Техніка читання

Як письменник бачив людину? І як це вплинуло на те, як бачимо її ми?   У цій розмові брали участь двоє: Ольга Боринська - кандидатка політичних наук і психологиня, Олександр Демарьов - автор цього подкасту.   🔺 Слухайте, коментуйте та підписуйтесь. І обов'язково кажіть, про чию творчість хочете послухати. 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗  https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗  https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585

Письменник-класик дає поради початківцям – що може бути краще? В рамках рубрики «Письменник про літературу» пропонуємо вам послухати міркування Акутаґави Рюноске про життєвий талант і вміння бути поетом. «Той, хто намагається стати письменником, схожий на шофера, який не закінчив автомобільної школи, який на повній швидкості жене вулицею машину.» Читає Олександр Гавва. 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗 https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗 https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585

Адвокат Мартіан – Леся Українка   Справа вище сім'ї? | Влада над собою та іншими | Віра та рабство «Адвокат Мартіан» –  драма про переслідування християн у Давньому Римі. Але думки, на які вона може наштовхнути уважного читача, нам набагато ближчі. Яку ціну доводиться платити за вірність ідеям? Чи має бути віра вищою за  людину? Яка справа варта того, щоб за неї віддати життя?   Щоб написати про становище християн у Римі, Леся Українка ретельно вивчала історичні джерела і розбиралась у цьому краще за деяких вчених. Вона змогла показати, як життя окремих людей відображає і творить долю цивілізації.   Поговорили про цей твір із моєю хорошою подругою Крістіною Москаленко – вчителькою української літератури. 🔺 Слухайте, коментуйте та підписуйтесь: 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗  https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗  https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585

Рей Бредбері "Кульбабове вино"Рей Бредбері – класик наукової фантастики. Але й фантасти можуть ностальгувати...👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут:🔗  https://buymeacoffee.com/tchytannia🔗  https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳 4441 1111 2846 0585

У цьому випуску ми не придумали нічого кращого, як підбити підсумки читацького та письменницького року: порадили книжки, посварили та похвалили авторів та розібрались, навіщо взагалі потрібно те, що ми робимо. Заходьте за книжковими рекомендаціями, натхненням щось почати у новому році та діліться у коментарях своїми підсумками, планами і думками.Книжки цього випуску:Панас Мирний — Коротка проза («Дурниця», «Лихо давнє й сьогочасне»)Чарльз Роберт Метьюрін — Мельмот БлукачГабріель Гарсія Маркес – Сто років самотності  Хуан Рульфо — Педро ПарамоЖан-Жак Руссо — Нова ЕлоїзаТисяча і одна нічДжеймс Джойс — УліссКнут Гамсун — ГолодОлександр Демарьов — Книжка для шестикласниківЛія Прайс — Про що ми говоримо, коли говоримо про книжки: Історія та майбутнє читанняФлоренс Ґоє — Як працює класичне оповіданняГартман фон Ауе — Бідний ГенріхІван Франко — Сойчине крилоАйшегюль Саваш — АнтропологиПідтримати нові випуски подкасту:  🔗 https://buymeacoffee.com/tchytannia  🔗 https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi  💳 4441 1111 2846 0585  Літературний клуб Лепорт: https://t.me/leportКупити "Книжку для шестикласників": https://odemarov.com.ua

У сьогоднішньому випуску говоримо про чудовий зразок античної літератури – роман «Дафніс та Хлоя». Гете вважав, що цю пасторальну історію кохання та дорослішання двох підлітків треба час від часу перечитувати, щоби повернути свіжість своїм власним почуттям. Чому ця проста розповідь і досі викликає у людей захват? Що спільного у Лонга із французькими романтиками та поетами італійського Відродження? Думаємо про це разом, розбираючись із «залитою сонцем книжкою». Підтримати нові випуски подкасту: 🔗 https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗 https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585 Літературний клуб Лепорт: https://t.me/leport

У цьому випуску говоримо про книжку, яку можна вважати найдобрішим поглядом на українське село в нашій літературі. Довженко працював над повістю чотирнадцять років. Книжка входить у списки знакових творів української літератури. Попри те, що невелика, вона розчулює, смішить і викликає сльози. А ще – примушує думати: про село, про долі людей, про дитинство і про великий світ, у якому вміщаються велична краса природи і просте людське горе. Говорили з акторкою і режисеркою Христиною Урсуляк, яка створює виставу за мотивами повісті. 🔺 Слухайте, коментуйте та підписуйтесь: https://linktr.ee/t_chytannia 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗 https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗 https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 058500:00:00 - вступ  00:01:55 - справді смішні тексти в українській літературі00:06:37 - чому обговорюємо саме "Зачаровану Десну"  00:12:36 - про зорі, реальне і фантастичне у творі00:17:46 - "Зачарована Десна" - енциклопедія сільського життя?00:22:20 - про втрачену гармонію з природою і світосприйняття героїв00:36:37 - про людей щирих, щасливих і нещасних00:47:07 - про батька Довженка і час Довженка00:55:47 - про суть літератури і роль митця01:14:20 - висновки

У сьогоднішньому випуску говоримо про визначну пам'ятку Алітераційного Відродження XIV століття, яка по праву має стояти на одному щаблі з «Божественною комедією». Анонімна поема довго лишалась в тіні творів Чосера і була лише предметом вивчення спеціалістів. Ми навіть могли втратити її назавжди – але сила поетичного слова змусила «Зеленого Лицаря» раз за разом виринати із забуття. У ХХ столітті Джон Рональд Руел Толкін переклав її сучасною англійською, а фільм 2021 року закріпив образи Сера Ґавейна та Зеленого Лицаря у масовій культурі.  Обговорюємо, як ця книжка поєднала християнський символізм, кельтську міфологію та куртуазну романтичну культуру в унікальному тексті, сповненому величі осені Середньовіччя.Слухайте, поширюйте й діліться враженнями!***Підтримати нові випуски подкасту:🔗  https://buymeacoffee.com/tchytannia🔗  https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳  4441 1111 2846 0585Техніка читання в соцмережах: https://linktr.ee/t_chytannia

