протистояння зі Сполученими Штатами вписується в історію Ісламської Республіки і чому зовнішній тиск не обов’язково веде до падіння режиму? Чи можлива в Ірані нова революція і що насправді утримує ісламістів при владі понад чотири десятиліття?. Про це говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Після повномасштабного вторгнення Росії процеси деколонізації, переосмислення історичної пам’яті та кристалізації нашої ідентичності стали не лише видимими, а й незворотними. Але наскільки деколонізація в українському випадку є усвідомленим проєктом і чи не ризикуємо водночас втратити складність власної історії?  Чи можна говорити про конкуренцію різних моделей української ідентичності сьогодні? Які саме моделі між собою змагаються? Чи можлива ідентичність, яка не будується довкола травми, і чи потрібна вона Україні? Як змінюється географія ідентичності? Про те, як український досвід деколонізації вписується у глобальний контекст говорили історик Віталій Ляска та Данило Судин, соціолог, доцент кафедри Українського католицького університету

Чи справді українське XIX століття — це лише Шевченко, кріпаки і селянська стріха? Чн не зводимо ми цілу епоху до постаті лише одного генія? Як постать Шевченка  затулила інших дієвців і чи можемо ми сьогодні вийти за межі цього канону? Щоб було б, якби Шевченко не народився? У чому зручність та незручність Шевченка для різних ідеологій? Чому нинішній культ Шевченка — це культ здорової людини?  І чому Шевченко щоразу повертається саме в моменти кризи? Про Україну Шевченка і без Шевченка розмовляли історик Віталій Ляска та Михайло Назаренко, український літературознавець та лауреат Шевченківської премії

25 лютого минуло 155 років від народження Лесі Українки. Чи правда, що у нашому баченні національного відродження українців  Леся наче сховалася за спинами Шевченка та Франка.  У чому саме внесок Лесі Українки в український модерного проєкт?  Які образи Лесі Українки домінують в сучасному сприйнятті? Чи впливає на стереотипи про творчість Лесі Українки те, як її інтерпретувала радянська влада?Як вплинула багаторічна хвороба Лесі Українки  на її інтелектуальний стиль і теми?  Чи можемо ми читати її як постколоніальну авторку? Наскільки коректно називати Лесю Українку феміністкою? Чи це анахронізм, чи цілком виправдана перспектива? Яким є сприйняття Лесі Українки на Заході? Чи воно змінюється, якщо взагалі колись було? І чого ще ми досі не знаємо про Лесю Українку? Про це та інше розмовляли історик Віталій Ляска та  Тамара Гундорова, професорка, докторка наук, членкиня-кореспондентка НАН України, головна дослідниця Інституту літератури імені Шевченка.

25 лютого 1956 року на ХХ з’їзді Комуністичної партії Радянського Союзу Микита Хрущов виголосив свою знамениту «таємну доповідь», яка започаткувала офіційне розвінчання культу Сталіна. Уперше на рівні партійного керівництва було визнано масштаб репресій, терору та зловживань влади сталінської доби. Що змусило радянське керівництво піти на розвінчання культу Сталіна? Чому критика культу не переросла в перегляд ролі партії та самої радянської моделі? Наскільки десталінізація була реальною реформою системи? Де пролягала межа дозволеної критики сталінізму в СРСР?  Які особливості мала десталінізація в Україні? І чи відчувалася вона тут інакше, ніж у Москві? Про Радянський союз після смерті Сталіна говорили історик Віталій Ляска та   Олег Бажан, науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН, кандидат історичних наук.

У лютому 2007 року на Мюнхенській безпековій конференції Володимир Путін виголосив промову, у якій він розкритикував однополярний світ, розширення НАТО і заявив про право Росії відстоювати власні інтереси силою. Що саме пояснює різкість виступу Путіна у Мюнхені 2007 року: це була впевненість Росії на тлі енергетичного буму і зростання цін на нафту й газ, чи радше політична реакція на розширення НАТО і втрату контролю над пострадянським простором? Чому після цієї промови західні уряди не переглянули політику щодо Росії? Які саме стратегічні рішення Захід тоді фактично «проспав»? Наскільки рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року створило саму «сіру зону безпеки», яка підвищила ризик російської агресії? Як саме працював російський вплив через українські політичні та економічні еліти? Про довгострокові наслідки Мюнхенської промови Путіна говорили історик Віталій Ляска та  Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Наприкінці 1922 року ЧеКа проводить операцію з ліквідації холодноярського підпілля. Частину отаманів заарештовують, частину виманюють обманом. У січні 1923 року їх переводять до Лук’янівської в’язниці в Києві. Невдовзі холодноярці підняли у в’язниці повстання і хто не загинув під час нього, був розстріляний після придушення. Чому саме Холодний Яр став для Москви однією з найсерйозніших загроз після поразки УНР? Чи можна вважати Холодноярську республіку реальною формою української державності? Що насправді об’єднувало повстанців Холодного Яру — національна ідея чи захист локальної вітчизни? Чи була отаманщина фатальною хибою, що призвела до поразки Перших Визвольних змагань? Чому чекісти не перемогли холодноярівців у відкритому бою?  Що досвід Холодного Яру говорить зараз? Про роль Холодного Яру в історії України говорили історик Віталій Ляска та Юрій Митрофаненко, доктор історичних наук.

