Podcast Sententiae

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.▪️Ведуча – Влада Давіденко.▪️Гість – Євген Бистрицький, український філософ, доктор філософських наук,завідувач відділу філософії культури, етики і естетики Інституту філософії НАНУкраїни, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».▪️Ця розмова – про українську філософію після 1991 року,про пошук власної інтелектуальної позиції, про екзистенційну війну, колективнуідентичність, традицію, переклади, університетське середовище та місце філософау сучасному українському суспільстві.📚 Говоримо про:▪️ трансформацію української філософської культури післярозпаду СРСР;▪️ кризу марксистської парадигми та відкриття українського інтелектуальногопростору до західної філософії;▪️ чому українська філософія досі значною мірою залишається«перекладоцентричною»;▪️ проблему філософської суб’єктності та пошук українського голосу у світовійфілософії;▪️ Гайдеґерове поняття вкоріненості та філософію як спосіб переживання власноїналежності до світу;▪️ екзистенціальну істину, колективну ідентичність та феномен постправди;▪️ виклики універсальної етики в умовах повномасштабної війни;▪️ комунітаризм, поняття спільноти та філософію відповідальності;▪️ роль філософських шкіл, вчителів і традиції у формуванні мислителя;▪️ сучасний стан української філософської спільноти та можливість їїінтелектуальної суб’єктності.💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:– Чи можлива сьогодні українська філософія яксамостійний голос, а не лише як інтерпретація західної традиції?– Що, на вашу думку, означає «вкоріненість» філософа у власну культуру таісторичну ситуацію?🎧 Слухайте епізод (посилання – у першомукоментарі).📺Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро дляподкасту. Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота». 

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Історія української філософії».▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ В’ячеслав Артюх, кандидат філософських наук, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, дослідник історії української філософії, інтелектуальної історії, історичної пам’яті та української ідентичності.▪️ Ця розмова – про те, як формується історія української філософії, чи існує тяглість української інтелектуальної традиції та якими є межі історико-філософської реконструкції.📚 Говоримо про:▪️ інтелектуальний шлях В’ячеслава Артюха та його дослідницькі зацікавлення;▪️ феномен історичного міфу та його роль у формуванні національної свідомості;▪️ Пантелеймона Куліша, Михайла Грушевського, Дмитра Донцова, Клима Ганкевича, Володимира Юринця, Віктора Петрова та інших постатей української інтелектуальної історії;▪️ становлення історії української філософії та конструювання українського філософського процесу;▪️ проблему тяглості й перерваності української інтелектуальної традиції;▪️ національні пантеони мислителів і механізми їхнього формування;▪️ анахронізми в історико-філософських дослідженнях та межі інтерпретації минулого;▪️ дискусії навколо деколонізаційної оптики в сучасній гуманітаристиці.Запрошуємо до розмови:– Чи існує безперервна традиція української філософії?– Як формуються інтелектуальні пантеони?– Чи можна досліджувати минуле без проєкції сучасних смислів?🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.

📚 Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Книговидавці».▪️Ведуча – Влада Давіденко.▪️Гість – Роман Оксенюк, співорганізатор і куратор видавництва «Контур».▪️Ця розмова – про сучасне українське філософське книговидання, про те, як народжуються видавничі стратегії, формуються книжкові серії та інтелектуальні середовища, а також про виклики й перспективи незалежних гуманітарних проєктів в Україні.📚 Говоримо про:▪️ історію створення «Контуру» та шлях від освітніх і медійних ініціатив до власного видавництва;▪️ внутрішню структуру «Контуру», розподіл ролей і принципи роботи кураторської команди;▪️ видавничі серії «Маяки», «Горизонти», «Концепти», «Відлуння» та логіку їхнього формування;▪️ чому сучасна філософія стала одним із головних фокусів видавництва та як добираються автори й тексти;▪️ нову історико-філософську серію та дискусії навколо різних форматів видання філософських текстів;▪️ співвідношення перекладу, інтерпретації та редакторської політики у роботі з філософською літературою;▪️ діяльність Kontur Media як простору для перекладів, авторських текстів і розвитку нових поколінь дослідників;▪️ співпрацю з молодими перекладачами та авторами, відкриті конкурси й пошук нових голосів у філософському середовищі;▪️ економічні виклики незалежного гуманітарного видавництва під час війни та сучасний стан українського ринку філософської літератури;▪️ майбутнє «Контуру» та перспективи розвитку нових дослідницьких, освітніх і видавничих проєктів.🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.🔗 Видавництво «Контур»: @kontur.mediaДякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

