Є потреба піти на рейв? Не обмежуйте себе, але не кажіть, що це протест проти Путіна | Артем Чапай

Письменник, репортер, перекладач Артем Чапай сповідував ненасильницькі методи політичних змін, був пацифістом та навіть перекладав тексти Махатми Ганді. Попри це з початком повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем в армію, де продовжує залишатися. Чапай зізнається, що зараз йому набагато легше знаходити спільну мову із затятим націоналістом, який пішов на війну, аніж з тим, хто має схожі із письменником погляди, але не доєднався до збройної боротьби. Власний шлях внутрішньої трансформації він описав у своїй новій  книжці «Не народжені для війни». Чапайговорить про себе як про людину, яка стала більш впевненою у собі. Проте іноді думає, що його змінила не так війна, як психотерапія, на яку він вимушений бувпіти наприкінці 2022 року. Він був автором петиції про визначені терміни служби для мобілізованих. Однак отримав на свій заклик офіційну відписку від влади, збоку держави це питання так і не вирішено. Письменник досі проводить багато часу у великих колективах із суворою військовою ієрархією, тому має  мрію — завести бордер-колі, жити біля лісу і тільки раз на тиждень приймати у себе гостей чи самостійно кудисьвиїжджати.  Він більше не хоче належатидо великих груп людей із чіткою субординацією і жартує, що став ще більшим анархістом та пацифістом. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Артемом Чапаєм про його службу та його зміни під час неї, як той реагує на чоловіків із бронюванням, про нерівність під час війни,як Україні вдається зберігати демократію, Палестину та Ізраїль, та що він відповідає західним пацифістам на питання, чому українці не здаються. Подобається подкаст?Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations