Фейколови. З Польським радіо для України

Про результати досліджень трагедії в Єдвабному, роль польських і німецьких виконавців злочину, а також про сучасні суперечки навколо історичної пам'яті та спроб утвердити у суспільній свідомості викривлене зображення подій розповів Доктор Кшиштоф Персак із Інституту політичних досліджень ПАН, у розмові з журналістом Першого каналу Польського радіо Міхалом Вуйціком.

Цей рік доволі гучно зробився довкола питання ШІ. Якщо попереднього року ми лише приглядалися до інструментів, а інструменти «прислухалися» до нас, то цей рік показав, що генерація за допомогою ШІ — це справа реальна й ефективна. У той час, коли довкола питання ШІ, як і довкола кожної нової технології, розгортаються дискусії етичного, естетичного й правового змісту, цю, як і кожну іншу технологію, беруть на озброєння наші вороги — а саме російські спецслужби чи дочірні структури, які не гребують використанням ШІ для поширення й генерування дезінформації. Сьогодні поговоримо про те, які типи контенту виходять з-під клавіш російських фейкоробів, де справді криється небезпека з боку ШІ, та як зрештою вберегтися від дії такого забрудненого контенту. Говоримо сьогодні з кандидаткою соціологічних наук, керівницею досліджень дезінформації в «OpenMinds», експерткою з аналізу цифрових даних Юлією Дукач

4 листопада у Варшавському університеті відбулася презентація Аналітичного центру Мєрошевського під назвою «Політичні наративи в дусі російської пропаганди. Звіт про їхню появу в польській науковій літературі у 2014–2024 роках». Подію у програмі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація» прокоментував заступник міністра науки та вищої освіти професор Анджей Роман Шептицький.

Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками

Директорка Департаменту стратегічної комунікації і протидії міжнародній дезінформації МЗС Катажина Шаран розповідає про основні тенденції та виклики у сфері боротьби із фейками

Дезінформація, враховуючи масове поширення штучно створеного контенту, стає дуже серйозною загрозою для суспільства та нашої безпеки в цілому. Алгоритми, які керують соціальними мережами, сприяють тому, що суспільство поляризується, а самі мережі отримують від цього прибуток. Суспільства також стають дедалі більш поляризованими, і з’являється все більше груп або акторів з крайніми поглядами. І враховуючи всю тенденцію збільшення фейкових новин, маніпуляцій і дезінформації, виникають питання, як регулювати медіаринок, і яка роль держави/держав чи міжнародних організацій щодо ЗМІ? Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»

Туреччина стоїть на межі інформаційної боротьби, де урядовий контроль, тиск на незалежні медіа та зовнішні впливи переплітаються у складну й суперечливу картину. Щоб зрозуміти, як формується цей інформаційний лабіринт, журналістка Анна Львова вирушила до Стамбула — серця Туреччини, де стикаються і змагаються між собою місцеві та міжнародні голоси, включаючи вплив таких гравців, як російський «Спутнік»

У цьому подкасті ми досліджуємо RT (Russia Today) — ключовий інструмент інформаційної війни Росії. Як цей медіагігант маніпулює фактами, транслюючи пропаганду Кремля? Чому абсурдні наративи на кшталт «зомбі-вояків» чи біолабораторій знаходять відгук? Розбираємо механізми дезінформації та її вплив на суспільну думку й глобальну аудиторію

Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі

Продовжуємо говорити про джерела, суть російської дезінформації, фейків, а також методи їх поширення в Італії. У цьому випуску подкасту ми поговоримо, зокрема, про це, а також про справу Віталія Марківа — українського військового, якого було ув’язнено в Італії у 2017 році за нібито вбивство італійського фотожурналіста Андреа Роккеллі

Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул

Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул

Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)

Місцеві українці згуртовані, діють товариства і асоціації, які сприяють протидії кремлівській пропаганді і фейкам. Розмова з представниками асоціацій «Con Ucrania» (Мадрид), «Червона Калина» (Барселона), «Euskadi-Ucrania» (Більбао)

