Мовний патруль: назви квітів

Сьогодні ми говоритимемо про…квіти. Я пожартувала у фейсбуці, що цьогоріч у мене на городі найкраще вродили соняхи. І в коментарі прийшла пані, яка написала, що не «вродили», бо вони не родять, і не соняхи, а соняшники. Але мушу розчарувати коменаторку, бо таки українською квітка – сонях, та й олія мала б бути соняхова, але в нас досі у багатьох назвах чується російська. То ж ось вам українські назви квітів і їх походження. Сонях — прямий переклад грецької назви helianthus, "сонячна квітка"; Орхідея — з грецького orkhis, "тестикула", через своєрідну форму коренів; Тюльпан — з перського "тюрбан", за формою бутона; Хризантема — з грецького khrusanthemon, "золота квітка"; Незабудка — романтики епохи Ренесансу вірили, що якщо носитимуть ці квіти, їх улюблені ніколи їх не забудуть; Myosotis (латинська назва квітки) з грецької означає "мишаче вухо"; Кульбаба — західна назва dandelion походить від старофранцузького "зуби лева" (за формою листя"); Півонія — від грецького Paion, медик у богів; Гіацинт — від імені грецького бога, якого любив, але випадково вбив Аполлон під час метання диска, і створив з його крові цю квітку; Ірис — від грецької "райдуги" і однойменної богині; звідси ж "ірисова діафрагма", хоча в ока оболонка, слава богам, "райдужна"; Гладіолус — зменшувальне від латинського gladius, "меч" (за формою листя); Календула — зменшувальне від латинського calendae, "календи" (перший день місяця у римлян, коли проводилися розрахунки та відраховувалися дні місяця за місячним календарем); Нарцис — від однойменного грецького міфу про хлопця, який (будучи проклятим за свою гординю) так полюбив своє відображення, що не зміг піти від річки, та там і помер від голоду. Звідси походить слово "наркоз" (параліч). Як бонус в тему: "ліловий" не стосується лілій, тому що походить від французького lilaс, "бузок". Lilaс ж походить від перського lilak/nilak, "синявий".