Книгосховище

Чому ми досі живемо з радянськими травмами? Звідки взявся примус і насильство доїдати страви? Чому в Росії пропагується так активно «совок»? Як ми маємо осмислити 1990 роки? Чому писаний в зошиті Акт проголошення незалежності був сильнішим за «тобі що, більше всіх треба?» На ці та інші запитання Яни Брензей відповідає письменниця й журналістка, авторка книжки «Твоє, моє, нічиє та інше» Ольга Карі.

Чому письменники опиняються на радіо? Що їх так манить в радіоефірах? Як радіо працювало в часи Другої світової війни? Яка роль Українського радіо у збереженні української мови? На ці та інші запитання Ірини Славінської відповідають літературознавиця, докторка філологічних наук, лауреатка Шевченківської премії, ґендерна дослідниця Віра Агеєва; поетеса, журналістка, радіоведуча Олена Гусейнова; громадський діяч, фахівець у галузі адвокації та медіа, журналіст, письменник Вадим Міський.

Чи мусить читач відчувати часову відстань до перекладу? Чи існує досі дискусія між класичною і антологічною течіями перекладу? Чи справді кожному поколінню варто мати власні переклади класиків? На ці та інші запитання Вадима Карп’яка відповідає перекладач, науковець, професор Максим Стріха.

Початок російсько-німецької фази Другої світової війни – що це за час для української культури? Яке місце в ній Миколи Бажана? Як на становище Бажана вплинули його сімейні зв’язки? Що нам нині варто розуміти про Миколу Бажана? На ці та інші запитання Олени Гусейнової відповідає літературознавиця Ярина Цимбал.

Звідки в дворянського сина Миколи Хвильового взялися ліві ідеї? Наскільки легко вдалося залучити українські еліти до процесу українізації 1920-1930-х рр? У чому полягав так званий «азійський дискурс»?  Чому зацікавлення Хвильовим нині повертається? На ці та інші запитання Наталі Грабченко відповідає письменник, есеїст, поет, художник, кандидат філософських наук, військовослужбовець Анатолій Дністровий.

Що символізують жар-птиці Алли Горської? Як відбувалося її становлення як художниці-монументалістки і як шістдесятниці? Що спонукало Аллу Горську шукати місця поховання жертв злочинів радянської системи в Биківні? На ці та інші запитання Олени Гусейнової відповідає онука мисткині, художниця Олена Зарецька. 

Чим відрізняється стрес військових у зоні бойових дій і цивільних? Чи є сенс спробувати зрозуміти той досвід, якого ти не переживав? Чи можна говорити про універсальні реакції на стрес? Чи можливо визначити ступінь пристосованості людини до стресових ситуацій? Чи можна підготуватися до таких гранично складних речей, як полон? Як боятися правильно? У чому психологічне підґрунтя бойового побратимства? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає сержант ЗСУ, інструктор із психологічної підготовки, автор курсу психологічної підготовки і профілактики бойового стресу «Броньований розум» Костянтин (Вальде) Ульянов.

Про що книжка Едіт Егер «Вибір»? Чому ця книжка цінна для усіх часів і поколінь? Чи буде Україна боротися, навіть якщо партнери усунуться? Чи можна отримати досвід, прочитавши книжку? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає Катерина Зарембо, політична аналітикиня, викладачка, перекладачка, фахівчиня із зовнішньої та безпекової політики і парамедикиня.

Що таке незалежність особиста і незалежність держави? Яке кіно є незалежним? Для чого державі незалежне кіно? Чи є кримськотатарське кіно незалежним? На ці та інші запитання Олени Гусейнової відповідає режисер Наріман Алієв.

До якої міри фантомно виглядала наша Незалежність до повномасштабного вторгнення? Чому культура - це хороший спосіб пояснити, що ми є Центральною Європою? Чому доля Європи вирішується нині на Покровському напрямку? На ці та інші запитання Олени Гусейнової відповідає українська письменниця й публіцистка Оксана Забужко.