🎙️ Шановне товариство, новий випуск проєкту «Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae!▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Микола Симчич, кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу історії філософії України Інституту філософії НАН України, дослідник філософських курсів Києво-Могилянської академії XVII–XVIII століть.▪️ Ця розмова – про дослідження могилянської спадщини, латиномовні рукописи, радянські міфи про українську філософію та перспективи нового покоління істориків філософії.📚 Говоримо про:▪️ як формувалися дослідження Києво-Могилянської академії в Інституті філософії;▪️ вплив радянської цензури та репресій на історико-філософську науку;▪️ чому в могилянських текстах часто шукали те, чого там насправді немає;▪️ місце ранньомодерної схоластики в українській та європейській інтелектуальній історії;▪️ цифровізацію рукописів, переклади латиномовних джерел і можливості штучного інтелекту;▪️ підготовку молодих дослідників та майбутнє історії української філософії.💬 Запрошуємо до розмови в коментарях:– Чи достатньо ми знаємо про філософську спадщину Києво-Могилянської академії?– Які тексти української інтелектуальної традиції, на вашу думку, потребують нового прочитання сьогодні?🎧 Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «Філософська Спільнота»!

Вітаємо, спільното!Пропонуємо до вашої уваги новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці KCPE.🔹Ведучий – Всеволод Хома, керівник Kyiv Centre for Practical Ethics. У розмові беруть участь дослідники KCPE – Юлія Корнелюк та Віталій Залозецький.🔹 Юлія Корнелюк говорить про постколоніалізм, деколонізацію та український досвід колоніальності – про те, чому український випадок не цілком вписується у «класичні» постколоніальні моделі, як працює деколонізація мови, культури та історичної пам’яті, а також чому частина міжнародних антиколоніальних рухів виявилася неготовою до осмислення російсько-української війни.🔹 Віталій Залозецький розповідає про моральні та політичні підстави військового обов’язку, поняття політичного зобов’язання, громадянської відповідальності та справедливості у сучасній політичній філософії. Окрему увагу приділено Джону Ролзу, методу «осмисленої рівноваги» та ролі аналітичної політичної філософії у розумінні суспільних проблем.Це розмова про те,▪️ як сучасна філософія намагається осмислити український досвід війни, колоніального минулого та міжнародної солідарності; про відмінності між постколоніалізмом, деколоніалізмом та антиімперіалізмом — і про те, чому ці поняття так часто змішуються в українському публічному просторі;▪️ як говорити про історичну травму, не зводячи український досвід до ролі «жертви»; про деколонізацію як переосмислення культурних і політичних структур, а не лише символічних практик;▪️чому українському інтелектуальному середовищу досі бракує системної політичної філософії; і про те, чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку в умовах війни та демократичного суспільства.💬 Запрошуємо до дискусії в коментарях:– Чи достатньо український досвід осмислюється через постколоніальну оптику?– Чи можлива сьогодні переконлива моральна аргументація військового обов’язку?– Яких політико-філософських дискусій, на вашу думку, бракує українському суспільству?🎧 Слухайте новий епізод за посиланням у першому коментарі.📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.🎧 Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.

Шановне товариство, новий випуск проєкту«Філософська Спільнота» від Спільноти Sententiae.▪️ Ведуча – Влада Давіденко.▪️ Гість – Сергій Пролеєв, український філософ, доктор філософських наук,професор, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інститутуфілософії НАН України імені Григорія Сковороди, професор кафедри теоретичної тапрактичної філософії Київського національного університету імені ТарасаШевченка.▪️ Ця розмова – про сучасний стан українськоїфілософії, кризу та перспективи академічної спільноти, місце філософії усуспільстві під час війни, філософський праксис, молоде покоління українськихфілософів та виклики XXI століття. 📚 Говоримопро:▪️ філософію як досвід критичної рефлексії та«підважування» усталених світоглядів;▪️ роль філософа у часи повномасштабної війни та соціальних криз;▪️ проблеми українського суспільства після 1991 року, питання свободи,власності та громадянської автономії;▪️ постправду, інформаційний шум і формування критичного мислення;▪️ кризу сучасної академічної філософії та «університетське гетто»;▪️ філософський праксис як спосіб безпосередньої роботи філософії з людськимипроблемами;▪️ сучасну філософську молодь, її потенціал, виклики та потребу інтелектуальноїсміливості;▪️ нові форми присутності філософії у культурі та суспільстві;▪️ український досвід війни, волонтерства та прямої демократії як можливийвнесок у світову філософію;▪️ кризу виробничої цивілізації, штучний інтелект, віртуальну реальність іантропологічні виклики XXI століття. 💬 Запрошуємодо розмови в коментарях:– Чи може сучасна українська філософія вийтиза межі академічного середовища та стати реальною суспільною практикою?– Що, на вашу думку, український досвід сьогодні може дати світовій філософії?– Чи справді філософія здатна допомогти людині орієнтуватися у світіпостправди, інформаційного перевантаження та технологічних трансформацій?🎧 Слухайтеепізод (посилання – у першому коментарі).📺 Відеоверсія також доступна.Дякуємо музиканту NONTHENSE за створенняаудіо-інтро для подкасту. Окрема подяка Роману – за зйомку та відеомонтаж.До нових зустрічей у проєкті «ФілософськаСпільнота».

Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці«Культурні проєкти».▪️Ведуча – Влада Давіденко.▪️Гість – Костянтин Шрубенко, засновник «Філософського слему» та Київського гуртка політичних студій ім. Леоніда Паська.▪️Ця розмова – про філософію, яка виходить із аудиторій у живий простір. Про те, чому молодим філософам часто бракує місця для голосу, як академічне середовище може ставати закритим, і як із дружби, цікавості та впертостінароджуються нові інтелектуальні спільноти.📚Говоримо про:▪️ як виник «Філософський слем» і чому його почали робити «для себе»;▪️ чому молодим лекторам потрібні публічні майданчики, а не лише статті йконференції;▪️ як поєднувати відомих спікерів і нові філософські голоси;▪️ чому філософія може бути не лише академічною дисципліною, а й подією, гроюта формою дружби;▪️ що не так із закритістю університетських середовищ;▪️ як із «Філософського слему» виріс політичний гурток для підлітків.💬Запрошуємо до розмови:– Чи потрібна філософії публічність?– Де сьогодні має звучати голос молодих мислителів?🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺Відеоверсія також доступна.🔗«Філософський слем»:Instagram: https://www.instagram.com/philoslams/Telegram: https://www.facebook.com/philoslams/🔗Київський гурток політичних студій ім. Леоніда Паська:Instagram: https://www.facebook.com/kyivpoliticalstudiescircleДякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.  

Вітаємо, спільното!· Пропонуємо до вашої уваги новий випуск рубрики «Практична філософія».· Ведучий – Всеволод Хома, спілкується  з дослідниками Kyiv Centre for Practical Ethics: Єлизаветою Смирновою та Антоном Захаровим.🔹 Антон Захаров розповідає про своє дослідження феномену електоральної пам’яті в українській політичній культурі – і про те, як історична політика впливає на наші уявлення, очікування та вибір.🔹 Єлизавета Смирнова презентує своє бачення метамодернізму як способу осмислення сучасного українського досвіду – досвіду, що поєднує суперечності, перемикання станів і потребу у нових сенсах.· Це розмова про те, як формується наш вибір – у конкретному досвіді пам’яті, впливів обставин і пережитих подій. Про електоральну пам’ять як простір, де перетинаються особисті спогади, колективні наративи й політичні стратегії; про те, як історична політика працює з цими спогадами – через риторику, медіа, культурні продукти. Водночас це розмова про сучасний український досвід як метамодерний стан: постійне «перемикання» між тривогою і нормальністю, втратою і надією, деконструкцією і потребою знову створювати смисли. І про те, як філософія дозволяє не просто зафіксувати цю напругу, а навчитися її усвідомлювати й відповідально проживати.· Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіо-інтро для подкасту.Окрема подяка Надійці – за зйомку та відеомонтаж.

• Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae».• Ведуча – Влада Давіденко.• Гість – Стефан Заремба, студент Страсбурзького університету, який ранішенавчався також у Львівському національному університеті імені Івана Франка таКарловому університеті.• Ця розмова – про досвід українського студента у західній академії, про відмінності між українською та французькою філософською освітою, про академічну мову, інституційні традиції та місце української філософії в європейськомуінтелектуальному просторі.📚Говоримо про:▪️ Освітній шлях Стефана Заремби: від Львова до Праги і Страсбурга.▪️ Відмінність між історично орієнтованою українською філософською освітою тапроблемно орієнтованим підходом французької академії.▪️ Особливості навчального процесу у Франції: структуру курсів, роль викладача,форми іспитів, методологію письмових робіт та вимоги до студентів.▪️ Те, як працює французька академічна культура тексту: коментування,пояснення, робота з фрагментами, виданнями та бібліотеками.▪️ Відмінності між українською та французькою філософськими мовами і труднощіперекладу ключових термінів.▪️ Академічну свободу, межі критики автора та специфіку студентськогосередовища у Франції.▪️ Канон філософських текстів у Франції та Україні: спільне, відмінне інесподівані акценти.▪️ Французькі прочитання Геґеля, рецепцію Кожева та різні підходи доінтерпретації класичної філософії.▪️ Те, що українська філософська традиція є давньою, самобутньою й вагомою длясхідноєвропейського інтелектуального простору.▪️ Чому українська філософія заслуговує на більшу присутність у європейськомуакадемічному контексті — і що залежить тут від самих українських дослідників тастудентів.💬Запрошуємо до розмови в коментарях:– Що, на вашу думку, найбільше відрізняє українську філософську освіту відзахідної?– Чи достатньо, на ваш погляд, представлена українська філософська традиція вєвропейському академічному просторі?🎧Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺Відеоверсія також доступна.• До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