Мігель де Унамуно — "Любов і педагогіка"Від книжки з такою назвою - "Любов і педагогіка" - очікуєш багато. Навіть попри те, що книжці понад сто років, а уявлення про любов і педагогіку змінились.А втім, багато в чому люди, які люблять і виховують, лишились такими самими. Життя завжди багатше, ніж найцікавіші і найглибші теорії про те, як треба жити - і сьогодні ми часто не вміємо поєднати дійсність із очікуваннями й намірами. Що вже казати про чужі поради!За цією книжкою Мігеля де Унамуно неможливо навчитись ні виховувати, ні любити. Та цього і не варто сподіватись від будь-якого твору. Що може цей короткий роман, чого він навчає, що критикує, до чого підводить і що відверто висміює, - про це все ми поговорили з Богданом Марченком, автором ютуб-каналу про музику, куратором кіноклубу й кінокритиком.Слухайте, поширюйте й діліться враженнями!*****Не забувайте, що нас можна підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytanniaАбо:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳Номер картки банки4441 1111 2846 0585На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.Дякуємо!

Олександр Кониський - "Доля одного письменника"Олександр Кониський (1836-1900) був видатним громадським і культурним діячем. Наскільки видатним? Досить згадки про те, що він став засновником Літературного товариства ім. Т. Шевченка. Роль цього товариства у просвіті народу й вихованні інтелігенції просто неймовірна.Як поет і письменник, він залишився в тіні сучасників. Та це не означає, що він не став майстром своєї справи.  Оповідання "Доля одного письменника", яке ми пропонуємо послухати, досить песимістичне. Та це тільки на перший погляд. Уважний читач помітить і багато світла, особливо в тій частині, де йдеться про університет.  Втім, і смуток, і гнів автора мають бути зрозумілими. Варто тільки згадати, в який час це оповідання було написане.****Не забувайте, що нас можна підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytanniaАбо:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳Номер картки банки4441 1111 2846 0585На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.Дякуємо!

ТЕОДОР ДРАЙЗЕР "Дженні Герхардт"Будемо чесними, це не найпопулярніший і не найкращий роман Драйзера. Вершинами його творчості можна вважати "Американську трагедію" чи "Трилогію бажання". Та й первісток, "Сестра Керрі", здається краще виконаним художнім твором. А проте книжка про Дженні Герхардт заслуговує уваги.Якщо коротко, то це роман про жінку, яка попри те, що є головною героїнею, постійно мириться із тим, що дає їй життя. І хоча дає воно зовсім мало, (а частіше відбирає), Дженні любить і хоче любові.  Драйзеру вдалось намалювати суперечливу героїню. І непереборну силу обставин він зобразив майстерно. Цього вже достатньо, щоб познайомитись із романом.  Говорили про "Дженні Герхардт" із подругою і колегою, наполегливою читачкою із ясністю в голові й твердістю в голосі, Іриною Фіголь. Це обговорення не схоже на інші: такого детального розбору сюжету на цьому подкасті ще не було. Тож будьте обережні, багато спойлерів.Приємного і корисного слухання!*****Не забувайте, що нас можна підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytanniaАбо:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳Номер картки банки4441 1111 2846 0585На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски. Дякуємо!

БеовульфПоема з глибокого середньовіччя, яка дійшла до нас випадково: єдиний відомий рукопис ледь не згорів. Наразі це найдревніша відома нам пам'ятка давньої англійської літератури.Хотілось би сказати, що ця книжка мала великий вплив на історію, але її, загублену у книгосховищах, кілька століть не читали. Популярною вона стала лиш двісті років тому.  Навіть якщо ви ніколи цю поему не читали, вам має бути добре знайомим один із головних її епізодів. Той, який використав у своєму "Гобіті" Толкін — герць із драконом.Що там ще є, чим цікава ця поема, чому вона складна, слухайте у новому випуску, де говорили двоє: Дмитро Столяренко та Олександр Демарьов.*****Не забувайте, що нас можна підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytanniaАбо:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi💳Номер картки банки4441 1111 2846 0585На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.

Цей роман у діалогах за життя автора був ще менш відомим, ніж сьогодні. Тоді він просто не видавався. Вийшов у світ аж у 1907 році - в тому столітті, до якого Василь Мова не дожив.  В центрі твору - життя української родини на Кубані. Це за сюжетом. Проблем же автор вмістив сюди так багато, що складно серед них обрати головну. От що значить письменник - нічого від його ока не сховалось! Саме тому ми, два уважні читачі-редактори, які працювали над перевиданням "Старого гнізда", говорили про книжку понад годину.  Цей формат обговорень можна назвати так: літклуб на двох. Багато спойлерів, тому не ображайтесь. Гостя, яка у цьому випуску почувалась як удома, - Анастасія Бідонько: редакторка, співзасновниця видавництва "Ще одну сторінку", популяризаторка української класики.Слухайте, будь ласка, і розказуйте про "Техніку читання" і першому зустрічному, і другому, і навіть третьому.  Приємного і корисного слухання!*****Нас можна і варто підтримувати тутАбо тут:🔗Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳Номер картки банки 4441 1111 2846 0585 ***Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/ Дякуємо!

