Юридичний подкаст від "Ваш Юрист"

DiLegal ERP⁠ (promo.dilegal.ua) - краща ERP для юристівУ 83-му випуску говоримо про постанову НБУ № 90 від 10 серпня 2026 року, яка з 11 серпня 2026 року пом'якшила окремі валютні обмеження, і про рішення НБУ № 239, що діє з 1 вересня 2026 року. Також розбираємо справу № 380/22413/24 щодо допомоги ВПО і переходу на правила липня-серпня 2023 року, постанову Великої Палати від 1 липня 2026 року у справі № 910/10837/25 про зловживання процесуальними правами на підготовчій стадії та постанову Великої Палати від 1 липня 2026 року у справі № 911/1138/25 про оренду невитребуваних паїв без торгів.У другій частині епізоду обговорюємо постанови КЦС ВС від 5 серпня 2026 року у справі № 953/10140/25 і від 15 липня 2026 року у справі № 345/5838/25 про повне відшкодування судового збору після добровільного виконання вимог. Також говоримо про фінальне правило FinCEN щодо бенефіціарних власників за Corporate Transparency Act, яке набрало чинності 14 серпня 2026 року, і виплати FTC від 12 серпня 2026 року на понад 23,8 мільйона доларів 640 038 водіям і клієнтам Grubhub за врегулюванням 2024 року.Юридичні послуги - ⁠Ваш Юрист (⁠⁠https://vash-yuryst.ua/)

DiLegal ERP⁠ (promo.dilegal.ua) - краща ERP для юристівУ 82-му випуску Валерій Пономаренко пояснює набрання чинності Конвенцією про міжнародний доступ до правосуддя для України, мовний законопроєкт № 15412, три позиції Верховного Суду, запобіжний захід Ользі Стефанішиній, а також про позов Мін'юсту США щодо носіння зброї і позов уболівальниці Yankees після удару битою.Юридичні послуги - ⁠Ваш Юрист (https://vash-yuryst.ua/)

У випуску 81 Валерій розбирає інформаційний скандал довкола допису Донецького обласного ТЦК та СП від 2 серпня 2026 року про нібито втрату відстрочки вісьмома категоріями військовозобов'язаних. 3 серпня керівник ЦПД Андрій Коваленко повідомив, що нових змін не було, а Донецький ТЦК видалив допис і пояснив його повторною публікацією старого матеріалу за серпень 2024 року. Водночас реальна зміна справді є: постанова Кабміну № 978 від 29 липня 2026 року, що діє після офіційного опублікування з 31 липня, запровадила механізм переоформлення чинної відстрочкина іншу підставу без автоматичного розриву статусу.

У 80 випуску Валерій Пономаренко пояснює, що пропонує урядовий пакет про ПДВ на міжнародні посилки, чому АМКУ оштрафував «Київстар» і як діяти після несанкціонованого списання з картки. Також у випуску: нові правила для водіїв, теплопостачання, академічна доброчесність, корпоративний дедлок 50/50, ревізії Держаудитслужби, операція «Чесний призов», європейське регулювання ШІ та британська справа про ціни на гідрокортизон.

Тижневий юридичний огляд станом на 24 липня 2026 року. 22 липня опубліковано новий Закон про ВПО, основні положення якого застосовуватимуться з 22 жовтня. Також розбираємо рішення КСУ від 15 липня про доступ до суду без прокурорського фільтра, постанови Верховного Суду про заставу знищеного житла, критику органів влади та борги перед постачальником газу «останньої надії». У міжнародному блоці: 21-й пакет санкцій ЄС та два штрафи Google за DMA від 23 липня, а також врегулювання FTC із засновниками Celsius. Наприкінці пояснюємо постанову Кабміну № 966 від 22 липня про цільову оплату стаціонарного догляду і підтриманого проживання для визначеного кола ВПО.

Суд виграно, виконавчий лист на руках, а на рахунку боржника нуль. У цьому випуску розбираю, що робити далі: як скласти заяву виконавцю, щоб вона стала картою активів, де шукати гроші, коли рахунки порожні, як контролювати виконавця і не пропустити 10-денний строк на скаргу, коли має сенс позов про недійсність правочинів, стаття 625 ЦК чи банкрутство. Плюс окремо про боржника-державу і про те, що вже змінив Закон № 4833-IX, а що запрацює лише з 23 жовтня 2026 року.