🎙️Шановне товариство, новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Культурні проєкти».• Ведуча – Влада Давіденко.• Гостя – Дарія Бадійор, співзасновниця та головна редакторка Re/Visions –щомісячного двомовного журналу про ідеї та культуру, що твориться в Україні та Європі й долучається до глобальних інтелектуальних розмов.• Ця розмова – про медіа як простір повільного мислення. Про те, як у часи війни змінюється мова, якою ми описуємо реальність, і чому важливо створювати платформи, що дозволяють не лише реагувати, а й осмислювати.📚• Говоримо про:▪️ Виникнення Re/Visions у 2022–2023 роках як відповідь на потребу фіксувати розмови про зміну словника війни – у текстах, а не лише в ефемерному медіапотоці.▪️ Ідею «повільного медіа»: чому важливо виходити за межі новинного циклу і створювати простір для тривалого мислення та інтелектуальної паузи.▪️ Формат журналу на перетині академічного письма й культурної журналістики:есеї, інтерв’ю, рецензії, що поєднують експертність і читабельність.▪️ Двомовність як спосіб побудови мостів між українським і міжнародним інтелектуальними контекстами.▪️ Кураторську логіку випусків: як обираються теми (горе, суверенність, вода,майбутнє) і як через них пропонуються нові способи думання.▪️ Роботу з авторами – від академічних дослідників до журналістів і митців – та прагнення відкривати нові голоси поза канонічними іменами.▪️ Візуальну складову журналу: співпрацю з ілюстраторами як практику співтворення сенсів.▪️ Публічні події як продовження розмови: лекції, дискусії, зустрічі, щорозширюють теми випусків у живому діалозі.▪️ Фінансування незалежного культурного медіа: гранти, інституційні партнерства і виклики сталості гуманітарних проєктів.▪️ Уявлення про майбутнє Re/Visions як мережі розмов, співпраці та інтелектуальних спільнот в Україні та поза її межами.💬Запрошуємо до розмови в коментарях:– Чи відчуваєте ви потребу в «повільному медіа» сьогодні?– Які тексти або розмови останнім часом допомогли вам краще осмислитиреальність?🎧• Слухайте епізод (посилання – у першому коментарі).📺Відеоверсія також доступна.🔗• Re/Visions:Website: https://revisionsjournal.com/ Facebook: https://www.facebook.com/ReVisionsIdeasJournal• Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення музичного аудіоінтро.До нових зустрічей у подкасті «Спільноти Sententiae».

Новий випуск подкасту «Спільноти Sententiae» у рубриці «Практична філософія».У студії Всеволод Хома, Герман Вихор та Дмитро Шишковський, дослідники з Kyiv Center for Practical Ethics.У цьому випуску Всеволод розповідає про KCPE і навіщо він був створений, а Дмитро та Герман діляться тим, що вони планують досліджувати у 2026 році. У фокусі цього випуску – аналіз актуальних українських проблем крізь призму метаетики та теорії імплікатур. Говоримо про:Kyiv Center for Practical Ethics — новий дослідницький центр, який підтримують меценати Sententiae.Практичну філософію як спосіб осмислення актуальних проблем України – не лише в академічному, а й у суспільному вимірі.Дослідницькі плани KCPE на 2026 рік: десять досліджень про актуальні проблеми УкраїниДослідження Дмитра Шишковського про картонкові протести: як протест може бути осмислений через філософію мови, теорію мовленнєвих актів та імплікатури.Протест не лише як політичну подію, а як на форму суспільної комунікації, що містить приховані значення, запити й очікування.Дослідження Германа Вихора у сфері метаетики: моральну мову, thick ethical terms та спробу осмислити смерть як виклик для сучасної моральної філософії.Те, як повномасштабна війна змінює моральну проблематику й змушує по-новому ставити питання про добро, гідність, жорстокість, надію і сподівання.Можливість поєднувати різні філософські підходи, щоб по-новому осмислювати український досвід.Запрошуємо до розмови в коментарях:Які актуальні проблеми України, на вашу думку, сьогодні найбільше потребують саме філософського осмислення?Чи може практична філософія допомогти краще зрозуміти події, які ми звикли сприймати лише політично або емоційно?Запис було здійснено у студії Ukrainian-Danish Youth House, за що ми їм щиро вдячні. Дякуємо музиканту NONTHENSE за створення аудіоінтро. Окрема подяка Надійці «Своїми очима» за зйомку та монтаж відео.

