Мовний патруль: що таке "взорувати"?

Розповім вам про слово, яке неможливо дослівно передати іншими мовами. "Взорувати" - українське дієслово, що означає брати когось чи щось за взірець. У багатьох мовах його значення передають лише складними конструкціями. А от наша мова має дивовижну здатність творити слова, які точно й лаконічно передають думку, але водночас майже не піддаються дослівному перекладу. Саме до таких належить дієслово "взорувати" та його пасивна форма "взоруватися" - маловживані, але абсолютно природні За словниковим визначенням, дієслово означає брати когось або щось за взірець, наслідувати, орієнтуватися на певний зразок. Це слово не є діалектним чи штучним - просто рідко трапляється в сучасному мовленні. Як воно утворилося? "Взорувати" - класичний приклад відіменного словотвору, одного з найпродуктивніших у нашій мові. Базою став іменник "взірець", до якого додали суфікси -ува- та -ти. За тією ж моделлю утворені десятки звичних нам дієслів: господарювати малювати проєктувати мандрувати шпигувати фарбувати працювати відпочивати. Тож хоч слово й здається незвичним, воно повністю відповідає законам українського словотвору. Через свою лаконічність "взорувати" не має точного однослівного відповідника в багатьох мовах. "Взорувати" - ще один приклад того, як українська мова здатна передавати складні смисли одним-єдиним словом. І саме в цій лаконічності - її сила та унікальність.