Антон Чернецький: найтемніший момент буває перед світанком

Гість програми «Ми з України» Антон Чернецький – журналіст, музикант, співак. Антон працює редактором в LSM (Latvijas Sabiedriskie Mediji). Саме завдяки його роботі, рубрика «Українською» на цій платформі постійно поповнюється цікавими інтерв’ю, новинами  та доречною інформацією українською мовою. Я дуже вдячний своєму місцю роботи, бо в мене є можливість працювати рідною мовою. Це для мене особливе задоволення. Тобто частину матеріалів ми спеціально перекладаємо українською, оскільки у нас платформа для національних меншин Латвії. Для мене завжди радість, якщо є якась стаття,  щось таке що мене зацікавило з точки зору і як людини, і як журналіста Мабуть я більше за все люблю інтерв'ю з цікавими людьми, особисті історії» А ще Антон сам пише пісні, виконує їх, грає на гітарі. В етері ЛР4 він виконав  українською мовою власну пісню «Слова», латиською мовою  пісню «Tu vilki nakti»гурту «Dzelzs vilks» , а також пісню з репертуару гурту «Океан Ельзи» «Човен». «Я народився у Полтавській області, у місті, яке колись  мало назву Комсомольськ на Дніпрі. Зараз воно називається Горішні плавні – це його історична назва, яка пов’язана власне з місцевістю, бо по суті ця місцевість і є плавні. Ми живемо на березі Дніпра і там дуже-дуже багато маленьких острівців. Це насправді ідеальне місце для відпочинку, особливо якщо маєш човен». Ці два роки - роки війни - видались дуже довгими. Бо до цього час наче так летів, роки летіли, а ці два роки були дуже довгими. Спочатку був шок, невіра в те що відбувається, далі  була велика надія на швидкий позитивний фінал. Ну, ця надія власне завдяки нашим захисникам, які дали достойну відсіч ворогу , Але, скажу чесно, що ось цього року, особливо коли були Різдвяні свята, моральний стан гірший, ніж минулого року . Дійсно відсутність швидкої перемоги, про яку ми всі говорили  і, на яку сподівались, ну такий момент розуміння, що реальність вона інша. Але, головне не опускати руки, бо зараз якраз той момент, що багатьом хочеться якось опустити руки. Але, як ми знаємо, такий найтемніший момент буває перед світанком». Нас врятує наш власний світ, який є в наших душах і …музика»