DiLegal ERP⁠ - краща ERP для юристівУ 77 випуску Юридичного подкасту говоримо проновини останніх тижнів. Кабмін оновив правила перевірок бізнесу під час воєнного стану і змінив порядок компенсації за пошкоджене або знищене майно. Верховна Рада підтримала продовження воєнного стану і мобілізації на 90 діб. ВРП змінила підсудність справ восьми судів. ВерховнийСуд обговорив практику ЄСПЛ у спорах про бізнес і права людини. З 30 липня вводиться в дію нове регулювання факторингу, а Мін'юст затвердив ширший порядок стягнення коштів і електронних грошей через АСВП. У міжнародному блоці: відповідальність росії та репарації у справі MH17, а також заклик ірландських правників захищати верховенство права.Юридичні послуги - ⁠Ваш Юрист

DiLegal ERP - краща ERP для юристівУ 76 епізоді Юридичного подкасту говоримо про рішення і докази там, де формальність швидко стає реальним ризиком. 10 липня 2026 року оприлюднено позицію КАС ВС у справі № 140/8613/23: ТЦК після заяви про відстрочку має ухвалити рішення, а не обмежитися інформаційним листом. 2 липня 2026 року КЦС ВС у справі № 727/48/24 залишив у силі стягнення з ПриватБанку 40 000 євро депозиту після операцій через Приват24, бо сама авторизація не доводить вину клієнта. У міжнародному блоці розбираємо motion Midjourney від 29 червня 2026 року у справі DisneyEnterprises Inc. v. Midjourney Inc.: це не встановлене порушення студіями, а боротьба за discovery щодо їхніх AI-практик.Юридичні послуги - Ваш Юрист

promo.dilegal.ua - ERP для юристівУ 75 випуску говоримо про події червня-липня 2026 року: передачу Верховним Судом на Велику Палату справи про повідомлення позичальника при зміні кредитної ставки, практичні проблеми компенсації за зруйноване майно та права інвесторів у новобудовах, а також два міжнародні антимонопольні сюжети - рішення Суду ЄС від 2 липня у справі Google Android і позов Мін'юсту США від 30 червня щодо цінових індикаторів на ринку яєць.

promo.dilegal.ua - ERP для юристівУ цьому випуску говоримо про рішення КСУ щодо автоматичного тримання під вартою військових, використання AI в юридичній роботі та ризик вигаданих джерел, післяплату без РРО, новий Закон про публічні закупівлі, форс-мажор із простроченим сертифікатом ТПП і новий підхід Верховного Суду до виплати 15 мільйонів гривень родинам військових.

promo.dilegal.ua - ERP для юристівУ 73 епізоді Юридичного подкасту розбираємо справу адвоката Олексія Носова і вирок ВАКС від 9 червня 2026 року.У центрі епізоду - питання, де закінчується законний адвокатський захист і починається корупційний маршрут. Чи може бути закінчений злочин без фактичної передачі грошей? Чому суд визнав доведеною пропозицію неправомірної вигоди прокурорам САП, але не погодився з частиною обвинувачення щодо детективів НАБУ? І як відрізнити допустиме документування від провокації?Окремо - що може стати предметом апеляції: провокація, достатність доказів пропозиції, роль агентів держави, зв'язок вилучених коштів із інкримінованою пропозицією та заборона займатися адвокатською діяльністю.

promo.dilegal.ua - ERP для юристівУ 72-му випуску Юридичного подкасту оглядаємо вирок колишньому голові Верховного Суду Всеволоду Князєву: п’ять років позбавлення волі за угодою з прокурором, конфіскація майна та питання про ціну співпраці у резонансній корупційній справі.Також говоримо про позицію Верховного Суду щодо примирення у справах про ДТП і межі судового тлумачення кримінального закону, а ще про нову податкову видимість доходів через цифрові платформи.У міжнародному блоці аналізуємо термінове рішення Єврокомісії відкрити WhatsApp для сторонніх ШІ-асистентів та висновок Суду ЄС, за яким американський санкційний список сам по собі не дає банку права автоматично відмовити клієнту в базовому платіжному рахунку.

promo.dilegal.ua - ERP для юристівУ 71 випуску «Юридичного подкасту» розбираємо, чому у праві вирішальне значення часто має непомітна деталь: пропущений строк виконавчого документа, історія податкового боргу ФОП, давня іпотека за чужими зобов’язаннями або навіть звичайний лайк у Facebook. Також говоримо про реформу оцінки майна, майбутнє ринку капіталу, технологічний суверенітет ЄС і санкційні ризики для бізнесу.