Новий випуск ArS-подкасту в межах Podcast Sententiae. Ведучий – Ілля Давіденко. Гість – Олексій Панич, український філософ, перекладач і літературознавець.🎙Говоримо про переклад не лише текстів, а й філософських традицій:чому переклад без уваги до традиції приречений бути неповним;поліглосію українського філософування;множинність філософських традицій в Україні;«мікро-мультиверсум» як можливу нову норму інтелектуального життя.💬 Долучайтеся до обговорення в коментарях:Чи існує українська філософська традиція – чи радше множина традицій?Дякуємо Ukrainian-Danish Youth House за простір для запису, NONTHENSE – за аудіоінтро, Володимиру Давіденку – за зйомку та монтаж.

🎙️ Розпочинаємо другий сезон подкасту «Спільноти Sententiae» розмовою з Борисом Філоненком — співзасновником видавництва Ist Publishing, куратором і арт-критиком.• Ведуча випуску: Влада Давіденко• У цьому епізоді говоримо про те, як виникло Ist Publishing, як працює команда співзасновників, чому дизайн і матеріальність книжки мають значення, та як видавництво працює з перекладами складних міждисциплінарних текстів. Окрема частина розмови — про серії Small Run Books і Warning Books, книжки про війну, культуру та інтелектуальні способи осмислення сучасності.🔗 Ist Publishing• Website: https://istpublishing.org/?srsltid=AfmBOordhrJgm7j_81NhQXeh2iUSigRgC4LOla_yjomqbC-v7aow4uqb• Instagram: https://www.instagram.com/ist_publishing?igsh=OTcwbnF2NmZ6d2hh• Дякуємо Ukrainian-Danish Youth House за простір для запису• Музичне інтро: NONTHENSE• Відеозйомка та монтаж: Володимир Давіденко

Гості випуску – Лариса Довга й Марія Лігус («УКультура»). Ведуча – Влада Давіденко.Говоримо про те, як із досвіду онлайн-викладання та багаторічної роботи з історією культури виникла платформа «УКультура» — як жива альтернатива нудним і некоректним курсам.У фокусі:• що таке справжній академізм і чому прості формулювання важливіші за «псевдонауковість»;• великий шкільний проєкт «Культура. Школа для українських підлітків»;• робота з мультиетнічними класами та цикл «Мапа своїх»;• як говорити про травму, війну й складні теми без спекуляцій;• чому важливо чесно працювати з радянською спадщиною та історією ХХ століття.

Гість випуску – Олександр Савчук, кандидат філософських наук, викладач Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, засновник, власник і головний редактор видавництва «Видавець Олександр Савчук».Ведуча – Влада Давіденко. «Деякі книжки просто мають існувати.Бо без них наступні покоління знову відчувають, що починають усе з нуля».📚 У розмові говоримо про:▪️ Як з особистого запиту на «книжки, яких бракує мені самому» виросло видавництво, що працює з українською гуманітаристикою – від мистецтвознавства до філософії та історії.▪️ Чому сьогоднішня модель роботи «малими накладами з додруком» дозволяє поєднувати ідеалістичну місію із практичним розрахунком.▪️ Харків до 2014-го і після 2022-го: як змінюється міський культурний контекст, запит на українську книжку та «видимість» українознавчої гуманітаристики.▪️ «Українську Атлантиду», забуті й напівзабуті імена – від Шевельова до Таранушенка – та те, як видання архівних досліджень допомагають відновлювати нашу візуальну й інтелектуальну уяву про красу по-українськи.▪️ Філософську та культурологічну складову видавничих проєктів: як тексти минулого формують практичну чутливість, світогляд і здатність адекватно реагувати на виклики сьогодення.▪️ Дефіцит фахівців в українській гуманітаристиці, «випавше покоління» й те, чому без живого середовища, семінарів, курсів та спільнот книжка не працює на повну силу.▪️ Співпрацю з музеями, архівами та бібліотеками як фундамент видавничої роботи – і відповідальність за медіацію унікальних рукописних та візуальних матеріалів.▪️ Знамениту формулу «90% роботи роблю самостійно»: як не вигоріти, чому питання делегування в малому видавництві ніколи не буває простим, і яких молодших колег Олександр шукає поруч.

