Мовний патруль: звідки прийшли слова "небога", "гвалт", "шабаш"?

Я дуже люблю досліджувати походження слів і за їхнім звучанням часто можу сказати, з якої мови вони до нас прийшли. Але, зізнаюся, навіть мене можна здивувати. А все тому, що наша мова - унікальна, в ній уживаються слова, запозичені з грецької, тюркської, польської, а також лексика, яку мовознавці пов’язують із впливом їдишу – мови євреїв-ашкеназі, що століттями жили на українських землях. І сьогодні пропоную вам три слова, які здивували мене і, гадаю, здивують і вас. Отож… НебОга. Знали, що це слово співчуття – «бідолаха», «людина, яку шкода»? Походить з їдишу від «nebekh» – м’якого вигуку жалю. В українській мові зберегло теплий, емпатійний відтінок. Ґвалт. Таке нібито дуже українське слово. Слово для позначення сильного крику, тривоги або галасу. В їдиші «gevalt» – вигук розпачу на кшталт «рятуйте!» чи «лихо!». Звідси й сучасні значення: і заклик про допомогу, і великий шум чи метушня. Упевнена, що не всі це знали. Як і походження іншого слова… ШАбаш або шабАш. Сьогодні це - або гучна гулянка, або просто кінець роботи: «все, шабаш». Первісно ж у їдиші «schabes» – це субота, день відпочинку. Звідси й логіка: коли роботу припиняють, настає шабаш. Гадаю, чуючи слово шабат ви б здогадалися, що мова про суботу, адже євреї словами “шаббат шалом” бажають один одному мирної суботи. Ці слова – мовні місточки, що нагадують про багатонаціональну історію України. Вони демонструють, як тісно перепліталися культури – і як слова можуть зберігати пам’ять про це співжиття.