Мовний патруль: звідки пішли слова "ксива", "праска", "гешефт", "шлімазл"?

Сьогодні ми продовжимо розмову про слова з їдишу – мови євреїв-ашкеназі, які ми щодня вживаємо (і не підозрюємо про це). Отож, ґешефт. Так кажуть про вигідну або хитру справу. Їдишем «gescheft» означає просто «бізнес» або «підприємство». В українському вжитку слово набуло іронічного відтінку – не будь-яка справа, а та, де хтось уміло «викрутився». Ксива. Так називають посвідчення або важливий документ. В основі – їдишське слово «ksive», тобто «записка» чи «письмовий документ». Через міське середовище й жаргон слово стало універсальним позначенням «документа з авторитетом». Шлімазл. Так називають людину, якій постійно не щастить. Слово складається з двох частин: «поганий» («schlimm») і «доля» («mazl»). Буквально – «невдала доля». В українській мові звучить радше іронічно, ніж образливо. Праска. Так, наша звичайнісінька праска, яку ми щиро вважали українською! Cебто пристрій для розгладжування одягу. В їдиші слово «presl» пов’язане з німецьким «pressen» – «тиснути». Саме так і працює праска: не гладить, а притискає тканину. Назва прийшла разом із ремеслом – через кравців і шевців.