Вам треба привезти Україну в Мехіко, Ліму, Бразилію, Буенос-Айрес | Джон Лі Андерсон

Журналіст Джон Лі Андерсон почав свою роботу як кореспондент у 80-х роках. Його першими друкованими матеріалами були довгі хроніки про його подорожі джунглями Амазонки. Згодом він став військовим кореспондентом та висвітлював конфлікти в різних країнах світу, зокрема, Сирії, Лівії, Лівані, Іраку, Афганістані, Анголі, Сомалі, Судані, Малі та Ліберії. Андерсон не міг пропустити одну з останніх ключових подій на Близькому Сході — падіння режиму Башара Асада.  За багато років своєї роботи він бачив чимало жорстокості. Але рівень інституціалізованого садизму, свідком якого він став у Сирії кінця 2024 року, вразив навіть його.  Він писав свої матеріали з різних частин світу. Однак центром його уваги завжди залишалася Латинська Америка. У тижневику The New Yorker, де Андерсон працює вже майже тридцять років, виходили його статті про банди Ріо-де-Жанейро, землетруси в Гаїті, нетрі Каракаса та ізольоване плем’я в Перу. Він добре відчуває «політичну погоду» регіону та внутрішні настрої, адже пише не тільки про звичайне життя латиноамериканців або моменти криз в окремих країнах. Журналіст любить працювати над великими профайлами політиків. Андерсон, зокрема, опублікував матеріали про Фіделя Кастро, Уго Чавеса та Августо Піночета. Він каже, що не кожен політик має харизму. Цікавими для нього є ті, які усвідомлюють силу своєї влади. Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Андерсоном про те, що його вразило в нинішній Сирії, про образ Латинської Америки на США та як треба було вмовляти лідерів цього регіону підтримати Україну, президента Аргентини, дивака Хав’єра Мілея та останнього фашиста Августо Піночета.