У цьому епізоді «Життя Спільноти: Суспільні трансформації» говоримо про суспільну трансформацію, як про глибинну зміну форми людської цивілізації. Від первісних суспільств до виробничої цивілізації – і до того рубежу, на якому ми опинилися сьогодні.Біля мікрофона Ілля Давіденко та наш гість СергійПролеєв, філософ, доктор філософських наук, професор та завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України.

Розмова записана на тлі чергового гучного корупційного скандалу та постійного інформаційного шуму – тож ми пробуємо зрозуміти, що відбувається з українською політичною культурою, ідеологіями та демократією сьогодні.Запрошені гості – Всеволод Хома, Герман Вихор і Дарина Радченко.У випуску:• корупційні скандали не лише мовою обурення, а й мовою політичної філософії.• мемна культура, TikTok, телеграм-канали й «інтернет-приколи» як нові канали політичної соціалізації – занепад політичної культури чи її зміна?•чому авторитарні режими здаються «стабільнішими», а демократія здає свої позиції. • чи може Україна дозволити собі культурну й політичну ізоляцію.• Українська політична культура між провінціалізмом і глобальною залученістю: чому замикання лише на «своєму» продукті недостатньо, якщо ми хочемо бути суб’єктами, а не спостерігачами змін.Вдячні Ukrainian-Danish Youth House за надання студії для запису подкасту. Також дякуємо музиканту NONTHENSE за музичне інтро та аудіомонтаж.

«Видавництво – це не лише бізнес. Це культурна інституція, що формує інтелектуальні основи держави».Гість – Андрій Вишневський, директор видавництва «Основи».Ведуча – Влада Давіденко.📚 У розмові:▪️ Як у 1992-му Соломія Павличко та Богдан Кравченко започаткували видавництво, що стало частиною процесу українського державотворення.▪️ Як “Основи” перекладали тексти, які творили інтелектуальний фундамент модерного світу – від Гіденса до Мілля, Ролза й Берліна.▪️ Чому сучасна команда видавництва сприймає “Основи” як спадкоємицю цілої культурної традиції – і водночас як лабораторію нових ідей.▪️ Про три етапи розвитку “Основ”: академічні 1990-ті, експериментальні 2010-ті під керівництвом Богдани Павличко та теперішній період відродження.▪️ Як сьогоднішнє видавництво формує коло нових перекладачів, продовжує працювати з класиками, перевидає унікальні тексти (від Підмогильного до Йогансена) й відкриває простір для сучасної української літератури.▪️ Про філософську «чорну серію», історико-соціальну «зелену серію», театральні артбуки, перевидання Гельвеція та нові книжки Арент, Йаель Тамір і Форстера.▪️ Чому дизайн книжки для «Основ» – не лише форма, а спосіб мислення: від «Казок Андерсена» до сучасних візуальних колаборацій.

«Кіно – це не інструмент, це спосіб мислення. І образ працює тоді, коли залишає простір для співтворчості глядача». Гості – Андрій Полешко та Андрій Морозов, співзасновники (кіно)журналу «Край».Ведуча – Влада Давіденко.🔹 Про що говоримо:▪️ Де проходить межа між мистецтвом і пропагандою – і чому кіно втрачає здатність мислити, коли перестає бути вільним.▪️ Як фільм може торкатися архівного факту й виходити за його межі.▪️ Чому ідеологізація вбиває живий образ.▪️ Як звук, монтаж і «порожні проміжки» створюють простір для мислення. Чому серіал іноді краще тримає множинність сюжетів, ніж повний метр. 🔹 У розмові – приклади «Малевича», «Будинку “Слово”», «Зони інтересів»  Ґлейзера,  «Оппенгеймера»,  «Наполеона», а також класика Кіри Муратової.Проєкт «Край» – офлайн кінопростір, семінари, лекції й журнал, що досліджує перетин філософії та кіномислення.https://www.krai-journal.com/?fbclid=PAZXh0bgNhZW0CMTEAAadYMrUKP16bLVf4JLxNVQUfyCxIuW4LPmLLuj20XfL3hKEO6k9Yef1GgaS7Dg_aem_Y7QyOYj_FXa6vl309yjNYw

У студії – Влада Давіденко, Стефанія Сидорова та Микола Федяй.Розмова – про переклад есею Ольги Бурлюк «Відсіч потрійному комплексу меншовартості в академії: автоетнографія», здійснений Стефанією, і про те, як українські дослідники шукають свій голос у глобальній науці. 🔹 Про що говорили:Про колоніальність у науці, «українську периферійність» і те, як після 2022 року змінилося сприйняття України. Але передусім – про відповідальність науковця: що, якою мовою і для кого ми говоримо.

