Мовний патруль: 5 правил про ступені порівняння

Сьогодні я вас переконаю, що усе пізнається в порівнянні – є щось краще, щось гірше, а щось і просто нікуди не тулиться… Щоби виражати якісні відношення між предметами і явищами, мова створила для нас ступені порівняння. А ось і основні 5 правил, які треба знати, щоби вживати ступені порівняння грамотно! Правило перше. НЕ ВЖИВАЙТЕ слово “самий” для утворення ступенів порівняння в українській мові. Самий гарний – найгарніший; самий великий – найбільший; всього самого найкращого – всього найкращого. * Натомість “самий” у нас існує в інших значеннях: “той самий чоловік“, “під самий новий рік“, “біля самої гори“. Правило друге. НЕ УТВОРЮЙТЕ ступені порівняння від якісних прикметників типу русявий, смаглявий, сіруватий, маленький, величенький, премудрий; прикметники, що мають непорівнювану ознаку хворий, німий, голий тощо. Правило третє. НЕ ЗМІШУЙТЕ просту (добріший) і складену (більш добрий) форми ступенів порівняння. Більш добріший – добріший або більш добрий; менш солодший – солодший або більш солодкий; найбільш коротший – найкоротший або найбільш короткий. Правило четверте. Підсилювальні частки ЩО, ЯК зі ступенями порівняння пишемо РАЗОМ. Як наймиліший – якнаймиліший; як найвищий – якнайвищий; що найкращий – щонайкращий. Правило п’яте. Прикметники вищого ступеня порівняння вживаємо з прийменниками ВІД, ЗА або сполучниками НІЖ, ЯК. Він сильніший мене – він сильніший від мене; немає нічого кращого, чим справжня дружба – немає нічого кращого, як справжня дружба; дуб крислатіший, чим клен – дуб крислатіший, ніж клен. Конструкції без прийменника або із займенником ЧИМ є НЕНОРМАТИВНИМИ.