Євген Магда: нераціонально «стригти усіх під один гребінець»

Як реагують в Латвії, Україні та Польщі на рішення уряду України про призупинення надання консульських послуг чоловікам віком від 18 до 60 років? Про це в  етері програми «Ми з України» розмовляємо з українським політологом, директором Інституту світової політики Євгеном Магдою та координаторкою Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксаною Пестриковою. За інформацією Управління у справах громадянства та міграції ЛР, на даний момент у Латвії проживає понад 53 тисячі громадян України, з яких 44644 ​​– українські біженці, що мають статус тимчасового захисту Латвії. Скільки з них чоловіків призовного віку – невідомо. Що робити цим людям, якщо виникла потреба у консульській послузі? Поки що чекати. У посольстві України в Латвії відповіли, що очікують від українського МЗС алгоритму дій, як у майбутньому можна буде діяти у кожному конкретному консульському питанні. Міністри оборони Польща та Литви заявили, що готові допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Щодо Латвії, то представник МЗС ЛР Діана Егліта відповіла, що «Україна торкалася згаданої теми, у тому числі під час зустрічі міністра закордонних справ Латвії Байби Браже з українськими колегами під час її візиту до України. Наразі Латвія ще не отримала офіційного запиту від України щодо будь-яких конкретних кроків. Коли його буде отримано, компетентні міністерства Латвії ретельно оцінять його у співпраці з країнами-членами ЄС». Лише Естонія не збирається депортувати українських чоловіків призовного віку в Україну. Опитані програмою «Ми з України» чоловіки призовного віку, які зараз перебувають в Латвії, були одностайні у тому, що українському уряду не треба зрівнювати громадян України, які перебувають закордоном на законних підставах і, так званих, «ухилянтів від мобілизації». Український політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, з яким ми поспілкувалися телефоном вважає, що потрібно знайти інший спосіб вирішення проблеми повернення людей до України. {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="362718" layoutid="0" layout="" static=""} «Я, нажаль, не думаю, що заборона надання консульських послуг призведе до значного потоку повернення українських громадян. Я, чесно кажучи, здивований тим, що український уряд не створив інформаційного приводу для того, щоб пояснити українським громадянам – чоловікам призовного віку, що на них очікують в Україні. Я б це бачив як тур популярних музикантів, які служили у лавах ЗСУ – Тарас Тополя, Андрій Хливнюк, Сашко Положинський та інші. Якби вони побували у станах Балтії, Польщі, Німеччини під час розгляду законопроекту про мобілізацію та свої виступи супроводжували рефреном: «Хлопці, ви потрібні в Україні». То після цього, на мою думку, було б інше ставлення до мобілізації. Але сталося, як сталося. Але рішення про зупинення консульських послуг не створить значного припливу охочих захищати Україну. Тому що є таке відчуття, що ті, хто хотіли бути добровольцями, зробили це ще 2022 року» Євген Магда вважає, що громадяни України, де б вони не знаходилися, заслуговують від свого уряду чіткого пояснення, що відбуватиметься далі.  «Я сподіваюся, що з 18 травня, коли набуде чинності Закон про мобілізацію, ця ситуація налагодиться і, щонайменше – буде видано підзаконний акт чи нормативний документ, який регулюватиме надання певних послуг тим людям, які законно перетнули кордон України. У цій ситуації «стригти всіх під один гребінець», мені здається не раціонально» Євген Магда розповів, що в Україні немає точної інформації про кількість та місцезнаходження закордоном громадян України призовного віку. На його думку, питання повернення призовників до України потрібно вирішувати, усвідомлюючи реальність російської пропаганди у цьому питанні. У мене це рішення через його слабку комунікацію викликає тривогу, бо російські пропагандисти можуть використати  його у своїх інтересах. У цьому немає сумнівів. Знайти людину, яка публічно розірве український паспорт та візьме публічно російське громадянство – це питання часу і ми це побачимо найближчим часом. І ніхто в Росії не дотримуватиметься процедури, вони говоритимуть, що справи в Україні на фронті йдуть так погано, що вона силою витягує своїх громадян із-за кордону. Тому Україні потрібно діяти адекватно та шукати шляхи для того, щоб громадяни України були потрібні Україні в різних частинах Європи та світу». {module widgetid="50" id="media" action="singlepic" imgid="362719" layoutid="0" layout="" static=""} В Польщі проживає понад 2 мільйони громадян України, з яких 1 мільйон – біженці. Як і в Латвії, на даний момент немає точної інформації, скільки з цієї кількості складають чоловіки призовного віку. Координаторка Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксана Пестрикова розповіла, що реакція у Польщі на рішення про зупинення консульських послуг з боку українців та поляків була різною. Це настало дуже швидко та несподівано. Усі розуміли та готувалися до того, що закон про мобілізацію буде ухвалено. Але ніхто не говорив про те, що надання консульських послуг буде зупинено одразу. Чекали після набрання чинності Законом про мобілізацію, а не перед цим. Тому, з боку українців переважно критика в цьому плані. Що стосується реакції польського суспільства, мені важко оцінити, бо немає особливого розголосу чи розмов на цю тему. Насправді, на що звертається увага, так це на те, що багато українців - чоловіків призовного віку знаходиться на території Польщі». До того ж, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. «Одразу треба уточнити, чи польський уряд цього не заявляв. Про це сказав міністр оборони в одному зі своїх вечірніх інтерв'ю. Це не була заява, це була відповідь на питання ведучого на телебаченні. До того ж, міністр оборони не вирішує питання про перебування іноземців на території Польщі, це скоріше у віданні міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі. Але там на рівні «все може бути». Програма «ми з України» слідкуватиме за розвитком подій і розповідатиме про актуальності в цьому питанні.