Ця стаття-передмова Івана Франка, написана у 1882 році, виявилась надто радикальною для сучасників-народників. Тому побачила світ значно пізніше, по смерті автора. У цій передмові автор нападає на інтелігенцію, відірвану від народу, і на літературу, зосереджену на пустій естетиці. Про самого "Фауста" тут сказано небагато, натомість чимало міркувань про роль і місце писемності у суспільному житті. Навіщо Іван Франко починає з тези: "У нас нема літератури"? Чому він вважає, що "Фауст" Гете стоїть вище за "Гамлета" Шекспіра і "Божественну комедію" Данте? Хто такі "сумоглядники"? Та й, зрештою, які завдання (і чи взагалі доречно говорити про якісь завдання) літератури? Обов'язково послухайте, щоб дізнатись відповіді на ці питання, а також зрозуміти тодішнє розуміння літератури нашим великим класиком. Приємного і корисного слухання! *** Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Перешліть це повідомлення двом друзям - і наша аудиторія зросте втричі. Нас можна і варто підтримувати тут:https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳Номер картки банки 4441 1111 2846 0585 На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски. Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/Дякуємо!

Редагування"Техніка читання" - подкаст для читачів і авторів (навіть потенційних). Зазвичай ми говоримо про готові, переважно взірцеві тексти. А цього разу пропонуємо вам бесіду про роботу над текстом. Говоримо із редакторкою про шлях рукопису до книжкової полиці.Чи можна обійтись без редактора? Чи можна редагувати твір самостійно? А скільки разів треба вичитувати текст перед публікацією? А яка різниця між типами редакторів? І як слід опрацьовувати свій текст?..Балакаємо з Анастасією Бідонько - редакторкою, упорядницею, співзасновницею видавництва "Ще одну сторінку".Цей випуск - перший у другому сезоні. Вітайте нас! Підписуйтесь на наші платформи, слідкуйте за новинами, побажайте нам щастя-здоров'я, підтримуйте грошима - це нам допоможе створювати нові випуски. ***Нас можна і варто підтримувати тутАбо тут:🔗Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳Номер картки банки 4441 1111 2846 0585 ***Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/ Дякуємо!

Порада письменникам від Генрі ФілдінгаГенрі Філдінг - англійський класик, який ще у 18 столітті заклав підвалини реалізму в літературі.У незавершеному творі "Історія Тома Джонса, знайди", є корисне для всіх літераторів (а особливо початківців) місце. Називається воно так: "Що у сучасного автора слід вважати плагіатом, а що - його законною здобиччю".  "Що? Плагіат? Ніколи!" - скажете ви.  Почекайте, не прикладайте до серця методички про академічну доброчесність. Філдінг має на увазі зовсім не те, що ви подумали...  Приємного і корисного слухання!*** Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Перешліть це повідомлення двом друзям - і наша аудиторія зросте втричі. Нас можна і варто підтримувати тут:🔗Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳Номер картки банки 4441 1111 2846 0585 На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски. Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/ Дякуємо!

Габріель Гарсіа Маркес —  «Сто років самотності»  Цей роман колумбійського майстра магічного реалізму став класичним, має десятки перекладів та був виданий десятками мільйонів примірників. Нещодавно, навіть всупереч волі автора, з'явилась екранізація - серіал від Netflix. І це все при тому, що Маркес не вважав «Сто років самотності» своїм найкращим твором. Якось він зізнався, що почав читати, але далі третього розділу не просунувся,  бо стало... нудно.  У цьому подкасті ми поговорили з досвідченим читачем Дмитром Столяренком про роман і його автора. А саме:- звернулися до поширеної думки про «метафоричну історію Латинської Америки»;- розглянули різні варіанти тлумачень від «роману про історичну пам'ять» до «психологічної картини стосунків»;- розібрались, чи можна читати його як звичайний роман про людські почуття — без уваги до символічних та алегоричних шарів тексту та письменницької манери;- поміркували про магічний реалізм Алехо Карпентьєра і Хуана Рульфо (ну, і Маркеса, звичайно).Приємного і корисного слухання!***Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Перешліть це повідомлення двом друзям - і наша аудиторія зросте втричі.  Нас можна і варто підтримувати тут: https://buymeacoffee.com/tchytanniaТакож можна поповнити банку: 4441 1111 2846 0585  На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски.Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/Дякуємо!

Про психологію творчостіІван Франко залишив нам працю про те, що зазвичай називають психологією творчості. "Із секретів поетичної творчості" (1898) - виняткова річ: у ній геніальний поет ділиться міркуваннями й секретами творчості.  Що таке образ?  Свідомо людина створює чи несвідомо?Хто створює: митець чи історія?Що таке натхнення і як його приборкати (якщо це взагалі можливо)?Одразу треба сказати, що позиція Івана Франка у цій темі обмежена рівнем сучасної йому науки про творчі сили людини. Психологія тільки поставала, виокремлювалась. Та це не означає, що міркування Франка можуть бути відкинуті як застарілі.  Навпаки! "Із секретів поетичної творчості" розпочала український психоаналіз.Принаймні так вважає Сергій Алушкін, доктор філософії, викладач, практикуючий психоаналітик, з яким ми обговорили тему психології творчості. Розводили суперечності, доводили до крайнощів, міркували кожну окрему, щоб, перевіривши їхню життєздатність, спробувати синтезувати.Якщо у вас немає часу слухати, одразу ділимось висновком розмови: не бійтесь!***Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі. Нас можна і варто підтримувати тут: https://buymeacoffee.com/tchytannia Також можна поповнити банку: 4441 1111 2846 0585 На ці гроші ми будемо записувати й монтувати нові випуски. Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/ Дякуємо! Приємного і корисного слухання!