promo.dilegal.ua - ERP для юристів

promo.dilegal.ua - ERP для юристів.Право більше не пробачає імітацію. У 68-му випуску Юридичного подкасту розповідаємо реальні справи та нові закони, де юридичні дрібниці перетворюються на конкретні фінансові ризики для бізнесу та громадян. Від раптової зупинки продажу авто через Реєстр боржників до скасування угод через санкційний слід - говоримо про те, як працюватимуть нові правила гри в Україні та світі. Теми епізодуСпецтрибунал і Компенсаційна комісія. Чому бізнесу треба вже зараз готувати ідеальну доказову базу збитків, не чекаючи швидких виплат від держави.Цифровізація виконавчого провадження. Як Єдиний реєстр боржників ловитиме боржників на етапі переоформлення нерухомості чи транспорту.Революція у бронюванні працівників. Що пропонує гучний законопроєкт №15237 - заборона безстрокової броні, участь в обороні та ризики цільових внесків.Санкції та нікчемність правочинів. Як Верховний Суд ламає договори через обхід публічного порядку і чому класичний аудит власників більше не рятує.Енергетика в окупації. Складний вибір судів - як розбиратися з багатомільйонними боргами за ресурси на тимчасово непідконтрольних територіях.Тендерні пастки з ПДВ. Що зміниться з 1 липня в електронній системі закупівель і де виникнуть головні підстави для оскаржень.Міжнародний комплаєнс. Конфлікт санкцій США та блокуючих законів Китаю, а також штраф у пів мільярда доларів за митне шахрайство.Слухайте, аналізуйте і не ставтеся до формальностей як до дрібниць. У праві дрібниця часто має дуже дорогу ціну.

promo.dilegal.ua - ERP для юристів.У 67 випуску Юридичного подкасту говоримо про практичні рішення для юриста: як будувати корпоративний спір через порушене право і ефективний спосіб захисту; коли електронний кредитний договір може вистояти навіть після шахрайського доступу до телефона; чому встановлення факту догляду для відстрочки не завжди йде через цивільний суд; як ЄСПЛ оцінює блокування російських платформ; що змінюється в регулюванні ШІ та спорах про геолокаційні дані.

promo.dilegal.ua - ERP для юристів.Сьогодні про свіженькі новини квітня 2026. Новий Цивільний кодекс, податкові накладні, звільнення військовослужбовця, обшук за розмитою ухвалою, санкції та AI-регулювання.У кожній із цих історій вирішальним стає не загальна ідея, а точність: як сформульована норма, який документ подано, на який запит відповіли, що саме дозволив суд.Бо в практиці право часто втрачають не через відсутність аргументу, а через слабке місце в конструкції.

65-й епізод завершує цикл про організацію часу юриста. Якщо минулого разу ми деконструювали міф про багатозадачність і розібрали анатомію втраченого часу, то сьогодні - тільки практика та конкретні системи.У цьому випуску:- Методологія «глибокої роботи» Кела Ньюпорта і чому журналістський підхід до планування підходить практикуючому адвокату краще, ніж ритмічний - Як захищати блоки концентрації так само агресивно, як гонорар - Ефект Зейгарніка і чому перевірка робочих чатів о 22:00 руйнує продуктивність завтрашнього дня - Система «Трискладової години сили» від Паверса і МакНаліса: ранкова нарада, глибоке виробництво і керована ілюзія доступності для клієнта - Превентивна комунікація як спосіб зупинити 80% незапланованих дзвінків - Досвід Беверлі Давідек: як перехід на фіксований гонорар прибирає економічний стимул до неефективності - ERP-системи для юридичної практики як «броня для префронтальної кори»

Юридична професія історично та фундаментально побудована на чітко артикульованій економічній парадигмі: ми здійснюємо монетизацію нашого часу, помноженого на вузькоспеціалізовану інтелектуальну експертизу. Проте, якщо піддати макроаналізу сучасну архітектуру правової практики, ми неминуче виявимо глибокий структурний парадокс. Суть його зводиться до того, що адвокати, чиїм ключовим генеруючим бізнес-активом є саме час, системно та майже незворотно втрачають об'єктивний контроль над цим ресурсом, а відтак — і над власною когнітивною ємністю. Ми опинилися в ситуації, коли інструмент виробництва (наша увага та час) відчужився від свого власника.

