Santara. Laida ukrainiečių kalba

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika розповідаємо про унікальний напрямок Міжнародної української школи Литви – освітні подорожі. Разом із генеральною директоркою Оленою Внуковською, вчителями та учнями ми вирушимо до Франції.Школярі з різних міст Литви побували в Ніцці та Монако, де відвідали знаменитий карнавал, музеї та насолодилися краєвидами гір і моря. Головна мета таких мандрівок — не лише психологічне розвантаження та підтримка дітей, які втекли від війни, а й повне занурення у мовне середовище для вивчення французької мови на практиці.«Який би не був час, треба жити. Не можна, щоб скрутні події захмарили те світло, яке можуть нам подарувати нові відчуття від подорожей. Навіть попри те пекло, яке зараз у нас на фронті, треба бачити нові місця і знайомитися з новими людьми», – ділиться враженнями старшокласник Валерій Попович.Дізнайтеся, чому французький гід Крістоу Деураре порівнює нинішні події в Україні з наслідками Другої світової війни та закликає Європу діяти рішучіше? Як українські діти долають мовний бар'єр і практикують французьку? Що найбільше вразило школярів під час знаменитого карнавалу в Ніцці та екскурсії до Монако? Чому вчителі переконані, що такий формат навчання ефективний? Як спільний побут у мандрівці вчить дітей адаптації та життю в соціумі?«Тут зібралися діти з різних куточків Литви та України. Разом вони розв'язують щоденні задачі і навчаються не тільки французькій мові, але й життю у суспільстві. Це просто неймовірна можливість», – зазначає вчитель французької мови Олексій Корж.Ведуча – Олена Головатенко.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika дізнавайтеся, як литовський фонд Альгірдаса Аушри допомагає українським рятувальникам, передаючи десятки одиниць спецтехніки для ліквідації наслідків російської агресії.Також у випуску — ексклюзивне інтерв'ю з начальником міської військової адміністрації Генічеська Євгенієм Родіоновим. Він розповість про досвід дистанційного управління громадою в окупації та збереження зв'язку із земляками-переселенцями.«Та частина України, яка знаходиться під тимчасовою окупацією, - це Україна, і вона була, є і буде Україною. Діти повинні вірити в те, що вони повернуться в свої рідні домівки», – наголошує Євгеній Родіонов.Дізнайтеся, як адміністрації вдалося відновити роботу онлайн-школи для понад 500 дітей з окупованих територій? Як програма «Подарунок від тата» допомагає дітям загиблих захисників? Чому курси з кібербезпеки та історії є потужною зброєю проти російської пропаганди?Також в передачі пропонуємо нове прочитання поезії Павла Тичини від гурту «Франко» та глибоку містичну сповідь у стилі альтернативного року від співачки Фіїнки.Ведуча – Олена Головатенко.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з програмною директоркою фундації «Пилипа Орлика», фахівчинею з освітніх та культурних проєктів Яриною Ясиневич.Вона розкаже про те, як допомогти адаптуватися дітям, що вимушено опинилися за кордоном, як правильно говорити з ними про пережитий досвід війни та не втратити зв'язок з Україною.«В якому віці дитина не була б переміщена, війна залишила слід в її серці, в її свідомості... Ключ до посттравматичного зростання є в тому, що молоді люди будуть бачити досвід народу, який пройшов величезні кризи, але зараз відвойовує незалежність і творить якісне майбутнє», – зазначає Ярина Ясиневич.Дізнайтеся, як переклад поезії Тараса Шевченка данською мовою допомагає європейцям зрозуміти безкомпромісну боротьбу українців? Що таке посттравматичне зростання, і як воно формує нове, надстійке покоління? Чому інноваційна програма «Спогади в коробках» стала ефективним інструментом для вивчення історії та захисту дітей від російської дезінформації? Якою є роль звичайних українців у Литві та інших країнах Європи у відстоюванні національних інтересів нашої держави?«Українська історія не є трагедією. Ця наша історія багато століть говорить про те, що ми перемагали. Це усвідомлення дуже багато додає внутрішньої сили українцям, чи тут, чи за кордоном», – підкреслює гостя передачі.Ведуча – Олена Головатенко.

У музичному випуску передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika разом із журналісткою Оленою Головатенко слухаємо нові пісні, які народилися на п’ятому році повномасштабної війни.Цей ефір присвячений музиці країни, що стала прикладом мужності та стійкості для всього світу – від безкомпромісного року і глибокого хіп-хопу до щемливої інді-лірики.«Це вже не просто знайомі зі школи слова, це прямий виклик страху, зневірі та ворогу. Музика спротиву, яка заряджає та нагадує про внутрішній вогонь», – так описує ведуча потужний маніфест від військової співачки Охтирчанки на вірші Лесі Українки.Дізнайтеся, як реп-виконавці фіксують стан перманентної тривоги та бажання прокинутися не від вибухів? Яка пронизлива особиста історія стоїть за посмертним релізом Михайла Клименка з гурту ADAM? Чому рядок «я вже на своїй землі все одно залишився чужим» у маніфесті кримськотатарської співачки VAMBRA звучить сьогодні як ніколи гостро? Та як восьмирічна дебютантка Єва Буклів своєю творчістю відроджує віру в дива?«Якими б складними не були часи, життя продовжується, і в ньому завжди є місце для світла», – зазначає Олена Головатенко.Ведуча – Олена Головатенко.(DI iliustracija.)

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika підбиваємо підсумки масштабного Форуму українців Східної Європи, який об'єднав лідерів громад із 13 країн.Разом із президентом Світового Конгресу Українців (СКУ) Павлом Ґродом та головою Світової федерації українських жіночих організацій Ярославою Хортяні шукаємо відповіді на найгостріші виклики, перед якими сьогодні стоїть світове українство.«Важливо не тільки думати і говорити, що хтось інший має робити. Ми маємо діяти за принципом: беріть і робіть!» – так закликає розвінчувати російську пропаганду президент СКУ Павло Ґрод.Ведуча – Олена Головатенко.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika підбиваємо підсумки Міжнародної наукової конференції в Університеті Миколаса Ромеріса, присвяченої 4-й річниці повномасштабного вторгнення. Спілкуємося з організаторкою заходу, доценткою Катериною Латиш та науковцями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з Харкова – професорами Михайлом і Валерієм Шепітьками.Вони розкажуть про те, як еволюціонує концепція жертви в умовах гібридних криз і цифрової трансформації, а також про реальні правові механізми притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва держави-агресора.«Наш проєкт – це вибудова фундаменту для того, аби правоохоронці мали можливість належним чином фіксувати докази, допитувати жертв, запобігаючи повторній травматизації, і щоб ці справи врешті дійшли до суду», – підкреслює Катерина Латиш.Дізнайтеся, як технології штучного інтелекту сьогодні загрожують безпеці цивільних і навіть дітей? Чому системне знищення української інфраструктури правники називають «холодомором», проводячи історичні паралелі з 30-ми роками? Які глибокі психологічні та демографічні наслідки несе масова вимушена міграція українців за кордон? Чому для протидії агресору замало національних судів і потрібен спеціальний міжнародний трибунал? І чи доречно залучати істориків до офіційних переговорних делегацій?«Визнання нашої історії від агресора нам не потрібно. Ми просто підтверджуємо свій державний статус незалежної України. А їм потрібно буде вивчити ще свою історію», – зазначає професор Михайло Шепітько.Ведуча – Олена Головатенко.