Михайло Рудницький "Як дбати про свій талант" Автор цієї статті - відомий український літературознавець, критик і перекладач. Хоч жив він у попередньому столітті, його книга "Від Мирного до Хвильового" користується популярністю і сьогодні. "Як дбати про свій талант" - чудова назва. І справді, як це ми не замислювались про те, що талант - це щось, про що неодмінно треба дбати?! Рудницький, ілюструючи думку прикладами з історії літератури, показує, що талант не є чимось усталеним, вічним і постійним. Навпаки, його слід берегти, розвивати, вдосконалювати. А те, що людина талановита, означає не тільки схильність, але й виховані працею вміння й майстерність. Що трапилось із тими, хто не дбав про свій талант? Чи може він виродитись? Що робити, щоб його зберегти? Ця стаття цікава буде не тільки тим, хто вважає себе талановитим, а й тим, хто щодо себе ніколи б не подумав, що він талановитий. Втім, навряд чи на світі є неталановиті люди. Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі й підтримувати тут: https://buymeacoffee.com/tchytannia Замовити книги Олександра Демарьова, автора подкасту, можна тут: https://www.odemarov.com.ua/ Дякуємо! Приємного і корисного слухання!

"Нейромант" Вільяма ҐібсонаНаш різдвяний випуск зовсім не стосується Різдва. Подкасту цими днями виповнюється два роки, але й спеціального святкового випуску у нас для вас немає. Натомість є чергова розмова про книжку. Привітайте нас: послухайте, розкажіть про подкаст друзям, підтримайте тут.А тепер про книжку.Як для роману, який стосується кіберпростору, це не просто давня, а старовинна книга. Написана аж у 1984 році. Як для класики, надто "юна". Але сталось так, що на сьогодні "Нейромант" - одночасно і класика наукової фантастики, і фундаментальний твір про кіберпростір і штучний інтелект.  Це неймовірно популярна книжка. Кількість проданих примірників вимірюється сотнями мільйонів. Цим романом надихались творці фільму "Матриця". Вплив на масову культуру навіть виміряти важко.Цей випуск подкасту присвячений "Нейроманту" Вільяма Ґібсона, визнаного "батька кіберпанку".Про книжку говорили з Богданом Марченком, автором ютуб-каналу про кіно, куратором кіноклубу й кінокритиком (всі посилання нижче).  ***Кіноклуб CinemadromYouTube-канал E5150Статті про кіно на сайті видавництва Пломінь***Книги автора подкасту купити тут

Сильвія Плат "Під скляним ковпаком" (1963) Єдиний роман Сильвії Плат, завдяки якому її ім'я асоціюється з хворобою, складним життям і трагічною смертю. Це одна з перших справді популярних книжок про депресію не тільки в американській, але й світовій літературі. У типажі головної героїні, Естер Грінвуд, неважко впізнати саму письменницю. Проте не слід розглядати життя авторки виключно на основі роману. Неправдивим є образ Сильвії Плат і у поп-культурі - як дівчини, що страждає і не вміє чи не може радіти життю. А от як варто аналізувати творчість Сильвії Плат, хто така Естер Грінвуд і чому вона саме така, як ставилась до свого часу письменниця і що він міг їй запропонувати, і, головне, чому цей роман про депресію не є депресивним, - про це поговорили у новому випуску із Олександром Гаввою. Ми не фахівці у питанні депресії. Нас цікавить літературний твір і його зв'язок із проблемами часу, а також дві історії: героїні та авторки. Тому ні в якому разі не сприймайте наші слова, що стосуються депресії, як експертні. А от до того, що стосується літератури, можете прислухатись - якщо хочете. Як завжди, ми просимо вас поширювати наш подкаст, розповідати про нього, залишати коментарі й підтримувати тут: https://buymeacoffee.com/tchytannia Дякуємо! Приємного і корисного слухання!

Джордж Орвелл "Чому я пишу" Привіт, це подкаст Техніка читання. Одна з ідей подкасту - створити аудіобібліотеку корисних матеріалів для різних людей: письменників, які пишуть давно, початківців, а також для тих, хто ще тільки хоче спробувати писати. Завдання подкасту - надихнути. Ми знайшли й переклали статтю Джорджа Орвелла, яка називається "Чому я пишу". Створена у 1946 році, вона зачіпає живі теми, тому зовсім не застаріла і може надихати. Джордж Орвелл, пишучи про свій письменницький шлях, згадує юність: "А ще я допомагав редагувати шкільні журнали, - як друковані, так і рукописні. Ці журнали були найжалюгіднішим зразком пародійної нісенітниці, яку тільки можна собі уявити..." Якщо ви випускали шкільну газету, маємо для вас гарні новини. Схоже на те, що у вас є такий самий досвід, як і в автора "1984". Тож чекаємо на ваші книжки! Ця коротка стаття Орвелла цікава не тільки тим, що він згадує щось зі своєї письменницької біографії. Насамперед вона корисна міркуваннями щодо змісту письменницької роботи. Вам вирішувати, де він має рацію, а де помиляється. Та "Чому я пишу" однозначно варта уваги тих, хто цікавиться літературою і пише (навіть якщо тільки для себе).