Сьогодні поговоримо про правові наслідки повернення особи, яка була в судовому порядку оголошена померлою, адже війна в Україні генерує не лише трагічні факти, але й безпрецедентні правові колізії, випробовуючи на міцність класичні інститути цивільного права. Уявіть ситуацію: військовослужбовець або цивільна особа зникає безвісти під час бойових дій. Тіло відсутнє, обставини свідчать про вірогідну загибель. Родина проходить складний шлях, і суд, керуючись частиною першою або другою статті 46 Цивільного кодексу України, ухвалює рішення про оголошення особи померлою. Відкривається спадщина, здійснюються соціальні виплати, дружина чи чоловік вступає в новий шлюб, життя триває. Але через певний час — наприклад, в результаті обміну військовополоненими або деокупації території — ця людина повертається живою.

Сьогодні ми торкнемося теми, яка викликає холодний піт навіть у досвідчених управлінців. Теми, яка трансформувала сучасну криміналістику та тактику захисту. Ми говоримо про ваші електронні носії інформації та їхню долю під час проведення слідчої дії, а саме — обшуку.Ще десять років тому основним трофеєм слідчої групи були паперові документи, печатки та чорнові записи. Сьогодні ж вилучений сервер, ноутбук чи смартфон стають "царицею доказів". Адже сучасний телефон — це не засіб зв’язку. Це, де-факто, зовнішній модуль вашої пам’яті, який містить те, що ви ніколи не довірили б паперу.Тож, як закон регулює доступ правоохоронців до вашого цифрового життя? Де проходить межа між обов’язком виконати ухвалу суду та правом на захист від самовикриття? Розберемо це детально.

Сьогодні ми говоримо про нову правову реальність, яка настала 1 січня 2026 року.Закон України «Про Державний бюджет на 2026 рік» та супутні нормативно-правові акти зафіксували класичну дилему економіки воєнного стану. З одного боку — необхідність мобілізації ресурсів через розширення бази оподаткування. З іншого — спроба утримати соціальну стабільність через підвищення стандартів.Але найголовніше, що ми, як юристи, маємо зчитати між рядків — це остаточний перехід держави до цифрового контролю. У 2026 році поняття «закон» стає синонімом поняття «алгоритм». Від сплати податків до військового обліку — держава мінімізує людський фактор, роблячи виконання обов'язку невідворотним.

15 травня 2023 року. Ця дата розділила історію українського правосуддя на "до" і "після". Пам'ятаєте той вечір? Новинні стрічки вибухнули однією фотографією. Диван Голови Верховного Суду, а на ньому — акуратнорозкладені стоси доларових купюр.Це виглядало як сцена з серіалу Narcos, але відбувалося це не в Медельїні, а в Києві, у Кловському палаці. Наймолодший Голова Верховного Суду в історії, ВсеволодКнязєв, обличчя судової реформи, людина, яка вільно цитувала практику ЄСПЛ англійською мовою, — затриманий за підозрою в отриманні найбільшого хабаря вісторії судової системи. Два мільйони сімсот тисяч доларів США.

Уявіть собі ідеальну справу. На столі — сто мільйонів доларів, вкрадених у держави під час війни. У головних ролях — міністри та "сірі кардинали" з позивними "Карлсон" і "Че Гевара". Є все: таємні зустрічі, пакети з кешем і навіть, подейкують, золотий унітаз.Здавалося б, це шах і мат корупції. Фініш. Але що, якщо я скажу вам, що наразі головний доказ у цій справі — це не томи на столі судді, а... ролик на YouTube? І що саме цей ролик, якому ви вчора поставили лайк, може стати причиною того, чому ці люди ніколи не сядуть за ґрати?

31 жовтня 2025 року. Місто Київ. Вищий антикорупційний суд. Колегія суддів, на чолі з головуючим Ігорем Строгим, оголошує вирок у справі номер 761/40713/17.1 Це фінал процесу, що тривав понад шість років і стосувався одного з найвищих посадовців фіскальної системи країни.На лаві підсудних двоє.Перший — Роман Насіров. Колишній Голова Державної фіскальної служби.1Другий — Володимир Новіков. Колишній Директор Департаменту погашення заборгованостей тієї ж ДФС.Сьогодні ми не будемо давати оцінок. Ми зробимо те, що робить суддя у вироку — холоднокровно проаналізуємо факти. Ми препаруємо цю справу, щоб зрозуміти не лише «хто винен?», але й «як це працювало?». Наш об'єкт дослідження — Роман Насіров. Наш інструмент — виключно текст вироку.