Чи можна відкрити нову історію філософії з одного клаптика паперу? Чому українські архіви приховують сюжети, які ще тільки чекають на своїх дослідників? І чи здатна свобода дослідження змінити наше уявлення про минуле?У новому епізоді «Podcast Sententiae.Ars-Podcast» Ілля Давіденко говорить із Мариною Ткачук – історикинею філософії, професоркою НаУКМА і дослідницею архівів XIX–XX ст.

У цьому епізоді ArS-Podcast Влада Давіденко говорить з Едуардом Андрющенком — істориком, дослідником архівів радянських спецслужб і автором бестселера «Архіви КГБ. Невигадані історії» (Vivat, 2023) – про те, як працюють архіви, чому вони змінюють наші уявлення про XX століття, і як із документів народжуються книжки.У випуску: ▪️Шлях до архівів: від університетських тем до «занурення з головою» в Галузевий архів СБУ після законів 2009 і 2015 років.▪️Доступ кожному: як сьогодні запитати справу дистанційно і чому українська модель відкритості архіві вигідно відрізняється від багатьох інших.▪️Де шукати документи: СБУ, СЗР (розвідка), регіональні фонди та ідея Архіву національної пам’яті.▪️Як обирати сюжети: не за «гучним ім’ям», а за силою історії – від абсурдних вироків до реальних шпигунів.▪️Віктор Петров (Агент «Іванов»): що відкрили донесення — між виживанням у терорі, кар’єрою та довгими тінями на біографіях сучасників.▪️Історик і оцінки: «прокурори», «адвокати» й відсторонені наративи – чому потрібен плюралізм підходів без маніпуляцій документами.▪️Поради молодим дослідникам: новизна поруч; у фондах – тисячі недоторканих справ; сміливість і методичність винагороджуються.

Новий епізодом «Sententiae. Життя Спільноти» – бесіда Влади Давіденко з Юлією Найдич та Анастасією Тарасовою про Літню школу-2025 в Ужгороді: як тема «Метафізика дії» перетворилася на тиждень живого діалогу, спільних практик і міжнародного нетворкінгу. У випуску:• Навіщо і як народжувалася школа. Від ідеї інфраструктури трансформаційних досліджень «Третій поверх» до формату, де теорія зустрічається з дією.• Що відрізнило Ужгород-2025 від Луцька-2024. Більша міжнародна участь, ширша географія викладачів та чіткий фреймворк «метафізики дії», що об’єднав усю програму.• Ганна Арендт як спільний герой. Трилогія людської активності, «банальність зла» і фокус на тому, як ідея стає практикою.• Критерії добору лекторів. Поєднання академічної якості та реальної діяльності: від теології й політичних студій до сучасних культурних практик.• Creation part. Доповіді учасників, спільні воркшопи й зворотний зв’язок як інфраструктура зростання.• Місто як співучасник. Знайомство з Ужгородом через духовні та культурні лінії, спів як спільна практика, увага до простору й людей.• Нове поняття – gapability. Спроможність заповнювати прірву між теорією та практикою; дослідник як агент трансформації, а не лише спостерігач.

Новий епізод рубрики «Sententiae. Життя Спільноти» – розмова Всеволода Хоми з Іллею Давіденком про те, чим є філософія в Україні сьогодні: між університетом і публічною сферою, між минулим і майбутнім, між принципами й практикою.У випуску:- Філософія як «надлишок», що робить життя по-справжньому людським – і чому саме тому вона потрібна під час війни.- Від державної до суспільної філософії: роздержавлення, нові формати взаємодії з бізнесом, медіа та громадами.- Ідеологія: принципи vs приписи. Чим демократичні порядки відрізняються від тоталітарних – і яку роль тут відіграє мораль.- Рефлексія 30 пострадянських років: інституційна інерція, трансформація й потреба в стратегуванні змін.- Ролі філософа сьогодні: «доглядач дискурсу», викладач, дослідник, порадник – і учасник демократичної дискусії.- Спільнота як мережа дії: чому зустрічі, семінари й книжкові кола – це не дозвілля, а інфраструктура громадянської участі.Це розмова про відповідальність за свій час і голос, про культуру як інвестицію в довгу перспективу – і про те, як ми разом творимо середовище, де сенс переходить у дію.

Другим епізод розмови Всеволода Хоми та Германа Вихора в межах серії про навчальну програму «Практична філософія». Говоримо про підсумки літа, новий досвід і плани спільноти Sententiae на осінь.У випуску:• Чому практична філософія — не абстрактна теорія, а реальний простір для молодих дослідниць і дослідників.• Як працюють три напрями програми: інтенсиви з іноземними лекторами, книжкові огляди та тематичні семінари.• Чому книжковий огляд у 3–4 сторінки може стати квитком у глобальну наукову дискусію.• Які виклики стоять перед молодими публічними інтелектуалами в Україні.• Яким може стати дослідницький центр практичної філософії у найближчі роки.

