Культурна рубрика

Поезія як простір свободи, пам’ять як моральний обов’язок, а література як спосіб відповідати на виклики історії — саме навколо цих тем цьогоріч зосередилася Міжнародна літературна премія імені Збіґнєва Герберта. Її лауреаткою стала румунська поетка Ана Бландіана — одна з найважливіших інтелектуалок Центрально-Східної Європи, чий голос формувався в умовах диктатури й не втратив суспільного значення після її падіння.

Празькі каплички становлять цінний фонд історичних об’єктів на межі матеріальної та нематеріальної спадщини, що мають велику символічну та духовну цінність. Вівтарі або «марійки», як їх ще називали, ставили переважно у дворах кам’яниць. Вони були місцем релігійного культу, де люди збиралися і разом молилися, — розповідає Мар'яні Кріль Моніка Весоловська-Мазуровська, інспекторка з охорони пам’яток у справах реєстру та документації у Воєводському управлінні охорони пам’яток у Варшаві, уповноважена з питань громадських організацій та громадських опікунів пам’яток.

Щороку наприкінці травня (28-31) у Варшаві відбувається один із найочікуваніших культурних заходів — Міжнародний книжковий ярмарок, який збирає сотні тисяч читачів, авторів, перекладачів і видавців. Попри зміну локації та запровадження платного входу, подія знову зібрала тисячі читачів, сотні видавців і гостей із понад 30 країн. Ярмарок підтвердив, що книжка у Польщі залишається не лише товаром, а й способом розмови про сучасний світ, війну, пам’ять і культуру.

11 травня у Варшаві вчергове відбувся концерт ретро-пісень хору «Гомін» Львівського органного залу. Хор повернувся із великого туру США та Канадою, далі – концерти в Європі і підготовка нової програми із українським ретро українськими містами. Майже рік тому хор «Гомін» здобув величезну популярність завзяки короткому відео у мережі і нестандартному виконанню пісні із репертуару Степана Гіги «Цей сон». Відео швидко набрало мільйони переглядів, хор об’їздив із концертами усю Україну, часто даючи по декілька концертів в одному місті, а згодом відправився до Європи та Америки. Одна програма ретро-пісень із шедеврами української естрадної музики 60-80-х років у аранжуванні для хору стала улюбленою для мільйонів людей по всьому світу.

Музей еміграції у Ґдині – це місце, яке розповідає про польську еміграції за океан, але також і про сучасні виміри міграції. Історії виїздів з польських земель розгорталася протягом сотень років. У найрізноманітніші куточки світу вирушали як за хлібом, так і в пошуках свободи та кращого життя. Це не змінилося й після відновлення незалежності Польщі. Музей еміграції у Ґдині розповідає про глобальну історію поляків і польок, але також і про сучасний вимір міграції.

Цього року у Польщі Великдень вперше за григоріанським календарем святкують греко-католики, а також частина православних спільнот, однак в Україні християни східного обряду святкуватимуть це одне із найбільших християнських свят - за тиждень, 12 квітня. Про те, як колись і сьогодні до нього готуються на Житомирському Поліссі, як ці традиції змінюються далі розповість історикиня літератури, краєзнавиця Ванда Чайковська, з якою розмовляла Мар'яна Кріль

Спектакль «Польський Віфлеєм» можна побачити на сцені Театру Остерви в Любліні. Вистава поєднує минуле із сучасністю, наближає страхи та проблеми сьогоднішньої Польщі, зокрема порушує тему війни в Україні.

Запрошуємо послухати про враження музиканта, журналіста та музичного амбасадора Матеуша Добровольського про участь в Music Ambassadors Tour 2025.

Полтавщина — це не лише край пісень і легенд, а й серце українського модерну, гончарства та унікальної вишивки. Про те, чим живе сучасна Полтавщина, як працюють майстри без світла, та чому важливо «протоптувати доріжки» в регіонах, — у нашому матеріалі. Запрошує Марцін Ґачковський.

У Любліні можна побачити виставу за участю білоруських акторів, які сьогодні продовжують свою діяльність у вигнанні. Після президентських виборів 2020 року директора Національного академічного театру імені Янки Купали, що має понад 100-річну історію, було звільнено через громадянську позицію. За ним пішло понад пів сотні акторів та співробітників інституції. Сьогодні колишні «купалівці» працюють у Польщі, зберігаючи традиції та продовжуючи мистецьку діяльність.

Близько 30 книжок, зокрема п’ять українських авторів, торік презентувало видавництво «Майстерня Культури» в Любліні. Його програма спрямована на наближення літератури Центрально-Східної Європи та знайомство польського читача з творчістю найближчих культурних сусідів

Коляда — одна з найдавніших і найживіших українських традицій, яка й сьогодні об’єднує родини, громади та цілі покоління. Від Святвечора і до Водохреща українці в Україні та за її межами виходять колядувати, несучи з собою пісню, світло і надію. 

За словами о. Стефана Батруха з Української греко-католицької парафії у Любліні, святкування християн східного і західного обрядів у чомусь дуже різняться, а в чомусь вони дуже подібні.

За різдвяною мелодією, яку сьогодні люблять в усьому світі, стоїть історія української державності й культурного спротиву

Хор «Вирій» заснувала у 2019 році Ганна Маленька, до хору входять українці з національної меншини, мігранти та біженці. Частина хористів має музичну освіту, а частина не вміє читати ноти. Усіх об'єднує одне — радість співу.