"Гобіт, або Туди й звідти" Джона Толкіна Цій дитячій книжці скоро сто років, а в світі продано понад 100 000 000 примірників. А прочитало її ще більше людей: бо ж хороші книжки переходять із рук в руки, на них є попит у бібліотеці, а долю електронних версій важко відслідкувати. Додайте сюди і глядачів різних екранізацій і слухачів аудіокниг багатьма мовами. Словом, популярна книжка. Якщо так, то чому б про неї не поговорити? Особливо із тим співрозмовником, який знає про це ледь не все. Учитель історії Андрій Кульбит розповів про всесвіт Толкіна, про фольклор, на який опирався автор, про виховну силу книжки. Олександр Демарьов підтакував і запитував, заворожений розповідю гостя. Слухайте на здоров'я. Підпишіться і порадьте (тільки якщо самим подобається) наш подкаст друзям. А ми вам будемо вдячні-превдячні!

7 жовтня 1932 року народилась Сильвія Плат. Український читач знайомий із її романом "Під скляним ковпаком", про який невдовзі вийде окремий випуск. Тепер же пропонуємо статтю Сильвії Плат "Порівняння". Авторка співставляє прозу і поезію, показує переваги обох, як і недоліки. Стаття цікава, бо й Плат працювала у різних жанрах, і всюди - на високому рівні. А чому надаєте перевагу ви: віршам чи прозі?

Знедолені" Віктора Гюго - один із найуспішніших і найвідоміших великих романів за попередні двісті років. Книжку вивчають (намагаються) у школах, знімають фільми, ставлять спектаклі, виконують мюзикли, її цитують і, схоже, робитимуть все це ще дуже довго. Імена Жана Вальжана і Козетти відомі чи не всім читачам світу. Виконаний у популярній белетристичній формі, цей роман переповнений ідеями, які в часи автора хвилювали всю Європу. В той же час він залишається художнім, цільним твором, який захоплює з перших сторінок. Ми поговорили про власний досвід читання "Знедолених". Як завжди, тримали фокус не стільки на сюжеті, як на ідеях і думках, вміщених у книжці. Слухайте розмову трьох читачів: Анастасії Ярошик, Дмитра Столяренка і Олександра Демарьова. Розповідайте про "Техніку читання" своїм знайомим. Ваша увага надихає на роботу.

На початку нового навчального року підготували подарунок для школярів - поговорили про один із найпопулярніших дитячих творів у світі. І який, звісно, вивчається у школі. Далеко не всім учням вистачає наснаги прочитати чималу, за мірками шкільної програми, книженцію. Разом з тим цей роман популярний серед вчителів, коли вони створюють тести для перевірки знань. Ми вирішили прийти на допомогу учням: розібрали тему й ідею твору, переказали сюжет, обговорили проблеми. Сподіваємось, наша розмова стане в пригоді тим, кому доведеться писати твір на тему "Чого мене навчила книжка Елеонор Портер". А також тим, хто проводить уроки. А ще тим, хто хоче послухати розмову про добро у житті і книжках. До речі, ця книжка настільки популярна, що навіть її авторка не змогла стриматись і таки написала продовження. Втім, цікавіша саме перша частина, яка розповідає про те, як дівчинка змінила містечко, граючись у радість. Саме перша, найвідоміша частина залишається бестселером ось уже понад сто років. У цьому випуску ви почуєте два голоси. Один - голос Олександра Демарьова, який вам уже знайомий. Другий - Ольги Гнатко, співавторки "Техніки читання" і людини, яка робить красивенні постери до випусків. Оля знається в дитячій літературі і, подейкують, настільки любить "Поліанну", що навіть донечку свою назвала на честь головної героїні. Правда це чи ні - слухайте у випуску.

Про "Крихітку Цахес" Гофмана знають, певно, всі. Саме ім'я цього персонажа стало синонімом всього найгіршого в людській природі. Жадібність, заздрісність, привласнення плодів чужої праці і присвоєння чужих здобутків, пиха без міри – це лиш початок списку якостей Крихітки Цахеса. Гофман написав чудову казку. Як романтик, він мусив написати щось казкове. Тут є феї, чари, королівство, пригоди. Але як німецький романтик, Гофман створив таку повість, яка критикує все нице у справжньому житті. Та Гофман не був би класиком, а його твір – відомим на весь світ, якби все зводилось до критики чи висміювання вад свого часу. У чому повість-казка "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер" глибша, а також чим цікава для сучасного читача, – поговорили з Олександром Гаввою, колишнім вчителем зарубіжної літератури і новоспеченим доктором філософії. Подобається наш подкаст? Підтримайте його на платформі buymeacoffee Ми віддячимо новими

Коли Сінклер Льюїс пише замітку про те, що таке письменницький стиль, її хочеться прочитати негайно. Бо він же Нобелівський лауреат, автор багатьох романів, та ще й який впливовий автор! Він же знає, про що пише, так? Адже всі люблять поговорити про письменницький стиль, хоча ніхто напевне не знає, що це таке. Закінчується "Лист про стиль" тим, що Сінклер Льюїс зізнається: замість того, щоб думати про стиль, краще просто писатиму. Та навіть попри таке закінчення ця невеличка стаття корисна. Так, тут немає визначення поняття стиль. Але є приклади вдалого стилю. І є зразок здорового ставлення до свого письма.

Ідеальна книжка для підлітків! "День сардини" Сіда Чапліна показує життя хлопця, який уважно спостерігає за життям навколо. Головний герой - ні хуліган, ні відмінник, він просто дивиться на дійсність з різних боків. Живучи в промисловому містечку, Артур Хеґерстон знає, що його очікує така сама доля, як і всіх інших: консервний чи інший завод, шахта, ще якась низькооплачувана робота. Тому він не поспішає дорослішати думками й діями. Всі члени його ватаги живуть сьогоднішнім днем. Хлопці не поважають ані дорослих, ані суспільні ідеали, ані саме життя. Тому, озброївшись палицями, велосипедними ціпками й іншими "підручними" засобами, із задоволенням нищать все, що потрапляє на очі. Для них немає кумирів, адже всі навколо, на думку хлопців, обманюють себе й інших. "День сардини" - роман про дорослішання. Сід Чаплін показує, що цей процес не може проходити рівно, що це постійна боротьба душевних сил у людині. Артур то хоче вчиняти правильно, то втікає від проблем, то ображає матір і кохану дівчину. Він ще не знає, хто він, він тільки починає здобувати себе. Ми поговорили про цю книжку із Анастасією Ярошик - досвідченою читачкою і колишньою вчителькою. Сподіваємось, ви захочете прочитати "День сардини" після нашої розмови. (За спойлери вибачайте).