В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом

В ЄС і НАТО вибухи, що сталися у вересні 2022 року в Балтійському морі, визнали «навмисним актом» саботажу, а Польща та Україна винною в них вважають Росію. Проте, головною версією німецьких слідчих став так званий «український слід» диверсії на «Північних потоках» - розмова Олександра Савицького з президентом київського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайлом Гончарем та військово-політичним експертом, фахівцем із протидії інформаційним загрозам Євгеном Саськом

Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією

Розмова Сніжани Чернюк із Деяном Србіновським і Александром Србіновським, журналістами з Північної Македонії, які займаються питаннями політики та безпеки, зокрема й темою війни в Україні. Александр Србіновський, крім того, також бореться з російською дезінформацією

Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди

Від антиамериканізму, непримиренного пацифізму, антимілітаризму до солідарності і засудження російської агресії — про ставлення баскського суспільства і баскських націоналістичних течій до війни Росії проти України та проблему російської дезінформації і пропаганди

Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги

Політичний консультант і засновник Інституту глобальної трансформації Віктор Березенко: «Кремль дістає сірник і кидає його у кімнату, де давно не було полум’я». Головне завдання російської пропаганди — розпалити ворожнечу між Україною і її західними партнерами, аби позбавити допомоги

Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик

Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Повномасштабна війна Росії проти України породила безпрецедентну кількість новинних статей і повідомлень у соціальних мережах, які відображають протилежні ідеології та наративи. Результатом цих поляризованих кампаній стали взаємні звинувачення у дезінформації та фейкових новинах вони творять атмосферу плутанини та недовіри для читачів у всьому світі. Це когнітивна війна росії проти світу. Боротьба за людську свідомість точиться вже за монітором компютера, смартфона, лептопа. І ми в ній беремо участь. Не завжди в якості учасників, частіше як інструменти і жертви. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Про те, як представники української громади в Чехії та активісти чеського суспільства намагаються протистояти дезінформаційним кампаніям росії, Світлана Мялик поцікавилась в українців Чехії та чеських друзів України

Швеція може слугувати позитивним прикладом боротьби з дезінформацією. На державному рівні вона її проводить, зокрема, за допомогою Шведської агенції психологічного захисту. Агенція запрацювала за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну, у січні 2022 року. Тож на час великої війни в Україні Швеція могла протистояти російським впливам. Крім того, діяльність агенції була надважливою у час вступу Швеції в НАТО. Проте росія не зупиняється ні на мить, тому агенція виконує важливу роль і сьогодні. Керівник штабу Шведської агенції психологічного захисту Мікель Тувесон вважає, що діалог та обмін досвідом у сфері протидії з дезінформацією є основоположним. Тож Анастасія Купрієць поговорила з ним про діяльність агенції, про російські спроби вплинути на шведське суспільство та шведсько-українську співпрацю  в інформаційній сфері

Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України

Розмова Дарʼї Юрʼєвої з дослідниками з України, Угорщини та Вірменії. Мова піде про дезінформацію, а точніше про те, наскільки стійкими є суспільства у цих країнах до російських наративів та пропаганди, та як змінилися методи Кремля після початку повномасштабної війни проти України

Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем

Розмова на тему головних російських дезінформаційних наративів й тенденцій та їхній вплив на польське суспільство з керівником групи аналізу наративних тенденцій та перевірки фактів у Науково-академічній комп’ютерній мережі (NASK) доктором Анджеєм Козловським, а також із експертом з дезінформації з Академії воєнного мистецтва доктором Вітольдом Репетовичем

Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією і кібератаками, співпрацю Посольства України в Чеській Республіці з владою країни та імунітет чеського суспільства до російської пропаганди Світлана Мялик розпитала в українських дипломатів, представників чеського уряду та експертного середовища

Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм

Про нову стратегію Росії розхитування ситуації в Україні, про те, як змінилися наративи Кремля у порівнянні із 2022 роком, Лариса Задорожна поговорила із військовослужбовцем ЗСУ Мирославом Отковичем, головною редакторкою «Громадського» Христиною Коцірою і керівником Центру стратегічних комунікацій та інформбезпеки Ігорем Соловеєм