Чому Богдан Хмельницький пішов до Москви? Які альтернативи реально існували: Крим, Османська імперія, Трансильванія, Швеція – і чому вони не спрацювали? Скільки рад було у Переяславі 18 січня 1654 року? Чому московити відмовилися присягати? І чи було укладено цього дня угоду? Наскільки православна “одновірність” була щирим мотивом, а наскільки дипломатичною мовою, якою виправдовували союз? Що кожна зі сторін вкладала в угоду: “союз” чи “підданство” –  і де ці уявлення розійшлися? Що саме Росія сьогодні “витягає” з Переяслава для виправдання сучасної війни? Про Переяславську раду і її теперішнє відлуння сьогодні говорили історик Віталій Ляска та Віктор Горобець, доктор історичних наук, дослідник козацької України.

Січень 1972 року став кульмінацією радянських репресій в Україні — КДБ провів масштабну хвилю арештів українських дисидентів. Під удар потрапили, зокрема, В’ячеслав Чорновіл, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Ірина та Ігор Калинці. Чому саме січень 1972-го став моментом “великого зламу” в радянській політиці щодо українського руху і що змінилося порівняно з другою половиною 1960-х? Чи могли дисиденти започаткувати масовий рух? Чого боялася Москва? Чи акції самоспалення були дієвим інструментом спротиву? І чому дисиденти не здобули владу в незалежній Україні? Про український дисиденстський рух говорили історики Віталій Ляска та Радомир Мокрик

Як Трамп реанімував доктрину Монро 1823-го року? Що вона означала на практиці: захист інтересів США чи бажання захопити усю Західну півкулю? Чому під час холодної війни логіка доктрини Монро була перепакована в антикомуністичну риторику? Як на Заході з’явився СРСР і чи означало це крах доктрини Монро? Як Вашингтон проґавив Китай і за рахунок чого той посилив свій вплив у регіоні? Хто може стати наступним після Венесуели? І можуть США здати Україну Росії в обмін на Венесуелу? Про сучасне та майбутнє доктрини Монро говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, підбивають підсумки року, що минає.   

Що зараз більше впливає на святкування Різдва в Україні: світова комерціалізація чи спадок радянських заборон? Наскільки доречним є перенесення звичаїв, які сформувалися понад століття тому в селах, до сучасного міського простору? Чи дідух та ялинка мають давню метрику? Що із дохристиянських традицій на Різдво збереглося досі? Як Москва забороняла Різдво та конструювала нові свята на противагу релігійним? Як колядки стали символом протесту шістдесятників? І чому українці так легко перейшли на новий календар? Про традиції українського Різдва розмовляли історик Віталій Ляска та  Ярослава Музиченко, етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара.

Коли насправді почалася перша російсько-українська війна? Чи була Україна сто років тому політично й інституційно готова до московської агресії? Чому українські владці вірили, що конфлікт можна владнати деклараціями й переговорами? Чому Володимир Винниченко виступав проти створення регулярної української армії — і наскільки це було ідейним пацифізмом, а наскільки фатальною політичною помилкою? Як Москва маскувала агресію під “внутрішній конфлікт” і “радянську Україну” — і чому цей сценарій виявився настільки живучим? Про історичні  уроки Перших визвольних змагань говорили Віталій Ляска та  Віталій Скальський, історик, штаб-сержант 17-Ї бригади "Рейд"

5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум — угоду, за якою Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на запевнення безпеки від США, Великої Британії та Росії. Яке ключове питання Україна мала поставити собі у 1994 році, але так тоді його і не поставила? Чому в українській та російській версіях Будапештського меморандуму згадано гарантії безпеки, а в англійській – assurаnces, тобто запевнення? Чи справді грудні 1992 року Сполучені Штати пропонували Україні членство в НАТО в обмін на ядерне роззброєння? Яку конкретну матеріальну й політичну компенсацію отримала Україна за відмову від ядерної зброї, і наскільки вона відповідала втратам? Чим позиція України відрізнялася від Казахстану та Білорусі? Чи є сенс для України тепер апелювати до Будапештського меморандуму? І як Трамп руйнує світову систему безпеки і чи можливий Будапешт 2.0. Про ядерне роззброєння України говорили історик Віталій Ляска та  Мар’яна Буджерин – докторка політології, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді.

