100 років в ефірі: як Українське радіо стало голосом епохи. Юрій Табаченко

У випуску — про те, як відзначити сторіччя мовника так, щоб про нього говорила вся країна.Як Українське радіо залишилося на зв’язку тоді, коли зник мобільний зв’язок, інтернет і світло? Чому слухачі сприймають ведучих як друзів, а дехто навіть роками пише гнівні повідомлення — і все одно слухає? І які ще історії приховують архіви найстарішого мовника України?Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юрієм Табаченком, виконавчим продюсером Українського радіо. А також про те, чому штучний інтелект не витіснить живого голосу і чому відповідальність сьогодні — головна цінність у медіа.00:00 «Багатьом було цікаво дізнатися про те, що у нас є в Україні медіа з такою історією»;03:52 «Ми одразу так продумували, щоб охопити різні аудиторії й запропонувати різні активності»;05:16 «Був флешмоб у Верховній Раді. Єдиний у своєму роді»;07:51 «Історія радіо — віддзеркалює нашу загальну історію»;09:40 «Зараз телевізор почав зникати з деяких домівок. А радіо залишається»;10:50 «Українське радіо завжди мовило українською»;14:35 «Людина, в оточеному росіянами місті, вирішила, що її завдання — боротися з фейками, бо почула про це по Українському радіо»;17:04 «У світі радіо не зникає і не замінюється іншими видами медіа»;17:48 «Багато слухачів сприймають ведучих як своїх друзів»;19:55 «Усі зрозуміли, чому радіо завжди було ЗМІ для повідомлення про надзвичайні ситуації»;22:39 «Ми використовуємо ШІ-технології, але дуже обережно».Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».