Історик у пікселі

What this episode covers

Замість мультимедійної дошки — автомат Калашникова. Воїн із Харкова Дмитро Змієнко тимчасово залишив викладання історії, щоб виганяти з рідного міста ДРГ та російські війська. До повномасштабної війни Дмитро Змієнко був методистом у харківській гімназії № 35, тож у бригаді йому дали військовий позивний «Методист». Сорокасемирічний педагог із весни минулого року є бійцем 127 окремої бригади 226 окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Стрілець спочатку вибивав російського ворога з Харкова, згодом — із прикордонних сіл, а вже після цього його бригаду скерували до Бахмута — пекельного місця, де понад рік українські війська тисячами перемолочують росармійців. Там Дмитра й дістала мінометна черга. Уже в Полтавському обласному клінічному шпиталі для ветеранів війни в нього з’явився час поміркувати про все, що відбулося за ці півтора року широкомасштабного вторгнення росіян до України. Наша розмова з Дмитром Змієнком — це швидше монолог учителя. Він «тут і зараз» гортає сторінки історії свого воєнного життя. До великої війни, на уроках новітньої історії, він багато розповідав школярам про злочини комунізму, політичні репресії в ссср, про невпинне бажання російських вождів знищити українську націю, зламати людину морально. Однак, коли світові розвідки наприкінці 2021 року масово заговорили про скупчення сил армії рф поблизу українсько-російського кордону, Дмитро блокував думку про швидке збройне вторгнення на нашу територію.

PodParley-generated summary based on available episode metadata and transcript content.