30 листопада 1939 року Радянський союз розпочав наступ на Фінляндію, використавши як привід так званий «Майнільський інцидент» — обстріл радянських позицій кількома днями раніше,  у якому Москва безпідставно звинуватила фінів. Так розпочалася так звана Зимова війна, яка тривала 104 доби. Чи справді варто порівнювати ті події із російсько-українською війною? Чого тоді прагнув Сталін? Як Москва намагалася розіграти карту громадянської війни? Що допомогло Фінляндії вистояти? Які довгострокові оборонні стратегії сформувала Фінляндія після 1940-х? І чи  може сценарій «фінляндизації» бути прийнятним до України? Про Зимову війну і її уроки для України говорили історик Віталій Ляска та  Іван Гоменюк, дослідник історії, автор книги "Провісники Другої Світової"

Нещодавно кремлівський диктатор Володимир Путін порівняв сучасну ситуацію, у якій є Росія, із Смутою. Мовляв як і на початку ХVII століття, Росія відбиває удари іноземних інтервентів і відстоює свою незалежність. Що це були за Смутні часи у яких Московія мало не згинула?  Чи справді згасання династії після смерті Федора Івановича, сина Івана Грозного, мало вирішальне значення для зворохоблення Московщини? Яку роль у Смуті відіграла Річ Посполита і чи справді Московія могла стати її частиною?  Наскільки Смуту можна трактувати як “громадянську війну” і чому московитам не вгодили свої царі? Звідки взялися Лжедмитрії і чому непримітний клан Романових переміг? Врешті як Московія встояла, перебуваючи за крок від прірви? Про Смутні часи в історії Мосовії говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

 У листопаді 1935 року розпочався Варшавський процес, на якому судили членів Організації українських націоналістів, яких звинувачували у вбивстві міністра внутрішніх спра Польщі Броніслава Пєрацького. Чому українські націоналісти обрали тактику терору? І через серед жертв оунівських бойовиків опинилися і українці? Чи це був виключно український досвід? Як політичне насильство у Польщі стало нормою? І чи справді Галичина та Західна Волинь була окупована Польщею? І як на противагу польській владі на Заході України сформувалося громадянське суспільство? Про Організацію українських націоналістів у 1930-х роках гооворили історик Віталій Ляска та Святослав Липовецький, публіцист та письменник, автор книжки “Вбити міністра. В

1 листопада 1918-го року, в останні дні Першої світової війни, оволоділи Львовом і розпочали державотворчі процеси, які незабаром увінчалися проголошенням ЗахідноУкраїнської народної республіки. У той же час розпочалася польсько-українська війна. Листопадовий зрив — революція чи переворот? Чому він став чорним лебедем для поляків? Чи справді польсько-українська війна була останньою романтичною у Європі? Як західні альянти допомогли зруйнувати ЗУНР? І чому галицькі консерватори не змогли порозумітися із наддніпрянськими соціалістами, навіть після Акту Злуки. Про Перші Визвольні змагання на Галичині говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Чи справді сучасна демократія перебуває під смертельною загрозою, чи ми просто спостерігаємо тимчасові труднощі, які можна подолати? Що змушує людей розчаровуватися у демократії? Чи може демократія бути лише ліберальною? Як пояснити глобальний поворот “направо”?  Невже традиційний поділ на лівих та правих поступово зникає? Чи отримає націоналізм нове дихання і як українці можуть навчити цього Європу?  І чому популізм не стане осібною ідеологією. Про ідеології минулого і майбутнього говорили історик Віталій Ляска та Володимир Єрмоленко, філософ, письменник та есеїст

У 1253 році галицько-волинський князь Данило Романович отримав корону і титул короля Русі.  Наскільки цей крок справді наближав його до Заходу? Яким було місце Русі Данила у системі європейських держав середини XIII століття?  Наскільки свідомо Данило вибудовував альтернативу ординському шляху, який обрав Олександр Невський? Коли і чому Московія перебрала на себе право говорити від імені “Русі”?Хто був справжнім спадкоємцем Київської Русі: Королівство Русі Данила чи Володимиро-Суздальська земля, що стала Московією? Чому Олександр Невський став центральною постаттю російського історичного міфу, а Данило Романович залишився на периферії української пам’яті? Чи не є сьогоднішня війна — у певному сенсі — продовженням того ж самого цивілізаційного вибору XIII століття? Про постать Данила Романовича та його актуальність нині говорили історик Віталій Ляска та професор, доктор історичних наук Мирослав Волощук.

