Мовний патруль: чому "віскі" для українсаької мови не завжди логічне?

Сьогодні поговоримо про віскі, бренді й про те, чому українська мова не завжди визначає рід іншомовних слів так, як нам здається логічним. От скажіть: віскі — він чи воно? Якщо ви сказали «він» — не поспішайте звинувачувати себе в мовній помилці. У живому мовленні саме так часто й говорять. Але за словником віскі — іменник середнього роду. Чому? Бо віскі — слово незмінюване, а такі іншомовні іменники на позначення неістот українська мова зазвичай відносить до середнього роду. Так само: какао, метро, кіно, пюре — воно. Але тут починається найцікавіше. Є слово бренді, і воно може бути і середнього, і чоловічого роду. Тобто маємо: смачне бренді — і смачний бренді. А чому віскі так не можна? Однозначної мовознавчої відповіді немає. Бо в українській рід іншомовних незмінюваних слів може визначатися по-різному. Іноді за звуковою формою: віскі звучить подібно до слів середнього роду — пиво, вино, ситро. А іноді орієнтуємося на родове поняття. Наприклад, торнадо — чоловічого роду, бо це буревій, а салямі — жіночого, бо це ковбаса. Цікаво, що подібна непослідовність є навіть у назвах птахів: жако, какаду, фламінго — чоловічого роду, а колібрі, ківі, ара можуть бути і чоловічого, і жіночого. Тож із «віскі» все значно цікавіше, ніж здається. Наразі словник фіксує «віскі» як слово середнього роду. Але мова — жива система, і те, як люди реально говорять, теж має значення для мовознавців. Тож не сварімо одне одного через келих… тобто через рід.