Щоби бути мобільнішими: харківських ветеранів навчатимуть водіння у безбар’єрній автошколі

Навесні до новенького білого «рено» з ручним керуванням сядуть перші учні безбар’єрної автошколи — це ветерани, що після фронту попри травми й поранення, оволодівши протезами ніг, прагнуть самостійності, незалежності, одно слово, активного життя. Для них авто — це не просто про бажання стати водієм; це передусім про мобільність у містах і селах, де безбар’єрність поки що з розряду мрії.Першу інклюзивну автошколу для людей з інвалідністю створено на базі Харківського автотранспортного фахового коледжу. Освітній заклад має майже сторічну історію, але навчання водіїв категорії В для ветеранів з інвалідністю — це нова програма. Заняття в автошколі для воїнів, що внаслідок бойових дій дістали поранення і тепер користуються протезами ніг, будуть безплатними. На перший курс записалося десять ветеранів.Так Харківщина приєднується до всеукраїнського проєкту «Безбар’єрні автошколи», який спільно втілюють Міністерство внутрішніх справ України та Мінветеранів. Нині в різних регіонах працює сім автошкіл зі спеціальними умовами навчання для людей з інвалідністю, зокрема з порушеннями опорно-рухового апарату.У подкасті «Пліч-о-пліч» ведучий Володимир Носков разом зі спеціалістом із керування Геннадієм Голіусом проїхалися машиною на ручному керуванні, щоб пояснити, як нею без проблем водитимуть ветерани з протезами ніг. Розповіли історію Олексія Іншакова — футболіста команди «Металіст 1925 Незламні», у якій грають побратими з ампутаціями.Ветеран сказав, що завжди не міг усидіти на місці. Одначе поранення у бою під Макіївкою на Донеччині, унаслідок чого хірургам у шпиталі довелося ампутувати середню третину лівої гомілки, спочатку значно вплинуло на ментальний стан і мобільність Олексія. І знаєте, що спонукає його повертатися до активного способу життя? Футбол. Щоб вільно та вчасно приїжджати на тренування команди й роботу, Олексій і вирішив отримати водійські права.У подкасті дізналися, що чекає слухачів безбар’єрної школи, а також про те, хто допомагав у придбанні та спеціальному технічному обладнанні чотирьох машин для навчання людей з інвалідністю.