Що ми знаємо про останні десятиліття існування Речі Посполитої? Чи справді вона була failed state, як про це говорила тогочасна російська пропаганда? Як після першого поділу між сусідами у 1772-му році Річ Посполита намагалася вийти з підо російського впливу і намагалася реформуватися? Як Росія плодила політичну корупцію всередині суверенної держави? Чому поляки не чинили опору відвертій окупації своєї держави? І врешті як Катерина ІІ наказала остаточно ліквідувати Річ Посполиту, заявивши, що імперія лише «повертає собі російську спадщину»? Про три поділи Речі Посполитої на тлі аналогій до сучасності говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка.

Які найдавніші випадки політичних вбивств відомі з історії? Чому в різні епохи суспільства то виправдовували, то суворо засуджували політичні вбивства? Чим політичний атентат відрізняється від терористичного акту? Чи дійсно політичні вбивства «ефективні» для тих, хто їх організовує? Чи справді Моссад такий ефективний? Як пам’ять про політичні вбивства впливає на сучасну політичну культуру? Про політичні вбивства у минулому та сьогоденні говорили історик ВІталій Ляска та  Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

У 1920-му Київ і Варшава виявилися перед спільною загрозою з боку більшовицької Росії. Незважаючи на непрості стосунки та територіальні суперечки, українці й поляки об’єдналися, щоб захистити власну незалежність. Що означав союз Симона Петлюри з Польщею для українського національного руху? Як Варшавська угода розсварила галицьких та наддніпрянських українців? Для чого Пілсудському була незалежна Україна? І  як українці та поляки захистили Європу від «світової революції»? Про польсько-український союз 1920-го говорили історик Віталій Ляска та  Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Чи можливий сьогодні сучасний аналог Ялти, сильні держави світу домовляються за спинами жертв? Чому Мюнхенська угода 1938 року привела світ до катастрофи? Чи не повторює сьогодні світ помилки 1945 року, коли союзники, керуючись «доцільністю», погодилися на радянський контроль над Польщею – тепер уже під тиском можливих домовленостей між США та Росією щодо України? Чому міжнародне право виявилося безсилим у питанні анексії Балтійських держав? І чи не чекає Україну сценарій фінлядизації? Про це та інше говорили історик Віталій Ляска та Павло Артимишин, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту українознавства НАН України

Новий випуск подкасту Це було вже, в якому Віталій Ляска та кандидат історичних наук, дослідник історії Першої світової Іван Стичинський говорили про передумови початку Великої війни у 1914-му, можливість її повторення у сучасних умовах. 

Ким був останній розстріляний бандерівець Іван Гончарук та які злочини прописували йому радянська влада? Чому односельці погодилися свідчити проти чоловіка? Що керувало ними у 1986–1987 роках, коли система вже тріщала по швах, а вони все ще брали участь у її каральному механізмі? Чому судді, які виносили смертний вирок Гончаруку, спокійно працювали вже в незалежній Україні, а зараз отримують пенсії понад 200 тисяч гривень? Про справу Івана Гончарука говорили історик Віталій Ляска та кандидатка історичних наук, представниця Інституту національної пам'яті на Волині Леся Бондарук

Чи історична пам’ять поляків зараз будується в опозиції до українців? Яку роль у формуванні української ідентичності відіграв досвід конфлікту з польським національним проектом?  Наскільки польський націоналізм ХІХ століття був готовий до співіснування з українським? Наскільки взаємні образи минулого є наслідком імперської спадщини — як російської, так і австро-польської? Чи була Річ Посполита спільною республікою народів? І чому польські політики знають історію краще за українських? Про польсько-українські відносини “без Волині” говорили історик Віталій Ляска та Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського столичного  університету імені Бориса Грінченка

Чи справді Україна була колонією у складі Радянського Союзу? У чому полягає специфіка російського колоніалізму в порівнянні з класичними імперіями Заходу? Як культура стала головним інструментом імперії? Хто така радянська людина — Homo sovieticus — і як вона формувалась в Україні? Чому українська мова маргіналізувалася навіть без заборон? І Якою була роль шістдесятників у протистоянні культурній колонізації? Про це говорили історик Віталій Ляска та Радомир Мокрик, культуролог, дослідник модерної історії Центральної та Східної Європи.

Як виглядала Америка на початку ХХ століття — і чи взагалі хтось тоді серйозно сприймав її як майбутню наддержаву? Як участь у Великій війні зробила із США світового лідера? Чому перед Другою світовою США провадили політику ізоляціонізму? Як  після 1945 року США стали головними архітекторами нового світового порядку? Чому Америка перемогла у холодній війні? Що змінило 11 вересня 2001 року. І чи стане епоха Дональда Трампа символом завершення американської гегемонії. Про вплив США у світі говорили історик Віталій Ляска та Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету імені Мечникова.

Чи мала Україна на початку 1990-х повний цикл ядерної зброї та могла її застосувати  без Москви? Як вплинув Чорнобиль на антиядерні настрої 1990-х?  Чому США будь-якою ціною вимагала безядерний статус України? Чи могла Росія змусити Україну до ядерного роззброєння без участі США та західної дипломатії? Чому попри схожі стартові умови після розпаду СРСР, Білорусь, Казахстан і Україна обрали різні моделі денуклеаризації? Наскільки компетентно діяли українські перемовники у процесі роззброєння – і чи справді вони мали простір для альтернативних рішень? Якою була б Україна як ядерна держава у 1994–2022 роках? Про відмову України від ядерної зброї та Будапештський меморандум говорили історик Віталій Ляска та Мар’яна Буджерин, старша наукова дослідниця Центру Белфера Гарвардської школи Кеннеді, авторка книжки “Бомба у спадок: розпад СРСР та ядерне розброєння України”

Чому після Ісламської революції 1979 року Ізраїль, який у 1950–70-х роках мав тісні зв’язки з Іраном, був оголошений “ворогом номер один”? Що лежить в основі ненависті іранців до Ізраїлю? Чи шиїтський Іран ладнає із сунітськими арабськими державами? Чи є загроза поширення ісламської революції із Ірану? Які внутрішні чинники можуть дестабілізувати іранський режим? Чого чекати від Росії, Північної Кореї, а головно Китаю у цій війні? Якими є сценарії розвитку війни  між Іраном і Ізраїлем у найближчі місяці? Про те як минуле визначає теперешні дії Ірану говорили історик Віталій Ляска  та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Як і коли виникла ідея створити ГУЛАГ? Скільки українців пройшли через радянські табори? Хто такі мінусники і повторники? Що таке “війна сук? І як українці перемогли кримінальних злочинців?  Як членам українського підпілля вдалося організувати систему спротиву в умовах ГУЛАГу? До чого призвели повстання у таборах ГУЛАГу? І чи можна порівнювати радянські табори із нацистськими контаборами? Про ГУЛАГ і опір його в’язнів імперії зла говорили історик Віталій Ляска та  Леся Бондарук, кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті

Як Павло Скоропадський прийшов до влади у квітні 1918-го?  Чи була ця зміна необхідною відповіддю на політичну кризу, чи радше результатом амбіцій, недовіри й розколу всередині українського табору? Чому гетьман, який запропонував порядок і реформи, не здобув народу? Що саме прирекло режим Скоропадського — зовнішні обставини, внутрішні чвари чи брак національного ґрунту? Чи була Україна готова до консервативної моделі державотворення? Про те, як гетьман Павло Скоропадський врятував Україну від політичного та економічного колапсу розмовляли історик Віталій Ляска та та Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Як Європа вийшла з  першої масштабної ранньомодерної бійні - Тридцятилітньої війни? Що саме змінила Французька революція в уявленні про війну — і чому “народ” став не просто жертвою, а рушієм бойових дій і політичних змін? Чому США, не беручи участі в російсько-японській війні, змогли вийти з неї одним із головних переможців? Чому Перша світова не стала “війною, що завершить усі війни”, а навпаки — створила ґрунт для ще страшнішого конфлікту? Чи можна вважати Другу світову війну справді завершеною, якщо її підсумки досі визначають політичні альянси, кордони і ставлення до сили? Що важливіше: перемога у війні чи мир на своїх умовах? І чи здатне людство навчитися закінчувати війни так, щоб більше не починати нових? Про це історик Віталій Ляска говорив із блогером Іллею Чедолумою, доктором філософії у галузі історії

