Мовний патруль: повертаємо шаг - повертаємо своє!

Сьогодні поговоримо про гроші, а саме – про копійки. Певно, ви вже чули про ініціативу позбутися радянської назви копійка і повернути українську – шаг. Але чому саме шаг? І чи на часі ці зміни? Шаг — це історично обґрунтована, але забута назва української розмінної монети. Вона сформувалась у XVII ст. за часів Гетьманщини та була відроджена в добу Української Революції 1917–1921 рр. Тоді шаг був у обігу як реальний грошовий знак. Спроба повернути монетам їхню історичну назву відбулася вже після здобуття Україною незалежності. У 1992-му були викарбувані перші пробні екземпляри шагів, але монети так і не увійшли в обіг, бо місце українського шага за підтримки комуністичного лобі несправедливо зайняла копійка. Слово «копійка» походить від назви московської монети «копєйная дєньга». Сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав: росії, білорусі та невизнаній так званій Придністровській Молдавській Республіці. А отже, кожен із нас несвідомо продовжує носити шматок росії в кишені. Слово ж «шаг» походить від дієслова «сягати» («простягатися»), яке було поширеним у мові давнього Києва. Тож, попри поширену хибну думку, український «шаг» ніяк не пов'язаний із російським «крок». Наші предки з XVII ст. використовували монетно-лічильне найменування «шаг» у діловій документації. Ця назва увійшла в український фольклор, а також твори Тараса Шевченка та Лесі Українки. І сьогодні як ніколи важливо повертати собі все, що було вкрадене або понівечене кремлівськими наративами. На жаль, навколо цього питання існує багато спекуляцій, зокрема про дороговизну процесу заміни. А проте введення в обіг шагів відбуватиметься в межах планової заміни старих копійок, які підлягають вилученню. Жодних додаткових коштів на карбування монет ні Нацбанк, ні держава не витратить. То ж немає більш слушного часу, ніж зараз, щоб повертати своє. А ви як гадаєте? І поки ви міркуєте, я ненадовго прощаюся.