"Манон Леско" - класичний роман про аморальну любов. Так, виявляється, любов може бути аморальною - принаймні із загальноприйнятої точки зору. За сюжетом, молодий чоловік покохав дівчину, яка, на перший погляд, не заслуговує ніжних почуттів і просто не здатна любити. Манон Леско - повія. Хіба можна закохатись у таку жінку? Хіба в таких взагалі закохуються? Абат Прево у своєму романі показав, що так можна і так буває. Історія ця радше трагічна, ніж щаслива. Роман частково автобіографічний, тож не можна сказати, що це все вигадка. Повна назва твору - "Історія кавалера де Гріє і Манон Леско", вперше виданий у 1731 році. Гі де Мопассан виводив із цього роману цілу лінію у французькій літературі. Ще "Манон Леско" називають одним із перших психологічних романів. Тому й ми із Дмитром Столяренком віддали належне найвідомішому творінню Абата Прево: обговорили його з тією увагою, на яку він заслуговує. Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут (https://www.buymeacoffee.com/tchytannia) Ми віддячимо новими випусками. *** І ще одне. Пишіть, про які книжки хочете послухати в нашому подкасті. Не обіцяємо, що всі твори зможемо прочитати й обговорити, але ваші побажання й запити допоможуть нам зорієнтуватися у роботі.

До дня народження Василя Стефаника! Василь Стефаник справедливо вважається майстром короткої прози, чи не найкращим в усій українській літературі. Та він писав не тільки страшні короткі новели. Комусь буде важко повірити, але у нього є і оптимістичні твори. А ще - публіцистика. Стефаник регулярно виступав публічно, відстоюючи права селян свого краю. Захищав їх і у пресі. Стаття "Поети і інтелігенція" – випад проти тих освічених представників народу, які, не даючи людям нічого, присвоюють народну культуру. У тексті вони називаються "доробкевичами", бо думають тільки про власний зиск, про те, щоб зайняти місце вище і влаштуватись краще, а про інтереси народу і свій обов'язок перед ним забувають. Така інтелігенція не може без поетів, але поетам від неї користі мало, а то й зовсім немає. На думку Стефаника, серед доробкевичів зовсім немає цікавих характерів. А якщо і з'явиться в українській літературі автор, який візьметься писати про таку інтелігенцію, це буде Гоголь, а твір його називатиметься – "Мертві душі". Цим Василь Стефаник показує, що нічого, крім висміювання, така інтелігенція не заслуговує.