Європейський Союз десятиліттями розширював свої кордони, але чому зараз цей процес майже зупинився? Великі хвилі інтеграції допомогли об’єднати континент чи лише загострили розрив між «старими» та «новими» членами? Чому після вступу Хорватії у 2013-му перспектива розширення стала ледь не примарною? Чи здатні Україна, Молдова та Балкани вдихнути нове життя в європейську інтеграцію? І як Євросоюз подолає виклики нового розширення? І врешті російсько-українська війна стане початком європейської єдності чи консолідує ЄС? Про історію Європейського Союзу говорили історик Віталій Ляска та  Ігор Тодоров, професор Ужгородського національного університету, доктор історичних наук

Після Першої світової війни Німеччина опинилася у глибокій кризі: принизливі умови Версальського договору, економічна розруха, гіперінфляція, політична нестабільність. Веймарська республіка хиталася під тиском радикалів з обох боків. Але чому саме нацисти змогли скористатися цією ситуацією? Як невдалий Пивний путч 1923 року змінив стратегію Гітлера? Чому Велика депресія стала каталізатором його популярності? Як нацисти використовували пропаганду, щоб маніпулювати суспільством? Яку роль у їхньому успіху відіграли великі промисловці, фінансисти та консервативні елітии? Чи справді Гітлера розглядали як «маріонетку», яку можна було контролювати? І чи можна було запобігти диктатурі, яка привела світ до найбільшої війни в історії? Про те як Гітлер прийшов до влади говорили історик Віталій Ляска та Андрій Козицький, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.

Коли і ким у світі вперше було визнано Українську республіку? Чи варто було українцям покладатися лише на Німеччину? Коли Ростов-на-Дону входив до Української держави? Чи шкодили внутрішні чвари між українцями репрезентації на міжнародній арені? І хто із культурних діячів найбільше зробив для сприйняття України в світі? Про міжнародну політику Української народної республіки, її союзників та ворогів говорили історик Віталій Ляска та Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Наприкінці 1930-х років Велика Британія та Франція намагалися уникнути війни, уклавши з Гітлером Мюнхенську угоду, яка стала вироком для Чехословаччини. Захід поступився агресору, сподіваючись зберегти мир, але це лише наблизило Другу світову війну. На чому ґрунтується ризик "нового Мюнхена" – дипломатичної змови великих держав за спиною Києва? Як Захід може повторити помилки 1938 року? Які важелі має Україна, щоб не стати жертвою геополітичного торгу між США та Росією? Наскільки реалістичним є сценарій поділу країни за корейським зразком? Що спільного між виступом Путіна у Мюнхені 2007 року та політикою Гітлера у 1938-му? Які історичні паралелі можуть вказувати на повторення схожих сценаріїв? Чи можливий формат нової Ялти, де великі держави вирішуватимуть майбутнє України без її участі? Про це говорили історик Віталій Ляска та Олег Машевський, доктор історичних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 1667 році у селі Андрусове Московія та Річ Посполита уклали мирний договір. Згідно з ним, Москва та Варшава поділили між собою українські землі по Дніпру. Лівобережжя відійшло до Московського царства, а Правобережжя – до Речі Посполитої. Чому, за умови існування української держави, два сусіди вирішили поділити її? Як на це відреагували в Україні? Чому українська еліта не була спроможною до спротиву? Чому Гетьманщини не знищили раніше? Про це говорили історик Віталій Ляска та доктор історичних наук, професор Віктор Горобець.

У січні 1919-го дві України, наддніпрянська та галицька, об’єдналися в одну державу. Хто тоді став ініціатором Злуки?  Чому не вдалося досягти повноцінного об’єднання? Чим були невдоволені галичани? І чи вододіл між обома державами обмежувався лише політикою? У чому символічна вага Акту Злуки? І як він руйнує російську пропаганду?  Про це говорили історик Віталій Ляска та Іван Монолатій, історик, доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

У січні 2025 року Верховна Рада України ухвалила резолюцію про визнання геноциду черкеського народу царською Росією. Що тоді сталося із черкесами? Скільки геноцидів влаштовала Москва поневоленим народам? Чи справді Москва несла на підкорені терени “цивілізацію”? Чому на початку 1990-х, часах лібералізації у Росії, вона все ж зберегла свою цілісність? Чи можливий збройний спротив із боку поневолених народів? І коли розпадеться Росія? Про поневолені народи Росії говорили історик Віталій Ляска та Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Музею Голодомору