«Мікова книжка» про окупацію Латвії для українських дітей

1 березня в Латвійській Національній бібліотеці відбулася презентація українського видання «Мікової книжки» Лауріса Гундарса за участю автора, ілюстраторки Еліни Елере, перекладачки Ліни Мельник, представників Музею окупації Латвії й координаторки українського видання Євгенії Завалій. «Мікова книжка» - доповнення до експозиції Музею окупації Латвії. Напередодні презентації в етері програми «Ми з України» з  українською письменницею Євгенію Завалій та перекладачкою Ліною Мельник, яка є також психологом- психотерапевткою з 15-річним досвідом, поговорили про, чому саме цю дитячу книжку видали в Україні, чому сьогодні розмова про окупаційне минуле  стає чим далі актуальнішою, як з дітьми треба говорити про окупацію. А також про те,  які книжки видають в Україні під час повномасштабного вторгнення. Прототипом  книжного героя Міка був  плюшевий ведмедик, який колись належав маленькій дівчинці, а нині переданий до Музею окупації Латвії. Цією дівчинкою була Сандра Калнієте, нині депутат Європейського парламенту. Колись її родичі надіслали ведмедика за 6000 км у Сибір, щоби дівчинці було із чим гратися. 1957 року родина повернулася в Латвію разом з ведмедиком, а потім передала його до музею, де він отримав друге життя, як експонат і літературний герой.   У «Миковій книжці» розповідається про те, як ведмедик жив у своїй родині в довоєнній Латвії, як він дізнався про окупацію, як Мік з іншими ведмедиками їхав в дуже тісному вагоні в Сибір, далі яу намагався вижити й не замерзнути в суворих лісах. Потім історія Міка-піонера, а також його подорож різними країнами, куди змушені були втекти латиші після Другої світової. «Мікова книжка» - це історії, які записують у щоденник його власники: маленька Ієва, підліток Рудис і його мама Вілма, Зелма, її донька Рита і, врешті, Байба - донька Рити. «Минулого року я приїздила до Латвії, щоб написати про Ригу і мені треба було зібрати матеріали для цього. Власне дуже важливим для мене було відвідати Музей окупації. І в цьому музей я побачила дитячу експозицію про окупацію з ведмедиками. Мені подарували книжку англійською мовою «Мікову книжку». Коли я її прочитала, то була настільки вражена тим, наскільки глибока вона, як круто написана і головне  -  вона про те, що ми переживаємо зараз, кожен українець - і діти, і дорослі. Я вирішила, що треба видати цю книжку в Україні. Це звісно дуже складно зараз, під час повномасштабної війни, взагалі щось видати, але ми працюємо максимально над цим і власне я  знайшла одне з видавництв, з якими я співпрацюю арт-видавництво «Чорні вівці» , вони ж одразу погодилися і ми  подали на грант в latvan literure, а  також вели переговори з Музеєм окупації, щоб вони надали нам права на видання цієї книжки. Вони пішли нам на зустріч і допомогли. І ось «Мікова книжка» видана вже в Україні. Пройшов лише рік» , - розповіла Євгенія Завалій. {module widgetid="4" id="media" action="galleryitem" galleryid="1428" layoutid="49" layout="singlegallery" static=""} «Мікова книжка» - не перша дитяча книжка, яку Ліна Мельник  переклала с латиської на українську мову. Але, за словами перекладачки, вона була особливою, бо цю книжку читатимуть діти, які знають, що таке війна, а окремі і що таке окупація та заслання в Росію. В історії Міка є не тільки досвід двох окупацій - німецької окупації Латвії, потім радянської окупації, у нього також є досвід заслання. Коли ми говоримо про тих дітей, які зараз знаходяться в Росії, яких агресор викрав,  мені здається, що  цей досвід дуже подібний, перегукується з Міковим досвідом заслання. Бо фактично ті українські діти є в засланні зараз в Росії . Коли  Євгенія зі мною зв'язалася попросила перекласти цю книгу, то я пішла в Музей окупації і  взяла цю книгу. Я її прочитала, для мене була велика відповідальність у тому, як знайти вірну мову, підібрати  ті слова, якими автор говорить з дітьми, якими говорить ведмедик і всі його власники, бо в його прототипу була одна власниця дівчинка Сандра Калміте , а у Міка з книжки були різні власники. Книжка писалася в різні періоди, писали її  різні люди абсолютно з різним досвідом А де знайти ці слова, щоб передати той досвід, щоб ці люди були зрозумілі, не лише на інтелектуальному рівні, але щоб ми могли їх відчути на емоційному рівні. Це з одного боку велика відповідальність, з іншого боку я відчувала , що цю книгу треба обов’язково перекласти», - розповіла Ліна Мельник «Історія Міка - це історія кожної української родини, так само, як історія кожної латиської родини», - підкреслила Євгенія Завалій.