Всі погоджуються, що читати корисно. І мало хто стане сперечатись щодо користі читання для дітей. Бо це ж, як відомо, розвиває фантазію. А ось Астрід Ліндгрен вважала, що читання - взаємовигідний процес: не лише книжки корисні дітям, а й дитяча уява - книжкам. Без дітей книжки неживі. Озвучили для вас коротеньку статтю Астрід Ліндгрен - чи не найвідомішої дитячої письменниці, яка точно розумілась у питанні дитячої літератури й користі від неї. Сподіваємось, це допоможе вам краще зрозуміти, як прищепити любов до книжки, щоб, власне, прищеплювати. Подобається наш подкаст? Підтримайте його за посиланням www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Давньогрецький драматург Софокл написав понад сто творів, та до нас дійшли тексти лише семи п'єс. "Антігона" - одна з них, саме її ми обговорили у новому випуску. Героїня п'єси наважується порушити наказ правителя, щоб реалізувати закон божественний. Чи має вона на це право і чи можна її за це судити? Про Антігону й інших героїв драми, про Софокла, про софістів, про суперечність між божественним і громадянським правом поговорили із Максимом Бондаренком - істориком і дослідником античної культури. Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Поради початківцям від Ернеста Гемінґвея Якось причепився до Ернеста Гемінґвея хлопчина, все ліз із питаннями про письменницьку справу. І таки домігся: дядько Хем йому всю-всю правду розповів, усіма знаннями поділився. Те, що молодик почув, його не дуже втішило. Наприклад, коли поцікався, чи стане він, на думку Гемінґвея, письменником, той відповів: "А ви попишіть років зо п'ять, а там стане ясно. Якщо ні, то застрелитись завжди встигнете". Ця розмова, вміщена в один запис, наврядчи відбувалась. Це узагальнення від автора, зібрані докупи уривки з бесід про літературу. І дуже гарно, що Гемінґвей таке інтерв'ю сам у себе взяв, бо корисного тут багато. Тут американський класик дає поняття про те, що означає добре чи погано у письменницькій справі. Якщо ви хочете писати, віднедавна намагаєтесь або вважаєте себе досвідченим автором, ці поради від Ернеста Гемінґвея можуть бути цікавими або й корисними. Зайвими точно не будуть. Слухайте на здоров'я! Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Готгольд Ефраїм Лессінг дав початок німецькій літературі. Принаймні так вважав Іван Франко. Це при тому, що художні твори Лессінга не геніальні й стоять нижче творів Гете, Шиллера чи Гейне. Звісно, коли мова йде про створення національної літератури й виховання свого народу за допомогою мистецтва, краще бути генієм, ніж просто майстром. Але що, як геніїв немає, а суспільний запит на свою літературу й свій театр уже сформувався? Відчуваючи потребу й трагедію часу, Лессінг, відповідно до своїх естетичних принципів (а він був і теоретиком мистецтва), дав прості й зрозумілі зразки драматургії. Про один такий зразок – п'єсу "Емілія Галотті" – ми поговорили з Лілією Григор'євою, яка понад п'ять років відвідує літературні клуби і опрацювала твори Лессінга. Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Великі твори потребують великих передмов. Оноре де Бальзак називав свою "Людську комедію" саме таким твором, тому добре постарався написати гарну передмову. Нас ця передмова цікавить не як додаток до серії романів і повістей. В ній Бальзак виразив свої естетичні принципи. Як робиться література, яка роль автора, про що треба писати і в якій формі, - от про що йдеться в цій передмові. Звісно, є в ній і здогадки, сумнівні твердження. Наприклад, в тому, що стосується перенесення законів природи на суспільство. Та навіть позитивізм, яким просякнута передмова, не шкодить найголовнішому. Назвемо це "секретами літературної творчості". У Бальзака є чого повчитись. Як мінімум, сміливості у задумах і нелюдської працездатності, коли доходить до діла. Можна взяти від нього ще більше. Послухайте передмову до "Людської комедії" і виберіть все, що потрібно. Чи просто надихніться на створення свого літературного циклу з десятків творів. Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Джон Фанте "Спитай у пилу" Книжок про письменників-початківців значно менше, ніж охочих спробувати себе в літературі. Попри те, що найменування "письменник-початківець" важко назвати почесним, ним пишаються, а роль цю приміряє на себе ледь не кожен. Наш подкаст працює на те, щоб читачів і авторів ставало більше, тому ми обговорили і цю тему. Джон Фанте подарував американській літературі книжку про Артуро Бандіні - автора поки лише одного оповідання, який, втім, цілком серйозно збирається підкорити світ. Ця книжка так сподобалась Чарльзу Буковскі, що він носився з нею як з писаною торбою, написав класичну передмову до роману "Спитай у пилу", всіляко рекламував Джона Фанте. Ми обговорили цю книжку з Олександром Гаввою - організатором літературних клубів, майже-доктором-філософії, читачем, який не любить читати, а також тим, кого Джон Фанте свого часу надихнув на написання книжки. Це розмова про конкретний роман, про можливості автора і завдання твору, про моральні питання, пов'язані із літературою. Буде добре, якщо наша бесіда надихне вас на читання-писання.

Випадкові оповідання - #5 "Раки" Нещодавно вийшла збірка Олександра Демарьова "Випадкові оповідання", з чим його вітаємо. Аудіоверсія збірки доступна на платформі нашого подкасту. Публікуємо чергове оповідання з книжки. Цього разу - про дітей, які люблять досліджувати світ, але іноді роблять це жорстоко. Втім, хто сказав, що люди з народження вміють ніжно торкатись до світу? Подобається наш подкаст? Підтримайте його тут: https://www.buymeacoffee.com/tchytannia Ми віддячимо новими випусками.

Найтрагічніший випуск "Техніки читання" Зазвичай слово "трагедія" пов'язують із песимізмом. І це велика помилка, принаймні так вважав Артур Міллер - американський драматург і прозаїк, третій чоловік Мерилін Монро, лауреат Пулітцерівської премії 1949 року. Міллер вважав, що трагедія, у давньогрецькому її розумінні, означає щось зовсім протилежне до того, що зазвичай нею називають. Саме таке - нетрагічне - розуміння трагедії він пропонує у своїй статті, яку ми запрошуємо вас послухати. Звідси ви дізнаєтесь про можливості трагедії, обов'язок драматурга і роль простої людини. Приємного і вдумливого слухання!

Ім'я Сократа чули всі. Знаємо про нього переважно з творів Платона. Та є і в українській літературі твір про найвідомішого давньогрецького філософа, який не залишив по собі жодної праці. Юрій Мушкетик у 1971 році написав оповідання "Смерть Сократа", де не лише показав останні миті життя філософа, а й спробував зрозуміти мотиви його опонентів. Замінити "Діалоги" Платона це оповідання не спроможне, проте може стати, так би мовити, "вступом до теми". Говорили про Сократа, Платона, древніх греків, Юрія Мушкетика, філософію і літературу з Настею Ярошик - людиною, яка для самоосвіти прочитала добру половину Платонових "Діалогів".

Григір Тютюнник - видатний майстер оповідання. Порівнювати його з кимось немає сенсу (та й не на користь інших). Зате напевне можна сказати, що він зберіг і розвинув традиції вітчизняних майстрів реалістичного оповідання (Франко, Коцюбинський, Стефаник, Мартович), зображуючи повоєнне село. У черговому випуску поговорили про оповідання й повісті Григора Тютюнника. Говорили з Мілою Сіденко - модераторкою читацького клубу і, як виявилось, шанувальницею творчості братів Тютюнників. Основна думка випуску: читати й рекламувати твори Григора Тютюнника сьогодні обов'язково треба.

Публікуємо історії з книги Олександра Демарьова "Випадкові оповідання". Збірка незабаром вийде друком, а аудіоверсія доступна на платформі нашого подкасту. Сьогодні пропонуємо послухати оповідання "Сантехнік". Це історія про те, як простий чоловік на ім'я Валєра прийшов лагодити кран у ванній, а з тим і навів лад у житті автора. Ну звісно, це вигадана історія!