Сьогодні ми поговоримо про те, що можна сміливо назвати найбільшою трансформацією речових прав в історії незалежної України.28 лютого цього року набрав чинності Закон № 4196-IX — об’ємний документ, який більшість ЗМІ охрестили "законом про корпоратизацію". Але це, колеги, лише верхівка айсберга. Цей закон робить те, про що українські цивілісти мріяли майже три десятиліття — він нарешті поховає Господарський кодекс України та його пострадянських монстрів: "право господарського відання" та "право оперативного управління".Натомість з'являється узуфрукт — інститут, якому стільки ж років, скільки європейській цивілізації. І це не просто зміна термінології. Це — цивілізаційний вибір.

Уявіть собі картину. Четвер, п'ята вечора. Ви — власник успішної IT-компанії. На столі у вас контракт на мільйон доларів з іноземним інвестором. Угода всього вашого життя. Залишився останній крок — фінальне погодження від юристів інвестора. Телефонний дзвінок. Ви очікуєте почути "Вітаємо!", а натомість чуєте крижане: "Ми змушені поставити угоду на паузу. Наша перевірка виявила у вашій компанії в державному реєстрі відмітку про можливу недостовірність даних. Для нас це червоний прапор".Ви в шоці. Яка ще відмітка? Звідки? Виявляється, місяць тому державний реєстратор надіслав вам листа, на який ніхто не відповів, бо він прийшов на стару юридичну адресу. І тепер, через цей, здавалося б, дрібний недогляд, угода вашого життя горить синім полум'ям.

Дванадцятого червня цього року Президент підписав цей закон, а вже наступного дня він набув чинності. Але не поспішайте радіти чи засмучуватися — найважливіші зміни запрацюють лише у березні наступного року. Про це детально поговоримо далі.Чому взагалі з'явився цей закон? Адже у нас уже три роки діє Закон номер 2136, який регулює трудові відносини у воєнний час. Справа у тому, що початковий закон був прийнятий швидко, у кризових умовах, і містив багато прогалин. За три роки практики накопичилася купа проблем: роботодавці не знали, скільки можна тримати працівника у призупиненні, працівники втрачали зв'язок з роботодавцями і не розуміли свого статусу, а суди виносили суперечливі рішення.Новий закон намагається навести лад у цьому хаосі. Його головна мета — створити чіткі, прозорі правила для обох сторін трудового договору та усунути ту правову невизначеність, яка панувала останні роки.

Сьогоднішній епізод присвячуємо актуальній темі, що повернулася до нормальності в червні 2025 року – позовна давність в Україні. За останні п'ять років цей базовий інститут цивільного права пережив справжні американські гірки: зупинки, продовження, знову зупинки, і нарешті – повернення до нормального життя. Історія, яку я вам розповім, це не просто зміни в законодавстві – це відображення того, як наша правова система адаптувалася до найбільших викликів сучасності.

Сьогодні ми поринемо у світ, який ще вчора здавався науковою фантастикою, а сьогодні вже кардинально змінює нашу реальність – світ штучного інтелекту. Мене звати Валерій Пономаренко, я адвокат і я ніяк не можу оминути цю надцікаву, надактуальну тему що величезними кроками прямує в наше сьогодення.Але навіщо юристу говорити про ШІ? Тому що штучний інтелект – це не тільки технологія, це ще й право. Він вже впливає на юридичну професію, і виникає безліч питань: хто відповідальний за його дії, кому належать створені ШІ твори, і чи замінить робот адвоката? Я би назвав сьогоднішній епізод лише вступом до дискусії про ШІ, однак тема є вкрай цікавої і захопливою.

Сьогодні поговоримо про два договірні механізми, які часом залишаються в тіні, але здатні кардинально змінити баланс сил між сторонами договору. Йдеться про право притримання та передоручення виконання зобов’язання.Чому ці механізми варто знати кожному юристу? Уявіть класичну ситуацію: ваш клієнт-кредитор не може отримати оплату і питає, як змусити боржника розрахуватися. Або навпаки – ваш клієнт-боржник не встигає виконати договірні роботи, але має можливість доручити їх третій особі. Знання про притримання і передоручення дають юристу ті самі карти, яких інколи на думку пана Дональда нам не вистачає.

Тема епізоду сьогодні: «Корпоративні конфлікти в українських компаніях: Як захистити бізнес?». Розберемося, що це таке, які бувають види конфліктів, згадаємо реальні українські кейси останніх років та обговоримо, чому виникають такі ситуації. Головне – поговоримо про те, як їх попередити і що робити, якщо конфлікт вже розгорівся.

Тема епізоду сьогодні: «Корпоративні конфлікти в українських компаніях: Як захистити бізнес?». Розберемося, що це таке, які бувають види конфліктів, згадаємо реальні українські кейси останніх років та обговоримо, чому виникають такі ситуації. Головне – поговоримо про те, як їх попередити і що робити, якщо конфлікт вже розгорівся.

