Архів убитих журналістів: як у Мексиці зберігають пам'ять про загиблих репортерів

Мексика залишається однією з найнебезпечніших країн для журналістів, де регулярно фіксуються нападита їхні вбивства. Журналістка та авторка АлехандраІбарра Чаул створила архів матеріалів вбитих репортерів. Зараз там 19 тисяч матеріалів 84 мексиканських журналістів. Вона також намагається боротися ізстереотипом щодо насильства проти репортерів у Мексиці. Люди вважають, що здебільшого це справа рук злочинних картелів і саме вони вбивають журналістів-розслідувачів.Однак робота над архівом показала зовсім іншу реальність — вбиті репортери часто висвітлювали місцеві проблеми, приміром, відсутність чистої проточної води або невиконання своїх обіцянок громаді мерами. Часто це могла бути сатирична суб’єктивна подача локальних проблем, а ті, хто висвітлював ці питання, могли працювати таксистом чи мати ресторан, а журналістика для нихбула лише захопленням. Тому якщо йдеться про вбивства репортерів у Мексиці, то не слід вважати, що жертви — виключно журналісти з великих редакцій, які роблятьматеріали про організовану злочинність на загальнонаціональному рівні. Хоча держава намагається боротися з цими вбивствами, але здебільшого у суді з’являються виконавці злочинів. Ті, хто замовив вбивство журналіста, ніколи не притягували до суду, розповідає Ібарра Чаул.Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Алехандрою Ібаррою Чаул про специфіку мексиканськоїжурналістики, як на рівні штатів намагаються зменшити кількість вбивств репортерів, чому вона вирішила створити свій архів та як можна зберігати пам’ять про вбитих журналістів. Дана публікація/стаття була підготовлена за підтримки Програми “Партнерство за сильну Україну". Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю[назва організації] і не обов’язково відображає позицію Програми та/або її фінансових партнерів.