 Хто такий Дитрих Бонхеффер? Чому проповіді й роздуми німецького пастора і в'язня берлінської тюрми, написані упродовж 1943-1945 років, відгукуються сучасникам? Чому Дитрих Бонхеффер вважав, що віра й релігія – це різні речі? Чому дурість гірша, ніж зло? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає докторка політичних наук, професорка Лідія Смола.

Як концепцію свободи бачить Тімоті Снайдер? Які 5 рис свободи він виводить у своїй книжці «Про свободу»? Що робити, якщо державні інституції не встигають за розвитком суспільства? Чи можна вважати, що свобода є шляхом, яким ми намагаємося йти, щоб її досягнути? Що таке «трампомасковія»? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає філософ, президент Українського PEN Володимир Єрмоленко.

Чому в кризові моменти в мозок багатьох людей заходять психологічні впливи росіян? Які заборони на сімейному і культуральному рівні вплинули на наше виховання та соціальні норми? І як це обмежує наше мислення і поведінку? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає Марія Фабричева, психотерапевтка, авторка книжки "Гора з плечей: як виявити та подолати 13 психологічних заборон". 

Чому люди, які прочитали одну книжку небезпечніші за тих, хто не прочитав жодної? Хто такий Кен Вілбер? І про що його книжка «Трамп і епоха постправди»? Чи можуть в одному суспільстві бути люди, які сповідують різні парадигми мислення? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає викладач Києво-Могилянської Бізнес Школи Валерій Пекар.

Чи можна прочитати одну книжку Боба Вудворда «Страх. Трамп у Білому Домі» й зрозуміти про Трампа все? Чому трампізм популярний? Навіщо Трампові поразка України? На ці та інші запитання Тетяни Трощинської відповідає журналістка й психологиня Лариса Волошина.

Чому Маріо Варґас Льйоса є письменником здорового глузду? Як визріває "м'яка" диктатура? Що робить корупцію всеосяжною? Які сфери посідають місце політичної романістики в Україні? На ці та іншу запитання Тетяни Трощинської відповідає журналіст і публіцист Віталій Портніков.

Чи завжди здійснення мрії робить людину щасливою? Ірина Славінська разом із редакторкою Дар`єю Слободян та стендап-коміком Сергієм Чирковим з'ясують, чому американський роман став таким популярним. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Чи впізнаємо ми серед героїв твору, надрукованого 225 років тому, своїх сучасників? Вадим Карп`як разом із блогеркою та сценаристкою Алінлю Козачишин-Чалчинською і журналісткою Іриною Славінською пояснюють, що приховує перша поема, написана українською розмовною мовою. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Чому жінка має бути сама собі ціллю? - революційні зміни доби модернізму. Ірина Славінська, разом із письменником Мирославом Лаюком та стендап-комікесою Настею Зухвалою, говорять про важливість права на вільний вибір. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Чому «Гамлет» Вільяма Шекспіра такий популярний та як читати цей класичний текст у воєнній реальності? Вадим Карп'як разом із акторкою Риммою Зюбіною та письменником Олександром Михедом з`ясують, коли не страшно підступатися до творів Шекспіра. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Як покоління зумерів читає про українських підлітків 60-70-х років минулого століття? Олена Гусейнова вивчає маршрути тореадорів на сучасних картах разом із журналістом Вадимом Карп’яком та вчителем Артуром Пройдаковим. Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

Як та про що писала Вікторія Амеліна? Олена Гусейнова говорить з Тетяною Терен, письменницею, виконавчою директоркою PEN Ukraine. Про творчість Вікторії та її книжку «Щоденник війни та справедливості: Дивлячись на жінок, які дивляться на війну».

Пристрасті, всохла грушка та нечуваний Нечуй досліджують: Олена Гусейнова та її гості - психологиня Катерина Гольцберг та засновниця «Дикого Театру» Ярослава Кравченко. Розмова в київській книгарні “Книжковий Лев” на Подолі.