У спецвипуску передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika, присвяченому річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, слухайте відверту та щемну розмову зі старшокласниками Міжнародної української школи Литви. Цей особливий випуск підготовлено спільно з Пресцентром МУШ.Вони зустріли велику війну ще підлітками. За цей час юнаки та дівчата змушені були стрімко подорослішати, пройти крізь жахи блокади, місяці окупації, вимушений переїзд та пошук прихистку за кордоном.Дізнайтеся, як це — виживати без води та їжі під час евакуації? Як підлітки чинили спротив в окупації? Чому свобода для них тепер має імена конкретних солдатів? І якою вони бачать Україну свого майбутнього — без корупції, зрадників та «русского міра»?«Моя особиста перемога — це пережити окупацію, не продатися ворогу, не втратити внутрішню силу і вірити у своє майбутнє», — зізнається один з учасників передачі.Також у передачі відновлено погодинну хроніку першої доби повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2022 року, а ще звучить пронизлива авторська поезія.Учасники передачі (пресцентр МУШ Литви): Марія Папсуєва, Олександр Діденко, Єсенія Басенко, Катерина Циганкова, Максим Ліпчевський, Іван Апухтін, Вікторія Присяжнюк, Ярослав Лаврик.Ведуча – Олена Головатенко.DI iliustracija.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з ветераном Збройних Сил України, а нині вчителем Міжнародної української школи Литви Владиславом Баштинським.Він розкаже про свій шлях від технолога харчової промисловості до оборонця Попасної, Рубіжного та Бахмута, та про те, як після поранення знайшов себе у викладанні предмету «Захист України».«Ми не йшли когось вбивати для того, щоб нам краще жити. Ми працювали для того, щоб жити краще. Але коли в мій дім прийшов ворог, я без вагань пішов до військкомату», – згадує Владислав Баштинський.Дізнайтеся, що відчуває людина, яка пройшла пекло боїв на Луганщині та втратила побратимів? Як фронтове братерство змінює світогляд? Чому на уроках «Захисту України» вчать не агресії, а оборонній свідомості та мінній безпеці? Як діти, що пережили окупацію, відкриваються у новому середовищі? Та послухайте авторську поезію «В окопах не ховаються солдати».«Нам потрібно подолати корупцію та збудувати сильну державу, щоб наші діти повноцінно почувалися господарями у своїй країні. Для себе я бачу однозначно тільки перемогу України», – підкреслює гість ефіру.Ведуча – Олена Головатенко.Фото з особистого архіву Владислава Баштинського (колаж).

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося зі священиком Православної Церкви України, кліриком Троїцького кафедрального собору в Чернігові отцем Романом Перетятьком.Його життєвий шлях став відображенням долі мільйонів українців: від дитинства у родині священика, яку вигнав «русскій мір» з підмосковного храму, до служіння у розписаному петриківкою соборі Маріуполя. Отець Роман розповість про втрату рідного храму, який став прихистком для містян, про волонтерський хаб у Дніпрі та про свою нинішню місію у Литві.«В темні часи дуже видно світлих людей. Так само видно і тих, хто не світить нічим. Війна – це лакмус, вона не має напівтонів», – ділиться спостереженнями отець Роман.Як священику вдалося вивезти родину за 30 хвилин до блокади міста? Чому благодійна їдальня при храмі в Маріуполі не зачинялася жодного дня з 1998 року? Як подолати «синдром вцілілого» та знайти сили жити далі? Чому українці у Литві шукають не просто молитви, а розуміння «своїх»?«Залишитись живим – це добре. Люди – найголовніше, будівлю будь-яку можна відбудувати, а людей не відбудуєш. Людей треба берегти», – наголошує гість студії.Ведуча – Олена Головатенко,

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika спілкуємося з театрознавицею, продюсеркою, кураторкою мистецьких проектів, до повномасштабного вторгнення завідувачкою трупою Київського театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Лаурою Вілцане.Вона розповість про критичну ситуацію, в якій опинилися київські театрали через відключення світла та холоднечу, і оголосить збір «тепла» для колег – коштів для купівлі акумуляторних ламп, павербанків, грілок та термосів.«Робити диво кожен вечір, відкривати завісу і грати вистави на холодній сцені, яка обігрівається лише старим генератором – це справжній вчинок. Театр зараз – це пункт незламності», – підкреслює Лаура Вілцане.Дізнайтеся, чому попри війну в українських театрах аншлаги, і люди стоять у чергах за квитками? Як відбувається лагідна, але безповоротна українізація репертуару, що роками був російськомовним? Зворушлива історія про те, як грузинський режисер через Латвію подарував виставу київському театру. Як особистий приклад 14-річного сина надихнув родину перейти на українську мову у вимушеній еміграції? Та як протистояти російським наративам у країнах Балтії?«Наша правда закарбована в ДНК. Вона врешті-решт візьме гору над брехнею та ворожими наративами», – переконана гостя студії.Ведуча – Олена Головатенко.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika слухайте особливий випуск, підготований спільно з учнями пресцентру Міжнародної української школи Литви. Гостя студії – генеральна директорка закладу та директорка Української паризької школи Олена Внуковська.Вона розповість про те, як вдається керувати навчальними закладами у двох різних культурних контекстах та будувати українську освіту за кордоном фактично з нуля. Олена Внуковська поділиться досвідом створення унікальної команди педагогів, де пліч-о-пліч працюють університетські професори, заслужені артисти та вчителі-переселенці.«Я вчусь як директор, як людина, не тримати тих, хто хоче не бути, і дякувати. Ми завжди збираємось і радимось. І якщо людині це не потрібно, значить нам не потрібно бути разом», – ділиться принципами побудови команди пані Олена.Дізнайтеся, як 100 карбованців УНР та литовські партизани об’єднали історію двох країн у рубриці від школярів? Яке послання передав українським дітям посол Японії Шінсуке Шімідзу під час візиту до Паневежиса? Як штучний інтелект змінює ринок праці та чому Литва вирішила очолити цей процес у школах? Чому в Міжнародній українській школі немає дзвоників і як там зберігають дитинство в умовах війни?«Якщо ми освітимо шлях кожній нашій дитині, ці діти будуть зірочками і будуть освітлювати шлях іншим», – підсумовує Олена Внуковська.Ведуча – Олена Головатенко.DI iliustracija