Сьогодні поговоримо про явище, яке, наче ракова пухлина, роз'їдає наше суспільство в умовах війни – культурний примітивізм та його юридичні наслідки. Це не просто естетична проблема, це питання національної безпеки.Приводом для розмови сьогодні є одіозна блогерка, чиє прізвище у багатьох вже асоціюється з медійним несмаком та демонстративною зневагою до всього українського. Так, мова про громадянку Алхімому Ганну Миколаївну та її черговий "перформанс" на мовному ґрунті. Але ми не будемо довго зупинятися на цій конкретній персоні – вона лише яскравий симптом хвороби, яку ми сьогодні назвемо "алхімщиною". Це явище, на жаль, має багато облич, багато імен, але суть одна – руйнівна, антиукраїнська. І воно процвітає, поки ми робимо вигляд, що це "просто думка" або "свобода самовираження".

Ми часто думаємо про суд як про місце, де панують лише сухі факти, статті законів та неспростовні докази. Але чи замислювалися ви коли-небудь, що відбувається між рядками протоколів та за формальними виступами адвокатів?Уявіть собі на мить: напружена тиша в залі суду. Свідок дає свідчення. Говорить впевнено, чітко. Але його рука ледь помітно тремтить, коли він поправляє краватку… Або досвідчений адвокат, який раптом робить незвично довгу паузу перед відповіддю на, здавалося б, просте запитання судді… Чи помічали ви коли-небудь таку ледь вловиму деталь, яка змушувала вас засумніватися чи, навпаки, повірити? Саме про це ми сьогодні й поговоримо.

Ми відсвяткували Великдень – час, коли мільйони людей у всьому світі згадують центральні події християнської віри: розп'яття та воскресіння Ісуса Христа. І саме серце цих подій, момент, що передував Голгофі, – це суд. Суд, проведений римським префектом Понтієм Пилатом. Тож у цей особливий час я вирішив звернутися до цієї вічної теми, але подивитися на неї під незвичним кутом – юридичним.Мене звати Валерій Пономаренко, я адвокат і це черговий епізод Юридичного подкасту, де ми зануримося в історію, яка вже два тисячоліття хвилює людство. Історію, яка стала наріжним каменем цивілізації, культури та релігії. Але ми подивимося на неї не з точки зору теології чи історії як такої, а крізь призму права. Ми говоримо про суд над Ісусом Христом. Можливо, найвідоміший, найвпливовіший і, з юридичної точки зору, один із найбільш суперечливих процесів у світовій історії.

Поговоримо сьогодні про ситуацію, до болю знайому багатьом. Уявіть: напружений день позаду, ви повертаєтесь додому, мріючи про спокій, а на вашому звичному місці для паркування – чужа автівка. Слово за слово з її власником, роздратування переростає в образу, емоції зашкалюють, і ось вже хтось когось штовхнув, можливо, навіть відбувся короткий, але різкий удар. На ранок – неприємний синець, а може, й голова гуде. Здавалося б, звичайна побутова сварка, неприємно, але чи варто надавати цьому великого значення?Чи може цей, на перший погляд, незначний епізод, цей синець або садно, стати початком цілком реальної кримінальної справи? Чи можливо отримати не просто зауваження від сусідів, а офіційне покарання, передбачене Кримінальним кодексом України, яке залишить неприємний слід у вашій біографії?

Сьогодні закриваємо цикл епізодів на тему спільної сумісної власності і зануримося у тему, яка стосується ледь не кожного дорослого українця, але про яку часто незручно або просто страшно говорити вголос. Уявіть: ви виграли мільйон у лотерею! Радість, шампанське, плани на Мальдіви... аж раптом ваша "друга половинка", з якою ви, можливо, вже й не живете разом, але офіційно шлюб не розірвано, заявляє: "Половина – моя!" Справедливо? З точки зору закону – цілком можливо! Або інша ситуація: ви роками будували власний бізнес, вкладали душу, сили, недосипалиночей. Чи може ваш чоловік або дружина, який(яка) ніколи й близько до цього бізнесу не підходив(ла), претендувати на його частину при розлученні? Відповідь – так, може!

