Правосуддя для України: як світ переосмислює статус жертви війни

У передачі «Українська Хвиля» на радіо LRT Klasika підбиваємо підсумки Міжнародної наукової конференції в Університеті Миколаса Ромеріса, присвяченої 4-й річниці повномасштабного вторгнення. Спілкуємося з організаторкою заходу, доценткою Катериною Латиш та науковцями Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з Харкова – професорами Михайлом і Валерієм Шепітьками.Вони розкажуть про те, як еволюціонує концепція жертви в умовах гібридних криз і цифрової трансформації, а також про реальні правові механізми притягнення до відповідальності вищого військово-політичного керівництва держави-агресора.«Наш проєкт – це вибудова фундаменту для того, аби правоохоронці мали можливість належним чином фіксувати докази, допитувати жертв, запобігаючи повторній травматизації, і щоб ці справи врешті дійшли до суду», – підкреслює Катерина Латиш.Дізнайтеся, як технології штучного інтелекту сьогодні загрожують безпеці цивільних і навіть дітей? Чому системне знищення української інфраструктури правники називають «холодомором», проводячи історичні паралелі з 30-ми роками? Які глибокі психологічні та демографічні наслідки несе масова вимушена міграція українців за кордон? Чому для протидії агресору замало національних судів і потрібен спеціальний міжнародний трибунал? І чи доречно залучати істориків до офіційних переговорних делегацій?«Визнання нашої історії від агресора нам не потрібно. Ми просто підтверджуємо свій державний статус незалежної України. А їм потрібно буде вивчити ще свою історію», – зазначає професор Михайло Шепітько.Ведуча – Олена Головатенко.