Мовний патруль: люди СТАРШОГО чи ПОХИЛОГО віку?

Вже саме час Мовного патруля. Та час раз і назавжди поставити крапку в дискусії довкола визначення “люди похилого віку”. Загляньмо у Довідник безбар’єрності. Отож, неправильно: Люди у віці, Старі, Бабусі та дідусі, Люди пенсійного віку / пенсіонери, Люди поважного віку, Люди похилого віку Правильно: Люди старшого віку, Люди третього віку, Люди у віці 60+ / 75+ / Літні люди (не завжди) Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. До речі, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, старшим вважається вік 60-75 років, а старечим — 75-90 років. Тих, хто досягли 90 років і більше, прийнято називати довгожителями. «Бабуся», «дідусь» вживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв’язки. Термін «пенсіонери» також бажано використовувати лише стосовно людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі по втраті годувальника тощо. Вживати словосполучення «Люди у віці 60+ / 75+» може бути не завжди коректно, оскільки вказівка на вік може бути ейджизмом та стигматизувати людину. Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Важливо пам’ятати, що вік у паспорті не завжди відображає справжній стан людини. Багато людей старшого віку не відчувають себе старими, вік не «похилив» їх і не обмежив, а отже називати їх «людьми похилого віку» недоречно. То ж будьмо мудрими і розмовляймо коректно. Та до зустрічі у Мовному патрулі на Радіо ПЕРШЕ.