Що мала у своєму серці Мавка насправді? Олена Гусейнова, спільно з етноблогеркою Яриною Квасній та графіком Сергієм Маслобойщиковим, досліджують, чому цей твір одразу так полюбився читачам і читачкам? Розмова в київській книгарні «Книжковий Лев» на Подолі.

27 подкастів Суспільного стали номінантами у п’яти різних категоріях аудіопремії «Слушно» від Megogo Audio. До 15 вересня триває голосування, під час якого слухачі мають змогу вибрати найкращі українськомовні подкасти. Будемо вдячні за підтримку проєктів Суспільного. Голосування за посиланням: megogo.net/ua/megogo_audio_awards

Яку чеську літературу варто перекласти українською? Рекомендації Олександра Стукало редактора та перекладача. Художні книжки Йозефа Шкворецького, «Спустошений край» Вероніки Бендової, Ірена Доускова та її трилогія з вже перекладеним першим текстом «Гордий Будьщо». А також, поговоримо про чеську перекладацьку школу в Україні та суспільний запит на цю літературу.

Як музей «Метрополітен» у Нью-Йорку, змінив назву однієї з пастелей Едгара Дега з «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні»? Історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік розповідає про боротьбу за деколонізацію українського мистецтва. Які помилки у назвах відомих витворах мистецтва існують? Та яку літературу про українське мистецтво варто прочитати? Обговорюємо каталог дослідницького проекту Довженко-Центру «ВУФКУ. Lost & Found», що зібрав унікальні архівні матеріали, ілюстрації та документи 1920-х років, «Чому в українському мистецтві є великі художниці» (упорядниця Катерина Яковенко), каталог виставки «Бойчукізм. Проєкт Великого стилю». А також, говоримо про культурну дипломатію та важливість розповідати українську історію світу.

Як Чорнобильська трагедія переосмислюється в українській літературі? Вплив катастрофи на життя українців та розпад СРСР. Які книжки про Чорнобиль варто прочитати? «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи» Сергія Плохія, фотокнига «Чорнобиль. Сповідь репортера» Ігоря Костіна та збірка есеїв «Планета полин» Оксани Забужко. Рекомендаціями та власною історією ділиться історикиня мистецтв та журналістка Оксана Семенік.

Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про Поділля, а також розповідає про власну працю «Історія, мова, географія: топоніми історичного Поділля». «Барське староство. Історичні нариси (XV–XVIII ст.)» Михайла Грушевського та «Подільське воєводство у XV-XVIII століттях» Миколи Крикуна. Чому ці тексти важливі для регіону та які дискусії вони викликають зараз?

Історик Віталій Михайловський рекомендує та коментує літературу про політику та пиху. «Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського бліцу» Еріка Ларсона. Чому бракує таких українських книжок? Про що розповідає Арі Турунен у своїй книжці «Історія пихатості. Як, ви не знаєте, хто я?». Чому варто звернути увагу на текст «Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922–1939)» Олександра Зайцева. А також, чому всі ці книжки актуальні та корисні зараз?

Письменниця Світлана Тараторіна розповідає про новий постапокаліптичний роман «Дім солі». З чого почалася робота над цією історією та як вона повʼязана з Кримом? Як російське повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло на текст? Спогади авторки про повернення кримських татар. Яку літературу про Крим варто прочитати? «Півстоліття опору: кримські татари від вигнання до повернення» Ґульнари Бекірової, «Кримські татари. Від етногенезу до державності» Ґульнари Абдулаєвої та «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна. Та як Світлана Тараторіна бачить майбутнє Криму?

Коли нам добре або погано ми звертаємось до одного з ідеальних винаходів людства — книжки. Чи є місце для читання під час війни? На які книги варто звернути увагу зараз, а про які краще забути назавжди? Як змінюється сучасна українська література під впливом війни? Ці та інші питання Олена Гусейнова обговорює з відомими письменниками, видавцями, критиками, літературознавцями та іншими гостями подкасту «Книгосховище».