Швеція вирізняється стійкістю до російської дезінформації. Навіть у процесі вступу до НАТО країна витримала хвилю російських фейків та спроб дестабілізувати суспільство. І це не тому, що Швеція не має больових точок, на які може тиснути Росія. Секрет в усвідомленні вразливостей і роботи над ними. На державному цю роботу проводить Шведська агенція психологічного захисту. Анастасія Купрієць вирушила до Швеції, щоби зсередини подивитись на те, як шведське суспільство справляється з російськими інформаційними впливами, а також дізнатись, які російські наративи все ж знаходять відгук у цій країні

Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен

Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія 

Думки й оцінки пересічних іспанців та експертів щодо проблеми російської пропаганди і дезінформації в Королівстві Іспанія

Розмова Сніжани Чернюк із Сонею Танескою, журналісткою медіаплатформи Racin.mk, і Біджаною Йордановською, редакторкою «ГРАЖДАНСКО», про дезінформацію та інформаційні маніпуляції в інфопросторі Північної Македонії

Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Згідно зі звітом Всесвітньої ради золота, після вторгнення в Україну Росія видобула та вивезла з Африки золота щонайменше на 2,5 мільярда доларів, що допомагає їй фінансувати війну з Україною. Разом з тим росія творить в Африці міфи про «поганий Захід» і охоче допомагає місцевим владам, поки Захід повільно розглядає варіанти і шукає причини для відмови. Все це на користь росії та розширенню її сфери впливу. Про це говорить африканський журналіст Філіп Обаджі. Про це говорять польські місіонери, які працюють в Африці і мають досвід взаємодії з російськими найманцями. Про це говорять і українські експерти з дезінформації. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки

Норвегія як частина глобальної спільноти стикається з викликами дезінформації, особливо в контексті російської пропаганди. Журналістка Польського радіо Анна Львова вирушила до Осло, щоб поговорити з експертами, які досліджують цю проблему з різних перспектив: від мовних особливостей фейкових новин до використання технологій у боротьбі з дезінформацією. У цьому подкасті ви дізнаєтеся, як Норвегія розвиває критичне мислення, впроваджує фактчекінг і працює над посиленням інформаційної безпеки

«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк 

«Путін грає нашими страхами. Дає нам впасти у свою пастку. Коли справа доходить до "Північного потоку-2", ми зробили фатальну помилку, дозволивши собі керуватися погрозами чи фальшивими обіцянками», — це заява Анналени Бербок, німецької міністерки закордонних справ. Німеччина дуже давно перебуває в полі впливу росії. Спершу одна її частина — НДР. А сьогодні вся країна. В окремих землях це видно по тому, яку там підтримку отримали праві популісти такі як AfD чи BSW. Чим так бере Німеччину росія і яку дезінформацію там поширює? Говоримо про це із німецькими експертами. Матеріал підготував Володимир Гарматюк

Про чеський досвід боротьби з російською дезінформацією в інтерв’ю Світлані Мялик розповів чеський фахівець з інформаційної безпеки Роман Маца

Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.

Поширення знань, інформації про Україну як основа протидії пропаганді та дезінформації… Сьогодні ми дізнаємося, як у Фінляндії, завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях, змінюється сприйняття України, української культури, мови. Фінляндія — це країна, що сьогодні надає велику підтримку Україні — гуманітарну, військову, також підтримує українських воєнних мігрантів, але, разом з тим, роками тут практично нічого не знали про Україну, а через всюдисущий російський наратив і роботу російських громад поширюється російська література, музика, кіно. Гості подкасту — українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка, професійна флейтистка Ірина Горкун-Сілен, представниці Товариства українців у Фінляндії.

Російські інформаційно-психологічні операції активно використовують соціальну мережу TikTok для поширення серед українців антимобілізаційних настроїв і це має значний швидкий вплив на суспільні настрої, особливо серед молоді. До такого висновку дійшли автор соціологічного опитування щодо впливу дезінформації на мобілізаційні процеси в Україні, яке вчинила аналітична група InfoLight.UA. Це дослідження охопило вивчення проблем з мобілізацією військовозобов’язаних громадян на захист України від збройного нападу на неї росії. Матеріал підготував Олександр Савицький