"Література, її завдання і найважніші ціхи" Іван Якович Франко. Іван Франко написав понад 6000 творів. Лише назви його творів займуть цілу книжку. Це один з найсильніших і найчитаніших наших класиків, якого, безсумнівно, треба читати уважно й із любов'ю. Тому дуже цікаво побачити, що він думав про літературу у 22 роки. В такому віці можна помилятись, багато чого не знаючи, відчуваючи хибно. А можна й вгадати, можна поцілити в саму суть, правдиво зобразити явище. Ви вирішуйте, де він правий, а де помилявся. Та факт є фактом: небагато на світі людей, які розуміли своє ремесло так само глибоко й цілісно, як Іван Франко - літературу.

Ми продовжуємо публікувати історії з книги Олександра Демарьова "Випадкові оповідання". Збірка незабаром вийде друком, а аудіоверсія доступна на платформі нашого подкасту. Сьогодні пропонуємо послухати оповідання "Пощастило". Це коротка замальовка з життя звичайного київського під'їзду.

Жорж Санд - французька письменниця, чиї твори в середині ХІХ століття були популярнішими, ніж твори Бальзака чи Гюго. Та це не заважало їй дружити з ними, а ще з Дюма, Флобером і ледь не всіма відомими письменниками того часу. А з Фредеріком Шопеном у неї були стосунки ціле десятиліття! До творчості Жорж Санд можна ставитись по-різному. Багато хто вважає її тенденційною. Наприклад, Гюстав Флобер, який відстоював об'єктивність літератури, нерідко у листах до подруги звинувачував її у тому, що вона ставить ідею вище самого матеріалу і логіки твору. Це справедливо. Але і письменниця відкрито зізнавалась, що писати варто саме так. Тому її романи - це вбрана у художню форму думка. Окрім того, що це недолік, це ще й, в якомусь сенсі, перевага. У новому випуску ми говоримо про роман "Мопра". Напевно, тому, що він є типовим романом-виховання, але таким, де виховання відбувається завдяки силі почуття. Це, щонайменше, оригінально. Говорили ми з Дмитром Столяренком - уважним і вдумливим критиком, який має понад десять років досвіду участі в літературних клубах і який, власне, запропонував "Мопра" до обговорення.

«Випадкові оповідання» Олександра Демарьова – так називається книга, що зовсім скоро з’явиться на книжкових полицях. Друге оповідання - "Сорок гривень".

Ептон Сінклер проти Генрі Форда Ептон Сінклер - це відомий "розгрібач бруду", автор знаменитого роману "Джунглі", "публіцист в літературі". Його книжки екранізовані не раз, а найвідомішою є, певно, фільм "Нафта" (2007 р). Є у нього книжка і про Генрі Форда, яка називається "Автомобільний Король". Сам автор називав її романом про фордівську Америку. Цей невеликий роман - відповідь на працю Генрі Форда "Моє життя і робота", критика його суспільних поглядів і, головне, аналіз спроби влаштувати життя сотень тисяч американців. Написана книжка радше публіцистично. За нею неможливо навчитись писати. Та все ж вона цікава - саме як спроба "розгрібати бруд" Америки, зрозуміти основу "феномену Форда" і виклики сучасного авторові суспільства. Про героїв і проблеми роману "Автомобільний король" ми говорили з Анастасією Ярошик - культурною менеджеркою, колишньою бібліотекаркою, просто досвідченою і вимогливою до себе читачкою.

«Випадкові оповідання» Олександра Демарьова – нова рубрика нашого подкасту. Так називається книга, що зовсім скоро з’явиться на книжкових полицях. У збірку оповідань входять двадцять історій, різних за стилем і темами. Тут і дитячі враження, і спогади, і оповіді про дітей, новели про місто, сільські історії, ескізи з військового часу. Ця збірка називається «Випадкові оповідання», бо кожна з історій, взята окремо, справді випадкова. Та в сукупності ці шматочки дійсності складають картину життя. І не так важливо, про кого ці історії, де відбулися й чи відбулися насправді, бо, зрештою, вони завжди про людей: що живуть як уміють, і вивчають світ, який мають. Перше оповідання "Листівка"

Про письменницьку філософію життя Джек Лондон - певно, найвідоміший в Україні американський автор. Ну, один із найчитаніших, це точно. Він прожив недовго, всього 40 років, але їх вистачило для багатотомного доробку. Ба більше, їх вистачило навіть для того, щоб скласти свою філософію життя - письменницьку. Цього разу ми не пропонуємо свої коментарі щодо статті, не сперечаємось із думками автора, не "розбираємо" написане. Ми статтю просто зачитали. Так, не з усім тут можна погодитись. Все-таки варто пам'ятати, що Джек Лондон - письменник, а не філософ. А проте цікаво послухати, що думав про життя і творчість той, хто і прожив цікаво, і написав чимало. Такі матеріали - гарна можливість заглянути у творчий процес і подивитись на нього очима автора.

Григорія і Григора Тютюнників часто плутають, особливо школярі. Воно й не дивно. Та той, хто читав, легко впізнає стиль і одного, і другого. Та й погляд на село у них різниться. Вони цікаві, читати їх і корисно, і приємно, і легко. Тому ми розкажемо про обох Тютюнників. Зараз пропонуємо послухати випуск про старшого Тютюнника, Григорія - автора роману "Вир". Хоч роман цей незавершений, він повідомляє читачу багато; це панорамне зображення села. Це твір про те, як жили люди напередодні Другої Світової війни, і як її зустріли. Попри те, що роман величенький, його читають. У цьому випуску ми спілкувались із Мілою Сіденко - модераторкою читацького клубу, на якому нещодавно обговорили цей твір.