Подробицями поділився директор Фестивалю «Близький Схід» Павел Пасcіні

«Різні місця 2» — це діалог двох реальностей: воєнної української та мирної польської, зафіксований у роботах сучасних художників і художниць.

Художниці завжди творили канон, але десятиліттями були усунуті з нього. Експозиції показують, як змінюється цей наратив і які виклики залишаються.

Конкурс охопив як представників традиційної журналістики, так і авторів новітніх цифрових проєктів.

За короткий час «Східний Театр» став важливим осередком для міжкультурного діалогу у Любліні. Це місце, де локальні митці зустрічаються з міжнародними партнерами, де народжуються нові ідеї та де молоді виконавці можуть отримати перший досвід на професійній сцені.

У Варшаві відбувся один із кількох концертів львівського хору «Гомін», що працює при Львівському органному залі. Із Польщі хористи розпочали своє велике європейське турне і Варшава стала другим містом, де виступав цей славетний хор. У програмі Мар’яни Кріль «Міжкультурні діалоги» про турне, діяльність хору, популяризацію хорової музики в Україні розповідають диригент Вадим Яценко, один із директорів Львівського органного залу Іван Остапович, солістка хору «Гомін» Анастасія Кулініч, а також Роман Падляк — представник одного із львівських брендів, який створив спеціальний мерч для хору Гомін.

Українські вірші знову пролунали в центрі Любліна. «Варштати культури» запросили українських поеток презентувати свою творчість, бачення сучасної української літератури та її роль у час війни. Однією з учасниць була письменниця й художниця Ганна Осадко — лауреатка Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського та літературної премії «Благовіст».

Попри війну та труднощі, українські митці продовжують відроджувати національну культуру. Керівник хору «Гомін» Вадим Яценко наголошує, що кожен митець має популяризувати українське мистецтво, адже століттями воно було під забороною. А один із директорів Львівського органного залу Тарас Демко вказує: сьогодні головний виклик — зацікавити публіку високим інтелектуальним мистецтвом. Соліст хору «Гомін» Роман Грабовенський додає — спів це не лише талант, а щоденна дисципліна й праця, схожа на спортивні тренування.

У перші дні листопада в Польщі відзначають важливі релігійні свята — День усіх святих  та День усіх померлих, який також називають «Задушками». Ці дні задуми та тиші часто викликають або посилюють почуття смутку й туги, пробуджують меланхолію про яку в ефірі Другого каналу польського радіо розповідав польський письменник та літературний критик Пйотр Кофта. В ефірі Польського радіо для України пролунало опрацювання цього матеріалу.

За ззовні побутовою історією, у «Групі крові» криється розмова про ідентичність і несвідомі травми, що переходять від покоління до покоління. Анна Вакулік пропонує глядачам зазирнути під поверхню власної пам’яті.

Квартет уже понад 10 років популяризує український фольклор у всьому світі. У Польщі виступив при нагоді фестивалю «Україна в центрі Любліна»

У Любліні знову говорять мовою мистецтва — цього разу через традиції, що поєднують народи. Польські та українські учасники взяли участь в етно-майстер-класах, де вчилися творити з пшениці, ножиць і уяви — від ляльок до витинанок. Але головне — не лише ремесло, а й спілкування, що зближує покоління та культури.

Люблін уже дванадцятий рік поспіль збирає найкращих артистів сучасного цирку з усієї Європи. 

Варшавська виставка Київської бієнале «Близький Схід, Далекий Захід» показує, як митці з України та світу осмислюють війну, травму й солідарність через різні медіа

Впродовж трьох тижнів відбуватимуться конкурсні прослуховування 19-го Міжнародного конкурсу піаністів ім. Фридерика Шопена, а 23 жовтня буде названо переможця. За всіма конкурсними виступами і концертами можна слідкувати на спеціальному ютуб-каналі Національного інституту Фридерика Шопена та у радіоефірі Другого каналу Польського радіо

Мандрівка крізь історії в історіях, пригоди й філософські роздуми, містика і гумор — у прем’єрі Польського театру. «Рукопис, знайдений у Сарагосі» Яна Потоцького поставив Ґжеґож Яжина

На «Музичному уроці» перекладаємо текст пісні «Чому моя мама не любить мене?», розповідаємо про легендарний український гурт «Брати Гадюкіни» і шукаємо відповідь на запитання, що звучить у заголовку. | „Dlaczego moja mama mnie nie kocha?” — zastanawiają się muzycy z zespołu Braty Hadiukiny. Tłumaczymy i analizujemy tekst piosenki.

На виставці представлено понад шістдесят картин — переважно її авторські портрети, але також натюрморти, пейзажі та така ж кількість малюнків, ескізів, альбомів для малювання та зовсім невідомих і дивовижних дитячих робіт.

Від початку своєї діяльності у Польщі, пов’язаної із вимушеною еміграцією через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, оркестр зіграв на європейських та світових сценах понад 250 концертів. Найближчий виступ — 22 вересня у Катовицях.

Мешканцям Тарґувка не обов’язково поспішати до бібліотеки у робочі години. Достатньо замовити книжку через застосунок і забрати її дорогою з метро у новій «Метротеці»

Від салонів Шопена до поезії Кохановського: наприкінці літа Варшава стає сценою для кількох великих культурних подій — двох фестивалів, присвячених музиці, та загальнонаціональної акції читання.

Запрошуємо слухати двомовну польсько-українську передачу про сучасну музику та культуру!