«Дієвидло». Як і хто робить українську локалізацію відеоігор і чому геймери задоволені й незадоволені одночасно

Відеоігри перестали бути розвагою для дітей, тепер це частина життя багатьох українців — як відпочинок, хобі або навіть рід діяльності. Це можливість заробляти гроші, насолоджуватися грою як художнім твором або просто весело проводити час із сім’єю чи друзями. Стереотипи не дозволяли багатьом українцям відмовитися від бачення ігрової індустрії як розваги суто для дітей. Кількість українських адаптованих перекладів ігор стабільно зростає, наш ринок стає більш привабливим для розробників, але всі ці процеси тривають не без проблем. Про те, як розвивається українська ігрова індустрія, звільняючись від багаторічного впливу російської — у випуску.Текстову версію читайте тут. Автор — Ігор Наджафов.