Мовний патруль: як правильно сказати "привести у відповідність"?

Сьогодні завершимо нашу розмову про штучні мови в попкультурі — поговоримо про дотракійську та валірійську. Пам’ятаєте «Гру престолів»? Дотракійці, коні, пустеля і фраза «Дотракійці не бояться»… Ну, гаразд, не будемо зараз перевіряти мою дотракійську. 😄 Автор «Пісні льоду й полум’я» Джордж Мартін не надто цікавився створенням мов для свого всесвіту. Тож цю роботу доручили мовознавцю Девіду Петерсону. Кажуть, що його щоночі відвідував привид Джона Толкіна. Жарт, звісно. Але відповідальність була серйозна. Спочатку Петерсон створив дотракійську мову. Він спирався, зокрема, на арабську та іспанську. Оскільки дотракійці — кочовий народ, писемності їхня мова не має. Зате граматика цілком реальна: іменники змінюються за п’ятьма відмінками, причому і в однині, і в множині. А дієслова мають три часи та два наказові способи. А потім сталося щось цікаве. Перед створенням валірійської мови у Петерсона вже були дві фрази з книг: «valar morghulis» і «valar dohaeris». Із цих двох фраз він фактично виростив цілу мову — з граматикою, словником та історією. Валірійська має чотири числа, вісім відмінків і чотири граматичні роди. Дієслова можуть змінюватися за сімома часами. А ще у світі «Пісні льоду й полум’я» валірійська займає приблизно ту саму культурну нішу, що середньовічна латина в нашому світі. Нею користуються освічені люди, вона має високий статус і навіть поділяється на діалекти. І знаєте, що найцікавіше? Усі ці мови — квенья, синдарин, клінґонська, на’ві, дотракійська, валірійська — не просто красиві набори звуків. Їх можна вивчати. Для них створені граматики, словники, навчальні матеріали. Деякі з них мають цілі спільноти людей, які ними спілкуються. Тож якщо ви давно мріяли вивчити іноземну мову, але англійська вже трохи набридла, можливо, настав час для валірійської? Valar morghulis!