Документарі зсередини | Docudays UA Podcast

Пітер Померанцев не зовсім Ісус Христос. Майже, але не зовсім. Тому замість десяти заповідей — розмова про те, як вижити в інформаційному хаосі й не віддати власну голову в оренду пропаганді.Чому сьогодні брехня не обов’язково переконує — іноді їй достатньо просто втомити нас? Як працює російська пропаганда? Чому авторитарні режими навчилися використовувати свободу слова проти самої демократії? І що робити, коли новини, фейки, страх, меми, “експерти” й нескінченний шум зливаються в одну велику інформаційну м’ясорубку?У цьому епізоді подкасту Docudays UA Пітер Померанцев — письменник, журналіст і дослідник пропаганди говорить про дезінформацію, інформаційну війну, цензуру через шум, медіаграмотність, Україну, авторитаризм, демократію, Сефтона Делмера і те, чому “більше інформації” не завжди означає “більше правди”.Директорка правозахисного департаменту ГО «Докудейз» та правозахисної програми Rights Now Анастасія Багаліка. Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.Підписуйтеся на Youtube-канал фестивалю Docudays UA.🎧 Нас також можна послухати на аудіоплатформах Spotify: https://open.spotify.com/episode/7ymu...Apple Podcasts: https://podcasts.apple.com/ua/podcast...📱 Ми в соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua

Фільм «Де все зникає» — володар Призу глядацьких симпатій та Спеціальної відзнаки національного конкурсу Docu/Україна на 23-му Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.🎙️  У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з режисером Олександром Ткаченком про створення документального фільму «Де все зникає».Фільм народився з відеощоденників військового та кінооператора Дмитра Докунова, які він знімав на телефон просто на фронті. Це відверта розмова про війну без героїзації — про дружбу, відповідальність, втрати, почуття провини та внутрішню трансформацію людини.У розмові:• як створювалося кіно режисером на відстані;• чому автори відмовилися від звичного героїчного образу війни;• як міжнародна команда сприймала український контекст;• за які сцени довелося боротися під час монтажу;• чому найважливішими у фільмі стали голос героя та його рефлексії.Гість — Олександр Ткаченко, режисер фільму «Де все зникає».Інтерв’юер — Максим ЩербинаПідписуйтеся на канал, щоб не пропустити нові розмови про сучасне українське документальне кіно.Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу, Посольства Швеції в Україні та Державного агентства України з питань кіно.

У цьому випуску подкасту Docudays UA говоримо з Оленою Максьом — режисеркою, військовослужбовицею, офіцеркою Національної гвардії України та авторкою документального фільму «Не питай мене, чи я вбивала».Що можна питати в людини, яка повернулася з війни?Це розмова під мостом, у київський дощ, за кілька годин до прем’єри фільму. Про камеру, яка опинилася на фронті. Про побратимів, яких хотілося зберегти живими хоча б у кадрі. Про війну без фальшивого оптимізму.Олена розповідає, як особистий відеощоденник тисячі днів повномасштабного вторгнення став фільмом, як назва з’явилась із реальної розмови, як змінюється людина на війні, як говорити про нашу війну з іноземною аудиторією — і чому пам’ять про тих, хто загинув, іноді важливіша за будь-який сюжет.Говоримо про документальне кіно, війну в Україні, службу в ЗСУ та Нацгвардії, фронтовий досвід, травму, втрати, пам’ять і етику зйомок під час війни.Інтервʼюер: Максим ЩербинаУ відеоформаті подкаст можна подивитися на YouTube-каналі Docudays UA.📱 Ми у соцмережах:Instagram: @docudays_ua Facebook: @DocudaysUA TikTok: @docudaysua Подкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.

Чому після 2014 року всі раптом схопилися за камери? Чи справді кожен український режисер сьогодні має зняти фільм про війну? І як не перетворити документальне кіно на пропаганду?У новому випуску подкасту Docudays UA говоримо про бум української документалістики, нове покоління режисерів і режисерок, деколонізацію, культурну дипломатію та відповідальність автора під час війни.Гості випуску — режисерка та режисерка монтажу Ольга Журба, і кінознавиця, кураторка та ініціаторка Премії памʼяті Віктора Ониська Ольга Бірзул.У цьому епізоді:— чому українське документальне кіно стало помітним у світі;— як Революція Гідності та повномасштабне вторгнення змінили документалістику;— чи існує конкуренція між українськими фільмами про війну;— чому режисер автоматично стає культурним дипломатом;— як працювати з травмою, пам'яттю та втомою;— навіщо документалістам бунт;— чому монтаж — це не технічна робота, а створення мови фільму;— і чому кожен фільм є лише фрагментом великої мозаїки українського досвіду.Також говоримо про фільми «20 днів у Маріуполі», «Стрічка часу», «Цей дощ ніколи не скінчиться», «Явних проявів немає», «Пісні землі, що повільно горить», «Мир для Ніни», «Українські шерифи», «Фрагменти льоду» та інші роботи, які формують сучасну історію українського документального кіно.Інтервʼюерка: Ангеліна КарякінаПодкаст створено міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA за підтримки Європейського Союзу та Посольства Швеції в Україні.#DocudaysUA #документальнекіно #українськекіно #документалістика #ОльгаЖурба #ОльгаБірзул #ВікторОнисько #кіномонтаж #культурнадипломатія #деколонізація #війнавУкраїні #українськакультура #українськірежисери #кіно

У першому випуску подкасту Docudays UA говоримо про те, що зазвичай лишається за лаштунками: як із сотень поданих фільмів народжується фестивальна програма.Дар’я Аверченко, комунікаційна директорка фестивалю та членкиня відбіркової ради, розмовляє з програмною директоркою Юлією Коваленко про відбір фільмів, технічну преселекцію, роботу з українськими та міжнародними стрічками, складні рішення, фестивальний контекст і те, чому щирість у документальному кіно важить не менше за форму.Це розмова про фестиваль документального кіно, програмування фестивалю, українську документалістику, права людини, кіно під час війни, міжнародний контекст і те, як Docudays UA формує свою кінопрограму.У випуску — про 800 переглянутих фільмів, 70 відібраних стрічок, командну роботу, суперечки, втому, любов до кіно — і про те, чому один фестиваль не може вмістити все.#DocudaysUA #документальнеКіно #подкаст #українськеКіно #Кінофестиваль #ПраваЛюдини #Подкаст #FilmFestival #DocumentaryFilm #UkrainianCinema