У попередньому епізоді ми розпочали розмову про спільну сумісну власність – один із найбільш поширених і водночас складних для розуміння правових режимів майна. Ми з'ясували, що така власність характеризується відсутністю визначених часток, розглянули підстави її виникнення та особливості володіння й розпорядження таким майном.Сьогодні ми продовжуємо цю важливу тему і зосередимося на більш практичних, прикладних аспектах. Ми поговоримо про представництво у відносинах спільної сумісної власності, розглянемо типові правові конфлікти між співвласниками та шляхи їх вирішення, а також проаналізуємо актуальну судову практику.Ці питання набувають особливої актуальності в контексті зростання кількості майнових спорів. Як адвокат, я часто стикаюся з ситуаціями, коли юридична необізнаність щодо специфіки спільної сумісної власності призводить до серйозних проблем для моїх клієнтів – від неможливості розпорядитися своїм майном до тривалих судових процесів.

У попередніх трьох епізодах ми занурювались у складну матерію аналізу нещодавнього рішення Європейського суду з прав людини щодо трагічних подій в Одесі 2014 року. Ми детально розібрали юридичні аспекти цього рішення, його імплікації для правової системи України та міжнародно-правові стандарти. Розумію, що це була доволі скрупульозна та подекуди "душна" аналітика, яка вимагала від вас певної концентрації та базових знань юриспруденції.Сьогодні ж ми дещо змінюємо курс і переходимо до більш прикладних та практичних тем, з якими може зіткнутися кожен із вас у повсякденному житті. Наступні декілька епізодів будуть присвячені інституту спільної сумісної власності.Без перебільшення, питання спільної власності стосуються мільйонів українців – подружжя, які придбали майно у шлюбі, родичів, які отримали у спадок нерухомість, людей, які інвестували спільні кошти у бізнес. І дуже часто саме незнання правових тонкощів режиму спільної власності призводить до серйозних конфліктів та судових спорів.

Сьогодні ми продовжуємо нашу серію юридичних подкастів, присвячених аналізу рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вячеславова та інші проти України" від 13 березня 2025 року. Це третя, заключна частина нашого дослідження.У перших двох епізодах ми розглянули фактичні обставини трагедії 2 травня 2014 року в Одесі, яка забрала життя 48 осіб, та складний процесуальний шлях справи до Європейського суду. Ми детально проаналізували роль ключових посадових осіб, зокрема заступника начальника обласної поліції Фучеджи, який ішов на чолі колони антимайданівцівбезпосередньо перед сутичками, та начальника обласного управління ДСНС Боделана, який затримав відправлення пожежних бригад до Будинку профспілок.Ми також розглянули трактування Судом позитивних зобов'язань держави щодо захисту права на життя та виявлені порушення в трьох аспектах: невжиття належних заходів для запобігання насильству, нездатність зупинити насильство після його початку та незабезпечення своєчасних рятувальних заходів.

У попередньому епізоді ми детально розглянули фактичні обставини трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі та особливості процесуального шляху справи до ЄСПЛ. Ми також проаналізували роль ключових посадових осіб - заступника начальника ГУ МВС в Одеській області пана Фучеджи та начальника Головного управління ДСНС в Одеській області пана Боделана, які, за встановленими Судом фактами, не забезпечили належного реагування на загрозу громадській безпеці та своєчасного порятунку людей під час пожежі.Сьогодні ми зосередимося на аналізі того, як Європейський суд оцінив виконання Україною своїх позитивних зобов'язань щодо захисту права на життя відповідно до статті 2 Конвенції. Ми розглянемо, які саме дії чи бездіяльність державних органів були визнані Судом як порушення, а також проаналізуємо, як Суд врахував надзвичайно складний контекст, в якому перебувала Україна на момент трагічних подій.

13 березня 2025 року П'ята секція Європейського суду з прав людини оприлюднила рішення у справі "Вячеславова та інші проти України". Головував у складі колегії з семи суддів Маттіас Гюйомар, а серед суддів був також представник від України Микола Гнатовський.Справа розглядалася Судом протягом тривалого часу - близько десяти років. Вона об'єднала сім окремих заяв, які стосувалися трагічних подій 2 травня 2014 року в Одесі. Внаслідок сутичок між прихильниками єдності України та їхніми опонентами, а також пожежі в Будинку профспілок, загинуло 48 осіб.Це рішення ЄСПЛ є першим юридично обов'язковим висновком міжнародного судового органу щодо згаданих подій. Раніше ці події вже були предметом аналізу інших міжнародних інституцій, зокрема Міжнародної дорадчої панелі Ради Європи та Моніторингової місії ООН з прав людини, які надавали свої рекомендації та оцінки.

