Вероніка Чекалюк: «Їжа як комунікація»

«Коли ви приходите до когось і  бажаєте налагодити комунікацію, то варто зробити якийсь невеличкий смачний сюрприз для того, щоб далі вам солодко спілкувалося з цією людиною»... Гостя програми «Ми з України» кандидатка наук із соціальних комунікацій, журналістка, кулінарка-єкспериментаторка, художниця Вероніка Чекалюк. Вероніка написала книгу «Їжа як комунікація». Це не традиційна гастрономічна книга, скоріше це персональний нотатник, написаний українською мовою й ілюстрований авторськими малюнками. Приготування їжі, частування – це нагода проявити себе, продемонструвати свої таланти господаря. Гостинність – це творчість. Їжа має вплив на здоров’я, продуктивність, комунікацію, енергетику, формує світогляд й імідж людини», - впевнена Вероніка. «Згадайте, як будуються стосунки з людьми? Коли ви хочете кудисьт прийти, то берете шоколадку, цукерки, ви запрошуєте на філіжанку кави, на чай, на тістечка. Саме з їжі, з напоїв починається будь-яке спілкування, тому що людина відчуває себе захищеною, коли вона поїла, коли вона здорова, щаслива, коли отримала із рук рідної людини якийсь смаколик».   «Якщо ми звернемося до історії, то інстинкт будь-якої живої істоти базується на тому, щоб знайти їжу. Нас об'єднує бажання поїсти спільно, об'єднатися, щоб знайти щось смачненьке. Якщо ми готуємо вдома спільно, то один нарізає салат, інший готує картоплю, третій готує соус, четвертий робить десерт, то це об'єднує родину. Це,  по-перше, а по-друге, коли родина сідає разом за стіл, то це вже є привід поговорити про страви і про справи. Тоді людям не хочеться дивитися в телефон,  гортати стрічку новин». Мене дуже цікавить історія взагалі їжі. В часи Другої світової війни була така традиція в Сполучених Штатах, коли люди  відмовлялися від клумб або від квітів в горщиках на балконах, на своїх терасах, а вирощували овочі, для того щоб прогодувати себе і армію. Це називалося «Сади  перемоги». На своїх маленьких імпровізованих грядках люди  вирощували повноцінне харчування і вижили за рахунок цього, діти мали вітаміни». «Книга  «Їжа як комунікація» видана в Україні, якщо визвернете увагу, то тут є  жовто-блакитна стрічка-закладинка. Книга продається у Відні, є в бібліотеці в Токіо, в бібліотеці  в Литві, в Києві  в бібліотеці і продається в всіх книгарнях. В Латвії вона також є у бібліотеках і продається у книгарнях «Jānis Roze». Зараз я працюю над перекладом цієї книги англійською мовою». «Я згадую дуже чудову людину, латишку Ілзу, яка є авторкою книги про неймовірні латвійські  рецепти і книга називається «Їж щасливо»  Уявіть собі, яка назва! Ця людина для мене відкриває смак Латвії цими рецептами».