Антикульт

Один з ведучих цієї програми — 1989 року народження. Батьки купили його в магазині, бо, як розповідала героїня телемосту Ленінград-Бостон, «сексу у нас немає і ми категорично проти цього». А інший народився 1992 року, за часів незалежної України, тому — у звичайний, природний спосіб. Насправді ж відому фразу, яка стала мемом, вирвано з контексту. У відповіді учасниці телемосту йшлося про зловживання жіночою  сексуальністю в рекламі. І секс, звісно ж, у Радянському Союзі був. Але яким він був? Чи багато про нього знали? Звідки радянські підлітки отримували інформацію про це? Чи займався хтось секс-освітою? Обговорюємо з сімейним психотерапевтом Олександром Котенком і лікарем-гінекологом Сергієм Бакшеєвим. 

Згадуємо радянську політику українізації — на лютий припадає 101-ша річниця від її початку.

Говоримо про зміни ставлення до другої світової війни за період незалежності України та основні міфи, пов’язані з участю СРСР у цій війні. Гість студії — військовий історик, головний спеціаліст відділу аналізу Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Василь Павлов.

Згадуємо репресії радянської влади проти греків — “грецьку операцію” НКВС 1937-1938 років і депортації греків у 40-ві роки. Гості студії — голова Еллінського товариства «Енотіта» Ніна Плечак-Паскал та докторка історичних наук Лариса Якубова.

Розмова про радянські вибори. Чому літні люди досі голосують першими та як виглядали виборчі дільниці в СРСР, розповідають історики Юрій Шаповал і Мирослав Борисенко. 

Побіжний аналіз історії ромів за радянських часів показує багато спільного з історією українців того періоду, починаючи від 1920-х і до розпаду СРСР. Колективізація, коренізація, індустріалізація, ліквідація неписьменності, Голодомор, чистки — обидва етноси разом пройшли через усе це. Гості студії — науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий і співголова Асоціації «Романіпен» Валерій Сухомлинів.

"Конституція" Пилипа Орлика не була Конституцією в сучасному значенні слова, а Степан Бандера - надто суперечлива фігура, щоб називати на його честь вулицю. У програмі "Антикульт" говоримо з істориком Георгієм Касьяновим. З розмови дізнаєтеся, що таке історичний міф, як він перешкоджає або сприяє науковому дослідженню, які історичні міфи можна виділити в українській пострадянській історії 

У подкасті «Антикульт» говоримо про особливості польської декомунізації. Чому російська влада обурюється, коли поляки зносять пам’ятники воякам Червоної армії? Чому Володимир Путін нині намагається покласти на Польщу відповідальність за початок Другої світової війни?

Цієї весни в Празі сталися дві події, які розлютили російську владу. У районі Прага-6 знесли пам'ятник маршалу Конєву, а в іншому районі встановили пам'ятний знак на честь Російської визвольної армії. Обидва епізоди і реакція на них стала для ведучих програми "Антикульт" приводом поговорити про декомунізацію у Чехії. У студії — директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик, на skype-зв'язку - історики Віталій Бака (Україна) і Штепан Черноушек (Чехія). 

У новому випуску подкасту "Антикульт" продовжуємо аналізувати образи Леніна і Сталіна в радянському кінематографі. Гості ефіру, кінознавці В'ячеслав Шмиров і Євген Женін, розбирають фільми "Падіння Берліну", "Клятва", за допомогою яких формувалися міфи, а також стрічки "Комедія суворого режиму", "І чорт з нами", які дали старт пародіюванню образів. 

Палкий прихильник репресій чи мирний інтелектуал? До 150-річчя від дня народження Володимира Леніна говоримо про образ провідника Жовтневого перевороту у кіномистецтві. Як образ Леніна змінювався відповідно до потреб ідеології? Чому Ілліча можна порівнювати з Іваном-дурнем? Як кінематографічні Ленін і Горький сперечалися про доцільність терору? Розповідає кінознавець В'ячеслав Шмиров. 

Судье заодно с прокурором Плевать на детальный разбор  Им лишь бы прикрыть разговором Готовый уже приговор  Так описав процеси проти дисидентів радянський і російський бард Юлій Кім у пісні "Адвокатський вальс". Але в умовах, коли влада розраховувала на обвинувальний вердикт, деякі адвокати в СРСР виборювали для клієнтів менші терміни чи навіть звільнення в залі суду. Діна Камінська, Софія Калістратова, Борис Золотухін, Семен Арія та інші брали участь у процесах в усьому Радянському Союзі. Захищали, зокрема, і кримських татар. Як працювали такі адвокати і що отримали за своє сумлінне ставлення до професії, розповідає правозахисних, директор "Харківської правозахисної групи" Євген Захаров.  Фото зі сторінки "Харківської правозахисної групи" .

Кого ми уявляємо собі при фразі “радянський адвокат”? З одного боку, це Віктор Медведчук, завдяки якому Василь Стус отримав свій останній тюремний термін. А з іншого - Софія Калістратова, яка захищала дисидентів, у тому числі й кримських татар. У яких умовах працювали адвокати в різні періоди існування СРСР, чим відрізнялася практика у політичних і загальнокримінальних процесах, розповідає російський та український адвокат Ілля Новіков. 

У 1970 році в радянській Україні влада закрила на карантин два міста - Одесу і Керч. На півдні спалахнула епідемія холери. Курортників випускали з Одеси тільки після обсервації, а спецслужби перевіряли версію, чи не занесла інфекцію іноземна розвідка. Як доповідав КДБ керівництву СРСР про епідситуацію та яких порушників знаходив, розповідає дослідник архівів радянських спецслужб Едуард Андрющенко. А власними спогадами про обсервацію на одеському стадіоні ділиться бізнесмен Роман Топілов. Бонус - фрагмент монологу Михайла Жванецького "Мій двір в Одесі", присвячений життю міста в розпал епідемії. 

Повстання у нацистському таборі смерті "Собібор" стало єдиним успішним за період другої світової війни. Очільник збройного виступу — радянський військовополонений Олександр Печерський, який народився в єврейській родині в українському Кременчуці. Ще за життя Печерського   вийшов британсько-югославський фільм "Втеча з Собібору" про подвиг повстанців. Але в СРСР очільник бунту не мав широкого визнання і не став Героєм Радянського союзу. Чому - пояснюють кандидат історичних наук, викладач Магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії Сергій Гірік та кандидатка філософських наук, керівниця міжнародного проєкту з увічнення пам’яті героїв Собібору в Україні Лариса Москаленко

Говоримо про радянський підхід до державної служби. Чим він відрізнявся від західних стандартів і до цього це призводило, розповідають голова Нацагентства з питань державної служби Олександр Стародубцев; політолог на журналіст Денис Юдін та науковий співробітник Академічного центру Бориса Нємцова з празького Карлова університету Олександр Морозов.