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT KLASIKA спілкуємося з рівненським лірником, дослідником і реконструктором волинської лірницької традиції Андрієм Ляшуком.Він розповість про унікальний інструмент — колісну ліру, яка увібрала в своє звучання відгомін століть української культурної традиції.Дізнайтеся, чому ліра, що з’явилася в Іспанії ще у XIV столітті, стала в Україні сакральним інструментом незрячих співців? Як радянська влада намагалася знищити лірництво, нав'язуючи міф про «жебрацтво» мандрівних мудреців? Що таке кобзарські цехи, і як сьогодні відбувається ритуал визвілки молодих лірників?Ведуча — Олена Головатенко.

У музичному випуску передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika знайомимося з новинками сучасної української пісні. Це ліричні композиції і прем’єри, народжені війною, пісні-роздуми і музичні дуети.• Спільна історія поколінь: Легендарний Святослав Вакарчук та молодий виконавець SHUMEI презентують трек «Там, де немає людей». «Це була цікава історія співтворення», — зазначає Вакарчук, який додав до пісні власні метафори та мелодію приспіву.• Символіка ЗСУ: Військовослужбовиця Валерія Охтирчанка спільно з оркестром Збройних Сил України представляє пісню «Вишиванка». У ній кольори традиційного строю переплітаються з родами військ: зелений символізує піхоту, а синій — повітряні сили.• Музична вдячність тилу: Співак SHYMAN та Національний президентський оркестр презентували масштабну присвяту «Волонтери». «Вони тримають країну так само сильно, як військові тримають фронт», — наголошує автор Андрій Шимко.• Колискова для нації: Гурт ДахаБраха ділиться незвичною роботою «Дитяточко». Це пісня про одну з найболючіших тем — долі українських дітей, які опинилися в окупації, були депортовані або змушені рятуватися за кордоном.Дізнайтеся, як звучання стародавнього дудука змінило сингл Ostap Drivko, чому «Париж» від Гелі Зозулі — це пісня про подяку, а не про втрату, та як українські артисти допомагають закривати потреби фронту через свою творчість.Ведуча — Олена Головатенко,Звукорежисер — Sonata Jadevičienė.

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika завершуємо авторський цикл радіолекцій «Україна і Литва поруч крізь віки» з кандидатом історичних наук Артемом Петриком.Цей випуск присвячений тернистому шляху обох народів до відновлення суверенітету та паралелям між радянською окупацією Балтії у 1940 році та сучасною російською агресією проти України. Артем Петрик, який особисто пережив окупацію Херсона, аналізує методи імперії, що не змінюються десятиліттями.«Методи схожі, цілі теж. Сучасна Росія проголошує себе спадкоємицею радянських імперських проєктів, тому порівнювати події 1940-го у Балтії та 2022-го в Україні не просто коректно, а необхідно», — наголошує історик.Дізнайтеся, чому так звані «народні революції» в Литві, Латвії та Естонії насправді були московським фарсом? Як декларація Саммера Уеллеса дозволила балтійським країнам де-юре зберігати незалежність навіть в часи СРСР? Чому юридично Росія сама визнала анексію Литви 1940 року злочинною? Що спільного у долях командира УПА Романа Шухевича та лідера литовських партизанів Йонаса Жемайтіса? Та чому коріння сучасних випробувань України варто шукати у військових поразках 1920-х років?«Ми підійшли до литовського рівня національної свідомості через десятиліття, крізь дві революції та криваву війну. Сьогодні ми маємо покоління свободи, для якого самостійна Україна — це основа буття», — зазначає Артем Петрик.Ведуча — Олена Головатенко.DI iliustracija