У новому епізоді «Sententiae. Книги» разом з Вʼячеславом та Ларисою Брюховецькими говоримо про одну з найзагадковіших постатей української культури XX століття – Віктора Петрова.Приводом для цього випуску стала книга «Віктор Петров у двобої з Левіафаном» – підсумок 15-річних досліджень в архівах Нью-Йорка, Києва та Мюнхена, а також аналізу листів, спогадів і непрямих свідчень.У цьому випуску говоримо про:– подвійність Петрова як мислителя і діяча спецслужб;– його стосунки з Зеровою, Шевельовим, Косачем, Довженком;– літературну майстерність і філософські інтенції;– що означає «двобій з Левіафаном» і чому це досі актуально.

У новому епізоді ArS-подкасту говоримо з антропологинею та дизайнеркою Аліною Артюх – донькою Мирослава Поповича. Як це – зростати поруч із відомим філософом? У розмові звучать рефлексії про ментальну свободу, батьківство як філософський досвід, щоденні побутові діалоги та політичні вибори. Це епізод про гідність як життєвий принцип, а також про силу непафосної, але глибокої опозиційності в тоталітарному суспільстві. А ще – про дружбу, кухню як філософський простір і книжку «Червоне століття», яка є вельми актуальним читанням для українців сьогодні.

У новому епізоді подкасту «Sententiae. Розмова про українознавство як дослідницький напрям» Ілля Давіденко спілкується з Тарасом Кононенком — доктором філософських наук, завідувачем кафедри історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка — про українознавство як міждисциплінарне дослідницьке поле. Вони розглядають українознавство не як окрему дисципліну, а як складну інтелектуальну конструкцію, що поєднує історію, філософію, мову, культуру й соціальні науки.Особлива увага приділяється інституціалізації українознавчих студій — від діаспорних ініціатив ХХ століття (Прага, Мюнхен, Гарвард) до сучасних українських академічних осередків. Розмова також порушує важливі теми: вплив війни на самоідентифікацію, філософські засади осмислення України як ідеї, а також ризики колоніального спотворення гуманітарного знання.

У новому епізоді подкасту «Sententiae. Книги» філософ Віталій Терлецький розповідає про українське видання книги Маркуса Вілашека «Кант. Революція мислення», яку він перекав українською. Видання стало важливою подією ювілейного року Канта в Україні. У розмові Ілля Давіденко з Віталієм Терлецьким обговорюють такі питання: - Чому ця книга є унікальною для українського читача?- Як есеїстична структура книги ламає уявлення про Канта як «нудного» філософа, натомість відкриває його як живого, глибоко особистісного мислителя, що говорить про свободу, відповідальність і сучасний стан світу?- Чому починати знайомство з Кантом саме з його практичної філософії — це не помилка, а, певно, найточніший спосіб відчути його живу думку про свободу, мораль і дію?Висловлюємо вдячність Українсько-данському молодіжному дому за надання студії для запису подкасту! Також, дякуємо ⁠@nonthense8367 ⁠ за створення музичного інтро до подкасту та аудіомонтаж.

У новому епізоді подкасту «Sententiae. ARS-подкаст» дослідник Микола Федяй розповідає про свою участь у міжнародному проєкті Polonica Philosophica Orientalia, що присвячений вивченню філософської спадщини Речі Посполитої в українському, польському, білоруському та литовському контекстах. У розмові Ілля Давіденко з Миколою Федяєм обговорюють такі питання: - У чому полягає унікальність етичного курсу Михайла Козачинського як джерела для вивчення філософської освіти XVIII століття?- Як критичне видання дозволяє побачити інтелектуальну працю викладача філософії через зміни, адаптації та цитати з європейських джерел? - Чому повернення таких текстів у науковий обіг — це важливий крок до подолання уявлень про периферійність української філософії і відновлення Києва як інтелектуального центру ранньомодерної Європи?Висловлюємо вдячність Українсько-данському молодіжному дому за надання студії для запису подкасту! Також, дякуємо @nonthense8367  за створення музичного інтро до подкасту та аудіомонтаж.

У пілотному випуску подкасту «Sententiae. Практична філософія» Всеволод Хома й Герман Вихор розповідають про запуск освітньої програми для молоді. Обговорюють, як філософія після Революції Гідності стала частиною ширшого суспільного зсуву — від зростання інтересу до гуманітаристики до підтримки меценатів нового покоління. У центрі розмови — потреба оновлення філософського середовища та формування спільноти, здатної мислити публічно й актуально.