Людмила Лисенко: ще сорок років тому Марія Примаченко передчувала війну з Росією

В програмі «Ми з України» ведучий рубрики «Новинна хата Олега Кудріна» розповість про основні  політичні, економічні та культурні події України за минулий тиждень. Наразі з українською режисеркою  Людмилою Серебреніковою поговоримо про кіно народжене Україною.   В рубриці «Новинна хата Олега Кудріна»: *Україна відсвяткувала день народження генія «наївного живопису» Марії Примаченко чотирма цікавими виставками. Мистецтвознавиця Людмила Лисенко яка довго товаришувала з Марією Примаченко, розповідає про творчість художниці-філософа, пригадує цікаві історії зі спілкування з неї: «Вона була трошки віщункою. Я питаю: «Чи можлива ще війна?». Вона каже: «Та війна буде». Чого? Як? Чому? А вона каже: «Як? Через межу від нас». А вона жила… це ж – Київщина, Древлянщина, Полісся. Тобто десь оце передчуття біди, агресії від цього, так би мовити, «брата» в неї було», - пригадує Людмила Лисенко. * Напередодні стало відомо про загибель другого латвійського добровольця, який воював в Україні за свободу не тільки нашої держави, а й Латвії та всієї Європи. Це 41 річний Едгарс Платоновс. Ми вшануємо пам’ять Героя. * У рубриці розглянуті нові санкції США та Великої Британії проти Росії, перш за все – виведення з тіні танкерного «тіньового флоту» Кремля. Де дуже важливо, щоб припинити фінансові надходження до країни-агресора. І це вже дає результати – щонайменше 64 танкери з російською нафтою тепер не знають, що їм з нею робити, куди плисти. * Цього тижня українські дрони та ракети завдали найбільш потужного удару по російських військово-стратегічних об’єктах. Вони досягали відстані до 1100 кілометрів. Через влучання зайнялися пожежі на підприємствах з виробництва вибухівки, синтетичного каучуку для БТР і танків. Вкотре запали резервуари аеродрому стратегічної авіації Енгельс-2, навпроти Саратова, звідки ворог б’є по Україні. А потім РФ ударила по Україні, нашій інфраструктурі. І це стало нагодою, щоб обговорити питання інформаційної гігієни в цій війні. Того, як не треба повторювати месиджи російської пропаганди. Ворог б’є по Україні не тому, що хоче «помститися» за щось, а через те, що хоче знищити нашу державу та націю. Відтак чим більше буде ефективної української «бавовни» на російській території, тим скоріше Кремль припинить свою агресію.   Людмила Серебренікова про сучасне українське кіно Гостя програми «Ми з України» українська режисера документального кіно, кінознавиця Людмила Серебренікова розповіла про те, як розвивається сучасне українське кіно в умовах війни, а також про підсумки Днів українського кіно у  Ризі, що відбулися наприкінці минулого року в столиці Латвії. «В України потрясаюча історія мистецтва, історія кіно, історія живопису ті скульптури. Але, на превеликий жаль , лише саме за час війни ми почали цінувати свою історію , пишатися нею і досліджувати свою історію», - каже Людмила Серебренікова. Якщо говорити чесно і відверто, то серед пересічних українців було й таке, мов, українське кіно - воно таке трошки десь провінційне. Але  зараз, на сьогоднішній день, українське кіно говорить про себе дуже голосно у світі і цьому є підтвердження на багатьох міжнародних кінофестивалях. Треба згадати в цьому сенсі, наприклад, режисера Валентина Васяновича,  молоду режисерку  Элізавету Сміт, яка була відзначена на Берлінському фестивалі, Жанну Озірну, яка  отримала нагороду на нашому українському кінофестивалі «Молодість» . До речі, як акторка вона знялася у Романа Бандарчука. Наше кіно - воно не тільки знімається, не тільки показується і не  тільки повертає глядача в кінозали і до екранів, але наше українське кіно на сьогоднішній день ще веде бій на полі бою . Тому що багато українських митців взяли зброю в руки, щоб захищати Україну. На превеликий жаль багатьох з них ми втратили і це Павло Лі, пам'ять якого ми вшанували після показу фільму «Смак свободи». Слава Богу живі і працюють один з найкращих українських операторів Сергій Михальчук  і Ахтем Сеітеблаєв, фільм якого «Мирний 21» ми показували тут в Ризі, та інші. Це взагалі багато митців, які просто не можуть, щоб не знімати фільм і не захищати Україну»