Язловецький замок (с. Язловець Тернопільської області)

ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці Язловецький палац – пам'ятка архітектури XVII-XVIII століття в селі Язловець Бучацького району Тернопільської області. Збудований Олександром Конєцпольським у 1644-1659 роках як казематний будинок Нижнього замку в Язлівці. Він являв собою двоповерхове прямокутне приміщення з арочним проїздом посередині і воротами. Споруду укріпляли два наріжні триярусні бастіони з довгими мурами і бійницями. До воріт вів звідний міст, перекинутий через рів. Казематний будинок становив частину оборонного фортифікаційного кільця Язловецького замку, що оточувало Верхній замок. У XVIII столітті Язловецький замок втратив своє оборонне значення. В цей час фортеця належала родині Любомирських, а у 1746 році її купив краківський каштелян Станіслав Понятовський, батько майбутнього короля Станіслава ІІ Августа Понятовського. У 1747 році він провів реконструкцію Нижнього замку і перебудував його на П-подібний палац. Для цього було використано оборонні мури фортеці, які перетворилася на бокові двоповерхові крила палацу. Головний корпус з арочним проїздом зробили триповерховим. Наріжні вежі колишнього казематного будинку перетворили на ризаліти палацу. Навколо розбили великий парк, який зберігся до наших днів. У 1777 році Язловецький замок стає власністю родини Потоцьких, у 1800 році Кшиштофа Грудницького, а у 1816 році - Віктора Блажовського. Нових власників не цікавила доля колись могутньої фортеці. У 1841 році Кшиштоф Блажовський, син Віктора, відремонтував палац Нижнього замку. У 1863 році з благословення Папи Пія ІХ він передає палац Марцеліні Даровській, черниці із Згромадження Сестер Непорочного Зачаття, яка перетворює його на монастир і школу для юних дівчат. Марцеліна Даровська з роду Котовичів народилася в Шуляках (тепер Жашківського району Черкаської області) і змалечку мріяла стати черницею. Однак батьки видали її заміж за Кароля Даровського. Через 3 роки Марцеліна овдовіла і в Ченстохові вона поклялася жити для Бога і заради Бога. У 1857 році в Римі Марцеліна заснувала Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Метою діяльності згромадження була праця над відродженням сім'ї, належного виховання молодих дівчат. У 1863 році вона переїхала до Язлівця, де стала засновницею і першою настоятельною монастиря. Школа-інтернат була першою християнською школою для дівчат з шляхетських католицьких родин. Згодом такі школи почали діяти в інших містах на території України, Польщі і Білорусії. У 1911 році мати Марцеліна померла і похована в гробниці, що частково вкопана в скелясту гору. Тепер в цій усипальниці поховані й інші черниці, котрі жили, діяли і померли в цьому монастирі. Під час Першої світової війни велика частина палацу використовувалась як військовий шпиталь, згодом як воєнний штаб. У 1946 році радянська влада закрила монастир і школу-інтернат, а в приміщеннях влаштувала санаторій для хворих на туберкульоз. У 1996 році відновив свою діяльність монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Їм повернуто каплицю, частину кімнат, усипальницю. 6 жовтня 1996 року в Римі Папа Іоан Павло ІІ, проголосив Марцеліну Даровську – Блаженною, а 1 вересня 1999 року Львівський митрополит Мар'ян Яворський проголосив каплицю Сестер в Язлівці Санктуарієм Блаженної Марцеліни Даровської. На другому поверсі черниці влаштували музей Марцеліни Даровської. В каплиці знаходиться невеличний орган. В колишньому палаці тепер проводяться реколекції для священників, монахів і мирян різних конфесій. Оскільки палац постійно використовувався, він зберігся у доброму стані.