Що означає поняття «Вірші війни»? Остап Сливинський, поет, перекладач та літературознавець в гостях подкасту «Книгосховище». Які тексти увійшли до антології «Поміж сирен. Нові вірші війни» та як вона створювалася? Тексти Катерини Калитко «Перше до коринтян» Артура Дроня, «Чому завжди мої сини» Світлани Поваляєвої, «Усі ми тепер шипшина, Юлю» Олени Степаненко та «Коли ти спиш» Ірини Шувалової. А також, поговоримо про силу поезії та згадаємо, як вірш Зузани Ґінчанки став доказом злочину у суді.

Як змінилось книговидавництво та читання в Україні після повномасштабного російського вторгнення? Своїми спостереженнями та рекомендаціями ділиться співзасновниця видавництва «Віхола» Ілона Замоцна. Книга репортажів з Криму «Загублений острів» Наталі Гуменюк. «Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку ХХ століття» Віри Агеєвої та підвищена увага до української класики. А також поговоримо про збірку поезій Світлани Поваляєвої.

Чому зазвичай книжки краще за їх екранізації? Рекомендації якісних екранізацій від виконавчого продюсера Суспільне Культура Лук’яна Галкіна. «Космополіс» Девіда Кроненберга на основі однойменного роману Дона Делілло. «Із широко розплющеними очима» Стенлі Кубрика за новелою «Оповідання сну» Артура Шніцлера. «Червоний» за романом Андрія Кокотюхи. Та потенційна привабливість для майбутньої екранізації роману Сергія Жадана «Інтернат».

Які книжки вийшли в Чехії про російсько-українську війну? Розповідає чеська письменниця з українським корінням Марія Ілляшенко. Збірка художніх репортажів «Хліб з мінного поля». Як з’явилася ця назва та чиї тексти увійшли до книги? Про видання «Осколки. Російське вторгнення в Україну очима чеських письменників». А також, про впорядкування спеціального номеру українського журналу чеською мовою.

Чому і як варто читати тексти Григорія Сковороди сьогодні? В чому їх особливість та актуальність? Говоримо з Оленою Павловою, українською письменницею та художницею. Про «Листи до Михайла Ковалінського», «Орел і черепаха», «Змія та жаба» та інші харківські байки Сковороди.

В яких книжках можна більше дізнатися про Хануку? Що всже вийшло українською, а що варто перекласти? Рекомендаціями ділиться Віталій Черноіваненко, старший науковий співробітник відділ фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та президент Української асоціації юдаїки. «Яке є значення Хануки» Мендале Мойхер-Сфорім, «Ханукальні гроші” та «Тев’є молочар» Шолом-Алейхем, Іцхак Башевіс-Зінгер та його оповідання, «Вчора позавчора» Шмуель Йосеф Агнон, «Це сталося в Хануку» Натана Альтермана, «Із Віленського гетто. Зелений акваріум. Оповідання» Авром Суцкевер та «Емануїл оповідає. Сторінки життя єврейського письменника» Йосип Бухбіндер.

Письменниця Леся Воронина ділиться рекомендаціями різдвяних книжок для молодших читачів. Говоримо про серію власних історій авторки «Різдвяна казка від слона Ґудзика», «Золотий павучок» Івана Малковича, «Листи Різдвяного Діда» Толкіна та «Різдвозавр» Тома Флетчера.

З яких книжок можна дізнатися більше про історію українського народу? Про що писали автори в колективній роботі «Прикладом своїх предків. Історія парламентаризму на українських землях у 1386-1648 рр: Польське королівство та Річ Посполита»? І чи є паралель між Євросоюзом та Річчю Посполитою? Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Письменник і видавець Роман Малиновський продовжує розповідати про важливість перекладу книжок українською. На прикладі «Бойні №5» Курта Воннеґута у новому епізоді подкасту розмовляємо про воєнну тематику у літературі.

Продовження розмірковувань письменника і видавця Романа Малиновського про переклади українською. А також про книги про подорожі, які можуть стати «сховищем» у складний час — «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна, «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Путівник по Галактиці для космотуристів» Дугласа Адамса.

Письменник і видавець Роман Малиновський розмірковує про пригоди українського перекладу. Чи є сенс перекладати книжки з непопулярних мов? І чому українською мають заговорити зокрема тексти Курта Воннегута та наукова фантастика Артура Кларка «Пісні далекої Землі»? Про це вже у новому випуску подкасту «Книгосховище».

Хто дає свій голос книжкам? Що означає озвучити книжку? І в чому різниця між почутою та прочитаною історією? Журналістка Мирослава Барчук у новому епізоді «Книгосховища» розповість про досвід озвучки своєї мами, Народної артистки України, Неоніли Крюкової.

Мирослава Барчук, журналістка та донька Народної артистки України Неоніли Крюкової в гостях подкасту «Книгосховища». Говоримо про те, як читати поезію та про тексти озвучені голосом Крюкової. Антиколоніальний «Кавказ» Тараса Шевченка, «Маруся Чурай» Ліни Костенко та її боротьба з цензурою, а також знакова творчість Івана Драча.

Що варто прочитати про Донеччину, щоб відчути цей регіон? Антологія українських письменників Донбасу «Порода». Історія козацької колонізації Донеччини та Луганщини у працях професора Василя Пірка. Та нон-фікшн Катерини Зарембо «Сонце України встає на Донбасі», який незабаром вийде з друку. Літературні рекомендації від Станіслава Федорчука, політолога та громадського активіста.

Які книжки допоможуть краще розуміти історію України? Про що розповідає Сергій Плохій у книзі «Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні»? Відповіді на які питання можна знайти у працях Генрика Літвіна «Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини 1569-1648» та «Злука поштивих народів. Польського, литовського, руського. Волинь і Київщина в Люблінській унії». Та до чого тут «Королі-чудотворці» Марка Блока та біографія Мелетія Смотрицького від Девіда Фріка. Розповідає історикиня Наталія Старченко.

Яку літератури варто прочитати, щоб не забувати, що війна в Україні триває з 2014 року? Літературні рекомендації від Євгенії Подобної, журналістки та письменниці. Про російський концтабір у книжці «Світлий шлях» Станіслава Асєєва та його збірку «В ізоляції». Про те, як жити далі в багатошаровій історії Єви Бурлакової «Життя P.S.». Досвід кіборга Олександра Терещенка в романах «Життя після 16:30» та «Життя після 16:30. Сім років потому». А також, про книжки Євгенії Подобної «Дівчата зрізають коси», «Лютий лютий 2022. Свідчення про перші дні вторгнення» і підготовку видання про Ірпінь та Бучу.

В яких фантастичних романах зникає світло і як люди долають цю проблему? Світлана Тараторіна, письменниця та комунікаторка видавництва «Vivat» розповідає про свій новий роман «Дім солі” та ділиться рекомендаціями постапокаліптичної літератури. Та чому саме зараз варто прочитати романи «Прихід ночі» Айзека Азімова, «Кантика для Лейбовіца» Волтера Міллера та «Дорога» Кормака Маккарті.

Фінський досвід війни в літературі та чому це має бути цікаво в Україні? Які книжки варто перекласти українською? Лайла Хірвісаарі та її книжки про Карелію, біженство та війну. Чому цивілізованих людей так вабить Роса Ліксом та її роман “Вагон №6”, який було екранізовано. Ville Kivimäki та його нон-фікшн про Другу світову війну “Зруйновані уми”. А також про любов фінів до книжок та особливості публічних бібліотек. Розповідає Наталя Тарамае, журналістка, членкиня правління «Товариства українців у Фінляндії», засновниця та програмна директорка Українських кіноднів у Гельсінкі та викладачка в Гельсінському університеті.