В минулому епізоді я розповів про ухвалений Верховною Радою 12 березня 2025 року Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Сьогодні завершимо цю тему, поговоримо про практичні наслідки ухвалення для захисту права власності, перспективи застосування закону в українській судовій практиці і підведемо підсумкиПрийнятий Закон №12089 суттєво змінює правову реальність у сфері захисту права власності. Розглянемо практичні наслідки цих змін для різних суб'єктів цивільних правовідносин та їх вплив на усталену судову практику.

12 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні і в цілому Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача". Цей законопроект тривалий час обговорювався в юридичній спільноті, викликав значні дискусії, отримав досить критичні висновки від Головного юридичного управління, однак врешті був прийнятий з певними змінами порівняно з початковою редакцією.Ключова мета цього закону, як випливає з його назви та пояснювальної записки, – посилити захист прав та інтересів добросовісних набувачів, особливо у випадках, коли майно вибуло з власності держави чи територіальної громади. Законодавець прагнув створити баланс між непорушністю права власності та захистом інтересів осіб, які правомірно набули майно, не знаючи і не маючи змоги знати про порушення прав попереднього власника.

Нещодавно Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №320/46060/23, скасувавши індивідуальну податкову консультацію, в якій податковий орган фактично забороняв фізичним особам-підприємцям отримувати кошти від нерезидентів на свої закордонні рахунки в рамках підприємницької діяльності.Цей випадок заслуговує детального аналізу, адже він стосується безпосередньо юридичного статусу коштів, які українські ФОПи отримують від своїх іноземних контрагентів. Ми з вами розглянемо суть конфлікту між підприємцем та фіскальним органом, проаналізуємо мотивацію суду та, що найголовніше, з'ясуємо практичні наслідки цього рішення для підприємницької спільноти.

Поговоримо про спроби адміністрації Трампа перетворити міжнародну допомогу Україні, надану на безповоротній основі, на якийсь борг, який нібито має бути повернутий через природні ресурси.Ситуація розгорнулася наступним чином. За часів президентства Байдена Сполучені Штати надали Україні допомогу в розмірі приблизно 120 мільярдів доларів. Ця допомога була оформлена як грант – тобто безповоротна допомога, яка не передбачає повернення. Однак з приходом адміністрації Трампа раптом з'являється нова інтерпретація – виявляється, це вже не 120, а 350-500 мільярдів, і це вже не допомога, а борг, який має бути повернутий через українські природні ресурси.

Повномасштабне вторгнення російської федерації створило безпрецедентну ситуацію в історії незалежної України, коли мільйони громадян були змушені покинути свої домівки. Це поставило перед правовою системою нові виклики, особливо у сфері сімейного права. Адже традиційні підходи до визначення найкращих інтересів дитини, закріплені у статті 3 Конвенції ООН про права дитини, потребують переосмислення в контексті воєнних загроз.Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" гарантує кожній дитині право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Проте як забезпечити це право, коли батьки змушені обирати між збереженням єдності родини та фізичною безпекою дитини?Концепція найкращих інтересів дитини, яка є наріжним каменем як міжнародного, так і національного сімейного права, сьогодні набуває нового змісту. Європейський суд з прав людини у низці рішень, зокрема у справі "М.С. проти України", наголошував на необхідності збереження сімейних зв'язків, якщо тільки сім'я не є явно неблагополучною. Але як застосовувати цей принцип, коли загроза походить не від самої сім'ї, а від зовнішніх обставин - військової агресії?

Сьогодні ми поговоримо про захист прав споживачів в епоху онлайн-шопінгу.Останнім часом ми спостерігаємо бум інтернет-торгівлі в Україні. За даними реєстру судових рішень, кількість спорів між покупцями та інтернет-магазинами зростає в геометричній прогресії. І це не дивно - адже все більше українців віддають перевагу онлайн-покупкам через їх зручність та доступність.Однак разом із розвитком електронної комерції зростають і ризики для споживачів. Як адвокат, я регулярно отримую звернення споживачів, які стикаються з різноманітними проблемами: від банального шахрайства до складних юридичних колізій при поверненні неякісного товару. Особливо гостро ці питання постають у контексті покупок через соціальні мережі, зокрема Instagram, де часто виникають проблеми з ідентифікацією продавця та захистом прав споживача.

Як ми і планували в попередньому епізоді, сьогодні поговоримо про судову практику щодо шлюбних договорів. Раніше ми детально розглянули теоретичні аспекти, а зараз зосередимось на тому, як працює цей інститут на практиці.За останні роки в Україні спостерігаємо цікаву тенденцію – кількість судових спорів щодо шлюбних договорів постійно зростає. Це пов'язано з кількома факторами.